Рішення

від 13.03.2024 по справі 160/29496/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуСправа №160/29496/23

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Губиниської селищної ради (вул. Шевченка, 16, смт. Губиниха, 51250, код ЄДРПОУ 04338457) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

09 листопада 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять шостої сесії VIII скликання Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 27.07.2023 р. № 24-26/VІІІ в частині відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 в розмірі земельної частки (паю) 12,1285 га сіножатей шляхом поділу земельної ділянки площею 22,50 га сіножатей, кадастровий номер 1223286000:02:153:0001;

- зобов`язати Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 в розмірі земельної частки (паю) 12,1285 га сіножатей шляхом поділу земельної ділянки площею 22,50 га сіножатей, кадастровий номер 1223286000:02:153:0001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та Новомосковською райдержадміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року зареєстровано в реєстрі за №35, відповідно до якого позивачу передано в оренду, зокрема, сіножатей 22,50 га. Він та інші члени фермерського господарства звернулись із заявами до РДА про розпаювання орендованої землі, розпорядженням голови РДА затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у розмірі паю членам ФГ та передані у власність членам ФГ земельні ділянки, зокрема, ОСОБА_1 12,1285 га сіножаті. Відповідно до Акта про передачу та прийом земельної ділянки від 04.04.2010 р. позивачу відведена в натурі земельна ділянка 12,1285 га сіножаті на підставі розпорядження голови РДА від 27.02.2012 р. № 134-р/2. Після передачі повноважень щодо відповідних земель Губиниській селищній раді існуючий проект землеустрою не влаштував органи геокадастру, оскільки вони не можуть присвоїти кадастровий номер ділянці площею 12,1285 га сіножаті. Тому з позивача стали вимагати новий проект технічної документації земельної ділянки. У зв`язку з цим позивач 14.04.2023 р. звернувся до селищної ради про надання дозволу на розроблення нового проекту землеустрою шляхом розподілу земельної ділянки площею 22,50 га сіножатей, кадастровий номер 1223286000:02:153:0001, яка вже передана йому у власність розпорядженням голови РДА від 27.02.2012 р. № 134-р/2. Проте, оскаржуваним рішенням відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 22,50 га сіножатей, кадастровий номер 1223286000:02:153:0001.

14.11.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

11.12.2023 року від Губиниської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що паювання земель, наданих в оренду для ведення фермерського господарства відбулось задовго до утворення Губиниської ОТГ, орієнтовно у 2011-2012 роках, та завершилось прийняттям розпорядження голови РДА від 27.02.2012 р. № 134-р/2. Якщо у проекті землеустрою допущені неточності чи помилки, що перешкоджають позивачу виконати розпорядження голови РДА від 27.02.2012 р. № 134-р/2, вини відповідача у цьому немає.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить із такого.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Новомосковської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області від 18.03.1992 р. № 226 вирішено зареєструвати фермерське господарство ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.05.1995 р. зареєстроване фермерське господарство «Губа Валентин Григорович», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 07.11.2023 р. зареєстроване фермерське господарство «Губа Валентин Григорович», код 21938940.

Між Новомосковською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області МОНАШКО Н.П. (зареєстровано в реєстрі за № 35), зареєстрований Новомосковським райвідділом ДРФ ДЗК 20.03.2008 року за №04:08:126:001706 щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 30,0 га, з них: ріллі 7,50 гектара і сіножатей 22,50 га.

Термін дії вказаного договору оренди земельної ділянки 10 років, починаючи з моменту державної реєстрації (Пункт 3.1. Договору).

Державна реєстрація вказаного договору оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року відбулася 20.03.2008, Новомосковським райвідділом ДРФ ДЗК за №04:08:126:001706.

В подальшому було здійснено оформлення кадастрових номерів на земельні ділянки: - 1223286000:02:152:0001 земельна ділянка площею 7,5 га, - 1223286000:02:153:0001 земельна ділянка площею 22,5 га.

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 27.02.2012 р. № 134-р/2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) членам фермерського господарства « ОСОБА_1 » для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту. Вирішено передати земельні ділянки у власність членам ФГ «Губа В.Г.», зокрема, ОСОБА_1 12,1285 га сіножаті.

Відповідно до Акта про передачу та прийом земельної ділянки ОСОБА_1 передано в натурі земельну ділянку 12,1285 га сіножаті для ведення фермерського господарства.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 15.02.2023 р. земельна ділянка площею 22,5 га з кадастровим номером 1223286000:02:153:0001 належить власнику територіальній громаді, органу місцевого самоврядування, Губиниській селищній раді.

Рішенням Губиниської селищної ради від 27.07.2023 р. № 24-26/VIII «Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою методом поділу земельної ділянки» відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223286000:02:153:0001 та рекомендовано ОСОБА_1 з метою реалізації прав здійснити заходи щодо формування земельної ділянки та її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі згідно наданого дозволу на розроблення документації із землеустрою та розпорядження органу державної влади, що були прийняті до моменту набрання чинності п. 24 розділу Х перехідних положень земельного кодексу України.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що дозвіл на розроблення документації із землеустрою та передача у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки були здійснені до моменту набрання чинності п. 24 розділу Х перехідних положень земельного кодексу України та є чинними, а також тим, що з вини заявника не була здійснена державна реєстрація земельної ділянки в державному земельному кадастрі під час її формування за результатами складання документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади.

Позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правовідносини у сфері користування земельними ділянками комунальної форми власності врегульовано зокрема: Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені ст. 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1, абзацом 3 частини 2, частинами 3, 4, 6 статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що формування нової ділянки шляхом поділу існуючої здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні.

Проте, як встановлено, відсутні докази, що на час спірних правовідносин земельна ділянка, щодо якої позивач подав заяву про її поділ, була в його власності, або у користуванні.

Так, як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що земельна ділянка 12,1285 га сіножаті належить його, оскільки розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 27.02.2012 р. № 134-р/2 передано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 12,1285 га сіножаті.

Проте, позивач подав заяву про поділ не щодо земельної ділянки з площею 12,1285 га, а щодо ділянки 22,5 га, яка на час спірних правовідносин не була ні в його власності, ні у користуванні.

До того ж, щодо ділянки 12,1285 га, яку розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 27.02.2012 р. № 134-р/2 передано у власність ОСОБА_1 , позивач не надав доказів реєстрації у встановленому порядку.

Також встановлено, земельна ділянка з кадастровим номером 1223286000:02:153:0001, щодо якої позивач подав заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про її поділ, перебуває у власності територіальної громади.

Щодо права користування цією ділянкою, то як вбачається з витягу з державного реєстру речових прав від 15.02.2023 р., право оренди належало ОСОБА_1 у період з 20.03.2008 р. до 20.03.2018 р.

Також встановлено, що в провадженні адміністративного суду перебуває справа № 160/29614/23 за позовом ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради про, зокрема, зобов`язання Губиниську селищну раду поновити договір оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року зареєстровано в реєстрі за №35 було зареєстровано Новомосковським райвідділом ДРФДЗК, про що в книзі записів державної реєстрації оренди землі вчинено запис від 20.03.2008 року за №04:08; 126:001706.

У зазначеній справі позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що для продовження договору оренди земельної ділянки він звернувся до відповідача із відповідною заявою проте йому відмовлено. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач як попередній орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін.

Проте, суд у зазанченій справі встановив, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, ним (орендарем) та Новомосковською райдержадміністрацією (орендодавець) була здійснена процедура (порядок), встановлена цим договором для поновлення дії договору.

Рішенням від 07.02.2024 року у справі № 160/29614/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив у позові, рішення не набрало законної сили.

Таким чином, відсутні докази, що на час спірних правовідносин та винесення оскаржуваного рішення Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 27.07.2023 р. позивачу належало право власності, чи користування земельною ділянкою, стосовно якої він подав заяву щодо її поділу, а тому відповідно до положень статті 79-1 ЗК України підстав для поділу земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 не було.

Відтак, відповідач обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223286000:02:153:0001.

Як зазначено у позовній заяві, після передачі повноважень щодо відповідних земель Губиниській селищній раді існуючий проект землеустрою не влаштував органи геокадастру, оскільки вони не можуть присвоїти кадастровий номер ділянці площею 12,1285 га сіножаті, тому з позивача геодезисти стали вимагати новий проект технічної документації земельної ділянки для того, щою провести геодезичну зйомку. Саме у зв`язку з цим позивач 14.04.2023 р. звернувся до селищної ради про надання дозволу на розроблення нового проекту землеустрою шляхом розподілу земельної ділянки площею 22,50 га.

Проте, суд зазначає, що сам лише факт, що у позивача вимагали новий проект технічної документації земельної ділянки не є беззаперечною обставиною, що зумовлює необхідність повторного звернення за таким проектом, тим більше, як зазначалось, станом на час такого звернення, а саме 14.04.2023 р., позивач вже не мав у користуванні земельну ділянку, а тому не міг звертатись щодо поділу ділянки.

При цьому в оскаржуваному рішенні відповідач рекомендував ОСОБА_1 з метою реалізації прав здійснити заходи щодо формування земельної ділянки та її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі згідно наданого дозволу на розроблення документації із землеустрою та розпорядження органу державної влади.

Відтак, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування рішення двадцять шостої сесії VIII скликання Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 27.07.2023 р. № 24-26/VІІІ в частині відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 в розмірі земельної частки (паю) 12,1285 га сіножатей шляхом поділу земельної ділянки площею 22,50 га сіножатей, кадастровий номер 1223286000:02:153:0001.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає, що вони є похідними від вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення, а тому також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не доведено та судом не встановлено наявності підстав для скасування спірного рішення. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Шевченко, буд.16, код ЄДРПОУ 04338457) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Савченко