Постанова

від 04.12.2007 по справі 12/443пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

04.12.2007  року                                                           

Справа № 12/443пд

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі

:

головуючого

судді                     Якушенко

Р.Є.

суддів                                       

Медуниці О.Є.

          Перлова Д.Ю.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 13.11.2007. Розпорядженням від 03.12.2007

склад судової колегії змінено.

при секретарі                   

судового засідання                    Черніковій Я.В.

за участю представників сторін

від позивача                              ОСОБА_1, дов.

№8083 від 20.08.2007

від відповідача                   

ОСОБА_3, дов. №3005 від 05.09.2007

від ТОВ „Монолітспецбуд №2”          ОСОБА_3, дов. №3005 від 05.09.2007

від Виконкому Луганської міськради          не прибув

Розглянувши

апеляційну скаргу                    ОСОБА_2, м. Луганськ

на рішення

господарського суду          

Луганської області

від                                         23.10.2007

у справі                               № 12/443пд (суддя Палей

О.С.)

за позовом                               ОСОБА_2, м.

Луганськ

до відповідача                   

ОСОБА_4, м. Луганськ

третя особа                               Виконавчий

комітет Луганської міської ради,

м. Луганськ

третя особа                               Товариство з

обмеженою відповідальністю

„Монолітспецбуд №2”, м. Луганськ

про                                        визнання

договору дійсним

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.10.2007 у

справі №12/443пд (суддя Палей О.С.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2

доОСОБА_4, треті особи -виконавчий комітет Луганської міської ради та

Товариство з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд №2”, про:

- визнання договору міни корпоративних прав на долю товариства з

обмеженою відповідальністю від 12 квітня 2006р., укладений між ОСОБА_2 та

ОСОБА_4 дійсним;

- зобов'язання державного реєстратора Виконавчого комітету

Луганської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру відомості про

наявність часткиОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у статутному капіталі

Товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд №2",

ідентифікаційний код: 31375967, у розмірі 19401,00 (дев'ятнадцять тисяч

чотириста одна) гривня 00 копійок;

- зобов'язання державного реєстратора Виконавчого комітету

Луганської міської ради включити до Єдиного державного реєстру відомості про

наявність частки ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання:

Україна, 91055, Луганська область, місто Луганськ, Ленінський район міста

Луганська, АДРЕСА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою

відповідальністю „Монолітспецбуд №2", ідентифікаційний код: 31375967, у

розмірі 19401,00 (дев'ятнадцять тисяч чотириста одна) гривня 00 копійок.

Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 167

Господарського кодексу України, 715 Цивільного кодексу України, Закону України

„Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від

15.05.2003 №755-IV мотивоване необгрунтованістю заявлених вимог.

Відмовляючи у позові господарський суд виходив з того, що договір

міни корпоративних прав б/н від 12.04.2006 не породжує для сторін (та взагалі

для господарських товариств) певних правових наслідків у сфері, що належить до

корпоративних правовідносин, та не може розглядатися як підстава набуття або

припинення корпоративного права, як складного об"єкту цивільних прав, що

включає низку як управлінських, так і майнових прав.

Позивач у справі, ОСОБА_2, не погодився з прийнятим місцевим

господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить

скасувати його частково в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо

визнання договору міни від 12.04.2006 дійсним, як таке, що прийняте при

неповному з”ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та

процесуального права, та постановити нове рішення про часткове задоволення

позову та визнати договір міни корпоративних прав на долю товариства з  обмеженою відповідальністю від 12.04.2006,

укладений між позивачем та відповідачем, дійсним.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач, зокрема,

вказав, що наслідком визнання договору дійсним є проведення загальних зборів учасників

ТОВ „Монолітспецбуд №2” для прийняття рішення з питання внесення змін до

статуту ТОВ „Монолітспецбуд №2”, згідно яких відповідач вийде зі складу

учасників товариства, а у позивача, відповідно, частка у статутному капіталі

ТОВ „Монолітспецбуд №2” збільшиться.

Судом не взято до уваги протокол загальних зборів учасників ТОВ

„Монолітспецбуд №2” від 15.07.2006, оскільки це не є предметом спору, проте

позивач надав його, як доказ часткового виконання договору міни корпоративних

прав на долю в товариствах з обмеженою відповідальністю від 12.04.2006.

На загальних зборах учасників ТОВ „Монолітспецбуд №2”, що

відбулися 15.07.2006 всі учасники відмовились від свого переважного права на

придбання частки ОСОБА_4. та затвердили договір міни корпоративних прав на долю

в товариствах з обмеженою відповідальністю від 12.04.2006, тим самим надавши

згоду, щоб частка ОСОБА_4. була повністю відступлена ОСОБА_2.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є

обов”язковим для виконання сторонами. Відповідач ухиляється від виконання свого

зобов”язання, хоча сторони дійшли згоди по всім істотним умовам договору.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує з підстав,

викладених у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх необгрунтованими та

просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без

задоволення, а рішення господарського суду від 23.10.2007 -без змін.

ТОВ „Монолітспецбуд №2”, 3-я особа у справі, надало відзив на

апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги погодилося та просить

повністю задовольнити апеляційну скаргу.

Державний реєстратор подав клопотання про розгляд апеляційної

скарги без його участі. Дане клопотання задовольняється апеляційним судом.

Заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного

господарського суду

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолітспецбуд

№2" (ідентифікаційний код 31375967) зареєстроване відділом ліцензування,

державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 07.03.2001

року, реєстраційний номер 25370169ЮОО21161. Місцезнаходження: м. Луганськ, вул.

Даргомижського, 4а. Керівник ОСОБА_5. Статутний фонд ТОВ "Монолітспецбуд

№2" розподілений між учасниками наступним чином:

• ОСОБА_4-       14,0%

• ОСОБА_6 -           14,0%

• ОСОБА_2-         14,0%

• ОСОБА_7     14,0%

• ОСОБА_8 -                 

14,0 %

•

ОСОБА_5   30,0 %

Засновниками ТОВ „Механізатор” згідно пунктів 4, 6 Статуту з

частками в статутному фонді є:

• ОСОБА_4                   

149647,00 грн. (30%)

• ОСОБА_6                    

87304,50 грн. (17,50%)                   

• ОСОБА_2                  

87304,50 грн. (17,50%)

• ОСОБА_7          87304,50

грн. (17,50%)

• ОСОБА_8                              87304,50 грн.

(17,50%)

Статутний фонд товариства складає 498865 грн.

12.04.2006 між позивачем у справі, ОСОБА_2, та відповідачем,

ОСОБА_4, був укладений договір міни корпоративних прав на долю товариства з

обмеженою відповідальністю. Згідно цього договору ОСОБА_4, який є засновником

товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд №2”, зобов”язується

вийти зі складу засновників товариства та передати ОСОБА_2. корпоративні права

на 14 відсотків ТОВ „Монолітспецбуд №2”, статут якого зареєстровано відділом ліцензування,

державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 07.03.2001,

реєстраційний номер 25370169ю0021161, а ОСОБА_2зобов”язується прийняти ці

корпоративні права.

В свою чергу ОСОБА_2, як засновник ТОВ „Механізатор”,

зобов”язується передати корпоративні права на 17,5 відсотків ТОВ „Механізатор”.

Відповідно до пункту 9 вказаного договору всі витрати пов”язані з

укладенням угоди, його нотаріальним посвідченням та виконанням, сторони

приймають у рівних частках.

22.08.2007 ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Луганської

області з позовом до ОСОБА_4. посилаючись на пункт 2 статті 220 Цивільного

кодексу України з вимогами:

- визнати договір міни корпоративних прав на долю товариства з

обмеженою відповідальністю від 12 квітня 2006р. укладений між ОСОБА_2 та

ОСОБА_4 дійсним;

- зобов'язати державного реєстратора Виконавчого комітету

Луганської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру відомості про

наявність часткиОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у статутному капіталі

Товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд №2",

ідентифікаційний код: 31375967, у розмірі 19401,00 (дев'ятнадцять тисяч

чотириста одна) гривня 00 копійок;

- зобов'язати державного реєстратора Виконавчого комітету

Луганської міської ради включити до Єдиного державного реєстру відомості про

наявність частки ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання:

Україна, 91055, Луганська область, місто Луганськ, Ленінський район міста

Луганська, АДРЕСА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю

„Монолітспецбуд №2", ідентифікаційний код: 31375967, у розмірі 19401,00

(дев'ятнадцять тисяч чотириста одна) гривня 00 копійок.

Відповідач проти заявлених вимог заперечував з підстав викладених

у відзиві на позов (а.с. 37-39).

Рішенням господарського суду від 23.10.2007 у задоволенні позову

відмовлено з підстав зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки

місцевим господарським судом обставин справи та повноту їх встановлення,

апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не

підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Законом України № 483-V "Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань

приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.2006 до підвідомчості

господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у

спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,

акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками товариств,

що пов"язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням

діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Зазначеним законом також

визначено поняття корпоративних відносин як відносин, що виникають, змінюються

та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України

корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді

(майні)  господарської  організації, що включають правомочності на

участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної

частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації

останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом

та статутними документами.

Матеріали справи свідчать, що позивач і відповідач є учасниками

товариств з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд №2” та „Механізатор”.

Частка позивача в ТОВ „Монолітспецбуд №2” складає 14%, відповідача

-14%, в ТОВ „Механізатор” частка позивача складає -17,5%, частка відповідача -

30%.

Відповідно до статті 53 Закону України „Про господарські

товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати

чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному

або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї

частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено

статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки

(її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом

товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок

здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на

яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники

товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня

повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого

строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками,

частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Як свідчать матеріали справи, за договором міни корпоративних

прав, що є предметом даного спору, відповідач у справі зобов”язався вийти зі

складу засновників ТОВ „Монолітспецбуд №2” та передати позивачу у справі частку

в статутному фонді, що складає 14%, а позивач у справі у свою чергу

зобов”язався передати відповідачу у справі свою частку в розмірі 17% у

статутному фонді ТОВ „Механізатор”.

Сторони за вказаним договором передбачили його нотаріальне

посвідчення.

Недодержання нотаріальної форми договору згідно частини 1 статті

220 Цивільного кодексу України тягне його нікчемність, він не породжує тих прав

та обов”язків, яких бажали сторони.

Спір між сторонами виник в результаті невиконання сторонами пункту

9 вказаного договору міни щодо нотаріального його посвідчення.

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України якщо

сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується

письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але

одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати

такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору

не вимагається.

Під час апеляційного провадження судовою колегією з”ясовано, що

сторони за договором міни від 12.04.2006 не виконали зобов”язань за цим

договором.

Відповідач у справі за умовами пункту 1 вказаного договору міни

зобов”язався вийти зі складу засновників ТОВ „Монолітспецбуд №2”.

На підтвердження виконання відповідачем зобов”язання щодо виходу

зі складу учасників товариства позивач надав нотаріально посвідчену копію заяви

відповідача від 14.04.2005. Проте, зазначена заява не має ніякого відношення до

договору міни, який укладався через рік після нотаріального посвідчення цієї

заяви.

Зміни до Статуту, у зв”язку з поданням такої заяви не вносилися.

Згідно статутних документів ОСОБА_4 на дату звернення з позовом є учасником

товариства з обмеженою відповідальністю „Монолітспецбуд №2”.

Крім того, судова колегія вважає, що вимоги позивача зачіпають

право відповідача на вихід з учасників товариства, яке може бути тільки

добровільним. Суд не може понудити учасника вийти з товариства, якщо той не

бажає.

Оскільки повне чи часткове виконання договору міни від 12.04.2006

не відбулося, у суду відсутні підстави відповідно до частини 2 статті 220

Цивільного кодексу України визнавати договір дійсним.

Отже, місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у

задоволенні позовної вимоги щодо визнання дійсним договору міни корпоративних

прав від 12.04.2006.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого

господарського суду щодо відмови у задоволенні решт позовних вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого

господарського суду.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення

місцевого господарського суду від 23.10.2007 у справі №12/443пд грунтується на

матеріалах справи ,відповідає нормам чинного законодавства, тому відсутні

підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України державне мито за апеляційною скаргою покладається на її заявника

-позивача у справі.

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального

кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна

частини постанови.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Луганської

області від 23.10.2007 у справі №12/443пд залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.10.2007 у

справі №12/443пд залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.         

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський

суд.

Головуючий суддя                                                           

Р.Є. Якушенко

Суддя                          

                                                     О.Є.

Медуниця

Суддя                                                                                

Д.Ю. Перлов