Постанова

від 13.03.2024 по справі 201/4595/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1091/24 Справа № 201/4595/22 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду цивільнихсправ:

головуючого судді Деркач Н.М.

суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.

при секретарі УсикА.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САЛАМАНДРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, третя особа: ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «САЛАМАНДРА», ТОВ «Автотранссервіс» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, третя особа: ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 19.10.2021 р. сталася ДТП за участю автомобіля марки «KIA Cerato», під керуванням ОСОБА_3 , власником якого є позивач, та транспортного засобу «VOLVO B7 RLE», під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс».

Учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), водій ОСОБА_2 свою вину визнав.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «VOLVO B7 RLE», була застрахована ПРАТ «СК «САЛАМАНДРА», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № AP/5479677, який діяв на момент ДТП.

ОСОБА_1 22.11.2021 р. подала ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» заяву на виплату страхового відшкодування, і 14.01.2022 року їй було перераховано 18 374грн 19коп.

Із такою сумою страхового відшкодування позивач не погодилася, позаяк і за результатами звіту № 58-D/99/3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 30.11.2021 року, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу без ПДВ, складає 22 919 грн 60 коп, вартість відновлювального ремонту - 40 016 грн 99 коп.

На підставі викладеного позивач просила стягнути з ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» 2 545 грн 41 коп недоплаченого страхового відшкодування, з ТОВ «Автотранссервіс» різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою в сумі 17 097 грн 39коп, вирішити питання судових витрат.

ОСОБА_1 позов уточнювала (а.с.215-216), остаточно просила стягнути з ПрАТ «СК «Саламандра» 5 340 грн 79 коп недоплаченого страхового відшкодування, з ТОВ «Автотранссервіс» різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатлою у розмірі: 14 900 грн 68 коп, судові витрати покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 992 грн 40 коп витрат по сплаті судового збору, 7 000 грн витрат витрати на професійну допомогу адвоката, 1 200 грн витрат на замовлення проведення оцінки майна, а всього 9 192 грн 40коп.

Рішенням Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від11липня 2023року позов ОСОБА_1 до ПрАТ«Страхова компанія«САЛАМАНДРА»,ТОВ «Автотранссервіс»про відшкодуванняшкоди завданоївнаслідок ДТП,третя особа: ОСОБА_2 ,задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь ОСОБА_1 5340 грн 79 коп страхового відшкодування, 2 545 грн 19 коп судових витрат, а всього 7 885 (сім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 98 копійок.

Стягнуто з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 16 900 грн 68 коп шкоди, спричиненої ДТП, 8 054 грн 15 коп судових витрат, а всього 24 954 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 83 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившисьз такимрішенням суду,ТОВ «Автотранссервіс» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині стягнення з них шкоди та судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Автотранссервіс» в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає про порушення норм процесуального права щодо уточнення позовних вимог позивачем, а також звертає увагу суду на те, що 19 жовтня 2021 року водій ОСОБА_2 не виконував трудові обов`язки з ТОВ «Автотранссервіс», а тому ТОВ «Автотранссервіс» не повинен нести відповідальність за спричинену ОСОБА_2 шкоду внаслідок ДТП.

Представник позивачки надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та правильність судового рішення, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріалисправи,перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення судув межахдоводів апеляційноїскарги тазаявлених вимог,колегія суддівприходить довисновку,що апеляційнускаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення у даній справі відповідає не в повному обсязі.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що 19.10.2021 р. сталася ДТП за участю автомобіля марки «KIA Cerato», під керуванням ОСОБА_3 , власником якого є позивач, та транспортного засобу «VOLVO B7 RLE», під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс».

Учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), водій ОСОБА_2 свою вину визнав (а.с.12).

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «VOLVO B7 RLE», була застрахована ПРАТ «СК «САЛАМАНДРА», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № AP/5479677, який діяв на момент ДТП (а.с.113).

ОСОБА_1 22.11.2021р. подала ПрАт «СК «САЛАМАНДРА» заяву на виплату страхового відшкодування (а.с.14), і 14.01.2022 року їй було перераховано 18 374 грн 19коп (а.с.15).

Викладене сторони не оспорюють.

За результатами звіту № 58-D/99/3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 30.11.2021 року, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу без ПДВ, складає 22 919 грн 60 коп, вартість відновлювального ремонту - 40 016 грн 99 коп (а.с.16-40).

Для усуненнярозбіжностей привизначенні матеріальногозбитку,суд наклопотання представникапозивача призначиву справіекспертизу.

Згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № 5969-22 від 20.01.2023р. (а.с.173-194), вартість матеріального збитку (з коефіцієнтом фізичного зносу, ціна + 20% (а.с.190), завданого власнику транспортного засобу «KIA Cerato» внаслідок ДТП від 19.10.2021 р. станом на 19.10.2021р. складала 25 714 грн 98 коп, вартість відновлювального ремонту - 40 615 грн 66 коп. Різниця в значеннях вартості збитку і відновного ремонту, наведених в звіті № 58-D/99/3 по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 30.11.2021р., складеного ОСОБА_4 (а.с.16 - 40) пов`язана з виключенням крипільних матеріалів з списку запчастин і доданням їх до вартості фарбувальних матеріалів і зміною курсу євро відносно гривні на дату оцінки.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Автотранссервіс», суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що якщо шкоду було завдано водієм, який перебував у трудових відносинах та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, то він не відповідає за завдану шкоду. Шкоду повинен відшкодувати володілець майна роботодавець.

А також суд правильно виходив з того, що оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ТОВ «Автотранссервіс», як роботодавця винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції вирішив стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь позивача з відрахуванням вже виплаченої суми страхового відшкодування (18 374 грн 19коп) та суми франшизи (2 000грн) додаткове страхове відшкодування в сумі 5 340 грн 79коп, а з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» - 16 900 грн 68 коп шкоди, спричиненої ДТП, не охопленої страховим відшкодуванням.

Між тим, при визначенні суми шкоди, яка підлягає до стягнення з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 , суд помилково визначив її у розмірі 16 900 грн 68 коп., оскільки, як вбачається з уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «Автотранссервіс» саме 14 900 грн 68 коп.

Крім того, з розрахунку: від вартості відновлювального ремонту - 40 615 грн 66 коп., згідно експертизи, відрахувати вже виплачену суму страхового відшкодування -18 374 грн 19 коп., суму франшизи - 2 000грн та додаткове страхове відшкодування стягнуте зі страхової компанії в сумі 5 340 грн 79 коп. = 14 900 грн 68 коп.

У зв`язку з викладеним, перерозподілу, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають і судові витрати у справі.

Так, судом першої інстанції визначено загальну суму судових витрат понесених позивачем у сумі 10 599,50 грн (992,40 судовий збір, 3000 грн правничої допомоги та 6606,95 грн на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи), колегія суддів погоджується з такою сумою судових витрат, що підлягають стягненню з відповідачів.

Таким чином, пропорційно до задоволених сум позовних вимог, до стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» підлягає 2 796,72 грн судових витрат (10599,50 грн х 5340,79 грн / 20241,47 грн).

Відповідно, до стягнення з ТОВ «Автотранссервіс» підлягає 7 802,78 грн судових витрат (10599,50 грн х 14 900,68 грн / 20241,47 грн).

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Автотранссервіс» про те, що судом порушено норми процесуального права щодо уточнення позовних вимог позивачем та уточнений позов слід було залишити без розгляду, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у сторін по справі було відсутнє порозуміння щодо суми страхового відшкодування, а саме розміру матеріального збитку, який було завдано транспортному засобу «KIA Cerato» та вартість його відновлювального ремонту. Розрахунки позивача та відповідача суттєво відрізнялись, у зв`язку з чим судом була призначена судова транспортно-товарознавча експертиза по даній справі.

Саме за результатами судової експертизи у позивача виникла необхідність у уточненні позовних вимог, тобто їх корегування відповідно до даних експертизи.

12 січня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 234/11607/20, провадження № 61-15126св21 досліджував питання щодо правомірності заяви про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703це 19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційноїскарги ТОВ «Автотранссервіс» про те, що 19 жовтня 2021 року водій ОСОБА_2 не виконував трудові обов`язки з ТОВ «Автотранссервіс», а тому ТОВ «Автотранссервіс» не повинен нести відповідальність за спричинену ОСОБА_2 шкоду внаслідок ДТП, є безпідставними з огляду на наступне.

Як встановлено судами, факт перебування ОСОБА_2 станом на 19 жовтня 2021 року у трудових відносинах з ТОВ «Автотранссервіс» сторонами не оспорюється.

Так, ТОВ «Автотранссервіс» до апеляційної скарги долучає новий доказ табель обліку робочого часу за жовтень 2021 року, за яким, 19 жовтня 2021 року водій ОСОБА_2 не виконував трудові обов`язки з ТОВ «Автотранссервіс».

Проте,статтями 12,81ЦПК Українипередбачено,що цивільнесудочинство здійснюєтьсяна засадахзмагальності,згідно зяким кожнасторона повиннадовести тіобставини,на якіпосилається якна підставусвоїх вимогабо заперечень,а судрозглядає справув межахзаявлених вимогі вирішуєсправу напідставі наданихдоказів.

Частинами 2, 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом пункту 6 частини 2 статті 356, частини 3 статті 367 та пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які були витребувані раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

ТОВ «Автотранссервіс» не надало жодних доказів неможливості подання нового доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Табель обліку робочого часу за жовтень 2021 року, існував на час звернення ОСОБА_1 з позовом, однак об`єктивних причин неможливості подання його до суду скаржником не вказано.

На думку скаржника, табель обліку робочого часу підтверджує, що ОСОБА_2 на час ДТП не виконував трудові обов`язки, але судом встановлено, що транспортний засіб «VOLVO B7 RLE», був під керуванням ОСОБА_2 , саме з вини ОСОБА_2 сталася ДТП, проте жодних доказів подання заяв до правоохоронних органів щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, заяв до страхової компанії тощо судам не надано.

Отже, колегія суддів не приймає в якості доказу табель обліку робочого часу за жовтень 2021 року.

Крім того, ТОВ «Автотранссервіс» скористався правом на надання відзиву на позов, в якому повинен був надати докази, які б підтверджували заперечення на позовні вимоги ОСОБА_5 .

Заперечення відповідача проти позовних вимог стосувались того, що сума позовних вимог повністю покривається сумою відшкодування значеної в полісі, а також того, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку не є належним та недопустимим доказом. Жодних інших доказів, якими би відповідач спростовував позовні вимоги не надавалися.

Враховуючи вищевикладене, жодних доказів, які б підтверджували відсутність підстав для відшкодування шкоди, завданої з вини водія, який перебував у трудових відносинах або який на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом, роботодавцем, немає.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «Автотранссервіс» задовольнити частково, рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь ОСОБА_1 судових витрат та зазначення загальної суми до стягнення, в частині стягнення з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 шкоди, спричиненої ДТП, судових витрат та зазначення загальної суми до стягнення скасувати та стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь ОСОБА_1 2 796,72 грн судових витрат та зазначити загальну суму до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь ОСОБА_1 8 137,51 грн. Стягнути з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 14 900,68 грн шкоди, спричиненої ДТП та 7802,78 грн судових витрат. В решті рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Автотранссервіс» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь ОСОБА_1 судових витрат та зазначення загальної суми до стягнення, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 шкоди, спричиненої ДТП, судових витрат та зазначення загальної суми до стягнення скасувати.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь ОСОБА_1 2 796,72 грн судових витрат та зазначити загальну суму до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» на користь ОСОБА_1 8 137,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 14 900,68 грн шкоди, спричиненої ДТП та 7 802,78 грн судових витрат.

В рештірішення судузалишити беззмін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко