Постанова

від 13.03.2024 по справі 641/1674/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2665/24 Справа № 641/1674/23 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К.В. Суддя у 2-й інстанції - Лопатіна М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді- Лопатіної М.Ю.

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року про зупинення провадження у справі за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай" про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2023 року до суду з вищевказаним позовом звернувся Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її утримання в розмірі частки з усіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її утримання в розмірі частки з усіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року за клопотанням ОСОБА_4 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_1 про виключення актового запису про батьківство.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з цією ухвалою суду, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Багмата П.Д., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та справу направити для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 2 ст. 251 ЦПК України, згідно якої не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство). Крім того, суд не обґрунтував в чому полягає матеріально-правовий зв`язок між зазначеними справами, не мотивував, які саме факти встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиціальне значення для цієї справи та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для вирішення спору у цій справі.

Доводи і заперечення інших учасників справи

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.

Мотивувальна частина.

Позиція апеляційного суду.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом частини 2 статті 369, частини першої статті 353 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведених норм закону, вказана справа розглядаєтьсяапеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зчастинами першою,другою тап`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Встановлені обставини справи і визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів до вирішення справи ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виключення актового запису про батьківство, суд виходив з того, що наявні об`єктивні підстави для зупинення провадження у справі, з огляду на те, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може з огляду на таке.

Частиною першої статті 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов`язку суду зупинити провадження у справі. Пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З врахуванням наведеного, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі.

Також місцевий суд залишив поза увагою імперативну норму частини другої статті 252 ЦПК України, відповідно до якої не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

Наведена норма закону містить пряму заборону суду зупиняти провадження у справі про стягнення аліментів за наявності нерозглянутого спору про батьківство.

Оскільки предметом розгляду у даній цивільній справі є, зокрема, стягнення аліментів на утримання дитини, а відповідач просив зупинити провадження у справі з підстав наявності спору про виключення актового запису про батьківство, що не допускається згідно вимог частини 2 статті 252 ЦПК України, а також враховуючи, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав у суду першої інстанції для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції на зазначене та вимоги закону уваги не звернув, не проаналізував предмети та підстави спорів у справах та необґрунтовано задовольнив клопотання відповідача, дійшовши помилкового висновку щодо зупинення провадження справі.

Крім того, таке процесуальне рішення не відповідає принципу ефективності судового процесу, спрямованому на недопущення затягування розгляду справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, дана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Оскільки наразі вирішується процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, питання щодо стягнення судових витрат за подання апеляційної скарги не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: