Постанова

від 12.03.2024 по справі 591/4334/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м.Суми

Справа №591/4334/22

Номер провадження 22-ц/816/281/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.

у присутності:

представника відповідача - адвоката Ющенка Андрія Юрійовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Зарічного районногосуду м. Суми від 21 липня 2023року у складі судді Сидоренко А.П., ухвалене в м. Суми, повний текст рішення виготовлено 27 липня 2023 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», про визнання дій незаконними,

в с т а н о в и в :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Цуркана В.І. звернувся до суду із вказаним позовом і свої вимоги мотивував тим, що 04 вересня 2020 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10018/0148 філії - Сумське обласне управління AT«Ощадбанк» (далі АТ «Ощадбанк») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1730-0148, за умовами якого позивачу надано кредит на суму 60000,00 грн. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 03 вересня 2025 року з фіксованою процентною ставкою 56% (процентів) річних з поверненням кредиту рівними частками по 2993,97 грн.

Зазначає, що позивачем кредитні кошти отримані та проведені періодичні виплати на погашення кредитного боргу в розмірі по 3000,00 грн щомісячно, загально сплачено 27006,27 грн, але борг не зменшувався, що було незрозумілим та не відповідало фактичним обставинам договірних відносин.

У січні 2022 року стало відомо, що в провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа №591/8257/21 за позовом AT «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

16 серпня 2022 року позивач отримав SMS-повідомлення від ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», в якому доведено інформацію про передачу питання про організацію стягнення кредитної заборгованості колекторською кампанією ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі». Банк (позикодавець) AT«Ощадбанк» повідомлення зазначеного змісту не надсилав, письмове повідомлення не надходило.

07 лютого 2022 року між АТ «Ощадбанк» та ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» укладено договір № 25, за умовами якого досягнута домовленість про надання послуг. На підставі вказаного договору AT«Ощадбанк» передало ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» персональні дані позивача для організації стягнення боргу на умовах колекторства.

Умови, деталі, інша інформація про колекторську організацію стягнення боргу не доведено. Який об`єм персональних даних передано позивачу не відомо.

З боку AT «Ощадбанк», на думку ОСОБА_1 простежується допущення банківською установою нечесної підприємницької практики поза умов споживчого договору.

Зазначає, що про передачу його персональних даних колекторським суб`єктам, в тому числі ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», навіть розмови не було, сторони розуміли можливість застосування примусового стягнення виключно та у відповідності із Законом України «Про виконавче провадження». Про наявність такого колекторського суб`єкта позивач дізнався вперше з SMS-повідомлення від ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі».

Поінформованості та конкретизації про передачу персональних даних саме колекторській установі станом на 04 вересня 2020 року (датування договору про споживчий кредит) та згода з цього приводу суб`єкта персональних даних не надавалося за відсутності будь яких підстав для залучення колекторського суб`єкта.

Безпосередньо ОСОБА_1 інформація про зміст договору №25 від 07 лютого 2022 року та його умови не доводилися.

Зазначає, що він не порушував умов договору, а в якості третіх осіб передбачалися органи примусового виконання, а не колекторські фірми.

Вважає, що в діяльності AT «Ощадбанк» наявні порушення вимог чинного законодавства та прав позичальника, як сторони за договором, про можливість використання і поширення (розповсюдження, реалізацію, передачу) персональних даних позивача лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Для ОСОБА_1 були суттєво змінені умови виконання договірних зобов`язань, чим позичальник поставлений у непередбачувані умови, необізнаності об`єму змінених умов зобов`язання та необхідності застосування додаткових зусиль для поновлення свого права у кредитних правовідносинах. При укладенні договору про споживчий кредит позичальник ОСОБА_1 на такі умови договірних зобов`язань не погоджувався, а виконання споживчого кредиту допущено у спосіб подвійного стягнення - судовим за позовним провадженням та одночасно колекторським способом.

Посилаючись на вказані обставини, остаточно уточнивши позовні вимоги, просить визнати незаконними дії АТ «Ощадбанк» по обробці з метою використання для передачі та подальшої передачі, поширення, розповсюдження та реалізацію персональних даних, вчинення інших дій, пов`язаних із персональними даними фізичної особи ОСОБА_1 як сторони за договором про споживчий кредит від 04 вересня 2020 року №1730-0148, укладеного між АТ «Ощадбанк» в особі ТВБВ № 10018/0148 філії - Сумське обласне управління AT«Ощадбанк», з однієї сторони як банком, та фізичною особою ОСОБА_1 , з другої сторони як позичальником, в ході укладення та реалізації договору №25 від 07 лютого 2022 року про передачу за договором та залучення третьої особи для врегулювання простроченої заборгованості ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» без конкретизованої проінформованої згоди про це та дозволу на це з боку суб`єкта персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (а.с. 111-113).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Цуркана В.І. відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне та поверхневе дослідження доказів з цього приводу; відсутність правильної оцінки наданих суду доказів; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; необґрунтованість та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити; питання по судовим витратам в суді апеляційної інстанції вирішити відповідно до вимог ст. 141 та 382 ЦПК України.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд, не витребувавши повну та достовірну інформацію про предмет та зміст договору № 25 від 07 лютого 2022 року, укладеного між АТ «Ощадбанк України» та ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», розглянув позов в редакції, яка була уточнена заявою від 23 квітня 2023 року, але проігнорував суть визначеної позовної вимоги.

Вважає, що відповідач незаконно передав ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» без конкретизованої проінформованої згоди про це та дозволу на це з боку суб`єкта персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , як це регламентовано чинним законодавством та умовами договору про споживчий кредит від 04 вересня 2020 року.

На думку скаржника, суд неправильно застосовує до спірних правовідносин зміст п. 3.2.3 Договору № 25, згідно якого виконавець зобов`язаний повідомляти боржника про факт залучення виконавця до врегулювання заборгованості, передачу виконавцю персональних даних боржника, а також надавати боржнику інформацію про виконавця відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Вважає, що суд неправильно констатував, що відповідно до умов укладеного договору між АТ «Ощадбанк» та ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» обов`язок повідомлення боржника покладено саме на колекторську компанію, тоді як спір виник ще на рівні реалізації договірних відносин з АТ «Ощадбанк», з яким позивач уклав кредитний договір. Тому банк повинен був спочатку отримати згоду за наслідками конкретизованої інформації ОСОБА_1 та дозвіл на це з боку суб`єкта персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .

На його думку, суд пішов шляхом порушення прав клієнта банку, вважаючи, що більш пріоритетними є взаємовідносини банка та колекторської компанії, аніж дотримання прав клієнта банку.

Вважає, що висновок суду про те, що оскільки позивач допустив порушення, то фактично надав згоду банку на розкриття інформації, що складає конфіденційну інформацію, у т.ч. інформації отриманої з кредитного реєстру НБУ, шляхом надання її способом та в обсягах, визначених банком необмеженому колу третіх осіб, не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам. Також не відповідає жодним правовим нормам та договірним відносинам між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 позиція суду про те, що заборгованість за кредитним договором становить собою відмову від виконання кредитних зобов`язань, тому АТ «Ощадбанк» отримало право розкрити інформацію щодо позичальника третім особам та передати її.

Зазначає, що постановою Сумського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 591/8257/21 підтверджено, що існував спір між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , що було підставою не проведення будь-яких виплат на вимогу банку, а судом підтверджені необґрунтовані вимоги банку на суму 63753,50 грн за умови визначення такої суми в розмірі 57567,50 грн.

Вказує на те, що поінформованості та конкретизація про передачу персональних даних саме колекторській установі станом дату укладення договору про споживчий кредит 04 вересня 2020 року та згода з цього приводу суб`єкта персональних даних не надавалася за відсутності будь-яких підстав для залучення колекторського суб`єкта.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідач, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04 вересня 2020 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1730-0148 (а.с.14-24).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит на умовах договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах визначених договором.

Пунктом 2.2 кредитного договору встановлено, що кредит надається в загальному розмірі 60 000,00 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 03 вересня 2025 року.

Згідно п.п.2.4.1 п.2.4 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити банку відповідну плату в розмірі 56 % річних, процентна ставка є фіксованою.

Згідно п. 3.3.3 кредитного договору, позивач мав щомісяця починаючи з жовтня 2020 року сплачувати кошти у розмірі 2993,97 грн.

У зв`язку з невиконанням позивачем даного кредитного договору, банк звернувся до суду із позовом. Постановою Сумського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 591/8257/21 скасовано рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 січня 2023 року в частині вирішення позовних вимог АТ «Ощадбанк» та додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2023 року та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов АТ «Ощадбанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2020 року на загальну суму 57567 грн 50 коп. та 2049 грн 74 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції (а.с. 131-136).

Вказаним рішенням суду встановлено обставини порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. При визначенні розміру кредитної заборгованості апеляційний суд взяв до уваги те, що звертаючись до суду з позовом АТ «Ощадбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що виникла станом на 26 жовтня 2021 року, проте, з наданої відповідачем виписки по картковому рахунку було встановлено, що 01 листопада 2021 року та 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 внесено на погашення кредитної заборгованості кошти на загальну суму 6000 грн, які не були враховані банком, в наданому розрахунку. Тому суд витребував від АТ «Ощадбанк» детальний розрахунок актуальної заборгованості ОСОБА_1 , згідно якого розмір заборгованості по тілу кредиту становить 48544 грн 23 коп, а за процентами, нарахованими станом на 02 вересня 2021 року (змінена дата виконання зобов`язання) становить 7850 грн 66 коп., що і підлягає стягненню.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог АТ «Ощадбанк» про стягнення кредитної заборгованості судом апеляційної інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2020 року на загальну суму 57567 грн 50 коп., з яких: 48544 грн 23 коп., заборгованість за тілом кредиту, 7850 грн 66 коп.заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами; 234 грн 75 коп.3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 74 грн 11 коп.3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 696 грн 42 коп.інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу; 167 грн 33 коп.інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.

У відповідності до п. 5.3.4 укладеного сторонами 04 вересня 2020 року кредитного договору Розділу 5 «Засвідчення та гарантії» позичальник підтверджує, що він повідомлений (проінформований) банком в момент підписання договору, що банк є володільцем персональних даних щодо позичальника, зібраних відповідно до умов договору, про склад та зміст зібраних банком персональних даних щодо позичальника, мету збору банком персональних даних щодо позичальника, та осіб, яким такі персональні дані передаються/будуть передаватися, а також про права позичальника як суб`єкта персональних даних, визначені Законом України «Про захист персональних даних» (в т.ч. ст.ст. 8, 16, 20, 29 зазначеного Закону).

За умовами п. 6.1.3. кредитного договору Розділу 6 «Конфіденційна інформація та згода на обробку персональних даних» визначені випадки за яких позичальник надає банку безвідкличну та безумовну згоду, а Банк відповідно до цього Договору набуває право розкрити (передати) будь-яку або всю інформацію стосовно Позичальника, його фінансового стану, умов цього Договору та порядку виконання за зобов`язань ним (включаючи, але не обмежуючись будь-якою фінансовою, економічною чи іншою інформацією, що складає банківську таємницю відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» або конфіденційну інформацію, у тому числі інформацію про причини невиконання позичальником зобов`язань за цим договором, про дисконт, за яким права вимоги за цим договором можуть бути відчужені іншому кредитору, про результати незалежної оцінки вартості цих прав вимоги), яка стала відома банку в процесі укладання та виконання цього договору.

Згідно п. 6.1.5. кредитного договору позичальник погоджується, що умови, передбачені пп. 6.1.3. цього договору, не поширюються на випадки розкриття банком третім особам інформації щодо позичальника, у випадках порушення позичальником умов цього договору або у випадку наявності фактів невиконання позичальником своїх фінансових зобов`язань перед іншими кредиторами. У зазначених випадках позичальник цим договором надає згоду банку на розкриття інформації, що складає конфіденційну інформацію, у тому числі інформації, отриманої з Кредитного реєстру НБУ, шляхом надання її способом та в обсягах, визначених банком необмеженому колу третіх осіб, у т.ч. правоохоронним, судовим органам, органам нотаріату, фінансовим установам, іншим установам, підприємствам, організаціям, у т.ч. шляхом розміщення в електронних базах даних, на сайтах в мережі інтернет, шляхом розповсюдження засобами масової інформації та каналами електронної пошти тощо.

За умовами п. 6.1.6. цього ж договору позичальник цим договором надає банку згоду на власний розсуд останнього будь-яку кількість разів телефонувати, направляти відомості з питань виконання/неналежного виконання позичальником умов цього договору, іншу інформацію та повідомлення, пов`язані/передбачені цим договором, а також комерційні пропозиції банку та рекламні матеріали, за допомогою звичайних поштових відправлень та листів-звернень, електронних засобів зв`язку, SMS-повідомлень тощо, на адреси, номери телефонів, електронну пошту, надані (зазначені ним в будь-яких документах) позичальником банку або які стали відомі банку іншим чином. При цьому позичальник звільняє банк від будь-якої відповідальності, пов`язаної з тим, що направлена таким способом інформація стане доступною третім особам та відповідальності за відшкодування збитків, пов`язаних з розкриттям інформації в порядку, встановленому даним договором.

07 лютого 2022 року між AT«Ощадбанк» (замовник) та ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ» (виконавець) укладено договір № 25, згідно якого виконавець зобов`язаний повідомляти боржника про факт залучення виконавця до врегулювання заборгованості, передачу виконавцю персональних даних Боржника. а також надавати Боржнику інформацію про виконавця відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» (а.с. 71).

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору № 25 зазначено, що сторони підтверджують, що надання послуг не є наслідком відступлення виконавцю права вимоги за кредитами чи заміною кредитора в зобов`язанні, їх (послуг) надання здійснюється виключно в інтересах замовника, та за рахунок виконавця.

Згідно акту приймання-передачі від 09 серпня 2022 року відповідно до умов договору запитувач інформації прийняв, а банк передав інформацію про кредити, за якими виконавець надаватиме послуги протягом звітного періоду, та іншу необхідну для надання послуг інформацію, що становить банківську та/або комерційну таємницю, а саме електронний файл «Реєстр проблемної заборгованості ФО для аутсорсингу заходів Soft Collection _КРЕДИТЕКСПРЕС» станом на 01 серпня 2022».xls» на електронному носії (а.с. 72).

16 серпня 2022 року позивачу надійшло sms-повідомлення, зі змісту якого вбачається, що його борг 56394,89 грн перед АТ «Ощадбанк» та персональні дані передано ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ» згідно договору № 25 від 07 лютого 2022 року для врегулювання заборгованості та про обов`язок позивача сплатити боргу кредитор АТ «Ощадбанк» (а.с. 30).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з урахуванням наявності у позивача боргу за кредитним договором, умов укладеного між сторонами кредитного договору, дійшов висновку, що відповідач діяв у межах чинного законодавства та на виконання укладеного кредитного договору.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про захист персональних даних» (далі Закон № 2297-VI) врегульовано правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Згідно положень ст. 2 Закону № 2297-VI обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем;

третя особа - будь-яка особа, за винятком суб`єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.

Відповідно дост. 10 Закону № 2297-VIвикористання персональних даних передбачає будь-які дії володільця бази щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону, аст. 11 цього Законувизначені підстави виникнення права на використання персональних даних: 1) згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб`єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних; 2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.

Крім того, ст. 14 вищевказаного Закону визначено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з баз персональних даних за згодою суб`єкта персональних даних, а поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було допущено порушення умов договору про споживчий кредит №1730-0148 від 04 вересня 2020 року, що встановлено постановою Сумського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 591/8257/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України вказані обставини не підлягають доказуванню.

АТ «Ощадбанк», керуючись п. 6.1.5. вказаного договору передало персональні дані позивача третій особі ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ» для врегулювання погашення наявної простроченої заборгованості перед АТ «Ощадбанк».

На виконання умов договору № 25 від 07 лютого 2022 року, укладеного між AT«Ощадбанк» та ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ», останнє шляхом направлення позивачу sms-повідомлення повідомило його про залучення вказаного товариства до врегулювання заборгованості та передачу їм персональних даних боржника.

З приводу доводів апеляційної скарги, що відповідач незаконно передав ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» його персональні дані без конкретизованої поінформованої згоди про це та дозволу на це з боку позивача, колегія суддів зауважує, що пунктом 6.1.5. кредитного договору передбачено, що, зокрема у разі порушення позичальником умов цього договору, позичальник цим договором надає згоду банку на розкриття інформації, що складає конфіденційну інформацію, тобто, підписавши кредитний договір позивач фактично надав свою згоду на передачу його персональних даних третім особам у випадку порушення ним умов кредитного договору.

Стосовно тверджень скаржника, що постановою Сумського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 591/8257/21 підтверджені необґрунтовані вимоги банку на суму 63753,50 грн, колегія суддів зауважує, що підставою для зменшення суми стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» у справі № 591/8257/21 стали здійснені ОСОБА_2 платежі на погашення кредитної заборгованості (01 листопада 2021 року та 01 грудня 2021 року на загальну суму 6000 грн), які не були враховані банком, оскільки розрахунок заборгованості був здійснений банком станом на 26 жовтня 2021 року. При цьому вказаною постановою апеляційного суду підтверджено обставину порушення позивачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування або зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи предмет спору, суд визнає вказану справу малозначною, як справу незначної складності, а тому відповідно до ч. 6 ст.19, п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районногосуду м. Суми від 21 липня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов