Постанова

від 07.03.2024 по справі 922/4812/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4812/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Соляник Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (143Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2023 у справі №922/4812/21 (повний текст рішення складено 05.06.2023 суддею Хотинцем П.В. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий союз «Концептуального будівництва», смт.Солоницівка, Харківська область,

про стягнення 15897349,04 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий союз «Концептуального виробництва», в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача відсотки річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15282738,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 614610,60 грн. А також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, який складатиме 10% від суми позовних вимог, у задоволенні яких судом буде відмовлено, які будуть сплачені адвокату після набрання чинності відповідним судовим рішенням (а.с.88, том 1).

Як убачається з матеріалів справи, спір про розподіл витрат на правничу допомогу розглядався неодноразово судами апеляційної та касаційної інстанцій

Так, вперше рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2022, позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 614610,60 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 9219,16 грн; у частині стягнення відсотків річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15282738,44 грн у позові відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1528273,84 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2023 касаційну скаргу позивача задоволено частково: рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №922/4812/21 у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1528273,84 грн скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2023, зокрема, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні. Запропоновано сторонам надати суду додаткові докази в обґрунтування своїх позицій у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1528273,84 грн.

16.03.2023 представник відповідача, адвокат Стець М.Л., подав до господарського суду пояснення (вх.№6543) щодо опису робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №16/12 від 16.12.2021.

За результатами нового розгляду справи оспорюваним рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2023 стягнуто з ДП «Укрхімтрансаміак» на користь ТОВ «НВС «Концептуального будівництва» 1528273,84 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням від 25.05.2023, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати судове рішення у частині задоволення вимоги відповідача щодо стягнення з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1528273,84 грн та здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав таке:

-господарський суд не розглянув клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, проігнорувавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.01.2023 у даній справі;

-витрати відповідача на правничу допомогу документально не підтверджені та не доведені, надана відповідачем додаткова угода не має відношення до укладеного договору про надання професійної правничої допомоги, проте суд не дослідив належним чином докази у справі, що призвело до неправильного застосування норми процесуального права, порушення пункту 1, пункту 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України та ухвалення необґрунтованого рішення;

-відповідачем не надано розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, а заявлений ним розмір є неспівмірним, надмірно завищеним та не відповідає критерію розумності, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін;

- господарський суд не розглянув питання відступу від загального правилу розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України;

- здійснений судом розподіл витрат не відповідає правовим позиціям Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначав про законність рішення суду, оскільки «гонорар успіху» у розмірі 10% є середнім показником у судовій практиці країн Європейського Союзу, а тому його стягнення є цілком законним.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким заяву ТОВ «НВС «Концептуального будівництва» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ДП «Укрхімтрансаміак» на користь ТОВ «НВС «Концептуального будівництва» 15282,73 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий союз «Концептуального будівництва» задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі №922/4812/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Колегія суддів зауважила, що у межах справи, яка розглядається, відповідачем визначено вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання професійної правничої допомоги 10% від розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено. Зазначений гонорар визначений у формі фіксованого розміру, який сторони узгодили у межах додаткової угоди №1 до договору від 16.12.2021 №16/12, що не може бути розцінено як таке, що неналежним чином узгоджено, на чому акцентує увагу заявник. Розглядаючи заяву відповідача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу (про оголошення такої заяви зазначено у протоколі судового засідання від 10.02.2022), суди попередніх інстанцій мали відреагувати на клопотання позивача про зменшення заявлених витрат, і, відповідно, визначаючи суму таких витрат, ураховувати критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2023 у справі №922/4812/21. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 07.03.2024 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк по 15.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

16.02.2024 від ДП «Укрхімтрансаміак» через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення (вх.№2416) у справі, в яких зазначає, що розмір гонорару представника відповідача за надання професійної правничої допомоги у розмірі 1528273,84 грн, не відповідає принципам справедливості та розумності, є неспівмірним та непропорційним у співвідношенні до тривалості розгляду справи судом з моменту подання позову до прийняття судового рішення (три місяці з 09.11.2021 по 10.02.2022); кількості підготовлених процесуальних документів ( у цей період часу представником відповідача подано один документ відзив на позов); їх складності та необхідності (судом відмовлено позивачу у стягненні відсотків річних за користування чужими грошовими коштами через сплив строку їх стягнення); самої причини виникнення спору (несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки, винне діяння відповідача); фінансового становища позивача (ДП «Укрхімтрансаміак» належить до державного сектора економіки, має стратегічне значення для оборони та безпеки Держави Україна, є об`єктом підвищеної небезпеки, всі фінансові спроможності якого на даний час зосереджені виключно на забезпеченні екологічної безпеки населення в умовах військової агресії РФ, підприємство перебуває у простої, не здійснює виробничої діяльності (не отримує жодних доходів від виробничої діяльності). З огляду на зазначене, вважає, що заявлений відповідачем до відшкодування обсяг витрат на правничу допомогу у розмірі 1528273, 84 грн є неспівмірним з часом, витраченим адвокатом Стецем М.Л. на надання послуг у межах даної справи, з непропорційним у співвідношенні до предмету спору, не підтверджений документально та просить зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, що можу бути компенсовано за рахунок позивача до 45000,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 15000,00 грн (середня заробітна плата адвоката у Харкові на даний час) х 3 (три місяці з 09.11.2021 по 10.02.2022) =45000,00 грн.

У судовому засіданні 07.03.2024 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

У статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Колегія суддів ураховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, відповідно до якої частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару ураховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та ураховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Отже, в силу наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві (вх.№30857 від 31.12.2021) на позовну заяву, зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме, що витрати на професійну правничу допомогу складають 10% від суми позовних вимог, у задоволенні яких буде судом відмовлено, які будуть сплачені адвокату після набрання чинності відповідним судовим рішенням (а.с.88, том 1).

До вказаного відзиву надано договір надання професійної правничої допомоги №16/12 від 16.12.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий союз «Концептуального виробництва» (клієнтом) та Стецем Максимом Леонідовичем (адвокатом), відповідно умов якого адвокат бере на себе зобов`язання, щодо захисту прав та інтересів клієнта в рамках справи №922/4812/21 за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий союз «Концептуального виробництва» відсотків річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15282738,44 грн, інфляційних втрат у розмірі 614610,60 грн (а.с.92-93, том 1).

Відповідно до статті 4 договору послуги адвоката по захисту прав і свобод клієнта здійснюється згідно з окремим додатком, який є невід`ємною частиною цього договору, та який сторони зобов`язуються не розголошувати іншим особам, надавши йому статус комерційної конфіденційної інформації.

Додатковою угодою №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №16/12 від 16.12.2021 сторони, зокрема, в якості ставок адвокатського гонорару погодили застосувати рекомендовані ставки, прийняті рішенням Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021; оплата послуг адвоката здійснюється наступного банківського дня після набрання чинності судовим рішенням у справі, вказаній у статті 1 договору про надання професійної правничої допомоги №15/12 від 15.12.2021; сторони за цим договором домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання професійної правничої допомоги становить 10% (десять відсотків) від розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом буде відмовлено; додатково до гонорару клієнт за заявою адвоката оплачує останньому додаткові витрати необхідні для виконання послуг (судовий збір, вартості проведення експертиз та оплату вартості висновків фахівців, поштові витрати, тощо); інші умови основного договору про надання професійної правничої допомоги залишаються без змін і діють у частині, що не суперечать цій додатковій угоді; дана додаткова угода є невід`ємною частиною основного договору про надання професійної правничої допомоги №16/12 від 15.12.2021 (ас.94, том 1).

Колегія суддів зазначає, що додаткова угода №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №16/12 від 16.12.2021, дійсно містить технічні описки, на що посилається заявник апеляційної скарги, однак ці помилки по суті не впливають на вирішення питання про надання професійної правничої допомоги у даній справі та не спростовують реальність її надання.

У відповіді на відзив (вх.№575 від 12.01.2022) позивач зазначив, що заперечує проти розміру вказаних судових витрат на правничу допомогу відповідача, оскільки відповідачем не надано: розрахунку суми судових витрат; не надано жодного доказу витрат, що підлягають компенсації; не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом; - не надано жодного документа, що свідчило б про кваліфікацію адвоката, чи фахівця в галузі права, що слугувало б підставою для встановлення більш високих тарифів для оплати роботи адвоката. Вказане є обґрунтованими підставами для відмови відповідачу у стягненні з позивача витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі (а.с.107, том 1).

Матеріали справи містять пояснення (вх.№6543 від 16.03.2023) представника відповідача щодо опису робіт за договором про надання професійної правничої допомоги №16/12 від 16.12.2021, в якому визначено вид робіт, вартість робіт відповідно до рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021 (відносно мінімальної заробітної плати (мзп)) та вартість робіт у грошовому еквіваленті з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на 2022-2023 рік (6700,00 грн). Згідно з даним описом адвокатом виконано такі роботи відповідної вартості: - складання відзиву на позовну заяву (1мзп)- вартість 6700,00 грн; - ведення справи в суді першої інстанції (3мзп) вартістю 20100,00 грн; - участь у судовому засіданні в суді 1-ї інстанції 11.01.2022 (1мзп) -6700,00 грн, участь у судовому засіданні в суді 1-ї інстанції 25.01.2022 (1мзп) -6700,00 грн, участь у судовому засіданні в суді 1-ї інстанції 10.02.2022 (1мзп) -6700,00 грн, складання відзиву на апеляційну скаргу (3мзп) 20100,00 грн, ведення справи в суді апеляційної інстанції (2мзп) 13400,00 грн; участь у судовому засіданні в суді 1-ї інстанції 10.02.2022 (1мзп) - 6700,00 грн, складання відзиву на касаційну скаргу (2,5 мзп) 16750,00 грн; ведення справи у суді касаційної інстанції (3мзп) 20100,00 грн; участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції 25.10.2022 (1мзп) 6700,00 грн, участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції 17.01.2022 (1мзп) 6700,00 грн, усього: (20,5 мзп) 137350,00 грн (а.с.186, том 2). Також адвокат зазначав, що рішенням Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021 затверджений мінімальний розмір «гонорару успіху» у справах, що розглядаються за правилами Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3% від розміру позовних вимог, які судом задоволені, або в задоволенні яких судом буде відмовлено. Адвокат заявляє, що у даному випадку це відповідає сумі 458482,15 грн (15282738,44 грн х 3%).

Отже, загальна сума згідно з даним описом становить 137360,00 грн (вартість виконаних робіт адвокатом у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій та 458482,15 грн (гонорар успіху), усього: 595832,15 грн.

Така позиція представника відповідача є суперечливою, оскільки у вказаному описі адвокат вказує інший, ніж у договорі відсоток гонорару успіху та надає перелік і вартість робіт, водночас у своїх поясненнях зазначаючи, що гонорар адвоката, встановлений сторонами у фіксованому розмірі, не залежить від послуг та часу, витраченого представником відповідача, і для його відшкодування не потрібний детальний опис виконаних робіт.

Колегія суддів ураховує, що в даному випадку предметом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції є стягнення з ДП «Укрхімтрансаміак» на користь ТОВ «НВС «Концептуального будівництва» 1528273,84 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на підставі договору про надання правової правничої допомоги №16/12 від 16.12.2021, вартість яких становить 10% від розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом буде відмовлено, а не вирішення питання правомірності стягнення правової допомоги за її надання представником відповідача у суді апеляційної та касаційної інстанції.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що відповідачем визначено вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання професійної правничої допомоги 10 % від розміру позовних вимог, в задоволенні яких судом буде відмовлено. Таким чином, зазначений гонорар визначений у формі фіксованого розміру. Сторони узгодили такий розмір у межах додаткової угоди №1 до договору № 16/12 від 16.12.2021. Урахувавши принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1528273,84 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду та ураховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, згідно з якою, з урахуванням практики ЄСПЛ, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару успіху адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Встановлений у договорі про надання професійної правничої допомоги 10% від розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом буде відмовлено, по суті є «гонораром успіху». Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Обсяг фактично наданої професійної правничої допомоги адвоката знайшов своє вираження у вигляді підготовки та подання відзиву на позов та участі адвоката Стеця М.Л. у судових засіданнях 25.01.2022 та 01.02.2022 у суді першої інстанції (а.с.132, том 1), при цьому, судова колегія зазначає, що у судовому засіданні 11.01.2022 представник відповідача участі не брав, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.105-106, том 1).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Щодо реальності витрат на правову допомогу, колегія суддів ураховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду викладеному у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у якому зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судова колегія звертає увагу на те, що надані відповідачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.23 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Отже, колегія суддів вважає, що заява відповідача щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу про стягнення 1528273,84 грн (10% від розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом буде відмовлено) не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співмірні із виконаною роботою в суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

Апеляційний суд виходить з того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Також в обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що господарський суд не розглянув клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, проігнорувавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.01.2023 у даній справі.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до господарського суду у відповіді на відзив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому зазначав, що відповідачем розрахунку суми судових витрат; не надано жодного доказу витрат, що підлягають компенсації; не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом; - не надано жодного документа, що свідчило б про кваліфікацію адвоката, чи фахівця в галузі права, що слугувало б підставою для встановлення більш високих тарифів для оплати роботи адвоката.

Даному клопотанню господарський суд безпідставно не надав оцінки та не урахував при прийнятті оскаржуваного рішення.

Ураховуючи вказівки Верховного Суду у даній справі, беручи до уваги складність і обсяг справи та виконаної адвокатом роботи, результат розгляду справи у суді першої інстанції, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням поданих позивачем заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та доводів стосовно їх неспівмірності, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1528273,84 грн не відповідає критерію «розумності їх розміру» і їх відшкодування матиме надмірний характер.

З огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з позивача на користь відповідача 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2023 у справі №922/4812/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву про стягнення з Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий союз «Концептуального будівництва» витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (02002, м.Київ, вул.Е.Сверстюка, буд.15; код ЄДРПОУ 31517060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий союз «Концептуального будівництва» (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Енергетична, буд.1-А, кв. 19; код ЄДРПОУ 38509391) 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.03.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова