Постанова

від 20.02.2024 по справі 911/2502/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа № 911/2502/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Алексєєнко Я.Я.

від відповідача: Сіроштан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп"

на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2023 (дата складання та підписання повного тексту рішення - 25.09.2023) (суддя Подоляк Ю.В.)

у справі № 911/2502/22 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп"

про стягнення 1 300 840,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 1" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" (відповідач) про стягнення 1 300 840,63 грн, з яких: 1 075 585,20 грн - основний борг, 202 186,27 грн - інфляційні втрати, 23 069,16 грн - 3 % річних.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду № 25/11-01 від 25.11.2021 (далі - Договір, договір субпідряду) щодо здійснення розрахунку за виконані роботи згідно з переліченими в позовній заяві актами приймання виконаних будівельних робіт у встановлений Договором строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 910/2502/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 1" 1 075 585,20 грн основного боргу, 202 186,27 грн інфляційних втрат, 23 069,16 грн 3 % річних та 19 512,61 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем доведено надання відповідачу послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область, на загальну суму 2 275 585,20 грн за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн та актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн, які частково оплачені відповідачем у сумі 1 200 000,00 грн, а відтак матеріалами справи підтверджений наявний борг відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача.

5. Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 15.01.2022 по 04.11.2022 складають 202 186,27 грн, 3 % річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 15.01.2022 по 04.11.2022 складають 23 069,16 грн.

6. Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

7. З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, зобов`язання відповідача щодо здійснення розрахунку за надані послуги прострочене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 075 585,20 грн основного боргу, 202 186,27 грн інфляційних втрат та 23 069,16 грн 3 % річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 911/2502/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги - в сумі 140 131,20 грн. До апеляційної скарги додано клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертиз.

9. Апелянт зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним і необґрунтованим, оскільки викладені в ньому висновки не відповідають встановленим обставинам справи внаслідок неправильної їх оцінки, обставини, які мають значення для справи, не були доведені обставинами, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, оскільки:

- акти виконаних робіт за грудень 2021 року, лютий 2022 року та відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, за лютий 2022 року, акти звірки розрахунків є неналежними та недопустимими доказами у справі у зв`язку з тим, що ці документи оформлені з порушенням вимог закону, а саме акт та довідка за грудень 2021 року від 28.12.2021 підписані неповноважною особою відповідача, а акт та довідка за лютий 2022 роки від 04.02.2022 взагалі не підписувались відповідачем, а підпис з боку генпідрядника, який міститься на доданих до позовної заяви документах, неможливо ідентифікувати та має ознаки підроблення, акти звірки скріплені за допомогою факсимільного відтворення підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп", а не його власноручним підписом;

- акти звірки взаємних розрахунків не підтверджують виконання позивачем робіт за договором субпідряду і є неналежними та недопустимими доказами у справі;

- матеріали справи не містять доказів відображення відповідачем у податковій звітності господарських операцій із позивачем, оформлення податкового кредиту за ним, а самі по собі податкові накладні не можуть свідчити про вчинення юридично значимих дій відповідачем;

- позивач не виконав свого обов`язку перед відповідачем щодо документального забезпечення виконаних робіт, не надав цих документів до суду, не надав жодних пояснень суду щодо причин ненадання документів на підставі яких можливо перевірити склад та обсяг робіт та складання і надання генпідряднику яких вимагається договором субпідряду, а отже, суд дійшов передчасного висновку про те, що строк оплати за договором субпідряду настав, а відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання, натомість, невиконання позивачем зобов`язання щодо документального забезпечення вказує на те, що в даних правовідносинах має місце прострочення кредитора;

- у діях сторін спору під час укладання додаткової угоди № 1 до договору субпідряду № 25/11-01 від 02.02.2022 відсутні ознаки, які б свідчили про реальність настання правових наслідків;

- суд першої інстанції невірно визначив перебіг строку, з яким пов`язується обов`язок відповідача здійснити з позивачем розрахунок за договором субпідряду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

10. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 матеріали справи № 911/2502/22 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2502/22.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі №911/2502/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.01.2024 об 11:05.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 911/2502/22; оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 911/2502/22 до 13.02.2024 об 11:00.

14. У зв`язку з відпусткою судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з 12.02.2024 по 16.02.2024, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

15. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024, для розгляду справи № 911/2502/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 911/2502/22 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 13.02.2024 об 11:00.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2024 о 09:50.

Позиції учасників справи

18. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін; відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів. Свої заперечення позивач обґрунтовує наступним:

- факт надання позивачем послуг за Договором на користь відповідача та факт визнання відповідачем дійсності актів виконаних будівельних робіт і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за Договором підтверджуються актами звірки та оплатою зобов`язань за вказаними актами зі сторони відповідача;

- реєстрація позивачем податкових накладних та, як наслідок, віднесення відповідачем сум податку на додану вартість згідно з цими податковими накладними до свого податкового кредиту є підтвердженням надання послуг позивачем за вказаними актами;

- заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог ґрунтується виключно на безпідставному невизнанні доказів позивача та підданні їх сумніву без будь-якого документального підтвердження таких сумнівів;

- уклавши додаткову угоду від 02.02.2022 № 1 до договору від 25.11.2021 № 25/11-01 позивач та відповідач збільшили ціну даного Договору, обсяг послуг та строк дії Договору;

- 3 % річних і інфляційні втрати є способом компенсації збитків, а не відповідальності за порушення зобов`язання і підлягають стягненню з відповідача;

- копія витягу з ЄРДР, яка додається відповідачем до апеляційної скарги, є неналежним доказом;

- у порушення норм ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач заявляє клопотання про призначення експертизи з питань, які не мають значення для справи, а тому зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Розгляд клопотань учасників справи

19. У судовому засіданні 13.02.2024 Північним апеляційним господарським судом розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" про призначення почеркознавчої та технічної експертиз документів.

20. У зазначеному клопотанні відповідач просить суд:

призначити у даній справі почеркознавчу експертизу, поставивши на вирішення експерта такі питання:

- Чи виконано підпис на сторінці 3 акта виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 у графі "Генпідрядник (підрядник) Начальник дільниці ТОВ "ДС Пром Груп" Зосименком Дмитром Вікторовичем, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені Зосименка Дмитра Вікторовича на довідці виконаних робіт та витрати за лютий 2022 року від 04.02.2022 у графі "Генпідрядник (підрядник) Начальник дільниці ТОВ "ДС Пром Груп" Зосименком Дмитром Вікторовичем, чи іншою особою?

призначити у даній справі судову технічну експертизу, поставивши на вирішення експерта такі питання:

- у якій послідовності виконувались реквізити на документах: акті виконаних будівельних робіт за лютий 2022 (форма № КБ-2в) від 04.02.2022 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 від 04.02.2022 (підпис, відтиск печатки, текст тощо)?

- Чи нанесено відтиск печатки ТОВ "ДС Пром Груп" в акті виконаних будівельних робіт за лютий 2022 (форма № КБ-2в) від 04.02.2022 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 від 04.02.2022 печаткою, зразки відбитків якої надано на експертизу?

21. Проведення вказаних експертиз відповідач просить доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

22. Витрати на проведення експертиз відповідач просить покласти на відповідача з подальшим розподілом таких витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

23. Також відповідач просить суд зупинити провадження у справі на час проведення експертиз документів.

24. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що оскільки предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості за договором субпідряду № 25/11-01 від 25.11.2021, розрахунки за яким проводяться на підставі актів виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3), частина з яких містить підпис особи, яку неможливо ідентифікувати та мають ознаки підроблення, то для з`ясування обставин щодо автентичності цих документів необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту. Крім того, у процесі розгляду справи під час дослідження в судовому засіданні директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" оригіналів вищезазначених документів ним було поставлено під сумнів послідовність нанесення реквізитів документів, а саме - останній звернув увагу, що текст документів нанесено поверх печатки товариства, що вказує на те, що печатка була проставлена на акті та довідці раніше, ніж надрукований сам текст.

25. Розглянувши вказане клопотання, заслухавши представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про його відхилення, з огляду на таке.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

27. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

28. Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона призначається у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи, для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

29. Сукупність наявних у матеріалах цієї справи документів є достатньою для можливості прийняття рішення за результатами розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30. Між сторонами у справі було укладено договір субпідряду № 25/11-01 від 25.11.2021 (Договір), відповідно до умов якого позивач як субпідрядник зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область (код за ДК 021:2015 63710000-9 "Послуги з обслуговування наземних видів транспорту"), за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах в обумовлений цим Договором термін, а відповідач як генпідрядник зобов`язався прийняти виконані належним чином послуги згідно з цим Договором та чинним законодавством України після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі, на його рахунок.

31. Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 1 340 131,20 грн з ПДВ.

32. Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги проводяться генпідрядником у межах виділених бюджетних асигнувань після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), складених відповідно до положень чинних ДСТУ та СОУ, які складаються субпідрядником і подаються для підписання генпідряднику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця.

33. Надання послуг починається з дня підписання Договору і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором (п. 5.1 Договору).

34. Відповідно до п. 5.2 Договору місце надання послуг - автомобільні дороги загального користування місцевого значення та штучні споруди на них по Черкаському району Черкаської області.

35. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 Договору).

36. Між сторонами у справі укладені додатки № 1 - Договірна ціна, № 2 - Технічне завдання, № 3 - Перелік обласних доріг загального користування місцевого значення Черкаського району Черкаської області.

37. Також, між сторонами у справі укладена додаткова угода № 1 від 02.02.2022 до Договору, якою вони вирішили: п. 3.1 Договору викласти у новій редакції, відповідно до якої ціна цього Договору на 2022 рік становить 935 454,00 грн з ПДВ (додаток № 5); абз. 1 п. 5.1 Договору викласти у новій редакції, відповідно до якої надання послуг починається з дня підписання Договору і діє до 31.12.2022, в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором; доповнити Договір додатком № 4 "Технічне завдання на 2022 рік", додатком № 5 "Договірна ціна на 2022 рік" (додатки № 4 та № 5 додаються).

38. Звертаючись із даним позовом, позивач зазначив, що ним на виконання умов Договору були надані відповідачу послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область, на загальну суму 2 275 585,20 грн, на підтвердження чого він надав суду акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн, акт приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн.

39. Зі сторони позивача (субпідрядника) акт та довідка за грудень 2021 року підписана директором та містить відтиск печатки позивача. Зі сторони відповідача (генпідрядника) акт та довідка за грудень 2021 року підписана начальником дільниці ТОВ "ДС Пром Груп" Зосименком Д.В. та містить відтиск печатки відповідача. Зі сторони позивача (субпідрядника) акт та довідка за лютий 2022 року підписана директором та містить відтиск печатки позивача. Зі сторони відповідача (генпідрядника) акт та довідка за грудень 2021 року підписана начальником дільниці Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" та містить відтиск печатки відповідача.

40. На підставі акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн позивачем 28.12.2021 було складено та направлено на реєстрацію відповідну податкову накладну від 28.12.2021 № 35; на підставі акта приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн, позивачем складено та направлено на реєстрацію відповідну податкову накладну від 04.02.222 № 1 для можливості відповідача сформувати податковий кредит від цих господарських операцій. Податкова накладна від 28.12.2021 № 35 була зареєстрована 14.01.2022 за № 9418523140, що підтверджується квитанцією від 14.01.2022; податкова накладна від 04.02.222 № 1 зареєстрована 07.06.2022 за № 9068338727, що підтверджується квитанцією від 09.06.2022.

41. На підтвердження господарських операцій між сторонами у справі, позивач надав суду акт звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період січень 2021 року - грудень 2021 року, в якому відображена операція за договором № 25/11-01 за 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн, акт звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період січня 2022 року - червень 2022 року, в якому відображена операція за договором № 25/11-01 за 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн.

42. Як вказав місцевий господарський суд, зі сторони позивача акти звірки підписані директором та містять відтиск печатки позивача. Зі сторони відповідача акти звірки підписані за допомогою факсиміле директором відповідача Мусієнко Д.В. та містять відтиск печатки відповідача.

43. Відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 1 200 000,00 грн, на підтвердження чого позивач надав банківські виписки, завірені копії яких долучені до матеріалів справи. Здійснення вказаної оплати відповідачем не заперечується і в поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив він вказує, що такі оплати можна розцінювати як конклюдентні дії лише стосовно акта та довідки за грудень 2021 року.

44. Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за Договором щодо здійснення розрахунку за надані послуги згідно з наведеними вище актами приймання виконаних робіт, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 03.10.2022 № 24, в якій, посилаючись на умови Договору, додаткової угоди до Договору, акти виконаних робіт за грудень 2021 року та лютий 2022 року, вимагав сплатити суму основного боргу в розмірі 1 075 585,20 грн, 3 % річних у розмірі 19 356,18 грн та інфляційні втрати в розмірі 178 361,29 грн, на підтвердження надіслання вказаної кореспонденції позивач надав суду фіскальний чек Укрпошти від 03.10.2022 № 0212114152860 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0212114152860.

45. Проте, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги не виконав, у зв`язку із чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення боргу в сумі 1075 585,20 грн, що становить різницю між перерахованими коштами та загальною вартістю наданих послуг, а також нарахованих за час прострочення інфляційних втрат та 3 % річних у заявлених до стягнення сумах.

46. Відповідач заперечував проти позовних вимог позивача з підстав, які зводяться до того, що сторонами у справі на підставі додаткової угоди № 1 від 02.02.2022 до Договору зменшено договірну ціну з 1 340 131,20 грн на 935 454 грн з ПДВ, отже, вимоги позивача є передчасними. Акт виконаних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 28.12.2021 підписані неповноважною особою відповідача, а акт виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року від 04.02.2022 взагалі не підписувались відповідачем, а підпис з боку генпідрядника, який міститься на доданих до позовної заяви документах, неможливо ідентифікувати. Крім того, відповідач послався на те, що за умовами Договору перебіг терміну оплати починається з моменту отримання відповідачем коштів від Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області", разом із тим, позивачем не надано документів на підтвердження надходження з державного/місцевого бюджету на казначейський рахунок відповідача грошових коштів на відповідні цілі, а отже, відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

47. На підтвердження своїх заперечень відповідач, зокрема, надав суду уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.02.2023, довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) від 07.02.2023 та відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) від 07.02.2023.

48. З наданого відповідачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 07.02.2023 вбачається, що відповідач податковий кредит у сумі 155 909,00 грн на підставі податкової накладної позивача від 04.02.2022 № 1 включив до свого податкового кредиту в податкову декларацію з ПДВ за лютий 2022 року. Після відкриття провадження у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості відповідач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань із податку на додану вартість від 07.02.2023, яким виключив (відкоригував) із податкового кредиту податкової декларації за лютий 2022 року суму ПДВ у розмірі 155 909,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

49. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)).

50. Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

51. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

52. Статті 626, 628, 629 ЦК України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

53. Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

54. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

55. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

56. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

57. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

58. Суд першої інстанції правильно визначив, що спір між сторонами слід вирішувати із застосуванням норм права, які регулюють правовідносини будівельного підряду.

59. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

60. Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

61. Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

62. За змістом ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

63. Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

64. У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

65. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

66. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

67. Згідно із частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

68. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

69. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

70. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів" .

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

71. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

72. Як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, на підтвердження надання відповідачу послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область, на загальну суму 2 275 585,20 грн позивачем надано суду: 1) акти виконаних робіт за грудень 2021 року, лютий 2022 року та відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, за лютий 2022 року; 2) акти звірки взаємних розрахунків, в яких відображені в тому числі господарські операції за Договором за 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн, за 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн; 3) податкові накладні.

73. Разом із тим, відповідачем не надано доказів на спростування господарських операцій за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн та за актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн, про які стверджував позивач та на підтвердження здійснення яких позивач надав відповідні докази.

74. Наданий відповідачем уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 07.02.2023, яким він виключив (скорегував) із податкового кредиту податкової декларації за лютий 2022 року ПДВ у розмірі 155 909,00 грн, у даному випадку не є доказом, що спростовує господарську операцію за спірним актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн, оскільки подання уточнюючого розрахунку від 07.02.2023 є правом та односторонньою дією самого відповідача, яка, до того ж, вчинена ним після відкриття провадження у даній справі. Таким чином, саме по собі подання відповідачем уточнюючого розрахунку від 07.02.2023 після відкриття провадження у даній справі не свідчить про те, що господарської операції за актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн не було.

75. Доводи відповідача про те, що при підписанні акта виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 28.12.2021 печаткою відповідача ймовірно неправомірно скористався начальник дільниці товариства Зосименко Д.В., а обставини підписання та проставлення печатки на акті виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року від 04.02.2022 відповідачу невідомі, а отже, ці документи підписані з порушенням вимог ст. 92, 207 ЦК України та є неналежними доказами, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені з огляду на те, що відповідачем не заявлено спростування справжності відтиску печатки відповідача на актах та довідках, не надано доказів звернення до правоохоронних органів із заявами про викрадення чи підробки печатки. При цьому, місцевим господарським судом враховано, що відповідно до наявних у матеріалах справи нотаріально засвідчених письмових показань свідка - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" Дмитра Мусієнка, останній не уповноважував працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на представлення інтересів товариства з використання печатки, будь-яких наказів та розпоряджень із даного приводу не видав, будь-які накази або інші розпорядчі документи щодо визначення особи, відповідальної за збереження печатки директором товариства не видавалися, печатка зберігається в кабінеті директора за юридичною адресою товариства.

76. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин (такий правовий висновок наведено, зокрема, в пункті 5.2.12 постанови Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18).

77. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на вищезазначених документах, слушно зауважив, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.

78. Посилання відповідача на те, що сторонами у справі шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 02.02.2022 до Договору було зменшено договірну ціну з 1 340 131,20 грн на 935 454,00 грн із ПДВ, а тому позовні вимоги є передчасними та такими, що суперечать домовленостям сторін, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги при вирішені даного спору з огляду на те, що договір субпідряду № 25/11-01 від 25.11.2021 врегульовує зобов`язання сторін на 2021 рік, а додаткова угода врегульовує зобов`язання сторін на 2022 рік. Укладаючи додаткову угоду до Договору, сторони не склали акт про встановлення нової ціни та/або акт коригування до підписаного та погодженого акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн щодо зменшення договірної ціни з 1 340 131,20 грн на 935 454,00 грн з ПДВ, та відповідач станом на час вирішення даного спору не ініціював коригування акта за грудень 2021 року в сторону зменшення договірної ціни, а тому в даному випадку дії сторін, виходячи з їх домовленостей, не свідчать про зменшення договірної ціни, а свідчать про врегулювання зобов`язання сторін на 2021 рік і на 2022 рік та, відповідно, вартість послуг у вказаних роках. Підписавши у 2021 році акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн та погодивши такий акт, провівши оплати (13.01.2022, 14.01.2022, 02.02.2022 та 04.02.2022), директор відповідача, укладаючи додаткову угоду до Договору 02.02.2022 на надання послуг у 2022 році, мав розуміти про збільшення ціни Договору у зв`язку з погодженням надання послуг у 2022 році. Прийнявши надані послуги/виконані роботи за їх об`ємом та вартістю у грудні 2021 року, сторони, в тому числі відповідач, не могли в лютому 2022 року встановити менші об`єми наданих послуг у 2021 році, а вартість наданих та прийнятих у грудні 2021 року послуг не визначалась би зобов`язаннями на 2022 рік. Тобто підписуючи додаткову угоду, яка збільшує термін надання послуг (з дня підписання Договору і до 31.12.2022), очевидним є збільшення ціни Договору. У випадку зменшення договірної ціни, нелогічно збільшувати термін надання послуг без збільшення ціни Договору.

79. Відхиляючи посилання відповідача на те, що зміни до Договору були внесені після закінчення строку дії Договору, який сторонами не продовжувався, суд першої інстанції слушно зауважив, що уклавши відповідну додаткову угоду, сторони погодили надання послуг із дня підписання Договору і до 31.12.2022, чим фактично продовжили дію Договору. При цьому, місцевий господарський суд звернув увагу на те, що оскарження укладення додаткової угоди не є предметом позову в даній справі, а тому суд при вирішенні цього спору правильно виходив із правомірності вказаного правочину згідно зі ст. 204 ЦК України, яким (правочином) врегульовано відповідні зобов`язання сторін. До того ж, судом першої інстанції враховано, що сторони при укладанні Договору визначили строк його дії - з дати укладання до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, які (зобов`язання), зокрема, з оплати наданих послуг у 2021 році не були виконані на час укладання додаткової угоди.

80. Посилання відповідача на те, що зміст Договору та додаткової угоди є суперечливим та не дозволяє встановити дійсну волю сторін Договору під час укладення додаткової угоди, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки в даній справі не є предметом позову тлумачення умов договору, яке, в свою чергу, можливе до початку виконання сторонами його умов.

81. Доводи відповідача про те, що за умовами Договору перебіг терміну оплати починається з моменту отримання відповідачем коштів від Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області", тоді як позивачем не надано документів на підтвердження надходження з державного/місцевого бюджету на казначейський рахунок відповідача грошових коштів на відповідні цілі, а отже, відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені з огляду на те, що умовами укладеного між сторонами Договору визначено обов`язок саме відповідача здійснювати оплату наданих послуг, при цьому Державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області" не є стороною Договору, та, відповідно, не в компетенції позивача впливати на порядок розрахунків вказаної особи з відповідачем. Розрахунки між Державним підприємством "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області" та відповідачем не є підставою для невиконання останнім договірних зобов`язань перед позивачем та підставою для звільнення від оплати наданих послуг.

82. Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи міститься лист Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області" від 19.05.2023 № 541/08, в якому підприємство вказує, що Служба взяті на себе зобов`язання перед ТОВ "ДС Пром Грум" за договором від 18.10.2021 № 304 виконала своєчасно та в повному обсязі, а відповідальності за виконання умов договорів субпідряду не несе.

83. Посилання відповідача на те, що неможливо однозначно встановити, що претензія та акти були направлені листом за № 0212114152860, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, зважаючи на те, що вони (посилання) не спростовують фактів, встановлених судом.

84. Таким чином, місцевий господарський суд, оцінивши вірогідність доказів, дійшов обґрунтованих висновків про те, що позивачем доведено надання відповідачу послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область, на загальну суму 2 275 585,20 грн за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн та актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн, які частково оплачені відповідачем у сумі 1 200 000,00 грн, а відтак матеріалами справи підтверджений наявний борг відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі, і відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача.

85. Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав належним чином своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область, згідно із зазначеними вище актами виконаних робіт, у зв`язку із чим за ним рахується заборгованість у розмірі 1 075 585,20 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

86. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно заявлено про стягнення з відповідача 1 075 585,20 грн заборгованості.

87. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних із прострочених сум грошового зобов`язання.

88. Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 15.01.2022 по 04.11.2022 складають 202 186,27 грн, 3 % річних із прострочених сум за загальний період прострочення з 15.01.2022 по 04.11.2022 складають 23 069,16 грн.

89. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

90. Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, погоджується з місцевим господарським судом, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги позивача у вказаній частині підлягають задоволенню.

91. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що акти виконаних робіт за грудень 2021 року, лютий 2022 року та відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, за лютий 2022 року та акти звірки розрахунків є неналежними та недопустимими доказами у справі у зв`язку з тим, що ці документи оформлені з порушенням вимог закону, а саме: акт та довідка за грудень 2021 року від 28.12.2021 підписані неповноважною особою відповідача, а акт та довідка за лютий 2022 роки від 04.02.2022 взагалі не підписувались відповідачем, а підпис з боку генпідрядника, який міститься на доданих до позовної заяви документах, неможливо ідентифікувати та має ознаки підроблення, акти звірки скріплені за допомогою факсимільного відтворення підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп", а не його власноручним підписом, слід зазначити таке.

92. Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, оскільки ним не надано жодних доказів, які б ставили б під сумнів дійсність перерахованих вище актів виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

93. Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідачем було підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем шляхом підписання ним із позивачем:

- акта звірки взаємних розрахунків по стану за період: січень 2021 року - грудень 2021 року, який містить запис про факт надання послуг позивачем на користь відповідача в сумі 1 340 131,20 грн згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 28.12.2021;

- акта звірки взаємних розрахунків по стану за період: січень 2022 року - червень 2022 року, який містить запис про факт надання послуг позивачем на користь відповідача в сумі 935 454,00 грн згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року від 04.02.2022.

94. Зазначені акти звірки підписані позивачем та відповідачем без зауважень.

95. Крім того, надання відповідачу послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Черкаському району, Черкаська область, на загальну суму 2 275 585,20 грн підтверджується долученими до матеріалів справи податковими накладними.

96. Враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.

97. Відповідачем не надано доказів щодо недоліків виконаних будівельних робіт та мотивованої відмови від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

98. У силу приписів ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

99. Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

100. Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

101. Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

102. При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

103. Відповідачем не надано доказів на спростування господарських операцій за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 на суму 1 340 131,20 грн та за актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн, про які стверджував позивач та на підтвердження здійснення яких він надав відповідні докази.

104. Посилання відповідача на те, що при підписанні акта виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 28.12.2021 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 28.12.2021 печаткою відповідача ймовірно неправомірно скористався начальник дільниці товариства Зосименко Д.В., а обставини підписання та проставлення печатки на акті виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року від 04.02.2022 відповідачу невідомі, а отже, на його думку, ці документи підписані з порушенням вимог ст. 92, 207 ЦК України та є неналежними доказами, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що відповідачем не надано доказів його звернення до правоохоронних органів із заявами про викрадення чи підробки його печатки. При цьому, як уже було зазначено, відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.

105. Щодо посилання скаржника на факсимільне відтворення підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на актах звірки, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

106. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.03.2019 у справі № 143/228/17, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину.

107. Крім того, факт скріплення підпису директораТовариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" на актах звірки круглою печаткою товариства (яка, як встановлено судом першої інстанції, не вибувала з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп") свідчить про належне засвідчення актів звірки з боку відповідача.

108. Вказане також спростовує доводи скаржника про те, що акти звірки взаємних розрахунків не підтверджують виконання позивачем робіт за Договором та є неналежними та недопустимими доказами у справі.

109. Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

110. Відповідач, обґрунтовуючи неналежність актів звірки як доказів виконання робіт, послався на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 та від 21.12.2020 № 916/499/20.

111. Водночас, у наведених постановах Верховного Суду вказано, що підписання акта звірки, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

112. Також скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що матеріали справи не містять доказів відображення відповідачем у податковій звітності господарських операцій із позивачем, оформлення податкового кредиту за ним, а самі по собі податкові накладні не можуть свідчити про вчинення юридично значимих дій відповідачем.

113. Із цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

114. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

115. У п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

116. Наявні у матеріалах справи податкові накладні виписані по першій події - у даному випадку надання послуг, та згідно з нормами Податкового кодексу України зареєстровані, а саме:

- податкова накладна № 35 від 28.12.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" зареєстрована 14.01.2022 за № 9418523140, що підтверджується відповідною квитанцією;

- податкова накладна № 1 від 04.02.2022 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" зареєстрована 07.06.2022 за № 9068338727, що підтверджується відповідною квитанцією.

117. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

118. У свою чергу, реєстрація наведених податкових накладних надає право відповідачу скористатись податковим кредитом на суму 379 264,20 грн та включити ці податкові накладні до загального податкового кредиту і зменшити загальне податкове зобов`язання, за його наявності, на суму 379 264,20 грн.

119. Як вказано у п. 8.21 постанови Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

120. Наданий відповідачем уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 07.02.2023, яким відповідач виключив (скорегував) із податкового кредиту податкової декларації за лютий 2022 року ПДВ у розмірі 155 909,00 грн, у даному випадку не є доказом, що спростовує господарську операцію за актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн, оскільки подання уточнюючого розрахунку від 07.02.2023 є правом та односторонньою дією самого відповідача, яка, до того ж, вчинена ним після відкриття провадження у даній справі. Таким чином, саме по собі подання відповідачем уточнюючого розрахунку від 07.02.2023 після відкриття провадження у даній справі, не свідчить про те, що господарської операції за актом приймання виконаних робіт за лютий 2022 року від 04.02.2022 на суму 935 454,00 грн не було.

121. Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що реєстрація позивачем податкових накладних та, як наслідок, віднесення відповідачем сум податку на додану вартість згідно із цими податковими накладними до свого податкового кредиту є підтвердженням надання позивачем послуг за вказаними актами.

122. Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції неправильно визначив строки оплати, з якими пов`язується обов`язок відповідача здійснити з позивачем розрахунок за Договором і, як наслідок, неправомірно стягнув з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються з огляду на таке.

123. Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/4249/16 було зроблено правовий висновок, відповідно до якого відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

124. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

125. Аналогічну норму містить ст. 218 ГК України.

126. ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" зауважив, що Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

127. ЄСПЛ у справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

128. Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, викладено в постанові Верховного суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18.

129. Крім того, суд першої інстанції слушно врахував лист Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області" № 541/08 від 19.05.2023, в якому підтверджено виконання робіт відповідачем за договором № 304 від 18.10.2021 в повномуобсязі та їх повну оплату Державним підприємством "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області". Це підтверджує, що відповідач отримав оплату від Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області" за виконані роботи.

130. Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

131. Проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

132. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

133. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Зазначене підтверджує і Верховний Суд у справі № 905/600/18.

134. Всі інші доводи та заперечення скаржника спростовуються наявними матеріалами справи та правомірними висновками суду першої інстанції, що викладені в рішенні у даній справі.

135. За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції визнається правильним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

136. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

137. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

138. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

139. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

140. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 911/2502/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

141. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" відсутні.

Судові витрати

142. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Пром Груп" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у справі № 911/2502/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. з 04.03.2024 по 08.03.2024 (включно) у відпустці повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 11.03.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська