Постанова

від 13.03.2024 по справі 138/1743/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/1743/21

Провадження № 22-ц/801/420/2024

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуСправа № 138/1743/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю.О.,

за участю сторін: позивача ОСОБА_1 та її адвоката Середюк О.В., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Грабара С.А.,

розглянувши врежимі відеоконференції цивільну справу №138/1743/21 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Грабара Сергія Анатолійовича на рішення Могилів Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 листопада 2023 року, яке ухвалене суддею Київською Т.Б. у Могилів Подільському міськрайонному суді Вінницької області, повний текст складено 01 грудня 2023 року,

в с т а н о в и в :

В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом мотивованим тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на нежитлове приміщення магазину, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 218,7 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0132 га, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за тією ж адресою. Спадкоємцями після померлого батька залишились позивач та відповідач. Інших спадкоємців у померлого немає. 24.05.2021 позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину вказаного майна. На даний час ОСОБА_1 бажає використовувати належну їй частину нерухомого майна, але відповідач ОСОБА_2 закрив приміщення своїми ключами та не допускає позивача до нього. У добровільному порядку розділити приміщення відповідач не погоджується.

15.08.2023 позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, враховуючи один із запропонованих експертом варіантів розподілу спірного приміщення.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд ухвалити рішення, яким провести розподіл нежитлового приміщення магазину по АДРЕСА_1 по другому варіанту експертизи, виділивши їй у власність: частину торгового залу 1-1 площею 28,1 кв.м., вартістю 499792,00 грн., частину торгового залу 1-4 площею 24,7 кв.м. вартістю 439319,00 грн., частину побутового приміщення 1-5 площею 56,5 кв.м. вартістю 908364 грн., а всього площу 109,3 кв.м. вартістю 1847475,00 грн. з відповідною частиною земельної ділянки, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Рішенням Могилів Подільськогоміськрайонного суду Вінницькоїобласті від21листопада 2023року позов задоволено частково.

Виділено внатурі ОСОБА_1 часткунежитлового приміщеннямагазину загальноюплощею 218,7кв.м.,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до другого варіанту висновку експерта Вінницької торгово-промислової палати №ОС-440 від 27.02.2023, як другому співвласнику частини (додаток №13,14), а саме частину торгового залу 1-1 площею 13,6 кв.м, торговий зал 1-2 площею 12,4 кв.м., побутове приміщення 1-3 площею 14,7 кв.м., частина торгового залу 1-4 площею 12,2 кв.м., частина побутового приміщення 1-5 площею 26,2 кв.м., побутове приміщення 1-6 площею 13,5 кв.м., побутове приміщення 1-7 площею 16,8 кв.м., всього 109,4 кв.м, загальною вартістю 1849252 (один мільйон вісімсот сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 00 копійок.

Виділено в натурі ОСОБА_2 частку нежитлового приміщення магазину загальною площею 218,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до другого варіанту висновку експерта Вінницької торгово-промислової палати №ОС-440 від 27.02.2023, як першому співвласнику частини (додаток №13,14), а саме частину торгового залу 1-1 площею 28,1 кв.м., частину торгового залу 1-4 площею 24,7 кв.м., частину побутового приміщення 1-5 площею 56,5 кв.м., всього 109,3 кв.м., загальною вартістю 1847475 (один мільйон вісімсот сорок сім тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Виділено в натурі ОСОБА_1 частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 0510400000:00:004:1430, площею 0,0132 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як другому співвласнику частки, відповідно до другого варіанту розподілу нежитлового приміщення магазину «А2» графічно відображеного у додатку №21 висновку експерта Вінницької торгово-промислової палати №ОС-440 від 27.02.2023.

Виділено в натурі ОСОБА_2 частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 0510400000:00:004:1430, площею 0,0132 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як першому співвласнику частки, відповідно до другого варіанту розподілу нежитлового приміщення магазину «А2» графічно відображеного у додатку №21 висновку експерта Вінницької торгово-промислової палати №ОС-440 від 27.02.2023.

Зобов`язано, за попереднім узгодженням усіх перепланувань у встановленому порядку з компетентними органами, з метою обладнання окремих ізольованих груп приміщень (дивитись додатки 13-14) ОСОБА_1 : влаштувати отвір у перекритті між першим та другим поверхами (приміщення поз.1-3, поз. 1-7); влаштувати сходи з шириною сходового маршу не меншою 1,0 м.; відновити демонтовані, на дату проведення дослідження, зовнішні сходи на ІІ-й поверх (до приміщеня поз. 1-6); демонтувати віконний блок з подальшим влаштуванням дверного прорізу та дверей у приміщенні поз. 1-6 (вихід на балкон).

Зобов`язано, за попереднім узгодженням усіх перепланувань у встановленому порядку з компетентними органами, з метою обладнання окремих ізольованих груп приміщень (дивитись додатки 13-14) ОСОБА_2 : демонтувати віконний блок з подальшим закладанням прорізу між приміщенням поз. 1-1 та поз. 1-4; демонтувати віконний блок з подальшим закладанням частини прорізу та влаштування нового віконного блоку (меншого розміру) у приміщенні поз.1-1.

Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за попереднім узгодженням усіх перепланувань у встановленому порядку з компетентними органами, з метою обладнання окремих ізольованих груп приміщень (дивитись додатки 13-14) спільно влаштувати перегородки у приміщенні поз. 1-1, 1-4, 1-5.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 888 (вісімсот вісімдесят вісім) гривень 50 копійок за відступ від ідеальних часток по вартості земельних поліпшень, відповідно до другого варіанту висновку експерта Вінницької торгово-промислової палати №ОС-440 від 27.02.2023.

Повернуто ОСОБА_1 сплачені на депозитний рахунок суду 900,00 грн. за відступ від ідеальних часток по вартості земельних поліпшень, на рахунок ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області UA688201720355219002000000401, згідно квитанції №66865518 від 29.08.2023.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нерухоме майно, що знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 ,а саме нежитловогоприміщення магазинузагальною площею218,7кв.м. та земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 0510400000:00:004:1430, площею 0,0132 га.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 963 (дев`ятсот шістдесят три) гривні 34 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді оплати проведення комплексної будівельно-земельно-технічної експертизи у розмірі 9249 (дев`ять тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 75 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившисьз вказанимрішенням суду,представник ОСОБА_2 адвокатГрабар СергійАнатолійович подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_1 другий поверх нежитлового приміщення магазину загальною площею 218,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до четвертого варіанту висновку експерта Вінницької торговопромислової палати №ОС-440 від 27.022023 року, як першому співвласнику частини (17,18) з відповідною часткою спірної земельної ділянки,

Виділити в натурі ОСОБА_2 перший поверх нежитлового приміщення магазину загальною площею 218,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до четвертого варіанту висновку експерта Вінницької торговопромислової палати №ОС-440 від 27.022023 року, як першому співвласнику частини (17,18) з відповідною часткою спірної земельної ділянки,

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги є безпідставними. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що поділ спадкового майна за варіантом №2 висновку судової будівельно технічної та земельно-технічної експертизи від 27 лютого 2023 року, відповідатиме інтересам сторін у справі при незначному відхиленні від ідеальних часток.

Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1, 3статті 13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом першої інстанції встановлено, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (т.1, а.с.7).

ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 ». Дана обставина підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (т.1, а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (т.1, а.с.65).

Після померлого ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з нежитлового приміщення магазину, яке розташоване в АДРЕСА_1 , загальною площею 218,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0132 га. для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за тією ж адресою.

З матеріалів спадкової справи №88/2020 вбачається, що до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 наявне свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 01.12.2009 на житловий об`єкт нерухомого майна зі змісту якого, зокрема, слідує, що йому на праві приватної власності належало нежитлове приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 , а саме нежитлове приміщення магазину, загальною площею 218,7 кв.м., розташоване в двоповерховій будівлі літ. «А2» (т.1, а.с.96).

Згідно державного акту на право власності на землю серії ВН №004078, зі змісту якого, зокрема, слідує, що померлому ОСОБА_3 належала земельна ділянка для зайняття підприємницькою діяльністю площею 0,0132 га., кадастровий номер 0510400000:00:004:1430. Дана обставина також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0521713492021 (т.1, а.с. 101, 105-107).

З наданих суду матеріалів спадкової справи до майна померлого слідує, що спадщину після його смерті прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т.1, а.с.60-115).

ОСОБА_1 є власником частини земельної ділянки площею 0,0132 га., кадастровий номер якої 0510400000:00:004:1430, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, місце розташування: АДРЕСА_1 , а також власником частини нежитлового приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 24.05.2021 НМС 920293 та НМС 920294, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №258033974 від 24.05.2021 та №258033789 від 24.05.2021. Крім того, іншим власником частини вказаного вище майна є ОСОБА_2 (т.1, а.с.9-12).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною першою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Згідно з частинами другою-третьою статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом та враховується, щопісля виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється; при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікаю об`єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».

Виходячи з планування і розмірів приміщень, експерт запропонував чотири технічно-можливі варіанти розподілу спірного нежитлового приміщення з компенсацією за відступ від частки.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що між сторонами існує спір щодо порядку володіння та користування цим приміщенням, ураховуючи висновок судової будівельно технічної та земельно-технічної експертизи від 27 лютого 2023 року, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, обравши 2 варіант поділу, який більш наближений до рівності часток співвласників, із присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

При вирішенні цієї справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правові оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Таким чином, інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині, отже рішення суду першої інстанції є законним, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Грабара Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Могилів Подільськогоміськрайонного суду Вінницькоїобласті від21листопада 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 березня 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Матківська М.В.