Постанова

від 11.03.2024 по справі 361/3310/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 361/3310/18

номер провадження 22-ц/824/2011/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівМостової Г.І., Таргоній Д.О.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача Лисенко В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 18 вересня 2023 року /суддя Радзівіл А.Г./

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

1В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року представник позивача ПАТ "Універсал Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив, з урахуванням зміни позовних вимог стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 14-4/2767К-07 від 22.08.2007 року в розмірі 124 860 доларів США 18 центів, яка складається з:-простроченої заборгованості по кредиту - 5 756,43 доларів США; -суми дострокового стягнення кредиту - 111 776,71 доларів США; -заборгованості за відсотками за користування кредитом - 7 327,04 доларів США; -53 799,66 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом; стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 14-4/2767К-07 від 22.08.2007 року в розмірі 124 860 доларів США 18 центів, яка складається з:-простроченої заборгованості по кредиту - 5 756,43 доларів США; -суми дострокового стягнення кредиту - 111 776,71 доларів США; -заборгованості за відсотками за користування кредитом - 7 327,04 доларів США; -53 799,66 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом; стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" суму сплаченого судового збору в розмірі 49 881,80 грн. по 16 627,27 грн. з кожного.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області 18 вересня 2023 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 14-4/2767К-07 від 22.08.2007 року в розмірі 124 860 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) доларів США 18 центів, яка складається з:

- простроченої заборгованості по кредиту - 5 756, 43 доларів США;

- суми дострокового стягнення кредиту - 111 776, 71 доларів США;

- заборгованості за відсотками за користування кредитом - 7 327,04 доларів США;

та 53 799 грн. 66 коп. пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом;

В частині позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором № 14-4/2767К-07 від 22.08.2007 року в розмірі 124 860 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) доларів США 18 центів, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 5 756,43 доларів США; суми дострокового стягнення кредиту - 111 776,71 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 7 327,04 доларів США; та 53 799,66 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом - відмовити.

Стягнуто з кожного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" суму сплаченого судового збору в розмірі по 24 940 грн. 90 коп. / т. 3 а.с. 128-136/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати, відмовивши у позові.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що згідно розрахунку заборгованості за договором від 12 квітня 2018 року, починаючи з 15 липня 2008 року відбулося нарахування заборгованості із застосуванням підвищеної процентної ставки. Здійснюючи нарахування відсотків за кредитним договором позивачем у різний період часу застосовувалась різна процентна ставка, в тому числі і різна підвищена процентна ставка на прострочену заборгованість. У п. 7.1.2. Кредитного договору зазначено, що банк має право переглянути встановлену п. 1.1 Договору процентну ставку про що повідомляє позичальника у письмовій формі за 10 календарних днів. Разом із повідомленням кредитодавець зобов`язаний надати споживачу новий графік платежів, у якому визначається кількість платежів, що залишаються до сплати після вступу в дію нової ставки, та у разі зміни кількості та періодичності платежів - інформацію про їх нову кількість та періодичність. Враховуючи, що зміна процентної ставки була здійснена банком без повідомлення позичальника та без згоди поручителів, задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, наданими у розрахунку банком є неможливим, а розмір заборгованості підлягає перерахунку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував вимог процесуального законодавства щодо виконання обов`язку належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю або частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести в рішенні свій розрахунок.

Представник АТ «Універсал Банк» Лисенко В.М. звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував, що у відповідності до п. 7.1.2 Кредитного договору, при зміні облікової ставки Національного банку України, інфляційного індексу чи кон`юнктури ринку попиту на кредитні ресурси банк має право переглянути встановлену н.1.1 процентну ставку за користування кредитом, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за десять календарних днів до дня встановлення нової ставки. На виконання вказаного вище пункту Кредитного договору 01 липня 2008 року на адресу позичальника ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено лист, згідно до якого банк повідомив позичальника про зміну відсоткової ставки па 12,95 % річних з 15 липня 2008 року, проте даний лист повернувся па адресу банку за закінченням терміну зберігання. Після збільшення відсоткової ставки, позичальник тривалий час продовжував виконувати зобов`язання за кредитним договором, тобто визнав умови з урахуванням зміни відсоткової ставки. Щодо посилання апелянта на ЗУ «Про споживче кредитування» вказував, що дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом. Наголошував, що розрахунок та виписка по рахунку є належними доказами заборгованості. Окремо наголошував, що копія листа позичальнику про зміну відсоткової ставки до суду першої інстанції позивачем не надавалась, оскільки правомірність збільшення банком процентної ставки при розгляді даної справи в суді першої інстанції відповідачем під сумнів не ставилось. Враховуючи вищезазначене, просив суд врахувати даний доказ при винесені рішення.

Апелянт ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №14-4/2767К-07, відповідно до умов якого відповідач отримав у ПАТ "Універсал Банк" кредит в сумі 219933, 00 доларів США, строком користування до 21 серпня 2037 року зі сплатою 12,45 % річних.

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" є правонаступником усіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк", відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22 червня 2009 року, за яким було перейменовано ВАТ "Універсал Банк" на ПАТ "Універсал Банк".

Відповідно до п. 10.4. кредитного договору сторони погодили, що у випадку виникнення у позичальника простроченої заборгованості по погашенню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом чи інших платежів строком більше 10 календарних днів, банк надсилає Позичальнику повідомлення, в якому зазначається сума прострочки та термін сплати. У випадку невиконання Позичальником вимоги Банку, в термін, встановлений у повідомленні, дата погашення кредиту, вказана у п. 1.1. Договору, вважається такою, що настала на наступний день після дати, зазначеної в повідомленні. В цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти та інші платежі, передбачені даним Договором.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч. 1 ст. 509 ЦК України про те, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до чт. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами першою та другою ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, який є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України ), а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Будучи пов`язаними саме взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), які є чітко прописаними в Кредитному договорі, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання або змінювати його умови.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, а саме в порядку передбаченому кредитним договором видав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 26_1 від 22 серпня 2007 року та випискою по рахунку відповідача ОСОБА_1 .

В свою чергу, позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно кредитного договору.

Однак, в порушення умов Кредитного договору та чинного законодавства України, відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання.

12 жовтня 2017 року позивачем на адресу реєстрації та адресу фактичного проживання ОСОБА_1 було направлено вимоги про усунення порушень та сплату заборгованості. Вимога, направлена на адресу фактичного проживання була отримана нею 19.10.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 30). Вимога, направлена на адресу реєстрації не була отримана відповідачем ОСОБА_1 і повернулась на адресу банку із відміткою на конверті "за закінченням терміну зберігання".

Заборгованість на момент звернення до суду не погашена.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Сума заборгованості за кредитним договором станом на 12 квітня 2018 року складає 126 935,31 дол. США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 5 756,43 дол. США; сума дострокового стягнення кредиту - 111 776,71 дол. США; відсотки - 7 327,04 дол. США; пеня - 2 075, 13 дол. США.

Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 14-4/2767К-07 від 22 серпня 2007 року.

Також судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 14-4/2767П/2-07, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов`язань, що виникли з кредитного договору № 14-4/2767К-07 від 22 серпня 2007 року, укладеного між кредитором.

Відповідно до п.5 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями, останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу)сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Згідно із п. 4 договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Також, 22 серпня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №14-4/2767П/1-07, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов`язань, що виникли з кредитного договору № 14-4/2767К-07 від 22 серпня 2007 року, укладеного між кредитором.

Відповідно до п.5 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями, останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу) сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Згідно із п. 4 договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 533 України).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором банк, згідно п. 6 договір поруки, направив 12 жовтня 2017 року листи-вимоги до відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте зазначені листи не були отримані відповідачами і повернулись на адресу банку за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1. ч. 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

22 липня 2020 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим-задоволено. Визнано договір поруки, укладений 22 серпня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 №14-4/2767П/1-07, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов`язань, що виникли з кредитного договору № 14-4/2767К-07 від 22 серпня 2007 року, укладеного між кредитором - припиненим з 15 липня 2008 року. Рішення набрало законної сили 03 листопада 2020 року.

Таким чином, враховуючи те, що 22 серпня 2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14-4/2767К-07, а також те, що договір для забезпечення виконання зобов`язання позичальником за кредитним договором від 22 серпня 2007 року, а саме договір поруки №14-4/2767П/1-07, за рішенням суду припинений з 15 липня 2008 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, відмовивши у з вимогах до ОСОБА_3 .

Таким чином, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , солідарно стягується заборгованість за кредитним договором № 14-4/2767К-07 від 22.08.2007 року в розмірі 124 860 доларів США.

Доводи апеляційної скарги, щодо підвищення в односторонньому порядку процентної ставки, не ознайомлення з новими умовами договору, ненадання нової вартості кредиту та порушення у зв`язку з цим ЗУ «Про захист прав споживачів», апеляційним судом відхиляються з таких підстав.

У відповідності до п. 7.1.2 Кредитного договору, при зміні облікової ставки Національного банку України, інфляційного індексу чи кон`юнктури ринку попиту на кредитні ресурси банк має право переглянути встановлену н.1.1 процентну ставку за користування кредитом, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за десять календарних днів до дня встановлення нової ставки.

Встановлено, що на виконання вказаного вище пункту Кредитного договору 01 липня 2008 року на адресу позичальника ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено лист, згідно до якого банк повідомив позичальника про зміну відсоткової ставки па 12,95 % річних з 15 липня 2008 року. Лист повернувся па адресу банку за закінченням терміну зберігання.

Даних про те, що позичальник повідомляла іншу адресу проживання, аніж вказана у кредитному договорі - АДРЕСА_1 /т. 1 а.с. 12/, матеріали справи не містять.

Апеляційний суд приймає в якості доказів копію листа позичальнику про зміну відсоткової ставки, долучену до відзиву з доказами відправки та повернення без вручення, оскільки правомірність збільшення банком процентної ставки при розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем під сумнів не ставилось, водночас висловлена в апеляційній скарзі.

Після збільшення відсоткової ставки, позичальник продовжувала частково виконувати зобов`язання за кредитним договором, тобто визнала умови з урахуванням зміни відсоткової ставки.

Щодо посилання апелянта на ЗУ «Про споживче кредитування» в обґрунтування доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вказує, що Закон був прийнятий 15.11.2016 р. та набрав чинності 20.05.2017 р. Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, ЗУ «Про споживче кредитування» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, адже кредитний договір укладений між сторонами у 2007 р.

Отже, враховуючи вищезазначене, твердження ОСОБА_1 про нікчемність умов кредитного договору щодо права кредитора змінювати процентну ставку, неправомірність рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 18 вересня 2023 року -залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 18 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: