Рішення

від 07.03.2024 по справі 357/9039/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9039/18

Провадження № 2/357/1148/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку загального позовного провадження)

07 березня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубановська І. Д. ,

за участю секретаря судового засідання Миронюка О.В.,

здійснивши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, розгляд цивільної справи по суті за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 (залучена, як правонаступник після ОСОБА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання договору оренди недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно,

учасники справи:

позивач ТОВ «Олійникова Слобода»,

представники позивача адвокат Грунський В.О., адвокат Танцюра Ю.Б., адвокат Цой Д.С., адвокат Тетеря С.І., адвокат Караваєв І.І., адвокат Кравець О.І.,

відповідачі ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю.,

представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Червінчик Є.Е., установив таке.

Зміст позовних вимог.

Згідно із позовом, ТОВ «Олійникова Слобода» просило:

1) визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:001:0013;

2) скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права права оренди, індексний номер 40131971 від 15 березня 2018 року;

3) стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» та комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача.

Свої вимоги, ТОВ «Олійникова Слобода» мотивувало тим, що відповідно до Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, у нього в оренді перебувала, належна ОСОБА_2 , земельна ділянка площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400: 01:001:0013, яка знаходиться у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строк оренди 10 років.

Державна реєстрація права оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» на неї проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., згідно з рішенням від 20 жовтня 2014 року за індексним номером 16611343.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Олійникова Слобода» стало відомо, що орендована ним у ОСОБА_2 земельна ділянка передана в оренду іншій особі ТОВ Агрокомплекс «Узин», про що укладений Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, право оренди за якими зареєстроване відповідно до рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., про державну реєстрацію іншого речового права права оренди, індексний номер 40131971 від 15 березня 2018 року.

Вважає, що такі дії ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» суперечать ч. 1 ст. 792 ЦК України, п. «б» ч. 1 ст. 95 ЗК України, ст. 13, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року та умовам Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, у зв`язку із чим, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року має бути визнаними недійсними.

Своєю чергою, рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права права оренди, індексний номер 40131971 від 15 березня 2018 року, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року та у зв`язку із порушенням ст. 10, 19, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV має бути скасоване.

Стислий виклад заперечень відповідачів.

ТОВ Агрокомплекс «Узин» вважало, що суд має відмовити в задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода», оскільки строк Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року сплив 17 червня 2023 року, а тому визнання Договору оренди землі від 05 березня 2018 року недійсним є неефективним способом захисту, адже задоволення цієї вимоги не здатне поновити майнове право позивача, а сам по собі факт визнання недійним договору оренди, укладеного з новим орендарем, не зумовить автоматичного поновлення права попереднього орендаря.

Своєю чергою, державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. є неналежним відповідачем.

ОСОБА_2 та Державний реєстратор Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. своєї позиції стосовно позову ТОВ «Олійникова Слобода» не повідомила.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Провадження відкрите 11 жовтня 2018 року, розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання та за клопотанням позивача витребувані докази.

26 листопада 2018 року підготовче засідання відкладене, оскільки у суду була відсутня інформація про отримання судових повісток відповідачами у справі.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ Агрокомплекс «Узин» матеріали справи направлені до Київського апеляційного суду, а тому підготовче засідання від 25 січня 2019 року не відбулося.

18 лютого 2019 року матеріали справи повернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_2 матеріали справи направлені до Київського апеляційного суду, а тому підготовче засідання від 15 квітня 2019 року не відбулося.

06 травня 2019 року матеріали справи повернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 матеріали справи направлені до Київського апеляційного суду, а тому підготовче засідання від 08 липня 2019 року не відбулося.

22 серпня 2019 року матеріали справи повернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. матеріали справи направлені до Київського апеляційного суду, а тому підготовче засідання не відбулося.

07 лютого 2020 року матеріали справи повернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

21 квітня 2020 року підготовче засідання не відбулося, через лікарняний головуючого судді.

Згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2020 року, провадження у справі зупинене, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2022 року, провадження у справі поновлене.

25 серпня 2022 року підготовче засідання відкладене, за клопотанням представника позивача ОСОБА_4 , яке мотивоване необхідністю надати додаткові документи.

Згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року, залучено, як правонаступника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1

16 січня 2023 року підготовче засідання не відбулося, через відсутність у суді електроенергії.

18 лютого 2023 року підготовче засідання відкладене, через відсутність даних про вручення судової повістки ОСОБА_1

10 квітня 2023 року підготовче засідання відкладене, через оскарження в апеляційному порядку ухвали про залучення ОСОБА_1 , як правонаступника.

25 травня 2023 року підготовче засідання відкладене, через оскарження в апеляційному порядку ухвали про залучення ОСОБА_1 , як правонаступника.

25 вересня 2023 року матеріали справи направлені до Київського апеляційного суду.

24 листопада 2023 року матеріали справи повернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

17 січня 2024 року закрите підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті.

20 лютого 2024 року судове засідання не відбулося, через перебування судді в нарадчій кімнаті по іншій справі.

07 березня 2024 року проведений розгляд справи по суті.

Він відбувався за відсутності представника позивача та представника відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин», оскільки вони, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду належним чином, звернулися до суду із клопотанням про розгляд справи за їх відсутності.

Своєю чергою, ОСОБА_1 та державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направили, причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка вказаних учасників не перешкоджала розгляду справи по суті.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно із Державним актом на право приватної власності на землю, серії ЯГ № 219648 від 20 липня 2009 року, ОСОБА_2 належала земельна ділянка, яка має площу 2,4га, кадастровий номер 3220484400:01:001:0013 та знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району (т. 1 а.с. 11).

Із рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2021 року встановлено, що спадщину після ОСОБА_2 успадкувала ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 216-230).

17 червня 2013 року ОСОБА_2 та ТОВ «Ім. Котовського» уклали Договір оренди землі № б/н (т. 1 а.с. 7-8).

Відповідно до п. 1 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії ЯГ № 219648 виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 20 липня 2009 року».

Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220484400:01:001:0013, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,4000 га, в тому числі рілля 2,4000 га».

Згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «договір укладено на 10 /десять/ років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі…».

Відповідно до п. 6 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій або натуральній за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить не менше 1262,88 грн…».

Згідно із п. 8 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «орендна плата видається у такі строки до 31 грудня поточного року».

Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 30 липня 2015 року, «передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі».

Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 17 червня 2013 року, «орендодавець ОСОБА_2 з одного боку, передає, а орендар ТОВ «Ім. Котовського» в особі директора Голика П.В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 32204844:01:001:0012 0013, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,4000 га, у тому числі рілля 2,4000 га» (т. 1 а.с. 10).

20 жовтня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16611343 та внесено запис про інше речове право № 7398215 від 30 вересня 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Ім. Котовського», що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року (т. 1 а.с. 15).

Згідно з протоколом № 5 Загальних зборів учасників ТОВ «Ім. Котовського» від 22 листопада 2016 року, ТОВ «Ім. Котовського» перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода» (т. 1 а.с. 16-19).

05 березня 2018 року ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди земельної ділянки № б/н (т. 1 а.с. 156-157).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області.

Згідно із п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4000 гектарів, яка розмішена на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району Київської області.

Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ № 219648, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 5074 від 20 вересня 2006 року … кадастровий номер земельної ділянки 3220484400:01:011:0013».

Згідно із п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку».

Відповідно до п. 12.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16611343, яким внесено запис про інше речове право № 7398215 від 30 вересня 2014 року, про право оренди за Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, скасоване (т. 1 а.с. 21-23).

15 березня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40131971 та внесено запис про інше речове право № 25256873 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року (т. 1 а.с. 21-23).

Згідно із постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року визнаний незаконним та скасований.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 травня 2022 року, постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року залишена без змін та поновлене її виконання.

Норми права, мотивована оцінка аргументів учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відповідно доп.1ч.2ст.11ЦК України,підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 2 ст. 631 ЦК України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, підставою для виникнення права оренди землі є відповідний договір.

Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 334 ЦК України, визначає момент набуття права власності за договором.

Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, системний аналіз ст. 125 ЗК України та ч. 4 ст. 334 ЦК України свідчить, що право оренди за договором оренди землі набувається з дня проведення його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно із ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом установлено, що згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «договір укладено на 10 /десять/ років…».

Відповідно до п. 37 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Отже, у Договорі оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року сторони погодили строк дії, який починає свій перебіг після вчинення двох послідовних дій його підписання та державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація прав є обов`язковою.

Судом встановлено, що запис про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Ім. Котовського», що виникло згідно із Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, внесений державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., згідно з рішенням від 20 жовтня 2014 року за індексним номером 16611343.

Отже, Договір оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Ім. Котовського» набрав чинності 20 жовтня 2014 року.

Суд зазначає, що згідно із протоколом № 5 Загальних зборів учасників ТОВ «Ім. Котовського» від 22 листопада 2016 року, ТОВ «Ім. Котовського» було перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода».

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Отже, зміна найменування ТОВ «Ім. Котовського» на ТОВ «Олійникова Слобода» не потребувала внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Судом установлено, що 15 березня 2018 року Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України видав наказ № 729/5 від 15 березня 2018 року, яким запис про інше речове право від 20 жовтня 2014 року за №7398215 скасував.

Однак, згідно із постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, останній визнано незаконним та скасовано.

Згідно із практикою Верховного Суду, зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно права оренди на земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до ст. 125 ЗК України, вважається такою, що не набула відповідного речового права (постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складів Верхового Суду від 01 квітня 2020 року, справа № 357/8110/18).

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що на час укладення ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» Договору оренди землі від 05 березня 2018 року, земельна ділянка, яка є його об`єктом, уже перебувала в оренді у ТОВ «Олійникова Слобода».

Судом установлено, що згідно із заявленими позовними вимогами ТОВ«Олійникова Слобода» просила визнати Договір оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року недійсним.

Суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та другастатті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) вказано, що:

«Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина другастатті 24 Закону № 161-XIV); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права, визначивши, що якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

За відсутності реєстрації права оренди первинного орендаря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі за договором оренди, укладеним у період дії первинного договору, підлягають задоволенню, якщо на час ухвалення рішення суду первинний орендар матиме чинне право оренди та зможе його зареєструвати».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) зазначено, що:

«згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц (провадження № 14-25цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (провадження № 14-430цс19 та інші), крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третястатті 215 ЦК України).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони (сторони) мали до вчинення правочину.

Відповідно до частини третьоїстатті 26Закону №1952-IV уразі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Саме від задоволення вимог позивача (первинного орендаря) залежатиме подальша можливість законної реалізації його прав.

Згідно зістаттею 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) вказано, що:

«щодо вимоги про витребування земельної ділянки в третьої особи, то первісний орендар може заявити таку вимогу лише в тому разі, якщо він (первісний орендар) зареєстрував своє право оренди. Проте «витребування земельної ділянки» не є наслідком визнання недійсним договору оренди, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права оренди наступним орендарем».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 357/8194/19 (провадження № 61-8059св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається: […] суди не врахували, що орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Тобто орендар мав абсолютний захист права оренди шляхом витребування орендованої земельної ділянки з тимчасового володіння ТОВ «Агрокомплекс «Узин» у своє тимчасове (строкове) володіння. Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди. У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саместаттею 27 Закону № 161-ХIV, на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від01 березня 2023 року у справі №522/22473/15-ц(провадження № 12-13гс22)зазначено, що

«154. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу, що якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті216, статті387, частин першої, третьої статті1212 Цивільного кодексу України)».

Отже, викладене свідчить, що контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар (ТОВ «Олійникова Слобода»), право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, а саме витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

За таких обставин, спосіб захисту порушених прав, обраний ТОВ «Олійникова Слобода» є неефективним, у зв`язку з чим у частині позовних вимог про визнання Договір оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року недійсним, суд залишає без задоволення.

Своєю чергою, стосовно вимог до державного реєстратора, суд зазначає про таке.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно зі статтею 51ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 567/1437/19 (провадження № 61-18670св21) зазначено, що:

«Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 336/4662/19 (провадження № 61-19598св20).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21)».

Судом установлено, що зміст і характер відносин між учасниками справи свідчить, що спір виник між ТОВ «Олійникова Слобода», ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Отже, державний реєстратор є неналежним відповідачем, і у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю. Ю. суд відмовляє із зазначеної підстави.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2023 року, справа № 357/9020/18, фактичні обставини якої, є аналогічними встановленим у справі, що зараз розглядається судом.

Судом підстав для відступу від цієї правової позиції, у ході розгляду справи по суті, не установлено.

Отже, керуючись ст. 10, 137, 141, 259-261, 263-268, 273, 352-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання договору оренди недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду поновлюється на підставах визначених ч. 2, 3 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку визначеному ст. 273 ЦПК України.

Рішення складене та підписане 07 березня 2024 року.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська