Рішення

від 08.02.2024 по справі 400/11910/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 р. № 400/11910/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представників позивача Косенчука С.І. і Синюка Ю.М., представника відповідача Пономаренко І.А. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП УКРСОЯ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2023 № 763014290704, № 763214290704, № 763314290704,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП УКРСОЯ» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (т. 2, арк. 1-9), що містив вимоги:

визнати протиправними та скасувати прийняті 11.09.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Товариство або відповідач) податкові повідомлення-рішення № 763014290704, № 763214290704, № 763314290704.

На обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало на недоведеність контролюючим органом фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства та, відповідно, на безпідставність прийнятих рішень.

Управління позов не визнало з підстав, що наведені у відзиі (т. 2, арк. 79-86).

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

В судовому засіданні представники Товариства вимоги позову підтримали, представник Управління просила у його задоволенні відмовити.

Як встановлено судом, у рядку 10.3 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2023 року (далі Декларація, т. 2, арк. 10-21) Товариство задекларувало суму 10 721 511 грн податковий кредит у зв`язку з придбанням (виготовленням, будівництвом, спорудженням, створенням) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, зі ставкою 14% - 10 721 511 грн. Ця сума була врахована у рядку 17 Декларації (усього податкового кредиту), у рядку 19 Декларації (від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду), у рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Сума 10 721 511 грн включає суму 596 842,10 грн податковий кредит, право на який у Товариства виникло у травні 2023 року зв`язку з господарськими операціями з ФГ «ДУБІНА» (поз. 39 у таблиці 2.1 додатку 1 до Декларації (т. 2, арк. 13).

Також у Декларації Товариство зазначило суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, - 10 036 256 грн (рядок 20.2.1).

Сума 10 036 256 грн включає суми: 498 566 грн (від`ємне значення, що виникло у березні 2023 року у зв`язку з господарськими операціями Товариства з ФГ «Золота осінь») та 321 731 грн (від`ємне значення, що виникло у березні 2023 року у зв`язку з господарськими операціями Товариства з ТОВ «Технологія-Агро», - поз. 20 та 27 у таблиці 2 додатку 3 до Декларації (т. 2, арк. 17).

Крім того, до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (10 036 256 грн), Товариство включило 392 206 грн від`ємне значення, що виникло у квітні 2023 року у зв`язку з господарськими операціями позивача з ПП «СПТ «Урожай» (поз. 32 у таблиці 2 додатку 3 до Декларації, т. 2, арк. 17).

З 25.07.2023 до 31.07.2023 посадові особи Управління провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформили актом від 07.08.2023 № 6724/14-29-07-04/37278720 (далі Акт, т. 1, арк. 10-78).

Згідно з висновками Акта, Товариство порушило:

1.Пункт 44.1 статті 44, пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2023 року, на 820 297 грн (498 566 грн ФГ «Золота Осінь», 321 731 грн ТОВ «Технологія-Агро»).

2.Пункт 198.2 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Контролюючий орган встановив відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2023 року в сумі 96 050 грн (ПП «СПТ «Урожай») та відсутність права на врахування цієї суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодуванні на рахунок платника у банку.

3.Пункт 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), на 596 842 грн (ФГ «Дубіна»).

22.08.2023 Товариство подало заперечення до Акта (т. 1, арк. 88-93), які Управління розглянуло 06.09.2023 (т. 1, арк. 94-104).

11.09.2023 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

1. № 763014290704, яким зменшило заявлену Товариством суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 820 297 грн та застосувало до позивача штраф в сумі 205 074,25 грн (далі ППР 1, т. 1, арк. 79-81).

2. № 763314290704, яким відмовило у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 96 050 грн (далі ППР 2, т. 1, арк. 85-87).

3. № 763214290704, яким зменшило розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 596 842 грн (далі ППР 3, т. 1, арк. 82-84).

Правомірність податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду у цій справі.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до чинної у червні 2023 року (подання Декларації) редакції абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктами 198.1 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У пункті 200.4 статті 200 Податкового кодексу України вказано, що

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001- цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідач вказав в Акті обставини, що свідчать про порушення позивачем цих норм.

Так, на стор. 39-44 Акта зазначено, що на підтвердження декларування податкового кредиту в сумі 498 566 грн Товариство надало договір поставки соняшника від 10.03.2023 № 45 (т. 1, арк. 135-136), видаткові накладні: від 16.03.2023 № 1, від 16.03.2023 № 4, від 19.03.2023 № 2, від 20.03.2023 № 3, від 21.03.2023 № 5, від 23.03.2023 № 6, від 24.03.2023 № 7 (загальна кількість соняшника 247,7 т, вартість без ПДВ 3 561 188,94 грн, сума ПДВ 498 566,50 грн, т. 1, арк. 139-145), платіжні інструкції: від 28.03.2023 № 648, від 23.03.2023 № 634, від 11.04.2023 № 698, від 12.04.2023 № 728 на загальну суму 4 059 755,40 грн, у тому числі ПДВ 498 566,45 грн; 7 товарно-транспортних накладних (загальна вага соняшника 175,2 т). Також в Акті наявна інформація про зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, що були оформлені ФГ «Золота осінь», - від 16.03.2023 № 1, від 16.03.2023 № 3, від 19.03.2023 № 2, від 20.03.2023 № 4, від 21.03.2023 № 5, від 23.03.2023 № 6, від 24.03.2023 № 7.

Управління зазначило, що загальна кількість соняшника, що вказана у наданих до перевірки 7 товарно-транспортних накладних, - 175,2 т, у видаткових накладних 247,7 т, тому, на думку Управління «… підприємством до перевірки не надано всіх документів, що свідчили б про перевезення вантажу від ФГ «Золота осінь» на адресу ТОВ «СП УКРСОЯ» …».

Також відповідач вказав, що ФГ «Золота осінь» 29.09.2022 звернулося до контролюючого органу із заявою № 34 про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (т. 2, арк. 104-105). Підстава перебування (фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупованій збройними формуваннями рф (Калинівська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області).

В Акті Управління зазначило: «… згідно баз даних контролюючого органу ФГ «Золота осінь» не подавало інформацію про наявність у власності/оренду складських приміщень для зберігання зерна за адресою: Херсонська обл., Бериславський р-н, смт.Калинівка, вул. Сітьова, 15-Б. Варто зауважити, що підприємство перевірки не надано жодних підтверджуючих документиків, в т.ч. інвентаризації, що свідчили б про наявність у ФГ «Золота осінь» залишків сільськогосподарських культур, зокрема соняшника, врожаю попередніх років. Відповідно до інформації вказаної у ЄРПН, на адресу ФГ «Золота осінь» контрагенти постачальники не реєстрували податкові накладні щодо надання послуг зберігання сільськогосподарських культур. Таким чином, враховуючи інформацію вказану у заяві ФГ «Золота осінь» у Заяві, яка надана до контролюючого органу, а саме: неможливість здійснення платником податків з лютого 2022 року господарської діяльності; відсутність підтвердження наявності соняшника на залишках, відсутність складських приміщень, унеможливлює факт реалізації сільськогосподарських культур (соняшник) ФГ «Золота осінь» на адресу ТОВ «СП УКРСОЯ» у обсягах вказаних у видаткових накладних …».

На думку суду, ці аргументи не доводять порушення Товариством вимог Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до наведених норм, Товариство мало законні підстави для декларування суми податкового кредиту.

Обставини, про які ФГ «Золота осінь» повідомило контролюючий орган у вересні 2022 року (тимчасова окупація громади), у 2023 році не існували.

Подання заяви про неможливість виконання податкового обов`язку, а саме: дотримання термінів сплати податків та зборів - не забороняє здійснення платником податків господарської діяльності.

Податкові накладні, що їх склало ФГ «Золота осінь», були зареєстровані в ЄРПН, отже, контролюючий орган факт господарських операцій підтвердив.

Суд визнав недоречними аргументи Управління про неподання Товариством «… підтверджуючих документів, в т.ч. інвентаризації, що свідчили б про наявність у ФГ «Золота осінь» залишків сільськогосподарських культур, зокрема соняшника, врожаю попередніх років …». Законодавство не вимагає наявності у покупця облікових документів постачальника.

Неподання ФГ «Золота осінь» інформації про наявність у власності (користуванні) складських приміщень для зберігання зерна за адресою: Херсонська область, Бкериславський район, смт Калинівка, вул. Сітьова, 15-Б, а також відсутність у ЄРПН інформації про постачання цьому суб`єкту господарювання послуг із зберігання сільськогосподарських культур не є тими фактами, що доводять неможливість продажу соняшника.

Суд встановив, що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях та на сумнівах, а не на фактах. Неможливість реалізації позивачу соняшника Управління обґрунтувало відсутністю у контролюючого органу певної інформації (що стосується виключно постачальника), наявність якої, за відповідних умов, могла бути використана як додаткове підтвердження обставин зберігання ФГ «Золота осінь» сільськогосподарської продукції. Проте відсутність такої інформації автоматично не свідчить про відсутність сільськогосподарської продукції та, відповідно, про відсутність постачання.

Суд зазначив, що пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право, з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірки, здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Цим правом Управління не скористалося, належних та допустимих доказів відсутності господарських операцій суду не подало.

Відсутність у позивача під час перевірки частини товарно-транспортних накладних також не заперечує факт поставки соняшника у тій кількості, що зазначена у податкових та у видаткових накладних.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

У постанові від 02.03.2023 у справі № 804/644/16 Верховний Суд зазначив: «… наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною …».

Тому суд визнав безпідставними твердження відповідача про незаконність декларування позивачем суми 498 566 грн.

На стор. 44-49 Акта зазначено, що на підтвердження декларування податкового кредиту в сумі 321 731 грн Товариство надало договір поставки соняшника від 06.03.2023 № 37 (т. 1, арк. 105-106), видаткові накладні: від 18.03.2023 № 1, від 18.03.2023 № 2, від 21.03.2023 № 3, від 23.03.2023 № 4, від 26.03.2023 № 5, від 28.03.2023 № 6 (загальна кількість соняшника 175,084 т, вартість без ПДВ 2 298 083,02 грн, сума ПДВ 321 731,60 грн, т. 1, арк. 110, 112, 114, 116, 118, 120), платіжні інструкції: від 20.03.2023 № 619, від 28.03.2023 № 647, від 04.04.2023 № 666, від 11.04.2023 № 704, від 11.04.2023 № 712, від 17.04.2023 № 752 на загальну суму 2 619 814,65 грн, у тому числі ПДВ 321 731,63 грн; 8 товарно-транспортних накладних (загальна вага соняшника 180,93 т). Також в Акті наявна інформація про зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, що були оформлені ТОВ «Технологія-Агро», - від 18.03.2023 № 1, від 18.03.2023 № 2, від 21.03.2023 № 3, від 23.03.2023 № 4, від 26.03.2023 № 5, від 28.03.2023 № 6.

Управління зазначило, що загальна кількість соняшника, що вказана у наданих до перевірки 8 товарно-транспортних накладних, - 180,93 т, у видаткових накладних 175,084 т, тому, на думку Управління «… підприємством до перевірки не надано всіх документів, що свідчили … про перевезення вантажу від ТОВ «Технологія-Агро» на адресу ТОВ «СП УКРСОЯ» …». З цього приводу суд зауважив, що різниця у вазі соняшника (перевезено, згідно з ТТН, більше, ніж поставлено, згідно з видатковими накладними) свідчить про те, що всі документи на підтвердження перевезення були надані.

На стор. 48 Акта посадові особи Управління звернули увагу на те, що у товарно-транспортних накладних вказані інші транспортні засоби, ніж ті, що придбало та задекларувало ТОВ «Технологія-Агро».

Також в Акті вказано, що «… підприємством до перевірки до надано жодних підтверджуючих документів, в т.ч. інвентаризації що свідчили б про наявність у ТОВ «Технологія-Агро» залишків сільськогосподарських культур, зокрема, соняшника, врожаю попередніх років. Відповідно до інформації вказаної в ЄРПН, на адресу ТОВ «Технологія-Агро» контрагенти постачальники не реєстрували податкові накладні щодо надання послуг зберігання сільськогосподарських культур …».

Крім того, в Акті зазначено, що земельні ділянки, що їх орендувало ТОВ «Технологія-Агро», розташовані в межах територіальних громад, які з 13.03.2022 до 11.11.2022 були окуповані, що виключало посів соняшника у 2022 році, а первинні документи ТОВ «Технологія-Агро» були втрачені.

За підсумками наведеного посадові особи Управління встановили, що у 2022 році ТОВ «Технологія-Агро» не могло здійснювати господарську діяльність, а наявність залишків соняшника не підтверджена. Ці обставини, а також відсутність складських приміщень, на думку відповідача, свідчать про неможливість факту «… реалізації сільськогосподарських культур (соняшник) ТОВ «Технологія-Агро» на адресу ТОВ «УКРСОЯ» у обсягах вказаних у вищенаведених видаткових накладних …».

Втрата первинних документів ТОВ «Технологія-Агро» за період з 12.12.2005 до 18.03.2022, що зберігалися у ТОВ «Аудиторська фірма «Благо» (т.2, арк. 88-95), не свідчить про неможливість поставки у березні 2023 року соняшника.

З урахуванням цього, а також мотивів суду, що викладені вище (господарські операції з ФГ «Золота осінь»), суд визнав безпідставними твердження відповідача про незаконність декларування позивачем суми 321 731 грн та дійшов висновку про протиправність ППР 1.

Заявлене позивачем бюджетне відшкодування в сумі 392 206 грн (поз. 32 у таблиці 2 додатку 3 до Декларації) - ПДВ, що був сплачений Товариством на користь СПТ «Урожай»; право Товариства на податковий кредит підтверджено 5 податковими накладними, що були оформлені та зареєстровані у ЄРПН у квітні 2023 року, у тому числі податковою накладною від 22.04.2023 № 14 із сумою ПДВ 96 049,91 грн (стор. 59 Акта).

У податковій накладній від 22.04.2023 № 14 (що, згідно з Актом, була виписана у зв`язку із постачанням товару) вказані 2 позиції товару «соняшник»:

1.21,24 т, ціна 14 780,70 грн, обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 313 942,07 грн, сума ПДВ 43 951,8898 грн.

2.25,12 т, ціна 14 814,04 грн, обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 372 128,68 грн, сума ПДВ 52 098,0152 грн.

Загальна кількість соняшнику 46,36 т, загальна вартість (без ПДВ) 686 070,75 грн, загальна сума ПДВ 96 049,91 грн.

Проте у видатковій накладній від 22.04.2023 № 82 (т. 1, арк. 203) зазначено таке:

1.Товар «соняшник», кількість 21,240 т, ціна 14 780,70 грн, сума 313 942,07 грн.

2.Товар «соняшник», кількість 25,045 т, ціна 14 814,04 грн, сума 371 017,63 грн.

3.Всього 684 959,70 грн; ПДВ 14% - 95 894,36 грн.

До податкової накладної від 22.04.2023 № 14 (т. 2, арк. 106), що була зареєстрована у ЄРПН 27.04.2023, постачальник СПТ «Урожай» 22.04.2023 склав розрахунок коригування № 2 (дата реєстрації у ЄРПН 11.05.2023, т. 2, арк. 108-110). Згідно з розрахунком коригування, сума ПДВ була зменшена на 155,55 грн (96 049,91 95 894,36). Підстава для коригування зменшення кількісних показників товару (соняшника за ціною 14 814,04 грн за 1 тн), відповідно, зменшення вартості товару (бази оподаткування) та сум податкового зобов`язання постачальника і податкового кредиту покупця.

Зміни, що були внесені розрахунком коригування, усували розбіжності між даними податкової накладної від 22.04.2023 № 14 та даними видаткової накладної від 22.04.2023 № 82.

Проте Товариство при поданні Декларації розрахунок коригування не врахувало, про що зазначено на стор. 61 Акта.

Ці обставини Управління розцінило як те, що «… податкова накладна №14 від 22.04.2023 виписана з порушенням п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України … оскільки першою подією для її виписки була операція з отримання платником товару (видаткова накладна №82 від 22.04.2023 на загальну суму 780854,06 грн., в т.ч. ПДВ 95894,36 грн.)…».

З урахуванням цього відповідач визнав, що у Товариства не виникло права на бюджетне відшкодування в сумі 96 049,91 грн (96 050 грн).

На думку суду, такі твердження не відповідають нормам Податкового кодексу України.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Суд встановив, що Товариство мало право на бюджетне відшкодування в сумах, що вказана у податковій накладній від 22.04.2023 № 14 (43 951, 8898 грн, що не коригувалася (соняшник у кількості 21,24 т), та 51 942,4682 грн, що вказана у розрахунку коригування), тому дійшов висновку про визнання протиправним та скасування ППР 2 у відповідній частині.

На підтвердження правомірності декларування у складі від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, суми 596 842 грн (податковий кредит за результатами господарських операцій з ФГ «Дубіна», ППР 3) Товариство, згідно з Актом (стор. 50-54), надало під час перевірки:

договір поставки соняшника від 07.03.2023 № 38 (т. 1, арк. 180-181);

видаткові накладні від 09.03.2023 № 1, від 10.03.2023 № 2, від 23.03.2023 № 3, від 30.03.2023 № 4 (т. 1, арк. 184-187);

платіжні інструкції від 07.03.2023 № 580, від 13.03.2023 № 583, від 22.05.2023 № 983 на загальну суму 4 915 667,94 грн, у тому числі ПДВ 603 678,52 грн;

11 товарно-транспортних накладних.

Перевіркою встановлений факт оформлення ФГ «Дубіна» та реєстрації у ЄРПН податкових накладних від 07.03.2023 № 1 та від 13.03.2023 № 5 на загальну суму 4 860 000 грн, у тому числі ПДВ 596 842 грн.

Відповідно до дат, податкові накладні були оформлені за фактом отримання постачальником коштів: 07.03.2023 2 000 000 грн (у тому числі ПДВ 245 614,04 грн), 13.03.2023 2 860 000 грн (у тому числі ПДВ 351 228,07 грн). Саме ці суми ПДВ позивач вказав у Декларації.

Заперечення відповідача щодо такого декларування зводяться до того, що ФГ «Дубіна» у 2022 році «… не мало можливості вирощувати та збирати урожай, в т.ч. соняшник та відповідно реалізовувати на адресу ТОВ «СП УКРСОЯ» …».

Підставою для цих тверджень є: лист ФГ «Дубіна» від 06.03.2023 № 4 (поданий, ймовірно, до контролюючого органу з метою реєстрації певної податкової накладної, т. 2, арк. 87); інформація зі звітних даних ФГ «Дубіна» щодо кількості зібраного та реалізованого у 2021 році соняшника; інформація про те, що земельні ділянки, які орендує ФГ «Дубіна», а також його виробничі потужності розташовані на територіях територіальних громад, що перебували в окупації, а з 11.11.2022 - знаходяться в зоні бойових дій.

З мотивів, що викладені вище, суд доводи відповідача відхилив. На підставі певної інформації контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у постачальника соняшника врожаю 2022 року. Проте цей факт сам по собі не є доказом неможливості постачання у березні 2023 року соняшника врожаю інших років. Крім того, цілком вірогідним є варіант постачання позивачу соняшника, що раніше був придбаний ФГ «Дубіна». Інформація про те, що ФГ «Дубіна» не купувало в інших постачальників соняшник, в Акті відсутня. Суд вдруге наголосив, що належним та допустимим для контролюючого органу доказом мала бути довідка за результатам зустрічної звірки, оскільки саме під час зустрічної звірки підтверджуються господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків. Зустрічну звірку контролюючий орган не провів.

Відповідач не довів, що при декларуванні суми 596 842 грн позивач діяв з порушенням норм Податкового кодексу України, тому суд визнав протиправним зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати (судовий збір за подання позовної заяви), у зв`язку із задоволенням позову, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП УКРСОЯ" (вул. Чкалова, 20/5, а/с-77, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код: 37278720) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 11.09.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 763214290704.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 11.09.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 763014290704.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 11.09.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 763314290704 в частині висновку про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банк в сумі 95 894,45 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП УКРСОЯ" (вул. Чкалова, 20/5, а/с-77, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код: 37278720) судовий збір у сумі 25 773,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 12.03.2024

Суддя В.В. Птичкіна