Постанова

від 12.03.2024 по справі 679/12/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 679/12/24

Провадження № 22-ц/4820/582/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/12/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський АПК», яка подана його представником адвокатом Фоменком Сергієм Олександровичем, на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський АПК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

02 січня 2024 року до подачі позову ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на нежитлову будівлю загальною площею 3452,1 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням вказаної нежитлової будівлі та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права власності на нежитлову будівлю загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилалася, що вона на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 листопада 2007 року, виданого ВК НМР (реєстр прав власності на нерухоме майно за № 6297557 ), є власником нежитлової будівлі загальною площею 3452,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, як вбачається з інформаційної довідки № 138308382 від 19 вересня 2018 року, 05 липня 2018 року державний реєстратор КП «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Мурзенко А.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41911847 від 05 липня 2018 року, зареєструвавши право власності за ОСОБА_2 . Крім того, з інформаційної довідки № 137538684 від 12 вересня 2018 року вбачається, що 19 липня 2018 року державний реєстратор Київської філії КП «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Ю.О. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42143852 від 19 липня 2018 року, зареєструвавши право власності за ТОВ «Консалтингова група «ФІН-ЮР-СЕРВІС». Рішенням Нетішинського міського суду від 09 липня 2020 року у справі № 679/1338/18, прийняті державними реєстраторами рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визнано протиправними та скасовано, таким чином, вона залишається власником означеної нежитлової будівлі. При цьому, відповідно до заяви про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі, державним реєстраторам КП «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Київської філії КП «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі. 16 жовтня 2020 року заявнику стало відомо про наміри здійснити реєстрацію права власності на означену нежитлову будівлю з боку представника ТзОВ «Суворовський АПК» у приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Половка О.В.

ОСОБА_1 вказувала, що 02 листопада 2020 року приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Івтушок В.М. видав Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Суворовський АПК», індексний номер 54902974, всупереч наявного рішення суду у справі № 679/1338/18, та вжитих заходів забезпечення позову. Тому, з метою недопущення порушення її прав як власника нежитлової будівлі, виникла необхідність звернення до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки, невжиття таких заходів може ускладнити ефективний захист порушених її прав та їх поновлення.

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ «Суворовський АПК» на її користь нежитлову будівлю загальною площею 3452,1 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково, накладено арешт на нежитлову будівлю загальною площею 3452,1 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у задоволенні решти вимог відмовлено.

Представник ТзОВ «Суворовський АПК» - адвокат Фоменко С.О. подав апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не з`ясовано всі обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а судом задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову без будь-яких переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди прав, свобод та інтересам заявника або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням суду у разі задоволення позову. Крім того, в ухвалі суду вказано, що ОСОБА_1 є власником спірної нежитлової будівлі, на підставі наданого нею Свідоцтва про право власності, з якого вбачається що вона була власником нежитлової будівлі до 2018 року, однак інші докази належності заявниці спірного майна надано не було. Також, представник апелянта посилається на невмотивованість оскаржуваної ухвали суду, оскільки суд фактично самоусунувся від формулювання мотивувальної чистини ухвали суду, лише пославшись на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення. Крім того, накладений арешт, перешкоджає господарській діяльності товариства та покладення на нього надмірного тягара через вжиті заходи забезпечення позову. Також, забезпечуючи позов, судом порушено принцип співмірності із заявленими позовними вимогами. Судом не прийнято до уваги, що протягом усього періоду існування ТзОВ «Суворовський АПК» та виникнення права власності на нежитлову будівлю, а саме з 02 листопада 2023 року, товариство немає змоги користуватися та розпоряджатися належним йому майном через недобросовісні дії ОСОБА_1 , які полягають у зловживанні нею її правами на забезпечення позову. На даний час, позивачка вкотре вдається до вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, представник ТзОВ «Суворовський АПК» просить скасувати ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні поданої заяви.

Представник ОСОБА_1 адвокат Загребельний В.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається, що ухвала суду є законною та обґрунтованою та достатньо мотивованою. Апелянт, вводить в оману суд, щодо законності набуття права власності на спірний об`єкт нерухомого майна та оминає питання недобросовісних, узгоджених дій відповідача та третьої особи та їх представників, які шляхом подвійної перереєстрації права власності та грубим порушенням вимог щодо реєстраційних дій набули права власності на нежитлове приміщення. Протиправна та недобросовісна поведінка, як відповідача так і третьої особи носить системний характер, що підтверджує обґрунтованість позиції позивачки, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист її прав та їх поновлення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 02 січня 2024 року до подання позову позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права власності на дане майно.

04 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння від ТОВ «Суворовське АПК».

В обґрунтування позову позивач вказувала, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Нетішинського міської ради 28 листопада 2007 року, вона є власником нежитлової будівлі, загальною площею 3452,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з цим на думку позивача фізична особа громадянин ОСОБА_2 не міг відчужувати дане нерухоме майно ПАТ «Фідобанк», ці особи та останній власник спірного нерухомого майна - ТОВ «Суворовське АПК» є недобросовісним набувачами даного майна, а відтак належним способом захисту порушеного права позивача є витребовування даного нерухомого майна на її користь.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Згідно з частинами першою другою статті 149ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується в тому числі і накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам та не порушення прав третіх осіб.

За змістом позовних вимог позивач предметом позову в даній справі визначив захист свого права власності на спірне нерухоме майно та оспорює правомірність набуття відповідачем права власності нерухомого майна.

Отже за наявності права власності відповідача на спірне нерухоме майно існує реальна загроза подальшого відчуження останнім спірного майна та перехід права власності на спірне майно до інших осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в частині витребовування майна від відповідача на користь позивача та захисту порушених, на думку позивача, його прав.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення у справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З врахуванням таких позовних вимог позивача та підстав позову забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно майна є співмірним заявленим позивачам вимогам, оскільки таке невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду так як за відсутності таких заходів відповідачі можуть відчужити спірне нерухоме майно іншим особам.

Доводи апеляційної скарги, що судом задоволено заяву про забезпечення позову без будь яких переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди прав, свобод та інтересам заявника або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням суду у разі задоволення позову, слід відхилити.

Як вказано вище, відповідач як власник майна може відчужити спірне майно, яке може вибути з його власності, перейти на праві власності до інших осіб, що може призвести до того, що позивач не зможе реалізувати свої порушені права на витребовування від відповідача на свою користь спірного нерухомого майна, яким на думку позивача вона володіє на праві власності, за захистом якого вона і звернувся до суду.

З цих же підстав суд не приймає до уваги твердження апелянта про невмотивованість оскаржуваної ухвали суду.

Також суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що накладений арешт, перешкоджає господарській діяльності товариства та покладення на нього надмірного тягара через вжиті заходи забезпечення позова, заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Накладення арешту на спірне нерухоме майно жодним чином не перешкоджає відповідачу користуватись цим майном чи призвести до збитків господарства, так як власник майна не позбавлений можливості володіти та користуватись спірним нерухомим майном, а лише обмежений в праві його відчуження до вирішення справи по суті.

Такі заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Крім того, якщо апелянт вважає, що накладенням арешту йому можуть бути заподіяні фінансові збитки, то він не позбавлений можливості подати заяву про зустрічне забезпечення у відповідності до норм ЦПК України

Також як зазначено вище заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно майна є співмірним заявленим позивачам вимогам про витребування майна з володіння відповідача.

Посилання апелянта, що заявницею не надано належних доказів того, що вона є власником спірного нерухомого майна, не заслуговують на увагу.

Питання належності позивачці спірного майна є предметом розгляду справи по суті та таким обставинам не може даватись оцінка апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову.

Не спростовують висновків суду і інші доводи апеляційної скарги.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський АПК», яка подана його представником адвокатом Фоменком Сергієм Олександровичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 березня 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова