Рішення
від 29.02.2024 по справі 916/3920/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. м. Одеса Справа № 916/3920/21Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Шептіліс О.І.;

від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області: Лупу С.С.;

від Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області: Алексєєнко В.А., Шараг О.В.;

від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області: не з`явився;

від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області: не з`явився;

від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області: не з`явився;

від Одеської обласної державної адміністрації: Кравцов Р.В.;

від Білгород-Дністровська районна державна адміністрація: Кононенко Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 05383649)

до відповідачів: 1. Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Центральна, 63, код ЄДРПОУ 04378043); 2. Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547); 3. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, 34, код ЄДРПОУ 39825404); 4. Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942)

за участю третіх осіб на стороні позивача, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, буд.4, код ЄДРПОУ - 00022585), 2. Білгород-Дністровська районна державна адміністрація (67700, Одеська область, м. Білгород- Дністровський, вул. Грецька, 24; код ЄДРПОУ 04056813)

за участю Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська. 3. м. Одеса. 65026; код ЄДРПОУ 03528552);

про визнання незаконними дій та рішення, скасування державної реєстрації

1. Суть спору.

Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Позивач, Сергіївська сільрада) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Відповідач-1, Шабівська сільрада), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - Відповідач-2, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області), Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - Відповідач-3, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області) та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - Відповідач-4, ГУ Держгеокадастру у Львівській області), в якому просила суд:

- визнати незаконними дії Шабівської сільради в особі голови Щабівського сільського голови Павленка Павла Петровича із замовлення у Інституті землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10 га; 5120887700:05:003:0023, площею 10 га; 5120887700:05:003:0024, площею 5 га;

- визнати незаконним та скасувати рішення Шабівської сільради від 06.12.2021 №2/761-VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності";

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10 га; 5120887700:05:003:0023, площею 10 га, 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цих земельних ділянок;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, площею 5 га, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно: 10.12.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно: 2530430651040, з одночасним припиненням усіх речових прав Шабівської сільради на цю земельну ділянку.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.09.2022 у справі №916/3920/21 позов задоволено в частині вимог до Шабівської сільради.

Визнано незаконними дії Шабівської сільради із замовлення у Інституті землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10 га; 5120887700:05:003:0023, площею 10 га; 5120887700:05:003:0024, площею 5 га.

Визнано незаконним та скасовано рішення Шабівської сільради від 06.12.2021 №2/761-VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності".

Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10 га; 5120887700:05:003:0023, площею 10 га, 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цих земельних ділянок.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно: 10.12.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно: 2530430651040, з одночасним припиненням усіх речових прав Шабівської сільської ради на цю земельну ділянку.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У частині позовних вимог до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ГУ Держгеокадастру у Львівській області - відмовлено.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем обрано вірний спосіб захисту, зміна меж населених пунктів смт Сергіївка та с. Попаздра шляхом включення до них території Будацької коси правомірно була погоджена Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, адже включення до них території Будацької коси відбулась за рахунок земель державної власності, повноваження на розпорядження якими покладено на Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію, а не за рахунок територій Шабівської сільради.

Відмовляючи у задоволенні позову до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ГУ Держгеокадастру у Львівській області, суд виходив з того, що ними не було вчинено дій, які б свідчили про порушення вимог законодавства при проведенні реєстраційних дій та які б в момент їх вчинення порушили права та охоронювані інтереси Сергіївської селищної ради.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №916/3920/21 скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про визнання незаконними дій Шабівської сільради із замовлення у Інституті землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5120887700:05:003:0022, площею 10 га; 5120887700:05:003:0023, площею 10 га; 5120887700:05:003:0024, площею 5 га.

Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Змінено рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2022 у справі №916/3920/21 в частині розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2022 у справі №916/3920/21 залишено без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.12.2021 №2/761-VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності".

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10 га; 5120887700:05:003:0023, площею 10 га, 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цих земельних ділянок.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 10.12.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 2530430651040, з одночасним припиненням усіх речових прав Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на цю земельну ділянку.

В частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відмовити.

Стягнути з Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області 6810 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову".

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В цілому погодившись з висновками місцевого господарського суду, апеляційна інстанція вказала на те, що оскарження дій із замовлення у Інституті землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на спірні земельні ділянки, які вже були реалізовані і вичерпались фактичним виконанням, не призведе до поновлення прав (та/або інтересів) Сергіївської сільради, що свідчить про неефективність такого способу захисту та наявністю підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.06.2023 касаційну скаргу Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області задоволено частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2022 у справі №916/3920/21 скасовано, справу №916/3920/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 для розгляду справи №916/3920/21 визначено суддю Невінгловську Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 31.07.2023 було прийнято на новий розгляд справу №916/3920/21 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 04.09.2023.

У судовому засіданні 04.09.2023, суд за результатом задоволення усного клопотання позивача, відклав підготовче засідання на 02.10.2023 об 11:00.

04.09.2023 до суду від Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшли письмові пояснення (вх. №30093/23).

11.09.2023 до суду від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи (вх. № 31244/23), у якій позивач просить суд залучити до участі у справі № 916/3920/21 Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

29.09.2023 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшла заява про вступ у справу (вх. № 34223/23).

29.09.2023 від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до суду надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи. (вх. № 34220/23).

У судовому засіданні 02.10.2023 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, якою допущено до участі у справі Одеську обласну прокуратуру, а також судом було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залучення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

17.10.2023 від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.10.2023 № ПІ-313/0-367/0/63-23; копії Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель Білгород-Дністровського району Одеської області, код документації 2008Ф080ДЕД000001; копії листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.10.2023 мо [ПІ-315/0-368/0/63-23; копії Проекту формування території та встановлення меж сільських, міських та районних Рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області, код документації 1992РФ09ОДБД000001 (вх. № 34220/23).

18.10.2023 до суду від Білгород-Дністровської районної державної адміністрації надійшли пояснення.

30.10.2023 від Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання про залучення висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021160000000610.

У судовому засіданні 01.11.2023 суд відклав розгляд справи №916/3920/21 на 13.11.2023.

У судовому засіданні 13.11.2023 суд відклав розгляд справи №916/3920/21 на 29.11.2023.

У судовому засіданні 29.11.2023, суд оголосив ухвалу у протокольній формі про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.12.2023 о 15:00.

Судове засідання 13.12.2023, не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду та здійсненням рандомної спам-розсилки фішингових повідомлень з вірусами серед державних установ, підприємств, установ, організацій і громадян, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп`ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.

Наказом "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" №46 від 07.12.2023 відновлено розгляд справ у судових засіданнях з 15.12.2023, секторам суддів та відділам Господарського суду Одеської області, окрім залів судових засідань, відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2023 розгляд справи № 916/3920/21 призначено на "17" січня 2024 р.

15.12.2023 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшли пояснення (45573/23).

У судовому засіданні 17.01.2024, суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи до 01.02.2024 о 14:30.

26.01.2023 до суду від Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

30.01.2023 до суду від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшли заперечення (3907/24).

01.02.2024 від Одеської обласної державної адміністрації до суду надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 01.02.2024, суд, за результатом задоволення клопотання представника позивача, ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи по суті до 13.02.2024.

У судовому засіданні 13.02.2024, суд, ухвалою у протокольній формі оголосив перерву у розгляді справи по суті до 29.02.2024.

У судовому засіданні від 29.02.2024 року суд оголосив вступну та резолютивну частину судового рішення та повідомив, що повний текст рішення буде складено 11.03.2024.

3. Аргументи учасників справи.

3.1 Доводи Сергіївської селищної ради.

Позивач вважає, що вказані земельні ділянки фактично розташовані за межами Шабівської сільської ради, вони є земельними ділянками державної форми власності, які за погодженими Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією проектами землеустрою знаходяться в межах населених пунктів Сергіївської територіальної громади, а саме: смт. Сергіївка та с. Попаздра, органом місцевого самоврядування де є Сергіївська селищна рада.

Тому, на думку позивача, дії Шабівської сільської ради із замовлення проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на ці земельні ділянки, прийняття рішення про затвердження цих документацій та подальша реєстрація земельних ділянок є незаконними, оскільки порушують цивільний інтерес Сергіївської селищної ради.

Також у відповіді на відзив Сергіївська селищна рада вказувала про те, що Шабівською сільською радою не надано рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж територій Шабівської територіальної громади, безпосередньо проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру, з яких би вбачалось, що землі Будацької коси знаходяться в межах території Шабівської територіальної громади.

У листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 18.11.2021 № ПІ-821/0-0.21-1230/69-21 повідомлено, що дані, що відображаються на Публічній кадастровій карті України в інформаційному марі «Межі територіальних громад», надані Міністерством розвитку громад та території України не містять офіційних відомостей Державного земельного кадастру та носять інформаційний характер.

Зміна меж населених пунктів смт. Сергіївка та с. Попаздра шляхом включення до них території Будацької коси була погоджена Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією і саме за рахунок територій останньої відбулось розширення меж вказаних населених пунктів, що виключало обов`язок Сергіївської селищної ради погоджувати зміну меж смт. Сергіївка та с. Попаздра з Шабівською сільською радою.

3.2. Доводи Шабівської сільської ради.

Шабівська сільська рада заперечує проти задоволення позову з огляду на таке:

- наданий позивачем генеральний план, в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», затверджений без погодження з Шабівською сільською радою.

- погодження Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією проекту встановлення (зміни) меж смт. Сергіївка та с. Попаздра відповідно до Земельного кодексу України не є підставою для внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру;

- оскільки відомості про зміну меж цих населених пунктів не були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, то у розумінні статтей 173-175 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про землеустрій», ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зміна їх меж не відбулась;

- відповідно до Інтерактивної карти адміністративно-територіальних одиниць України, розробленої Міністерством розвитку громад та території України, територія Шабівської територіальної громади складається з двох відокремлених частин, одна з яких займає значну частину Будацької коси.

Відповідач вказує, що в силу п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (21.05.2021), землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, за винятком певного переліку земель.

Отже, оскільки у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості щодо віднесення земель Будацької коси до виключень, зазначених в п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, в тому числі щодо земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій та відсутня реєстрація таких в реєстрі речових прав, то, за твердженням відповідача, такі землі за межами населених пунктів Шабівської територіальної громади в межах Будацької коси, які не були зареєстровані в Державному земельному кадастрі до 27.05.2021 перейшли у комунальну власність Шабівської територіальної громади з моменту набрання чинності Законом України від 28.04.2021р. № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції сфері земельних відносин» від 27.05.2021 року.

Також Шабівська сільська рада зазначала про те, що Інтерактивна карта адміністративно-територіальних одиниць України, розроблена Міністерством розвитку громад та території України, відображає новий адміністративно-територіальний устрій України та, крім іншого, призначена для визначення того, які саме земельні ділянки перебувають у межах територіальних громад. Вона відображає відомості про межі територіальних громад, що визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, які об`єднались відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Графічна частина Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12.06.2020 № 720-р та графічні дані, розміщені на веб-сайті Міністерства розвитку громад та території України, є схематичним зображеннями розміщення відповідних адміністративно-територіальних одиниць. На підставі таких відомостей сільські, селищні ради мають право приймати рішення та реалізовувати повноваження у галузі земельних відносин.

Крім того, відповідач зазначає, що висновки Білгород-Дністровської районної державної адміністрації не є актом організаційно-розпорядчого характеру, оскільки не містять в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

При цьому, особа, яка заявляє, що є власником спірних земельних ділянок - Одеська обласна державна адміністрація, не надає жодних доказів на підтвердження даної позиції. Самі лише пояснення. про підтримку позовних вимог Сергіївської селищної ради не можуть слугувати доказом для підтвердження своєї позиці.

Крім того, Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж смт. Сергіївка та с. Попаздра були погоджені 12 липня 2021 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року та Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12.06.2020 року. Відтак, відповідач вважає, що у даному випадку порушуються саме його законні інтереси, оскільки оспорювані земельні ділянки знаходяться в межах Шабівської територіальної громади, а відтак будь-яка зміна меж адміністративно-територіальних одиниць за рахунок земель Будацького лиману, на виконання вимог ч.3 ст. 186 ЗК України, повинна бути погоджена з Шабівською сільською радою.

Також відповідач вказує про те, що оскільки відомості про зміну меж смт. Сергіївка та с. Попазадра не були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, то у розумінні статей 173-175 Земельного кодексу України, статті 46 Закону України «Про землеустрій», статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», зміна меж таких населених пунктів не відбулась.

3.3. Доводи ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області заперечує проти задоволення позову, посилаючись, зокрема, що на момент державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:003:0022, площею 10 га, у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про включення вказаної земельної ділянки до території Сергіївської селищної ради.

3.4 Доводи ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

ГУ Держгеокадастру у Львівській області також заперечує проти задоволення позову, вказуючи, зокрема, про те, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, проведена із дотриманням вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

3.5 Доводи Одеської обласної державної адміністрації.

Одеська обласна державна адміністрація підтримала позовні вимоги Сергіївської селищної ради та зазначала, зокрема про те, що спірні земельні ділянки розташовані за межами територій Шабівської сільської територіальної громади, є земельними ділянками державної форми власності, власником та розпорядником яких є Одеська обласна державна адміністрація, а тому Шабівська сільська рада не мала жодних правових підстав та повноважень щодо замовлення технічних документацій із землеустрою.

При цьому Одеська обласна державна адміністрація зазначає про те, що у 1992 році рішенням Президії Білгород-Дністровської районної ради Одеської області затверджено Проект формування територій меж сільських, селищних та районних рад Білгород-Дністровського району Одеської області, де встановлено межі кожної сільської та селищної ради, які до цього часу не змінювались.

Відповідно до матеріалів, в тому числі графічної частини, проекту формування території та встановлення меж сільських, селищних і районних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженого рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 30.01.1992 N. 137-XXI, чітко вбачається, що піщаний пересип Будакська коса Білгород-Дністровського району знаходиться за межами сільських, селищних рад Білгород-Дністровського району Одеської області та не входить до складу жодної сільської та селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Згодом, як стало відомо, зокрема із клопотання відповідача, рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 21 грудня 2001 року № 563-XXIII надано згоду на зміну меж сільських населених пунктів Шабо, Біленьке та Прибережне Шабівської сільської ради, збільшивши площу села Шабо на 385,9 га, в тому числі 385,9 га ріллі, села Біленьке - на 198,8 га, в тому числі 198,8 га ріллі, села Прибережне - на 488,44 га, з них 201,44 га ріллі, залишок 287.0 га - землі Будацької коси.

Жодних належних та допустимих доказів подальшої реалізації цього рішення відповідно до законодавчо визначених процедур з відповідними юридичними наслідками немає.

Також Одеська обласна державна адміністрація вказує про те, що станом на 31 грудня 2001 року територія Будацької коси в юридично визначеному порядку не увійшла ні до меж сіл Шабо, Біленьке та Прибережне, ні до території Шабівської сільської ради.

Враховуючи, що землі Будацької коси не перебувають а ні у приватній, а ні в комунальній власності, то, відповідно, такі землі є державною власністю.

Таким чином, земельні ділянки на території Будацької коси були та залишаються у державній власності.

Вимоги викладені у позові Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району цілком відповідають інтересам Одеської обласної державної адміністрації, є достатньо обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

3.6 Доводи Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Так, рішенням Шабівської сільської ради від 29.09.2021 № 2/593-VIII «Про інвентаризацію земель та земельних ділянок комунальної власності Шабівської сільської ради» вирішено провести інвентаризацію земель та земельних ділянок на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області, з метою формування земельних ділянок комунальної власності на території Шабівської сільської ради.

На підставі вказаного рішення Інститутом землекористування національної академії аграрних наук України розроблено вісім Технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності в межах Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, метою складання яких є формування земельних ділянок комунальної власності та закріплення меж ділянок довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.

У складі Технічної документації міститься лист Шабівської сільської ради № 08-04/4043 від 26.11.2021, яким рада просить розробити технічну документацію із землеустрою, щодо інвентаризації земель в межах Шабівської сільської ради.

З пункту 2. Пояснювальних записок вбачається, що дані земельні ділянки розташовані в Одеській області, Білгород-Дністровському районі, Шабівській сільській раді.

Однак, Рішенням Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району № 92 від 01.07.2016 розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка за рахунок акваторії Будацького лиману та Будацької коси.

Надалі, 19.10.2020 Одеська обласна державна адміністрація, розглянувши клопотання Сергіївської селищної ради від 17.07.2019 року прийняла розпорядження №730 /од-2020 «Про проведення інвентаризації земельної ділянки», яким надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 45 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будакським лиманом, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району (за межами населеного пункту).

3 публічної кадастрової карти України вбачається, що дані земельні ділянки є частинами земельної ділянки, на якій розташована Будацька коса, та 12.07.2021 року Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено Висновки № 1406/01-19/1/1843 та №1125/01-40/1/1856, якими погоджено проекти землеустрою щодо встановлення(зміни) меж селища Сергіївка на території Білгород-Дністровського району Одеської області та села Попаздра, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Між тим, Білгород-Дністровська райдержадміністрація звертає увагу на те, що відповідно до статті 186 Земельного кодексу та стаття 46 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що проекти землеустрою погоджуються в тому числі і районними державними адміністраціями.

А статтею 6,8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що голова в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів- накази.

Отже вищевказані Висновки Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, якими погоджено проекти землеустрою щодо встановлення(зміни) меж селища Сергіївка та села Попаздра не створюють для Сергіївської селищної ради ніяких юридичних наслідків.

Однак, рішенням Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів №137-XXI від 30.01.1992 «Про затвердження проектів формування території та встановлення меж сільських і селищних рад народних депутатів» затверджено проекти формування територій та встановлено межі сільських і селищних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області. Згідно зазначеного проекту територія Будацької коси не входила до складу жодної сільської, селищної ради селищної ради Білгород-Дністровського району, у тому числі Сергіївської.

Крім того, рішенням Білгород-Дністровської районної ради №277-XXIII від 19 травня 2000 року «Про затвердження статусу земель запасу Білгород-Дністровського району на Будацькій косі смт. Затока» землі Будацької коси Білгород-Дністровського району віднесено до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 14-28-0.134-10895/2-21 від 02.09.2021 територія Будакського лиману та Будацької коси, не входила до складу жодної сільської, селищної чи міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Таким чином, Білгород-Дністровська райдержадміністрація вважає, що територія Будацької коси Білгород-Дністровського району розташована за межами населених пунктів та територіальних громад і належить до земель запасу державної власності.

Розпорядником даних земель є Одеська обласна державна адміністрація та Білгород-Дністровська районна державна адміністрація в межах повноважень, визначених ст. ст. 17, 122 Земельного кодексу України.

Таким чином, на думку Білгород-Дністровської райдержадміністрації Шабівська сільська рада не набула права власності на спірні земельні ділянки у законний спосіб, та не мала правових підстав для погодження технічної документації на них для передання у власність громадянам.

3.7 Доводи Одеської обласної прокуратури.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12.06.2020 № 720-р визначені території усіх територіальних громад Одеської області, згідно з яким, у тому числі додатком у вигляді Графічної частини (карти Одеської області) територія Будацької коси не увійшла в межі жодної з територіальних громад Одеської області.

Відповідно до проекту формування території та встановлення меж сільських, селищних районних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженого рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 30.01.1992 №137-XXI, піщаний пересип - Будацька коса Білгород-Дністровського району знаходиться за межами сільських, селищних рад Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішенням Білгород-Дністровської районної ради № 279-V від 19.12.2008, затверджено схеми землеустрою Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно яких піщаний пересип - Будацька коса не входить до меж жодної територіальних громад Білгород-Дністровського району, у тому числі і Шабівської сільської ради.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що Будацька коса не входить до складу жодної територіальної громади і відноситься до земель державної власності у зв`язку з чим, повноваження щодо розпорядження даною територією належать до компетенції Одеської обласної державної адміністрації.

Отже, земельні ділянки Будацької коси могли передаватись із державної у комунальну власність лише за рішенням органу виконавчої влади, на підставі затвердженої містобудівної документації, виключно за процедурою визначеною ч. 1 ст. 84, ч. 1 ст. 117, ч. 5 ст. 122, п.п. 1 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України.

Водночас, як вказує прокурор, положеннями п. 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, які набрали чинності з 27.05.2021 на підставі Закону України від 28.04.2021 № 1423-IX, передбачено перехід у комунальну власність усіх земельних ділянок державної власності, що розташовані за межами населених пунктів, однак у межах територіальних громад.

Абзац 3 вказаного пункту «Перехідних положень» Земельного кодексу України, яким визначено, що із дня набрання чинності вказаним пунктом у комунальну власність переходять інші земельні ділянки та землі, що не сформовані у земельні ділянки, також не може застосовуватись як правова підстава для набуття прав на землю, як Шабівською сільською радою, так і будь-якою іншою суміжною територіальною громадою, виходячи з системного тлумачення наведених норм та конструкції введеного до Перехідних положень Земельного кодексу України окремого пункту 24, який регулює конкретно визначену сферу відносин щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів, однак у межах територіальних громад.

Не є пріоритетом у набутті прав на землю Будацької коси і територіальна наближеність територіальних громад, з якою межують та поєднуються щонайменше три територіальні громадами Одеської області, зокрема: Кароліно-Бугазька через смт Затока, Сергіївська, Шабівська.

Не належать до правових підстав, що надають переважне право для набуття прав на землю коси картографічна основа, що застосовується у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру та Публічно кадастровій карті України, такі цифрові панелі (Шари), як «Межі територіальної громади», оскільки відповідно до п. 26 Порядку (Надалі - Порядку) ведення Державного земельного кадастру, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, кадастровий номер земельної ділянки не відображає її приналежність до будь-якої адміністративно-територіальної одиниці в межах державного кордону.

Таким чином, в структурі кадастрового номера відсутнє юридично закріплене поняття КОАТТУ в значенні Класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-96.

Відповідно до п. 35 Порядку кадастрове зонування полягає у встановленні меж кадастрових зон і кварталів шляхом створення індексних кадастрових карт (планів) з урахуванням зокрема принципу незалежності кадастрового зонування від адміністративно-територіального поділу України.

Прокурор зазначає, що з урахуванням Схем планування території Одеської області та Схем планування територій курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення Одеської області, які затверджені рішенням Одеської обласної ради від 24.04.2013 № 775-VI та раніше встановлених округів та зон санітарної охорони курорту Сергіївка станом на 1958 та 1982 роки, а також архівних копій протоколів засідання Виконкому Білгород-Дністровської районної ради від 24.05.1958 року із схемою округів та зон санітарної охорони курорту «Сергіївка» Лиманського району Одеської області, а також рішення виконавчого комітету Одеського обласної ради народних депутатів № 629 від 19.10.1982 року із відповідним планом Зони гірничо-санітарної охорони курорту Сергіївка, вбачається що з метою збереження унікальних лікувальних властивостей Будацького лиману встановлені зони санітарної охорони.

Отже, прокурор звертає увагу на те, що формування земельних ділянок, у тому числі визначення цільового призначення земельних ділянок на Будацькій косі має відбуватись виключно на підставі затвердженої містобудівної документації, в якій вказана територія визначена, як землі водного фонду та їх незначна частина як землі оздоровчого призначення.

Утім, Шабівською сільською радою, за відсутності повноважень щодо формування земельних ділянок на відповідній території, замовлено проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки Будацької коси. Рішенням вказаної ради від 06.12.2021№2/761-VIII, затверджено частину складеної землевпорядної документації.

На підставі вказаних проектів землевпорядної документації - Технічної документацій на початку грудня 2021 року внесені відомості до Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки на території Будацької коси Білгород-Дністровського району: площею 10,00 га за кадастровим номером 5120887700:05:003:0022;; площею 10,00 га за кадастровим номером 5120887700:05:003:0023; площею 5,00 га за кадастровим номером 5120887700:05:003:0024.

Так, у Державному земельному кадастрі сформовано земельні ділянки з визначенням категорії земель - рекреаційного призначення. Тобто замість земель водного фонду або оздоровчого призначення, які мали б забезпечити збереження цінних властивостей лиману від впливу людини на Будацькій косі їх безпідставно віднесено до земель рекреаційного призначення.

Таким чином, в період з 01.12.2021 по 10.12.2021 Шабівською сільською радою за відсутності повноважень щодо формування земельних ділянок на відповідній території, під виглядом розробки проекту землеустрою щодо встановлення меж території Шабівської територіальної громади, на території Будацької коси, яка є державною власністю, сформовано земельні ділянки, тобто, незаконно передано до комунальної власності землі державної власності.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Рішенням Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів від 30.01.1992 № 137-ХХІ «Про затвердження проектів формування території та встановлення меж сільських і селищних рад народних депутатів» затверджено проекти формування територій та встановлено межі сільських і селищних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішенням Сергіївської селищної ради від 17.06.2016 № 75 «Про затвердження Генерального плану поєднаного з детальним планом смт. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області» (а.с.120 т.1) затверджено «Генеральний план поєднаний з детальним планом смт. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, розроблений ПП «Сергіївка-Буд-Сервіс» (а.с.121 т.1).

Рішення Сергіївської селищної ради від 01.07.2016 № 92 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту смт. Сергіївка Сергіївської селищної ради» (а.с.122 т.1) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту смт. Сергіївка Сергіївської селищної ради.

За замовленням Сергіївської селищної ради, на підставі договору від 18.07.2016 за № 07-18/1, укладеного з ФОП Петруняком Д.Ю., розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території м. Білгород-Дністровського Одеської області (а.с.125-159 т.1), в основу якого покладено проект Генерального плану суміщеного з детальним планом території селища Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженого рішенням Сергіївської селищної ради від 17.06.2016 № 75.

Вказаним Проектом передбачено збільшення площі смт Сергіївка шляхом включення додаткових територій: частини акваторії Будацького лиману та земель на території Білгород-Дністровського району (песчаний бар «Будацької коси» - загальна площа 45,3149 га) (а.с.125-159 т.1);

19.10.2020 Одеською обласною державною адміністрацією за результатом розгляду клопотання Сергіївської селищної ради від 17.07.2019 № 85/ЛЕ2 та на підставі статтей 17, 122 ЗК України, п.п. 4, 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст. 57 Закону України «Про землеустрій», ст.. 6, 13, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 № 476 прийнято розпорядження №730/од-2020 «Про проведення інвентаризації земельної ділянки», яким надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки державної власності орієнтованою площею 45,0 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) (а.с.123 т.1);

Рішенням Сергіївської селищної ради від 21.10.2020 № 1127 «Про організацію заходів щодо інвентаризації земельної ділянки, орієнтовною площею 45 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) з метою прийняття до комунальної власності територіальної громади смт Сергіївка» (а.с.124 т.1):

- забезпечено організацію заходів щодо інвентаризації земельної ділянки, орієнтованою площею 45 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївській селищній раді Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) з метою прийняття до комунальної власності територіальної громади смт Сергіївка.

- замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки державної власності орієнтованою площею 45 га, розташованою на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту).

12.07.2021 Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка № 1406/01-19/1/1843 (а.с.161 т.1), яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території Білгород-Дністровського району Одеської області.

Також, як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням Приморської сільської ради від 30.04.2015 № 1299-VI «Про затвердження Генерального плану с. Попаздра, Білгород-Дністровського району Одеської області» (а.с.162 т.1) затверджено Генеральний план села Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с.163 т.1).

Рішенням Сергіївської селищної ради № 295 від 25.05.2021 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області» (а.с.168 т.1) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області.

За замовленням Сергіївської селищної ради, на підставі договору від 31.05.2021 за № 78, укладеного з ТОВ «Терра Ком», розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області, в основу якого покладено Генеральний план с. Попаздра, затверджений рішенням Приморської сільської ради від 30.04.2015 № 1299-VI.

Вказаним Проектом також передбачено збільшення площі с. Попаздра за рахунок акваторії Будацького лиману та Будацької коси (а.с.164-201 т.1);

12.07.2021 Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка № 1125/01-40/1/1856 (а.с.201 т.1), яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області.

Між тим, рішенням Білгород-Дністровської районної ради № 277-XXIII від 19 травня 2000 року «Про затвердження статусу земель запасу Білгород-Дністровського району на Будацькій косі смт. Затока» землі Будацької коси Білгород-Дністровського району віднесено до земель рекреаційного призначення (т. 6, а.с. 203).

Рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 21 грудня 2001 року №563-ХХІІІ надано згоду на зміну меж сільських населених пунктів Шабо, Біленьке та Прибережне Шабівської сільської ради, збільшивши площу села Шабо на 385,9 га, в тому числі 385,9 га ріллі, села Біленьке-на 198,8 га, в тому числі 198,8 га ріллі, села Прибережне - на 488,44 га, з них 201,44 га ріллі, залишок 287,0 га -землі Будацької коси.

Рішенням Шабівської сільської ради від 29.09.2021 № 2/593-VIII «Про інвентаризацію земель та земельних ділянок комунальної власності Шабівської сільської ради» (а.с.33 т.1) вирішено, серед іншого:

- провести інвентаризацію земель та земельних ділянок на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області з метою формування земельних ділянок комунальної власності на території Шабівської сільської ради;

- замовити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок в організації, яка має ліцензію та виконання робіт із землеустрою;

- технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок після розроблення та погодження у встановленому законодавством порядку, подати на затвердження до Шабівської сільської ради.

26.11.2021 голова Шабівської сільської ради звернувся до директора Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України з листом № 08-04/4034 (а.с.33 т.1 (на звороті), в якому просив розробити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель в межах Шабівської сільської ради.

За замовленням Шабівської сільської ради, на підставі договору від 17.11.2021 за № 1/2021 Інститутом землекористування Національної академії аграрних наук України розроблено 3 (три) технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності в межах Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с.29-110 т.1), які стосуються спірних 3 (трьох) земельних ділянок.

02.12.2021 та 03.12.2021 на підставі вищевказаних Технічних документацій державними кадастровими реєстраторами (ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ГУ Держгеокадастру у Львівській області) були внесені відомості до Державного земельного кадастру про 3 (три) земельні ділянки, площею 10 га, 10 га та 5 га, із присвоєннями їм кадастрових номерів: 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023 та 5120887700:05:003:0024 відповідно.

У наступному, рішенням Шабівської сільської ради від 06.12.2021 №2/761-VIІІ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» (а.с.114-115 т.1): затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада: кадастровий номер 5120887700:05:003:0022, площею 10 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), кадастровий номер 5120887700:05:003:0023, площею 10 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), кадастровий номер 5120887700:05:003:0024, площею 5 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); зобов`язано Шабівського сільського голову Павла Павленка здійснити державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому, з викопіювання за місцем розташування земельних ділянок на території с. Попаздра та смт. Сергіївка, виконаного TOB «Терра Ком», вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023 знаходяться в межах смт. Сергіївка, а земельна ділянка з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 знаходиться в межах с. Попаздра.

Також в матеріалах даної справи містяться:

- лист Одеської обласної державної адміністрації від 13.08.2021 за № 7525/5/01-19/7234/2-21, адресований Сергіївській селищній раді (а.с.202 т.1), в якому зазначено, зокрема, що відповідно до матеріалів проекту формування територій та встановлення меж сільських, селищних і районних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженого рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 30.01.1992 № 137-ХХІ піщаний пересип Будацька коса Білгород-Дністровського району знаходиться за межами сільських, селищних рад Білгород-Дністровського району Одеської області. Головою Одеської обласної державної адміністрації видано розпорядження від 15.07.2021 № 737/од-2021 «Про надання дозволу на проведення державної інвентаризації земель державної власності». Після проведення державної інвентаризації земель державної власності, розташованих та території Одеської області, та внесення відомостей до Державного земельного кадастру обласна державна адміністрація розгляне питання щодо передачі зазначеної у зверненні земельної ділянки з державної до комунальної власності.

- витяг з Інтерактивної карти адміністративно-територіальних одиниць України (а.с.10-11 т.2);

- лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 18.11.2021 № ПІ-821/0-0.21-1230/69-21 (а.с.58 т.2), в якому повідомлено, що дані, що відображаються на Публічній карті України в інформаційному шарі «Межі територіальних громад» надані Міністерством розвитку громад та територій України. Шар «Межі територіальних громад» не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру та носить інформаційний характер.

- лист Одеської обласної державної адміністрації від 10.01.2021 № 5/01-29/108/2-22, адресований Сергіївській селищній раді (а.с.80-81 т.2), в якому повідомлено, що форма погодження Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією проектів землеустрою (у вигляді висновків) відмінна від форми розпорядчого документа розпорядження голови райдержадміністрації, у зв`язку з цим, висновки від 12.07.2021 № 1406/01-19/1/1843 та № 1125/01-40/1/1856 юридичних наслідків не створюють.

- лист Міністерства розвитку громад та територій України, адресований Адвокатському бюро «НАН» (а.с.82-83 т.2), в якому зазначено, зокрема, що графічна частина розпорядження, як і графічні дані, що розміщені на офіційному веб-сайті Мінрегіону, не встановлюють межі відповідних територіальних громад, а є лише орієнтованим схематичним зображенням розміщення відповідних адміністративно-територіальних одиниць, встановлення меж територіальних громад дозволить чітко визначити їх території;

- лист Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 04.09.2023 № 3593/01-33/23/6164, в якому повідомлено про те, що згідно п. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України), з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад крім земель, визначених даним пунктом. Зазначаємо, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів від 30.01.1992 № 137-ХХІ «Про затвердження проектів формування території та встановлення меж сільських і селищних рад народних депутатів» затверджено проекти формування територій та встановлено межі сільських і селищних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області. Згідно зазначеного проекту територія Будацької коси не входила до складу жодної сільської, селищної ради Білгород-Дністровського району, у тому числі Сергіївської селищної ради. Територія Будацької коси Білгород-Дністровського району розташована за межами населених пунктів та належить до земель запасу державної власності. Також згідно до статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Розпорядником даних земель є Одеська обласна державна адміністрація та Білгород-Дністровська районна державна адміністрація в межах повноважень, визначених ст. ст. 17, 122 Земельного кодексу України. Отже, відповідно до вищенаведеного, землі та земельні ділянки Будацької коси розташовані за межами населених пунктів Білгород-Дністровського району та не входить в межі жодної адміністративно-територіальної одиниці сільської, селищної, міської ради (т. 4 а.с. 194).

5. Позиція суду.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вказав, зокрема на те, що під час нового розгляду судам, для правильного вирішення цього спору, необхідно встановити усі обставини, що входять до предмета доказування такого позову, з`ясувати, у тому числі, хто був власником спірних земельних ділянок на момент їх формування, обставини правомірності їх формування, наявності повноважень у Шабівської сільради на прийняття відповідних рішень і, виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими регулюються спірні правовідносини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 зазначено, що зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції україни та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтерисованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Отже, умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина друга статті 15 ЦК України).

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Водночас, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 ЦПК та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу,офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу в спірних відносинах, і в разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

З правових норм вбачається, що правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Так, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що спірні земельні ділянки є частинами земельних ділянок державної форми власності, які відповідно до затвердженого Генерального плану, суміщеного з детальним планом території смт. Сергіївка, затвердженого рішенням Сергіївської сільради №75 від 17.06.2016, а також Генерального плану, суміщеного з детальним планом території с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженого рішенням Приморської сільської ради №1299-VІ від 30.04.2015, включені у межі населеного пункту - смт.Сергіївка та с.Попаздра за проектами землеустрою, які погоджено Білгород-Дністровською районною державною реєстрацією та у зв`язку з чим підлягають передачі Сергіївській сільраді у комунальну власність.

Тому, на переконання позивача, дії Шабівської сільради із замовлення проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на ці земельні ділянки, прийняття рішення про затвердження цих документацій та подальша реєстрація земельних ділянок є незаконними.

Тобто фактичн,о позивач вказує на наявність у нього речових прав на спірні земельні ділянки, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і відсутністю, відповідно, таких прав у Шабівської сільради.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Шабівська сільрада вважає, що саме вона наділена такими повноваженнями, оскільки є власником земельних ділянок.

У той же час позивач наголошує, що такі земельні ділянки належать до державної форми власності та потенційно повинні бути включені до складу його земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 1 пункту «а» ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (власні (самоврядні) повноваження) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняюються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ст. 144 Конституції України).

Частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них, а земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною першою статті 80 Земельного кодексу України перебачено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Частинами першою - третьою статті 83 Земельного кодексу України врегульовано право власності на землю територіальних громад. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону. Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

При цьому частинами п`ятою та шостою цієї ж статті передбачено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: а) передачі їм земель державної власності; б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною; г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об`єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій (частина перша статті 173 Земельного кодексу України).

В силу приписів статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність передбачена ст. 117 Земельного кодексу України, згідно з ч. 1 якої передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частиною першою статті 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (частини перша та друга статті 158 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 178 Земельного кодексу України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Статтею 174 Земельного кодексу України визначено органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних одиниць. Так, положеннями вказаної норми передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Так, судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів від 30.01.1992 № 137-ХХІ «Про затвердження проектів формування території та встановлення меж сільських і селищних рад народних депутатів» затверджено проекти формування територій та встановлено межі сільських і селищних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області (т. 6, а.с. 201).

Згідно зазначених проектів територія Будацької коси не увійшла до складу жодної сільської, селищної ради Білгород-Дністровського району, у тому числі Сергіївської селищної ради. Територія Будацької коси Білгород-Дністровського району розташована за межами населених пунктів та належить до земель запасу державної власності.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі рішення Сергіївської селищної ради №92 від 01.07.2016 року було розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміну) меж селища Сергіївка із врахуванням генерального плану, суміщеного з детальним планом території смт. Сергіївка, затвердженого рішенням 11-ої позачергової сесії Сергіївської селищної ради №75 від 17.06.2016 року.

Також на підставі рішення Сергіївської селищної ради №295 від 25.05.2021 розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміну) меж с. Попаздра із врахуванням генерального плану, суміщеного з детальним планом території с. Попаздра, затвердженого рішенням Приморської сільської ради №1299-VI від 30.04.2015 року.

Згідно таких проектів землеустрою передбачалося збільшення площі с. Сергіївка та с.Попаздра за рахунок акваторії Будацького лиману та земель Будацької коси.

Між тим, судом встановлено, що жодних змін пов`язаних з прийнятими рішеннями щодо смт. Сергіївка та с. Попаздра Сергіївської селищної ради Білгород-Дністрвіського району Одеської області за рахунок території Будацької коси не відбулося.

Разом з тим, для створення підґрунтя щодо зміни меж населених пунктів необхідним є розроблення відповідної містобудівної документації, а саме Генерального плану населених пунктів, доказів розроблення якого позивачем не надано до матеріалів справи.

Положеннями статті 17 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що містобудівна документація це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою, зокрема, для підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів.

12 липня 2021 року Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено висновки про розгляд проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра та с. Сергіївка, якими погоджені відповідні проекти землеустрою.

Разом з цим, суд враховує, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради № 279-V від 19.12.2008, затверджено схеми землеустрою Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно яких піщаний пересип - Будацька коса не входить до меж жодної територіальних громад Білгород-Дністровського району, у тому числі і Шабівської сільської ради.

Рішенням Білгород-Дністровської районної ради № 277-XXIII від 19 травня 2000 року «Про затвердження статусу земель запасу Білгород-Дністровського району на Будацькій косі смт. Затока» землі Будацької коси Білгород-Дністровського району віднесено до земель рекреаційного призначення (т. 6, а.с. 203).

Також суд наголошує, що відповідно до Розпорядження Кабінету міністрів України «Про визначення адміністративних центрів тa затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12.06.2020 № 720-р визначені території усіх територіальних громад Одеської області, згідно з яким, у тому числі додатком у вигляді Графічної частини (карти Одеської області) територія Будацької коси не увійшла в межі жодної з територіальних громад Одеської області.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 14-28-0.134-10895/2-21 від 02.09.2021 територія Будацького лиману та Будацької коси не входила до складу жодної сільської, селищної чи міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Крім того, самим позивачем надано до суду копію відповіді ООДА № 7525/5/01- 19/7234/2-21 від 13.08.2021 року, в якій повідомлено, що задоволення клопотання про передачу земель у комунальну власність Сергіївської селищної ради наразі не є можливим, оскільки не проведено інвентаризації земель.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи жодних дій ООДА вчинено не було.

При цьому суд враховує лист Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 04.09.2023 № 3593/01-33/23/6164, в якому зокрема, зазначається про те, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів від 30.01.1992 №137-ХХІ «Про затвердження проектів формування території та встановлення меж сільських і селищних рад народних депутатів» затверджено проекти формування територій та встановлено межі сільських і селищних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області. Згідно зазначеного проекту територія Будацької коси не входила до складу жодної сільської, селищної ради Білгород-Дністровського району, у тому числі Сергіївської селищної ради. Територія Будацької коси Білгород-Дністровського району розташована за межами населених пунктів та належить до земель запасу державної власності. Також згідно до статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Розпорядником даних земель є Одеська обласна державна адміністрація та Білгород-Дністровська районна державна адміністрація в межах повноважень, визначених ст. ст. 17, 122 Земельного кодексу України.

1 січня 2002 року набув чинності новий Земельний кодекс України, пунктом 12 Перехідних положень якого передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з пунктом 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (набрав чинності 27.05.2021) визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, визначених даним пунктом.

Між тим, оскільки землі та земельні ділянки Будацької коси розташовані за межами населених пунктів Білгород-Дністровського району та не ввійшли станом на 27.05.2021 в межі жодної адміністративно-територіальної одиниці сільської, селищної, міської ради, то у даному випадку, суд доходить висновку, що положення пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України не можуть застосовуватись будь-якою суміжною територіальною громадою, як правова підстава для набуття прав на ці земельні ділянки.

Таким чином, суд зауважує, що «розширення» повноважень сільських рад, у тому числі Сергіївської, що відбулися у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», не стосуються земель, розташованих поза межами таких територіальних громад.

Разом з цим, суд зазначає, що абзац 3 пункту 24 «Перехідних положень» Земельного кодексу України, яким визначено, що із дня набрання чинності вказаним пунктом у комунальну власність переходять інші земельні ділянки та землі, що не сформовані у земельні ділянки, не стосується земель державної власності, розташованих поза межами територіальних громад, оскільки виходячи з системного тлумачення наведених норм та конструкції введеного до Перехідних положень Земельного кодексу України окремого пункту 24, даний пункт регулює сферу відносин щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів, однак у межах територіальних громад.

Таким чином, суд доходить висновку, що земельні ділянки на території Будацької коси були та залишаються у державній власності.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Власником землі в силу закону є держава, а реалізація права власності здійснюється через органи виконавчої влади, яким відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є Одеська обласна державна адміністрація.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що землі Будацької коси, на момент розгляду справи, не входить до складу жодної територіальної громади і відноситься до земель державної власності, у зв`язку з чим повноваження щодо розпорядження даною територією належать до компетенції Одеської обласної державної адміністрації та Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, в силу повноважень, визначених ст. ст. 117, 122 Земельного Кодексу України.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про відсутність порушення оспорюваним рішенням Шабівської сільської ради від 06.12.2021 № 2/761-VIII та реєстрацією земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10 га, 5120887700:05:003:0023, площею 10 га, 5120887700:05:003:0024, площею 5 га прав та інтересів Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суд не вбачає за необхідне надавати оцінку законності діям та рішенням Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Наведена позиція узгоджується із сталою судовою практикою Верховного Суду.

Щодо вимог до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, то суд зазначає наступне:

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами ст.22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Згідно ч.4 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Крім того, відповідно до п.15 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Згідно ч.5 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до п.67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена. (ч.6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Крім того, відповідно до ст.32 цього Закону відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей.

Рішення подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру в електронній формі, разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

Таким чином, враховуючи те, що на момент державної реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про їх включення до території Сергіївської територіальної громади та враховуючи документацію, яку було надано Шабівською сільською радою, дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та присвоєння їм кадастрових номерів було здійснено у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову, заявленого до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, оскільки у даному випадку ними не було вчинено дій, які б свідчили про порушення вимог законодавства при проведенні реєстраційних дій та які б в момент їх вчинення порушили права та охоронювані інтереси позивача.

Щодо вимоги визнати незаконними дії Шабівської сільської ради із замовлення проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на спірні земельні ділянки.

В обґрунтування цієї позовної вимоги Сергіївська селищна рада посилалась на незаконність звернення 26.11.2021 до директора Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України з листом № 08-04/4034 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в межах Шабівської сільської ради.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Водночас, ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскарження дій із замовлення у Інституті землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на спірні земельні ділянки, які вже були реалізовані і вичерпались фактичним виконанням, не призведе до поновлення прав (та/або інтересів) Сергіївської селищної ради, що свідчить про неефективність такого способу захисту та наявність підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Сергіївської селищної ради у повному обсязі, у зв`язку з недоведеністю порушення її прав та інтересів відповідачами.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 11 березня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська

Дата ухвалення рішення29.02.2024
Оприлюднено15.03.2024
Номер документу117621541
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/3920/21

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 08.04.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 19.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Рішення від 29.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 13.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 01.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Ухвала від 23.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні