Рішення

від 23.10.2007 по справі 12/443пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

23.10.07                                                                                

Справа № 12/443пд.

Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали за позовом

ОСОБА_1, м.Луганськ

до ОСОБА_2, м.Київ

Третя особа Виконавчий комітет Луганської міської ради в особі

Державного

реєстратора

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю

"Монолітспецбуд №2"

про визнання договору дійсним

В присутності представників сторін:

Представники сторін:

від  позивача - ОСОБА_3,

дов.№б/н від 15.08.07.;

від відповідача - ОСОБА_4 представник дов№б/н від 05.09.07.;

від 3-ї особи - ОСОБА_3 представник "Монолітспецбуд №2";

дов. №б/н від 15.08.07. , дов.№б/н від 15.08.07.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

            1) Визнати

договір міни корпоративних прав на долю товариства з обмеженою відповідальністю

від 12 квітня 2006р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним;

          2)  Зобов'язати державного реєстратора

Виконавчого комітету Луганської міської ради виключити з Єдиного державного

реєстру відомості про наявність частки ОСОБА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1, у

статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд

№2", ідентифікаційний код: 31375967, у розмірі 19401,00 (дев'ятнадцять

тисяч чотириста одна) гривня 00 копійок;

           3)  Зобов'язати державного реєстратора

Виконавчого комітету Луганської міської ради включити до Єдиного державного

реєстру відомості про наявність частки ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_2, місце

проживання: АДРЕСА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою

відповідальністю „Монолітспецбуд №2", ідентифікаційний код: 31375967, у

розмірі 19401,00 (дев'ятнадцять тисяч чотириста одна) гривня 00 копійок.

            Розглянувши

матеріали справи, суд

Встановив :

Позивач звернувся до суду з цим позовом посилаючись на те, що 12

квітня 2006р. між ним та ОСОБА_2 був укладений договір міни корпоративних прав

на долю в товариствах з обмеженою відповідальністю.

Згідно цього договоруОСОБА_2, який є засновником Товариства з

обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд №2", був зобов'язаний вийти з

складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд

№2", та передати ОСОБА_1 корпоративні права на 14 % Товариства з обмеженою

відповідальністю „Монолітспецбуд №2", статут якого зареєстровано відділом

ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

07 березня 2001р., реєстраційний номер 25370169ю0021161, а ОСОБА_1 був

зобов'язаний прийняти ці корпоративні права.

В свою чергу ОСОБА_1, як засновник Товариства з обмеженою

відповідальністю „Механізатор", був зобов'язаний передати корпоративні

права на 17,5 % Товариства з обмеженою відповідальністю „Механізатор".

          ОСОБА_2 була

підписана нотаріально завірена заява від 14.04.2005р. про вихід з складу

засновників ТОВ „Монолітспецбуд №2" та передачу частки у статутному фонді

товариства в сумі 19401 грн., яка становить 14 відсотків статутного фонду, що

свідчить на думку позивача про часткове виконання договору міни корпоративних

прав від 12 квітня 2006р.

          Позивач просить визнати договір міни

корпоративних прав, укладений між сторонами дійсним, оскільки за умовами

договору передбачено його обов"язкове нотаріальне посвідчення, а

відповідач від цього ухиляється.

          Відповідач -ОСОБА_2 -відзивом б/н від

11.10.07 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:

- нотаріально посвідчена заяваОСОБА_2 від 14.04.05 про вихід зі

складу засновників ТОВ "Монолітспецбуд №2" (яка подана майже за рік

до укладення спірної угоди) не є безспірним доказом виходу відповідача зі

складу учасників ТОВ "Монолітспецбуд №2", оскільки будь-які зміни в

статутних документах юридичної особи, в т.ч. зміни у складі засновників,

набувають силу з дня їх державної реєстрації, тому ОСОБА_2 вважає себе

повноправним учасником товариства та не має наміру з нього виходити;

- предметом спірної угоди були лише відчуження корпоративних прав,

але не  процедура виходу учасника з

товариства, яка не регламентується договірними відносинами, а, відтак, не може

підтверджувати або спростовувати виконання цивільно-правових угод,

пов"язаних з відчуженням частки учасників;

- відповідно до п.2 ст. 147 ЦК України всі учасники товариства, а

не один учасник, яким є позивач, користуються переважним правом придбання

частки учасника, що відступається від своєї частки, пропорційно розмірам своїх

часток.

          У підтвердження

доводів, що зазначене питання не розглядалося зборами учасників представник

відповідача надав копії листів, надісланих на адресу відповідача  учасниками ТОВ "Монолітспецбуд №2"

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з претензією ОСОБА_2, що він, в порушення норм ст.148 ЦК

України вийшов зі складу учасників товариства не повідомивши про це їх за 3

місяці (як це передбачено засновницьким договором) та відступивши свою частку

ОСОБА_1, обмежив інших учасників товариства у праві придбати її

пропорційно  розмірам своїх часток.

          Спростовуючи ці

доводи, в судове засідання від 23.10.07представник позивача представив протокол

позачергових загальних зборів учасників ТОВ 

"Монолітспецбуд №2" б/н від 15.07.06, в якому викладено про

розгляд питання щодо укладення між 

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору міни корпоративних прав, при цьому всі

учасники відмовилися від свого переважного права на придбання часткиОСОБА_2 та

затвердили договір міни корпоративних прав на долю в товариствах з обмеженою

відповідальністю від 12.04.06,  тим самим

надавши згоду, щоб часткаОСОБА_2 повністю була відступлена ОСОБА_1

Втім, у своїх поясненням, поданих в судовому засіданні від

22.10.07 представник позивача зазначає на те, що відповідач не наводить

правового обгрунтування необхідності повідомлення відповідачем всіх інших

учасників ТОВ про свій намір продати свою частку  у статутному капіталі.

          3-я особа

-начальник УДР та МР Луганської міської ради -державний реєстратор -надала відзив

на позовну заяву, в якому просить суд при винесенні рішення врахувати порядок

державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи,

встановлений спеціальним Законом.

          Дослідивши

матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються

як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

І. Згідно з наданими до матеріалів справи державним реєстратором

відомостям, Товариство з обмеженою відповідальністю

"Монолітспецбуд

№2" (ідентифікаційний код 31375967) зареєстроване відділом ліцензування,

державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 07.03.2001

року, реєстраційний номер 25370169ЮОО21161. Місцезнаходження: м. Луганськ, вул.

Даргомижського, 4а. Керівник ОСОБА_8. Статутний фонд ТОВ "Монолітспецбуд

№2" розподілений між учасниками наступним чином:

•  ОСОБА_2 -       14,0%

•   ОСОБА_7 -           14,0%

•   ОСОБА_1 -         14,0%

•   ОСОБА_5     14,0%

•   ОСОБА_6 -                  14,0 %

•   ОСОБА_8   30,0 %

Відповідно до договору міни корпоративних прав на долю в

товаристві з обмеженою відповідальністю б/н від 12.04.2006р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2

домовилися про те, що ОСОБА_2, який є засновником ТОВ "Монолітспецбуд

№2", ТОВ "Моноекс" ТОВ "Моноліткомплект", ТОВ

"Спецбуд" зобов"язується вийти 

зі складу засновників цих товариств та передати ОСОБА_1 корпоративні

права на частки у ТОВ "Монолітспецбуд №2", ТОВ

"Моноліткомплект", ТОВ "Моноекс", ТОВ "Спецбуд"

та ТОВ "Ілан" (щодо якого у п.1 угоди не зазначено).

В обмін  на частки

(корпоративні права), вказаних товариств ОСОБА_1 зобов"язується передати

ОСОБА_2 корпоративні права на 17,5% ТОВ "Механізатор".

Відповідно до п.9 договору міни, всі витрати, пов"язані  з укладенням даної угоди, його нотаріальним

посвідченням та виконанням, сторони приймають у рівних частках.

Позивач просить визнати договір міни корпоративних прав дійсним,

посилаючись на норму п.2 ст. 220 Цивільного кодексу України, згідно з приписами

якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що

підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання

договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд

може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне

посвідчення договору не вимагається.

При вирішенні цього спору суд виходить з наступного.

        Законом України №

483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних

спорів" від 15.12.2006р. до підвідомчості господарських судів віднесено

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським

товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі

учасником, який вибув, а також між учасниками товариств, що пов"язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів. Зазначеним законом також визначено поняття

корпоративних відносин як відносин, що виникають, змінюються за припиняються

щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні

права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні)  господарської 

організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні

господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів)

даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону,

а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ст. 715 Цивільного Кодексу України за договором міни

(бартеру) кожна із сторін 

зобов"язується передати другій стороні у власність один товар в

обмін на інший товар, при цьому кожна із сторін договору міни є

продавцев того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона

одержує взамін, а право власності на обмінювані товари переходить до сторін

одночасно після виконання зобов"язань щодо передання майна обома

сторонами.

Враховуючи, що право власності є річовим правом, а

визначене у статті 190 ЦК України поняття майна включає в себе окрім речі,

виключно майнові права та обов"язки, корпоративні права, які передбачають

також певний обсяг немайнових прав, в т.ч. право участі у товаристві що є

невіддільним від  корпоративного права та

не може бути окремо передане іншій особі ( ст. 100 ЦК України), суд вважає, що

корпоративні права можуть бути об"єктом купівлі-продажу (міни) лише у

випадку  втілення їх у акції; оскільки

акція як цінний папір є різновидом річей і тому на неї поширюється право

власності. Корпоративні права, не втілені у річ, об"єктами купівлі-продажу

не можуть бути, а тому обіг корпоративних прав, не втілених у акції,

відбувається шляхом уступки права з урахуванням норм ЦК України, ГК України,

Закону України "Про господарські товариства", а також установчих

документів.

Суд не оцінює договір 

міни корпоративних прав на частку в товаристві з обмеженою

відповідальністю б/н від 12.04.2006р. як недійсний, втім, виходить з

того, що він не породжує для сторін (та взагалі для господарських товариств)

певних правових наслідків у сфері, що належить до корпоративних правовідносин,

та не може розглядатися як підстава набуття або припинення корпоративного

права, як складного об"єкту цивільних прав, що включає низку як

управлінських, так і майнових прав.

Суд не з"ясовує суперечності між доводами та доказами

позивача і відповідача щодо дійсного розгляду на зборах учасників ТОВ

"Монолітспецбуд №2" 15.07.2006р. питання відступлення часткиОСОБА_2

ОСОБА_1, оскільки це не є предметом судового позову.

У зв"язку з вищевикладеним суд у задоволенні першої

позовної вимоги відмовляє оскільки позивачем обраний неналежний

матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права у сфері корпоративних

відносин.

ІІ. З 01.07.2004р. набув чинності Закон України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р.

№ 755-!У.

Зазначеним законом визначено, що Державна реєстрація юридичних

осіб та фізичних осіб -підприємців це засвідчення факту створення або

припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу

підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які

передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного

державного реєстру.

Статтею 29 згаданого закону встановлений порядок державної реєстрації

змін до установчих документів юридичної особи. Зокрема, в пункті  3 зазначено, що у разі внесення змін до

установчих документів, які пов"язані із зміною складу засновників

(учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою

цієї статті, додатково подається  або

копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників),

завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви

фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), завірена в установленому

порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі

складу засновників(учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про

перехід частки учасника у  статутному

капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права

засновника(учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної

особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників

(учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами

юридичної особи.

За приписами ст.1 Закону № 755 державний реєстратор -посадова

особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Таким чином, відносини, пов"язані зі здійсненням

реєстратором передбачених Законом № 755 реєстраційних дій є за своєю суттю

публічно-правовими відносинами, які  є

суто відмінними від корпоративних відносин, учасником яких не є державний

реєстратор.

У зв"язку з викладеним позовні вимоги про зобов"язання

державного реєстратора виключити з ЄДР відомості про наявність

часткиОСОБА_2 у статутному  капіталі ТОВ

"Монолітспецбуд №2" та включити до ЄДР відомості про наявність у

статутному капіталі товариства частки ОСОБА_1 у розмірі 19401 грн. не підпадають

під визначені законом ознаки корпоративного спору і підлягають розгляду в

порядку адміністративного судочинства.

Втім, враховуючи, що державний реєстратор не є відповідачем у

даній справі, а позовна вимога може бути звернута лише до відповідача, суд не

припиняє провадження у справі в цій частині на підставі ст. 80 п.1 ГПК України,

а відмовляє у позові також у цій частині, оскільки ці позовні вимоги звернуті

до неналежного відповідача -фізичної особи в межах корпоративного спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем судові

витрати в сумі 203 грн. покладаються на позивача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини

рішення з повідомленням сторін, що повний текст рішення буде підписаний

26.10.2007р.

Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, суд

вирішив:

1.          У задоволенні

позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з

дати підписання .

Певний текст рішення підписаний 26.10.07.

Суддя                                                                    

О.С.Палей

Надр: 3

1-до справи

2-3 сторонам