Ухвала

від 16.01.2024 по справі 333/2985/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/2985/23

Провадження №1-кс/333/317/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12023082040000428 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 204 КК України на рішення (дії) слідчого,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12023082040000428 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 204 КК України на рішення (дії) слідчого.

У скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що 19.10.2023 року слідчим СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 проведено обшук у приміщенні кафе за адресою: АДРЕСА_1 , за кримінальним провадження №12023082040000428 від 15.03.2023 за ознаками кримінального провопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204 КК України. Зазначає, що протокол обшуку та опис вилученого майна їй надано не було, під час обшуку були вилучені копії документів, що не було належним чином оформлено слідчою, виоучені речі, які не мають відношення до вищезазначеного кримінального провадження. Скаржником на адресу керівника ГУНП в Запорізькій області неодноразово надсилалися скарги щодо вищезазаначених порушень, але відповіді на них досі відсутні. У зв`язку із вищезазначеним, звернулася до суду зі скаргою

Дослідивши матеріали скарга ОСОБА_2 , слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у скарзі, виходячи з такого.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, вказаний перелік є вичерпним.

Так, визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Разом з тим, посилання особи, що подала скаргу на положення ч. 1 ст. 303 КПК України є безпідставним.

Оскільки, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Так, згідно приписів статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій прокурор/слідчий зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Однак, у відповідності до вимог ст. 220 КПК України під час досудового розслідування слідчий, прокурор зобов`язані розглядати клопотання сторони кримінального провадження про виконання процесуальних дій.

Проте, вказана скарга не містить зобов`язань про проведення процесуальних дій у певний строк та здійснення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та виходить за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначеного ст. 303 КПК України.

При цьому, саме скарга ОСОБА_2 не є за своєю суттю скаргою в порядку ст. 303 КПК України, та її вимоги зводяться до зобов`язання ГУНП в Запорізькій області провести службову перевірку щодо проведення слідчої дії обшуку приміщення 19.10.2023 року, визначення процесуальної законності складення слідчою СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 протоколу обшуку та вилучення предметів під час даної слідчої дії у кримінальному провадженні № 12023082040000428від 15.03.2023року,що не є процесуальною дією в розумінні ст. 220, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Відтак вимоги ОСОБА_2 , якими вона просить визнати протиправною бездіяльність слідчого, не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по скарзі ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12023082040000428 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 204 КК України на рішення (дії) слідчого,-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1