Ухвала

від 11.03.2024 по справі 925/304/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" березня 2024 р. Черкаси справа №925/304/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАЙЛІНГ» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАЙЛІНГ» звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та Черкаської міської ради, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати акт №8771 від 24.10.2024 про несплату коштів за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу за результатами проведення земельних торгів №LSE001-UA-20230816-68470 та визнати недійсними та скасувати результати проведення земельних торгів №LSE001-UA-20230816-68470 від 24.10.2023. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідачів на свою користь 6056,00 грн судового збору та 50000,00 грн витрат на правову допомогу.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАЙЛІНГ» подало до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 7110136400:01:013:00314 площею 1,2405 га, яка розташована в районі вул.Героїв Дніпра та вул.Козацької у м.Черкаси, власником якої є Черкаська міська рада, встановивши заборону розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам, будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності, права оренди, у тому числі заборони вчиняти дії пов`язані з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки.

Заява мотивована тим, що Департаментом архітектури і містобудування та Черкаською міською радою допущені суттєві порушення норм чинного законодавства України, зокрема, незаконно визначено земельні торги такими, що не відбулися та незаконно прийнято акт №8771 від 24.10.2024 про несплату коштів за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу за результатами проведення земельних торгів №LSE001-UA-20230816-68470. Крім того, Департамент архітектури та містобудування у листі від 12.12.2023 повідомив позивача, що йому відмовлено у поверненні гарантійного внеску у сумі 6 710 000,00 грн. Вжиття заходів забезпечення позову необхідне з метою недопущення порушення прав позивача або на отримання земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 16.10.2023 або на повернення коштів - суми гарантійного внеску у сумі 6 710 000,00 грн та суми коштів за посвідчення нотаріального договору купівлі-продажу. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до того, що в будь-який момент може бути скасовано арешт на земельну ділянку, який накладений ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.10.2023 та скасування заборони вчинення будь-яких дій та відбутися відчуження цієї земельної ділянки на користь іншої юридичної особи. Враховуючи те, що заявника було незаконно дискваліфіковано та не прийнято його заяву від 20.10.2023 про неможливість сплати коштів за придбане майно через наявність відповідної заборони, а також відмова у поверненні гарантійного внеску, заявник вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункти 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 зазначається, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. У такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У цій справі позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами визнання незаконним та скасування акту №8771 від 24.10.2024 про несплату коштів за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу за результатами проведення земельних торгів №LSE001-UA-20230816-68470 та визнання недійсними та скасування результатів проведення земельних торгів №LSE001-UA-20230816-68470 від 24.10.2023.

У заяві про забезпечення позову заявник просить суд накласти арешт на земельну ділянку, яка була предметом продажу на цих земельних торгах, встановивши заборону розпоряджатися вказаною земельною ділянкою її власнику та будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам, будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності, права оренди, у тому числі заборони вчиняти дії пов`язані з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки.

Позивач заявив вимоги про скасування акту про несплату коштів за придбаний лот та визнання недійсними та скасування результатів проведення земельних торгів. Рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню, тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Разом із цим, визначений у процесуальному законі принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 21.12.2020 у справі №916/401/17).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Правомірне очікування ймовірності настання певних негативних наслідків має буде доведена заявником в загальному порядку відповідними доказами. Відсутність таких доказів позбавляє суд можливості здійснити забезпечення позову. В свою чергу, забезпечення позову за відсутності таких доказів буде вказувати на порушення Господарського процесуального кодексу України та неправомірного обмеження прав відповідача. В такий спосіб буде порушено загальні засади (принципи) господарського судочинства.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заявник у своїй заяві про забезпечення позову зазначив, що ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 19.10.2023 було задоволено клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури та накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 7110136400:01:013:00314 площею 1,2405 га, яка розташована в районі вул.Героїв Дніпра та вул.Козацької в м.Черкаси, власником якої є Черкаська міська рада, встановивши заборону розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам, будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності, права оренди, в тому числі заборони вчиняти дії пов`язані з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки.

Аналогічні вимоги ставить заявник і у своїй заяві про забезпечення позову.

Отже, станом на момент звернення заявника із заявою про забезпечення позову до Господарського суду Черкаської області ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 19.10.2023 вже накладено арешт на спірну земельну ділянку та встановлено заборону розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та будь-яким особам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності, права оренди, у тому числі заборони вчиняти дії пов`язані з поділом, розподілом, виділом, об`єднанням вказаної земельної ділянки, що станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову унеможливлює вчинення Черкаською міською радою або іншими особами будь-яких дій щодо спірної земельної ділянки.

Саме лише посилання заявника на можливість у будь-який момент скасування ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси від 19.10.2023 про накладення арешту на спірну земельну ділянку, що дасть можливість Черкаській міській раді розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та здійснити відчуження цієї земельної ділянки на користь третіх осіб, без наведення відповідного обґрунтування - не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАЙЛІНГ» звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовними вимогами немайнового характеру, суд вважає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку разом із забороною вчинення будь-яких дій щодо цією земельної ділянки не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАЙЛІНГ» про забезпечення позову.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.

Суддя О.І.Кучеренко