Постанова

від 14.03.2024 по справі 577/4948/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м.Суми

Справа №577/4948/23

Номер провадження 22-ц/816/207/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,яка подана його представником-адвокатом Білим Ярославом Вікторовичем,

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 вересня 2023 року, у складі судді Гетьмана В.В., постановлену в м. Конотоп Сумської області,

в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області, про встановлення факту самостійного виховання батьком неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , без участі матері.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Білого Я.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що в заяві про встановлення факту були дотримані вимоги ст. 318 ЦПК України щодо змісту заяви, зокрема вказана мета, з якою заявник просить встановити факт, та додані докази, які підтверджують викладені в заяві обставини, проте суд першої інстанції залишив заяву без руху.

Вважає, що суд, перевіряючи підстави для відкриття провадження у справі не повинен був виходити за межі вимог заяви про встановлення факту самостійного виховання батьком неповнолітніх дітей, оскільки зміст заяви стосується суто сімейних правовідносин. Суд не вправі був перевіряти наявність чи відсутність доказів відмови ОСОБА_1 командуванням військової частини у проходженні служби за місцем проживання, оскільки вказане виходить за межі судового розгляду вказаної заяви.

Фактично суд вдався до оцінки викладених заявником обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 990/114/23.

Вважає, що суд повернув заяву без належних правових підстав, чим порушив його право на звернення до суду, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 13 ст.7, ч. 2 ст.369 ЦПК Українирозгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху; роз`яснено, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною.

Залишаючи заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 318 ЦПК України, а саме заявником не зазначено мету встановлення факту та не надано доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.

18 вересня 2023 року від представника ОСОБА_1 адвоката Білого Я.В. до місцевого суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначив, що метою подання заяви на даний час є встановлення факту самостійного виховання батьком неповнолітніх дітей, що є необхідним при розгляді командуванням військової частини питання проходження ОСОБА_1 військової служби за місцем проживання у зв`язку з сімейними обставинами. А у випадку неможливості проходження ОСОБА_1 військової служби за місцем проживання, для розгляду питання звільнення ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із самостійним вихованням дітей до 18 років. Крім того, додав копію припису про необхідність вибути до нового місця служби військової частини та копію витягу з наказу командира військової частини (а.с. 27-28; 31; 32).

Повертаючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк вказані в ухвалі суду недоліки в повному обсязі усунуто не було, доказів відмови ОСОБА_1 у проходженні служби за місцем проживання або звільнення у зв`язку з ненаданням вказаного рішення суду не надано.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, так як суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені положеннями ст. 318 ЦПК України, а саме у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

З поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту самостійного виховання батьком неповнолітніх дітей та заяви про усунення недоліків вбачається, що заявником було зазначено мету встановлення вказаного юридичного факту. Встановлення вказаного факту йому необхідно для захисту та реалізації законних прав та інтересів дітей та його прав як батька та уникнення суперечностей зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших фізичних та юридичних осіб. А також є необхідним при розгляді командуванням військової частини питання проходження ОСОБА_1 військової служби за місцем проживання у зв`язку з сімейними обставинами. А у випадку неможливості проходження ОСОБА_1 військової служби за місцем проживання, для розгляду питання звільнення ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку із самостійним вихованням дітей до 18 років.

Крім того, заявник надав докази, які на його думку, підтверджують викладені у заяві обставини.

Висновки суду, що ОСОБА_1 не надано доказів відмови йому у проходженні служби за місцем проживання або звільнення у зв`язку з ненаданням вказаного рішення суду суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства, зокрема таким, як диспозитивність. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 ,якаподана йогопредставником-адвокатомБілим ЯрославомВікторовичем, задовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від18вересня 2023року скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова