Рішення

від 11.04.2024 по справі 750/1498/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/59/24 Єдиний унікальний № 750/1498/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кухти В.О.,

секретар Крошка І.С.,

за участі представника позивача - адвоката Прокоф`єва Б.І., відповідача ОСОБА_1 та його представників адвокатів Кравченка В.В. та Усової Ю.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про відібрання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить відібрати у нього їх спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати їй.

Свої вимоги мотивує тим, що від шлюбу з відповідачем вони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу у них з відповідачем виник спір щодо місця проживання дитини. Відповідач звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з ним. Остаточним рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з ним було відмовлено повністю. Проте, батьком протиправно було забрано дитину в смт.Ріпки та він відмовляється її повернути матері.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 09.02.2023 справу передано до Ріпкинського районного суду Чернігівської області за підсудністю.

Ухвалою Ріпкинського районного суду від 08.03.2023 р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про відібрання дитини за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

На підставі розпорядження в.о. голови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25.09.2023 р. цивільну справу № 750/1498/23 (№ пр.-ня 2/743/112/23) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про відібрння дитини передано на розгляд до Чернігівського районного суду.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13.10.2023 р. справу прийнято до розгляду з призначенням підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому 03.11.2023 ухвалою постановленою без видалення до нарадчої кімнати прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про визначення місця проживання дитини до спільного розгляду з первісним позовом. Цього ж дня, ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 16.01.2024, провадження в частині зустрічного позову було закрито.

11.04.2023 року до Ріпкинського районного суду надійшов відзив від представника відповідача, зміст якого зводиться до того, що після того як позивачка у вересні 2020 року поїхала до Республіки Польща відповідач забрав доньку до себе, повністю її утримував, забезпечував її навчання, виховання та розвиток. Дитина хоче проживати з ним, на даний час вже навчається за місцем проживання батька в смт.Ріпки, з матір`ю спілкуватися не бажає. Відповідач забезпечує належні умови проживання дитини разом з ним та може утримувати дитину в подальшому. Мати взагалі уваги дитині не приділяє, не піклується про неї, не цікавиться її життям. Матір діє не в інтересах дитини, залишення дитини з нею є небезпечним для її психологічного здоров`я, повноцінного і гармонійного розвитку. Тому в задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові та додав, що коли позивачка приїхала до дитини поспілкуватися, батько перешкоджав їх спілкуванню, не пускав дитину до матері, у позивачки та відповідача виник конфлікт, а тому, щоб убезпечити дитину від психологічних травм, вона вирішила діяти шляхом подання даного позову. Дитина проживала з матір`ю і відносини у них були гарні. В Республіку Польща позивачка виїжджала через життєві обставини, дитину вона залишила на свою матір. З часу набрання законної сили рішенням суду про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини разом з ним, дитина перебуває у нього не законно.

Відповідач та його представники заперечили щодо задоволення позову та зазначили, що позивачка з дитиною не спілкується та навіть не намагається контактувати. Вона фактично кинула дитину на свою матір, з якою дитина не хотіла жити, та поїхала до Польщі. З того часу про дитину піклувався лише батько. Відповідач робить все належне для забезпечення потреб та розвитку дитини. Донька не хоче бути з матір`ю тому й живе у нього. Суд повинен враховувати інтереси дитини, а проживання дитини з батьком якраз найкраще відповідає інтересам дитини. Батько не забирав дитину після відмови йому в позові про визначення місця проживання дитини, донька залишається жити у нього добровільно ще з часу коли мати залишила дитину та поїхала у Польщу, тому жодних протиправних дій відповідач не вчинив. На даний час навіть невідомо де знаходиться позивачка та хто проживає за місцем її реєстрації в Україні.

Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.8).

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 09.07.2020 шлюб між сторонами розірвано (а.с.9).

За довідкою управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради станом на 21.01.2021 дитина була зареєстрована разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Згідно з довідками КП Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця від 17.11.2022, 17.08.2022, 23.10.2020 ОСОБА_1 та його дитина ОСОБА_5 проживають без реєстрації в АДРЕСА_2 з грудня 2021 року (а.с. 74, 76, 78).

За нормами ч.3, ч.4 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Стаття 160 Сімейного кодексу України містить кореспондуючі норми відповідно до яких місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06.06.2022 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 разом з ним відмовлено.

Таким чином, оскільки зареєстрованим місцем проживання дитини та її матері залишається АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його вимог щодо визначення місця проживання дитини разом з ним, то на даний час законим місцем проживання дитини є саме АДРЕСА_1 , тобто з матір`ю.

Посилання відповідача та його представників на врахування інтересів дитини, а саме бажання дитини проживати з ним, не спростовують позовних вимог, оскільки при розгляді судами усіх інстанцій (включаючи касаційну) позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з ним, саме інтереси дитини були визначальними при вирішенні спору. Тому суд при розгляді даного спору не може змінювати висновки судів вищих інстанцій щодо визначення місця проживання дитини, що мало б місце якби суд при розгляді цього спору дійшов висновку, що дитина має залишатися проживати з батьком.

Згідно з ч.1 ст.162 Сімейного кодексу України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Представники відповідача зазначають, що дана норма не підлягає застосуванню до цих правовідносин, оскільки відповідач не змінював місце проживання дитини, оскільки на час подачі позову ОСОБА_1 , який спочатку був задоволений та рішення суду набрало законної сили, та на час винесення постанови Чернігівським апеляційним судом про відмову в задоволенні його позову, дитина законно проживала разом з ним.

Разом з тим, сторонами не заперечується, що після винесення постанови Чернігівського апеляційного суду від 06.06.2022 позивачка приїжджала до відповідача забрати дитину, але між сторонами стався конфлікт і дитина залишилася у батька. З огляду на ці обставини, а також враховуючи, що після 06.06.2022 законним місцем проживання дитини було зареєстроване місце проживання її та матері, то слід констатувати, що відповідач ОСОБА_1 фактично змінив місце проживання дитини, дитина і на даний час проживає у нього незаконно.

Посилання представників відповідача на зміну обставин з часу винесення апеляційним судом зазначеної постанови, а також на небезпеку залишення дитини з матір`ю є безпідставними. Так, постановою Верховного Суду від 17.05.2023 року постанову Чернігівського апеляційного суду від 06.06.2022 було залишено без змін. В цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у разі зміни обставин, пов`язаних з віком дитини, станом її здоров`я, психо-емоційного стану, жодна із сторін не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу у часті у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Повернення дитини за попереднім місцем проживання не позбавляє відповідача прав на спілкування з дитиною та участі в її вихованні. Порядок реалізації цих прав може бути встановлено за домовленістю між батьками, за рішенням органу опіки та піклування або ж за рішенням суду. Але першочерговим є повернення дитини до її законного місця проживання, тобто матері, оскільки спір між батьками про місце проживання дитини вже вирішено.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

Судовий збір сплачений позивачкою при подачі позову слід стягнути з відповідача на її корсить.

На підставі викладеного, керуючись ст.29 Цивільного кодексу України, ст.ст. 160, 162 Сімейного кодексу України ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 82, 89, 258, 263-265, 354-355, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (ЄДРПОУ 43649710, місцезнаходження: м.Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19) про відібрання дитини - задовольнити в повному обсязі.

Малолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрати у батька ОСОБА_1 та передати матері ОСОБА_3 .

Допустити негайне виконання рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2024 року.

Суддя В.О.Кухта