Постанова

від 12.03.2024 по справі 750/1498/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 750/1498/23

провадження № 61-1615св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка (відповідачка за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 ,

від імені якого діє адвокат Кравченко Володимир Володимирович, на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області у складі судді Кухти В. О.

від 03 листопада 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Онищенко О. І., від 16 січня 2024 року, і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про відібрання дитини.

2. У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору, - служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про визначення місця проживання дитини.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від

03 листопада 2023 року закрито провадження у цій цивільній справі в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, на підставі пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексуУкраїни.

4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги, заявлені у зустрічному позові у цій справі, співпадають з вимогами, вирішеними у справі № 750/843/21, тобто існує рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2023 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у цій цивільній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки

у цій справі та у справі № 750/843/21, в якій ухвалено рішення про визначення місця проживання дитини, що набрало законної сили, суб`єктний склад, предмет

і підстави позову є тотожними. Наявності істотних змін фактичних обставин, зокрема стану здоров`я, психоемоційного стану дитини, не доведено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. 26 січня2024 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат

Кравченко В. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області

від 03 листопада 2023 року щодо закриття провадження у справі у частині зустрічного позовута постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не застосували релевантні висновки Верховного Суду.

8. Заявник зазначає, що усічні 2021 року він звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про визначення

місця проживання дитини, у якому підставами заявленого позову було те, що дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (на момент пред`явлення позовної заяви дитині було 7 років), вже протягом чотирьох місяців проживала зі своїм батьком, оскільки її мати значний час перебувала на заробітках у Польщіта уперіод з вересня 2020 року до травня

2021 року не надавала жодної матеріальної допомоги дитині. Матеріальним забезпеченням доньки на той час займався лише батько, тобто донька знаходилася на повному його утриманні. Позовні вимоги у цивільній справі № 750/843/21 не уточнювалися, підстави не змінювалися, до матеріалів справи додаткові докази не долучалися.

9. У зв`язку з тим, що з моменту пред`явлення до Деснянського районного суду м. Чернігова позову до ОСОБА_1 минуло понад два роки, у квітні 2023 року батько звернувся до Ріпкінського районного суду Чернігівської області із зустрічною позовною заявою у цивільній справі № 750/1498/23 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, на інших підставах, обґрунтовуючи вимоги іншими фактичними обставинами.

10. Встановлення всіх актуальних обставин у справі потрібне для того, щоб зробити правильний висновок про те, що мати дитини діє не в її інтересах. Залишення дитини з матір`ю вважає небезпечним для психологічного здоров`я дитини, повноцінного і гармонійного розвитку, а також виховання.

11. На думку заявника, підстави заявленого у квітні 2023 року зустрічного позову у справі № 750/1498/23 не є тотожними з підставами позову, заявленого у січні 2021 року у справі № 750/843/21, оскільки пройшов значний проміжок часу та змінилися обставини, які пов`язані з віком доньки - ОСОБА_3 , а також з її психологічним та емоційним станом, її соціальними зв`язками.

12. ОСОБА_2 стверджує, що ним надано всі належні та допустимі докази, які мають значення у цій справі для визначення місця проживання дитини разом з ним.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 750/1498/23 за поданою касаційною скаргою.

14. У лютому 2024 року матеріали цивільної справи, необхідні для розгляду касаційної скарги, в електронній формі надійшли до Верховного Суду. Також матеріали справи, необхідні для розгляду касаційної скарги,в електронній формі розміщені у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

15. 02 березня 2024 рокуОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Прокоф`єв Б. І., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат

Кравченко В. В.,у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд залишити її без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без змін.

16. Відзив обґрунтований посиланням на те, що станом на час винесення Чернігівським районним судом оскаржуваної ухвали від 03 листопада 2023 року Верховним Судом було уже остаточно вирішено справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини

з батьком та відмовлено у задоволенні позовних вимог. Станом на 17 травня 2023 року (день винесення постанови Верховним Судом у справі 750/843/21) уже існували усі обставини та факти, на які посилається ОСОБА_2 , як на підставу своїх вимог у зустрічній позовній заяві. Вказані факти були предметом розгляду та аналізу судами усіх інстанцій, у тому числі Верховним Судом. Жодним чином не змінилися фактичні обставини справи, які існували під час розгляду справи № 750/843/21, оскільки дитина протиправно як проживала з батьком так і проживає до цього часу, а батько відмовляється повернути дитину до свого законного місця проживання з матір`ю, намагаючись усілякими способами не виконувати рішення суду по справі № 750/843/21. Саме тому ОСОБА_1 і змушена була звернутися з позовом про відібрання дитини. Беззаперечним

є той факт, що підстави зустрічного є ідентичним з підставами позову у справі

№ 750/843/21. Судами попередніх інстанцій у цій цивільній справі детально вивчались її матеріали і матеріали цивільної справи № 750/843/21, що була попередньо витребувана з Деснянського районного суду м. Чернігова за клопотанням сторони позивачки. Отже, Чернігівський районний суд та Чернігівський апеляційний суд врахували як фактичні обставини справи, так і положення процесуального законодавства, прийняли цілком законні та справедливі рішення про закриття провадження у справі у частині зустрічного позовуОСОБА_2 . Зазначає, що істотного значення вік, стан здоров`я, психоемоційний стан не може мати, оскільки дитина подорослішала всього на півроку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_2 та передати матері ОСОБА_1 .

18. У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив визнати фактичне місце проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

19. Підставами зустрічного позову ОСОБА_2 зазначив актуальні фактичні обставини щодо проживання, навчання, розвитку й виховання дитини з урахуванням вікових і психоемоційних змін дитини, а також правові підстави, передбачені статтями 160-161 Сімейного кодексу України.

20. З січня 2021 року у провадженні суду перебувала цивільна справа № 750/843/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 . Підставами позову у справі № 750/843/21 ОСОБА_2 визначив фактичні обставини з посиланням на те, що з 29 вересня 2020 року донька проживала разом з ним, у них гарні

стосунки, він займається вихованням та розвитком дитини, забезпечує дитину матеріально, створює для дитини сприятливі умови її розвитку, мати дитини виїхала за кордон, участі у вихованні дитини не бере, матеріально її не забезпечує та не піклується про неї.

21. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня

2021 року у справі № 750/843/21 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його фактичного проживання.

22. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2021 року залишено без змін.

23. Постановою Верховного Суду від 26 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

24. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що інтересам дитини буде відповідати її проживання з матір`ю.

25. Постановою Верховного Суду від17 травня 2023 року у справі № 750/843/21 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2022 року залишено без змін.

Позиція Верховного Суду

26. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

27. Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

29. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

30. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

31. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

32. Водночас, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами

33. У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

34. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

35. Підстави закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

36. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

37. Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

38. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

39. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

40. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.

41. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

42. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

43. Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21, від 19 січня

2022 року у справі № 766/4505/20.

44. Надаючи оцінку підставам позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

45. У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_2 звернувся

до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив визначити фактичне місце проживання дитини ОСОБА_3 з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

46. Підставою зустрічних позовних вимог, окрім зазначених у справі

№ 750/843/21, ОСОБА_2 вказував, що дитина з початку військової агресії держави-окупанта і до теперішнього часу постійно проживає з батьком без реєстрації, який забезпечував її матеріальне утримання, піклувався про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечував належний рівень фізичного та психологічного розвитку, збереження життя та здоров`я дитини під час активних бойових дій. Вказував, що мати - ОСОБА_1 не цікавилась життям своєї дитини у вказаний період часу, тобто фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків. Звертав увагу на те, що ОСОБА_4 подорослішала, має стале місце проживання та навчання, не має належних контактів з матір`ю.

47. Остаточне судове рішення у справі № 750/843/21 ухвалене Верховним Судом 17 травня 2023 року. У справі № 750/843/21 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини з ним.

48. Під час перебування справи № 750/843/21 на розгляді у Верховному Суді та до винесення судом касаційної інстанції остаточного рішення у справі, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою у цій справі з аналогічними вимогами про визначення місця проживання дитини з ним.

49. Тобто фактично предметом обох позовів є визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

50. У справі № 750/843/21 суди вже надали оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, у їх задоволенні відмовили.

51. За загальним правилом батьки не позбавлені права на пред`явлення нового позову про зміну місця проживання малолітньої дитини після ухвалення судом рішення з тотожнім предметом позову, за умови істотної зміни обставин.

52. Виходячи з обставин цієї справи, оскільки у справі № 750/1498/23 ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визначення місця проживання дитини до остаточного вирішення судом касаційної інстанції спору про визначення місця проживання дитини у справі № 750/843/21, суди дійшли достатньо обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

53. Водночас судами враховано, що підставою позову ОСОБА_1 про відібрання дитини є, зокрема, обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 750/843/21 щодо визначення місця проживання дитини.

54. Обставини, на які посилається ОСОБА_2 , підлягають встановленню й оцінці при вирішенні спору за первісним позовом в аспекті забезпечення найкращих інтересів дитини.

55. Інші доводи касаційної скарги зводяться до суб`єктивного тлумачення заявником чинних норм цивільного процесуального законодавства України, незгоди з висновками судів у справі № 750/843/21 і не можуть бути підставами для скасування правильних судових рішень.

56. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

57. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Кравченко Володимир Володимирович, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников Н. Ю. Сакара В. В. Шипович