Постанова

від 18.12.2007 по справі 17/206-07-8196

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" грудня 2007 р.

Справа № 17/206-07-8196

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого судді  Савицького Я.Ф.,

суддів 

Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання

Іоффе С.Б.

Розпорядженням Першого заступника

голови Одеського апеляційного господарського суду №174 від 26.11.2007р. справу

№17/206-07-8196 передано на розгляд головуючого судді Савицького Я.Ф., розгляд

апеляційної скарги здійснювати складом суддів: головуючий суддя Савицький Я.Ф.,

судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..

за участю представників сторін в

судовому засіданні від 11.12.2007 р.

від позивача:

Кузнєцова Т.В., довіреність №02/730 від 11.06.2007р.;

                    Онищук Є.С., довіреність

№02/1354 від 18.10.2007р.;

від відповідачів: ОСОБА_1,

паспорт;

                          Заморська Л.А.,

директор МПП „Сігма”

від третьої особи:

Калиновська О.С., довіреність №14 від 05.02.2007р.;

від прокуратури:

Лянна О.А., посвідчення №98 від 04.11.1998р.;

                           Болгар А.В.,

посвідчення №52 від 14.03.2007р.;

за участю представників сторін в

судовому засіданні від 18.12.2007 р.

від позивача:

Кузнєцова Т.В., довіреність №02/730 від 11.06.2007р.;

                    Онищук Є.С., довіреність

№02/1354 від 18.10.2007р.;

від відповідачів: ОСОБА_1,

паспорт;

                    МПП „Сігма” -не з'явилися;

від третьої особи:

Калиновська О.С., довіреність №14 від 05.02.2007р.;

від прокуратури:

Лянна О.А., посвідчення №98 від 04.11.1998р.;                   

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства

„СІГМА”

на рішення

господарського суду Одеської області

від 12

листопада 2007р.

по справі №17/206-07-8196

за позовом:

Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі

Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства

до

1) Малого приватного підприємства „СІГМА”

2) Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про зобов'язання

до вчинення певних дій та визнання договорів оренди та суборенди недійсними на

майбутнє

Сторони належним чином повідомлені

про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу

здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського

процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2007р. оголошено

перерву до 18.12.2007р..

  В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Одеської

області від 12.11.2007р. по справі №17/206-07-8196 (суддя Зуєва Л.Є.)

задоволено позов заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах

держави в особі Причорноморського державного регіонального геологічного

підприємства до МПМ „СІГМА” та СПД-ФО ОСОБА_1. за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Одеській області про зобов'язання

до вчинення певних дій та визнання договорів оренди та суборенди недійсними на

майбутнє: визнано договір оренди, укладений між Причорноморським державним

регіональним геологічним підприємством та МПП „Сігма” недійсним; виселено МПП

„Сігма” з нежитлового одноповерхового будинку, загальною площею 186 кв.м., за

адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської, 1, яке знаходиться на балансі

Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства;

зобов'язано МПП „Сігма” передати позивачу за актом приймання-передачі нерухоме

майно -нежитловий одноповерховий будинок, загальною площею 186 кв.м., що

розташований за адресою: м. Одеса, вул. 25 -ї Чапаївської дивізії, 1; договір

суборенди, укладений 03.01.2000р. між МПП „Сігма” та СПД-ФО ОСОБА_1., визнано

недійсним на майбутнє; виселено СПД-ФО ОСОБА_1. з нежитлового одноповерхового

будинку, загальною площею 186 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. 25-ї

Чапаївської, 1, яке знаходиться на балансі Причорноморського державного

регіонального геологічного підприємства; стягнуто з відповідачів судові

витрати, з посиланням на те, що: 1) як вбачається з наданої Причорноморським

ДРГП суду довідки об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: м. Одеса,

вул. 25-ої Чапаївської дивізії, 1, передані з 1999 року в оренду юридичним

особам, своєю загальною площею становлять 341,7 кв.м., що значно перевищує 200

кв.м., у зв'язку з чим при укладенні договору оренди між Причорноморським

державним регіональним геологічним підприємством та МПП „Сігма” від

30.04.1999р. отримання дозволу ВР ФДМ України по Одеській області було

обов'язковим, проте згідно зі ст. 287 Господарського кодексу України, який

набрав чинності та діє на час розгляду справи в суді, орендодавцем нерухомого

майна може виступати лише ФДМ України та його регіональні відділення, отже на

думку суду до спірних відносин слід застосовувати вказану норму Господарського

кодексу України, оскільки вказаний договір оренди в якості орендодавця уклав та

підписав балансоутримувач Причорноморське державне регіональне геологічне

підприємство без згоди на це ФДМ України та його регіонального відділення в

Одеській області, тобто в порушення приписів ст. 287 Господарського кодексу

України; 2) крім того, при укладенні спірного договору сторонами не було

дотримано порядок узгодження орендної плати, передбачений п. 2 Методики

розрахунку і порядку використання орендної плати державного майна, затвердженої

Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., відповідачем не

було узгоджено розмір орендної плати з ФДМ України, а отже розмір орендної

плати протирічить ст.ст. 5, 11 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна”, оскільки плата за використання орендованого майна, яка

розраховується згідно з оцінкою об'єкта оренди та здійснення розрахунку

орендної плати за використання нерухомого майна, є однією з істотних умов

договору оренди за ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального

майна”, суд прийшов до висновку щодо неузгодження сторонами істотних умов

договору, що є підставою для визнання його недійсним; 3) відповідно до ч. 1 ст.

203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам

цивільного законодавства, вимогами ст. 215 даного Кодексу передбачено, що

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203

Цивільного кодексу України, оскільки умови договору суперечать Закону України

„Про оренду державного та комунального майна України”, Методиці розрахунку і

порядку використання орендної плати державного майна, то вказаний договір слід

визнати недійсним з врахуванням ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України на

майбутнє та зобов'язати МПП „Сігма” повернути орендоване майно орендодавцю;

4)також слід визнати недійсним на майбутнє договір суборенди, укладений між МПП

„Сігма” та СПД-ФО ОСОБА_1 від 03.01.2000р., оскільки судом визнано договір

оренди від 30.04.1999р., укладений між Причорноморським державним регіональним

геологічним підприємством та МПП „Сігма”, недійсним на майбутнє, а договір

суборенди по своїй природі випливає з цього договору оренди та існування

договору суборенди неможливе без наявності договору оренди, на підставі якого

його було укладено.

Не погоджуючись з оскаржуваним

рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою б/н від 15.11.2007р. звернулося МПП „Сігма”, в якій

просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2007р.

і прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду, мотивуючи це тим,

що: 1) господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги обставини, що

Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, як фактичний

позивач по справі, є юридичною особою, самостійним суб'єктом господарювання, що

не є органом державної влади, а отже фактично позовна заява, подана прокурором,

незаконно, за таких обставин господарський суд повинен був залишити такий позов

без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу

України; 2) незважаючи на надані до матеріалів справи докази розгляду

господарським судом справи №21/227-05-8512 за участю тих же самих сторін про

той же самий предмет спору та по таким же самим підставам, господарським судом

в порушення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України були

переглянуті обставини та факти, що встановлені іншим рішенням, котре набрало

законної сили, при цьому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського

процесуального кодексу України провадження по справі повинно було бути

припинено.

10.12.2007р. до Одеського

апеляційного господарського суду від скаржника -МПП „Сігма” надійшли письмові

пояснення до апеляційної скарги, в яких МПП „Сігма” додатково обґрунтовує

вимоги та посилання, викладені в апеляційній скарзі.

11.12.2007р. до Одеського

апеляційного господарського суду від Причорноморського державного регіонального

геологічного підприємства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач

просить рішення господарського суду залишити без змін, оскільки воно прийняте з

врахуванням чинного законодавства та обставин справи, а апеляційну скаргу -без

задоволення.

18.12.2007р. до Одеського

апеляційного господарського суду від МПП „Сігма” надійшло клопотання про

відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку хворобою директора МПП

„Сігма”.

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши клопотання відповідача,

колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до

висновку, що вказане клопотання не підтверджено доказами в розумінні ст. ст.

32- 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не

підлягає.

Крім того, в судовому засіданні,

яке відбулося 11.12.2007р., були надані пояснення усіх учасників по справі, в

тому числі й представником МПП „Сігма” -Заморською Л.А. по суті вимог

апеляційної скарги, та господарським судом апеляційної інстанції було оголошено

перерву до 18.12.2007р. для оголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Розглянувши матеріали справи та

доводи апеляційної скарги МПП „Сігма”, заслухавши представників сторін та

третьої особи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних

обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів

Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського

суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без

задоволення, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи,

колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що

30.04.1999р. між Причорноморським державним регіональним геологічним

підприємством (орендодавець) та МПП „Сігма” (орендар) укладено договір про

оренду та надання супутніх послуг, відповідно до умов якого орендодавець

передає орендарю в оренду нежитлове приміщення одноповерхової будівлі,

загальною площею 186 кв.м., розташоване на території Причорноморського

державного регіонального геологічного підприємства за адресою: м. Одеса, вул.

25-ої Чапаївської дивізії, 1, яке використовувалося раніше під склади

підприємства та знаходиться на балансі орендодавця, для організації пункту

технічного обслуговування легкових автомобілів.

Відповідно до п. 3.1 договору

оренди орендна плата визначається орендодавцем на підставі акту оцінки та

затверджується регіональним відділенням Фонду державного майна України та

складає 181,59 грн. в місяць.

Згідно з п. 4.7 договору орендар не

має права без письмової згоди орендодавця передавати зобов'язання по даному

договору третім особам або організаціям, здавати орендовані приміщення, будівлі

в суборенду або часткову переуступку права користування будівлі, в тому числі

по договору про сумісну діяльність.

Пунктом 7.1 договору встановлено

строк дії договору: з 01.05.1999р. по 31.12.2004р., дія договору оренди

припиняється, якщо одна із сторін в строк до 30 днів до закінчення строку дії

договору заявить про намір його розірвати, в іншому випадку даний договір

автоматично пролонгується на строк дії договору (пп. 1 п. 7.9 договору).

03.01.2000р. між МПП „Сігма”

(суборендодавець) та СПД-ФО ОСОБА_1. (суборендар) укладено договір про

суборенду №1, за яким суборендодавець передає суборендарю в суборенду нежитлову

одноповерхову будівлю, площею 186 кв.м, яке знаходиться в стадії реконструкції

зі складу в пункт технічного обслуговування легкових автомобілів, розташоване

за адресою: м. Одеса, вул. 25-ої Чапаїівської дивізії, 1, та яке знаходиться на

балансі Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства.

Відповідно до п. 3.1 договору

суборенди №1 суборендар сплачує орендну плату у вигляді надання суборендодавцю

робочої кімнати з телефоном та оплати на розрахунковий рахунок

Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства орендної

плати за суборендодавця на строк дії договору.

Строк дії договору суборенди

сторони встановили з 03.01.2000р. по 31.12.2004р. (п. 7.1. договору), дія

договору суборенди припиняється внаслідок спливу строку дії даного договору (п.

7.9 договору суборенди).

Прокуратурою Малиновського району

м. Одеси проведено перевірку вимог чинного законодавства України, регулюючого

оренду державного та комунального майна на Причорноморському державному

регіональному геологічному підприємстві при здачі в оренду МПП „Сігма”, під час

якої виявлено порушення чинного на момент укладення договору оренди

законодавства, а саме Закону України „Про оренду державного та комунального

майна” та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду , державного

майна.

За таких обставин заступник

прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі

Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства звернувся

до господарського суду Одеської області з позовом до МПП „Сігма” та СПД -ФО

ОСОБА_1. про зобов'язання до вчинення певних дій та визнання договорів оренди

та суборенди недійсними на майбутнє.

Підставою для визнання договору

оренди недійсним заступник прокурора та позивач визначають невідповідність умов

договору чинному законодавству.

Колегія суддів Одеського

апеляційного господарського суду приходить до висновку про необхідність

застосування в даній справі Цивільного кодексу України в редакції 1963 року,

оскільки договір оренди укладено до набрання чинності Цивільного кодексу

України в редакції 2003 року.

          Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного

кодексу України недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону.

          Згідно зі ст. 10 закону України „Про

оренду державного та комунального майна” Істотними умовами договору оренди є:

1)об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); 2)термін,

на який укладається договір оренди; 3)орендна плата з урахуванням її

індексації; 4) порядок використання амортизаційних відрахувань;

5)відновлення орендованого майна та умови його повернення; 6)виконання

зобов'язань; 7)відповідальність сторін; 8) страхування орендарем взятого ним в

оренду майна; 9)обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки

орендованого майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені

й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у

випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом)

законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору

оренди.

Оцінка об'єкта оренди здійснюється

за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди

передує укладенню договору оренди. (ст. 11 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна”).

Пунктом 2 Методики розрахунку і

порядку використання орендної плати державного майна, затвердженої Постановою

Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. встановлено, що розмір

орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. У

разі коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу

(філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна

(будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір

орендної плати погоджується з органом, уповноваженим управляти майном

підприємства, та органом, визначеним в абзаці другому ст. 5 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ст. 5 Закону України

„Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є: 1)Фонд

державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо

цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та

нерухомого майна що є державною власністю; 2) органи, уповноважені

Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування

управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх

структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній

Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; 3) підприємства - щодо

окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених

в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо цілісних майнових

комплексів, структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та

нерухомого майна.

Зазначена норма носить імперативних

характер, тобто обов'язкова для виконання, а тому не дотримання її є

порушенням вимог законодавства України.

Як свідчать матеріали

справи, при укладенні спірного договору вищезазначений порядок узгодження

орендної плати не було дотримано, оскільки не було узгоджено розмір орендної

плати з Фондом державного майна України (його регіональним відділенням в

Одеській області)

Таким чином спірний договір оренди

державного майна від 30.04.1999р. було укладено з порушенням норм чинного

законодавства, а саме, в частині визначення орендної плати договір оренди

протирічить вимогам ст.ст. 5, 11 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна” та абзацу 2 п. 2 Методики розрахунку i порядку

використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою

Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами та

доповненнями), яким передбачено, що, коли орендодавцем державного нерухомого

майна с державне підприємство, розмір орендної плати погоджується з органом

приватизації, у даному випадку - розмір орендної плати повинен був узгоджений з

регіональним відділенням Фондом державного майна України по Одеській області,

чого відповідачем в порушення вимог вищевказаної Методики не було зроблено.

Також сторонами за договором оренди

не було дотримано порядок укладення договору оренди, встановлений ст. 9 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” та Порядком надання

дозволу державним підприємства i організаціям бути орендодавцем нерухомого

майна, що знаходиться на їх балансах, затвердженим наказом Фонду державного

майна України від 20.02.1998р. № 309.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 9 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” орган, уповноважений

управляти відповідним майном державної власності, майном, що належить

Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, орган

Антимонопольного комітету України розглядають надіслані їм копії документів і

протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилають орендодавцеві

висновки (дозвіл або відмову) про можливість оренди та умови договору оренди.

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків (дозволу або

відмови) органу, уповноваженого управляти відповідним майном, і висновків

органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається

з цими органами погодженим. Орендодавець протягом п'яти днів після закінчення

терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним

майном, і органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява

про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально

визначеного майна, крім нерухомого), протягом п'ятнадцяти днів після дати її

реєстрації дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і

повідомляє про це заявника. Якщо на укладення договору оренди потрібен дозвіл

Фонду державного майна України, його регіонального відділення чи

представництва, державне підприємство у п'ятиденний термін після отримання

висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, органу

Антимонопольного комітету України надсилає орендодавцям, зазначеним в абзаці

другому статті 5 цього Закону, копії проекту договору та інших документів,

висновки зазначених органів, розрахунок орендної плати. Фонд державного майна

України, його регіональне відділення чи представництво розглядає надіслані

матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження повідомляє державне

підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди

майна підприємства або відмову). Державне підприємство протягом п'яти днів

після отримання зазначеного рішення Фонду державного майна України, його

регіонального відділення чи представництва дає згоду або відмовляє в укладенні

договору оренди державного майна і повідомляє про це заявника.

Порядком надання дозволу державним

підприємства i організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться

на їх балансах, затвердженим наказом Фонду державного майна України від

20.02.1998р. № 309, встановлено процедуру i умови надання Фондом державного

майна України, його регіональними відділеннями та представництвами дозволів

державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних майнових

комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна (будівель та

приміщень). Відповідно до п. 1.3 загальних положень цього Порядку Порядок

надання дозволу державним підприємства i організаціям бути орендодавцем

нерухомого майна, що знаходиться на їх балансах, поширюється на випадки надання

дозволу державним підприємствам i організаціям бути орендодавцем державного

майна згідно з абзацом 4 ст. 5 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна”. Відповідно до п.2 цього Порядку підприємство для отримання

дозволу на передачу в оренду майна, яке перебуває на його балансі, звертається

до Фонду державного майна України або до його регіонального відділення чи

представництва з заявою про надання підприємству права на передачу в оренду

цілісного майнового комплексу його структурного підрозділу або нерухомого майна

(будівель, приміщення) певної площі, що перебуває на його балансі

i розташоване за певною адресою. До заяви додаються: проект договору оренди

об'єкта, завізований сторонами  договору

(або укладений договір оренди -в разі його приведення у відповідність до вимог

законодавства); дозвіл на передачу в оренду державного майна від органу,

уповноваженого управляти майном підприємства (в даному випадку - Міністерства

ocвіти та науки України); розрахунок орендної плати за перший місяць оренди,

здійснений відповідно до вимог Методики розрахунку i порядку використання плати

за оренду державного майна, i підписаний керівником i головним бухгалтером

підприємства. Крім того, додаються в разі оренди нерухомого майна звіт про

експертну оцінку вартості об'єкта оренди та інформація про загальну та

корисну площу об'єкта оренди.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку,

регіональне відділення Фонду державного майна України в разі подання повного

переліку документів перевіряють комплектність документів, наданих

підприємством - балансоутримувачем об'єкта оренди, відповідність умов

договору оренди вимогам законодавства та розрахунок орендної плати. Регіональні

відділення після надходження матеріалів, у разі подання заяви про оренду

нерухомого майна перевіряють звіти з експертної оцінки вартості об'єктів

оренди, надають висновки про можливість застосування даних звітів про

експертну оцінку нерухомого майна при розрахунках орендної плати,

дозволи державним підприємствам самостійно укладати договори оренди,

розглядаючи кожен конкретний випадок окремо з урахуванням потреби виконання органами

приватизації завдання щодо надходження коштів до державного бюджету.

Матеріали справи свідчать про те,

що сторонами за договором не було повідомлено та узгоджено з Фондом державного

майна України (регіональним відділенням) умови оспорюваного договору, оскільки

ні позивачем, ні відповідачами, ні третьою особою не було надано доказів

надсилання на узгодження Фонду вищевказаних документів.

За таких обставин, колегія суддів Одеського

апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо правомірності

задоволення господарським судом першої інстанції позовної вимоги заступника

прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах Причорноморського

державного регіонального геологічного підприємства про визнання договору оренди

та надання супутніх послуг, укладеного між Причорноморським державним

регіональним геологічним підприємством та МПП „Сігма” від 30.04.1999р.,

оскільки вказаний договір не відповідає чинному на момент його укладення

законодавству, а саме: ст. 5, 9, 10 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна” та Методики розрахунку і порядку використання плати за

оренду , державного майна та Порядку надання дозволу державним підприємства i

організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на їх балансах.

Стосовно позовної вимоги про

визнання недійсним договору суборенди від 03.01.2000р., укладеного між МПП

„Сігма” та СПД-ФО ОСОБА_1., то вказана позовна вимог також підлягає

задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 267 Цивільного

кодексу України в редакції 1963 року здавання наймачем найнятого майна в

піднайом дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено

законом або договором.

Статтею 22 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна” встановлено, що передача цілісних майнових

комплексів у суборенду забороняється. Орендар має право передати в суборенду

нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати,

обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не

передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не

може перевищувати терміну дії договору оренди. Плата за суборенду цього майна,

яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря.

Порядок використання плати за суборенду майна визначається: Кабінетом Міністрів

України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами,

уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що

належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для

об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Господарським судом першої

інстанції правомірно прийнято до уваги ті обставини, що договір оренди,

укладений 30.04.1999р. між Причорноморським державним регіональним

геологічним підприємством та МПП „Сігма” визнається недійсним на

майбутнє, а договір суборенди по своїй правовій природі випливає з цього

договору оренди, а отже господарський суд першої інстанції цілком вірно дійшов

висновку, що договір суборенди від 03.01.2000р., укладений між МПП „Сігма” та

СПД-ФО ОСОБА_1 слід визнати також недійсним на майбутнє, оскільки існування

зазначеного договору суборенди неможливе без наявності договору оренди, на

підставі якого було його укладено.

Оскільки господарським судом першої

інстанції встановлено, що договір оренди від 30.04.1999р. не відповідає вимогам

чинного на момент укладення договору законодавства, а отже є недійсним, а

враховуючи обставини, що неможливо повернути все отримане за договором (фактично

орендна плата сплачувалась та приміщення використовувалися) необхідно визнати

цей договір та договір суборенди від 03.01.200р., недійсними на майбутнє та

повернути державне майно - одноповерховий будинок, загальною площею 186 кв.м.,

розташований за адресою: м. Одеса, вул. 25-ої Чапаївської дивізії , 1

балансоутримувачу - Причорноморському державному регіональному геологічному

підприємству та виселити МПП „Сігма” та СПД ОСОБА_1. з вищезазначеного

приміщення.

          Не приймається до уваги колегії суддів

твердження МПП „Сігма” про те, що заступник прокурора Малиновського району м.

Одеси не мав законних підстав для подання позовної заяви в інтересах держави в

особі Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства,

оскільки рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у

справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та

Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2

Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво

прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) встановлено, що

відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України

покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у

випадках, визначених законом, такі випадки передбачені ст.33 Закону України

„Про прокуратуру” та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України

(порушення справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які

звертаються до господарського суду в інтересах держави) тощо. Інтереси держави

можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами

державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами

господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте

держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в

діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що „інтереси

держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному

випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого

подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних

або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх

захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні

функції у спірних відносинах, у зв'язку з чим положення абзацу 4 ч. 1 ст. 2

Господарського процесуального кодексу України в контексті п. 2 ст. 121

Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають

до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах

підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм

власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в

позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує

загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Господарського процесуального

кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Не приймаються до уваги колегії

суддів господарського суду апеляційної інстанції посилання відповідачів на те,

що незважаючи на надані до матеріалів справи докази розгляду господарським

судом справи №21/227-05-8512 за участю тих же самих сторін про той же самий

предмет спору та по таким же самим підставам, господарським судом в порушення

ст. 35 Господарського процесуального кодексу України були переглянуті обставини

та факти, що встановлені іншим рішенням, що набрало законної сили, при цьому на

підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

провадження по справі повинно було бути припинено, з наступних підстав.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 23.02.2006р. по справі №21/277-05-8512 (залишене без змін

постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р.)

задоволено позов МПП „Сігма” до Причорноморського державного регіонального

геологічного підприємства за участю на стороні відповідача прокурора

Малиновського району м. Одеси та третьої особи, яка не заявляла самостійних

вимог на предмет спору, регіонального відділення Фонду державного майна України

по Одеській області про не перешкоджання в здійсненні права володіння та

користування нежитловим приміщенням по договору оренди та надання супутніх

послуг від 30.04.1999р..

Проте, дослідивши обставини справи,

колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до

висновку, що хоча і особи, які приймають участь у справі №17/206-07-8196 та

справі №21/277-05-8512 однакові, суть спору справі №17/206-07-8196 зобов'язання

до вчинення певних дій та визнання недійсними договорів оренди та суборенди, у

справі № №21/277-05-8512 не перешкоджання в здійсненні права володіння та

користування нежитловим приміщенням по договору оренди та надання супутніх

послуг від 30.04.1999р., що виключає можливість припинення справи

№17/206-07-8196 по п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу

України, оскільки предмети спору у вказаних справах істотно відрізняються між

собою.

Враховуючи вищенаведене, колегія

суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення

господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки воно

винесено відповідно до вимог чинного законодавства та з врахуванням обставин

справи, а апеляційну скаргу -залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105

ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду

Одеської області від 12.11.2007р. по справі №17/206-07-8196 залишити без змін,

апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня

її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                               

Я.Ф. Савицький    

Суддя:                                                                                    

Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                                   

О.Т. Лавренюк