Ухвала

від 14.03.2024 по справі 705/4735/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4735/23

Провадження №2/701/151/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року Маньківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді - Маренюка В.Л.

за участю секретаря - Філіпчак Н.В.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 705/4735/23 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міськийсуд Черкаськоїобласті про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Маньківського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міськийсуд Черкаськоїобласті про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу передано на розгляд судді Маренюк В.Л.

12.03.2024 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Маньківського районного суду Черкаської області Маренюка В.Л., яка вмотивована тим, що п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено підстави, згідно яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Станом на 22.08.2023. Позивач має глибокий конфлікти з усіма суддями Маньківського районного суду Черкаської області, який триває з 2007 року та неодноразово, визнавався усіма суддями Маньківського районного суду Черкаської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Враховуючи, що суддя В.Маренюк задовольняв відводи та заявляв самовідводи у справах за участі ОСОБА_2 , вимоги ч.4 ст.39 ЦПК України позивач звільнена від доказування обставин п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України відносно неможливості забезпечити об`єктивний та неупереджений розгляд справи за участі ОСОБА_2 та судді В.Маренюка.

Відповідно до ч. 5 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до усталеної практики ВП ВС, яка має своє відображення в ухвалі від 04.02.2020 р. щодо розгляду заяви про відвід судді у справі №908/137/18 Велика Палата Верховного Суду у складі 17 суддів зазначила наступне: «..для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникли сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи №908/137/18, Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові №277/599/15-к 17.09.2019 р. будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Аналогічні правові висновки викладено в ухвалах про самовідвід судді ВС КЦС О.Ступак від 19.04.2023 р. та А.Олійник від 01.05.2023 р. у цивільній справі №705/2159/19.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову.

Згідно з роз`ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії» в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

У рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

З огляду на вищевикладені обставини необхідно врахувати позицію судді В.Маренюка, який визначився щодо неможливості участі у справах за участі ОСОБА_2 за наявності існування істотних обставин, які свідчать про наявність підстав для відводу судді, а тому завідомо майбутнє рішення у справі в будь-якому випадку позивачем ставиться під сумнів.

Позивач в підготовче засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача Державної казначейської служби України, в підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Ватутінського міськогосуду Черкаськоїобласті в підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши заяву про відвід судді, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовується.

Підготовче засідання по даній справі призначене на 14.03.2024 року, а заява про відвід судді надійшла до суду 12.03.2024 року, тобто за один робочий день до наступного засідання, а тому питання про відвід вирішує суддя, який розглядає справу.

Із заяви про відвід судді вбачається, що підставою для відводу судді Маренюка В.Л., позивач вважає норми п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

ОСОБА_1 , (позивач у справі) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративними позовами до Маньківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою суду від 11.03.2024 року (у справі №580/2269/24), прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

ОСОБА_3 , звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративними позовами до Маньківського районного суду Черкаської області третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору акціонерне товариство «Укрпошта» про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії. Ухвалою суду від 11.03.2024 року (у справі №580/2279/24), прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за якими у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Для відведення судді з наведеної підстави особа, яка звертається із заявою повинна обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на ймовірну упередженість або необ`єктивність судді. При цьому, сам лише сумнів у неупередженості або об`єктивності судді не може бути підставою для відводу, оскільки виходячи із норми ч. 3 ст. 39 ЦПК України, у заяві обов`язково повинні бути наведені підстави для сумніву в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи, у якій заявлено відвід.

Закон, враховуючи складність і різноманіття життєвих явищ, не може містити вичерпний перелік підстав для відводу судді. Через це п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України містить лише узагальнене формулювання. Однак особа, що заявляє відвід судді, повинна навести конкретні факти, що дають підставу для застосування даної норми.

Наявність вказаних вище правових норм та зазначених у заяві про відвід судді обставин у сукупності створює достатні підстави для висновку про відсутність об`єктивної можливості забезпечення умов, за яких у сторін не виникло б будь-яких сумнівів у безсторонності судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Виходячи із вищезазначеного суд вважає, що з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді під час здійснення судового розгляду та вирішення даної справи, заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Маренюка Віктора Леонідовича у цивільній справі № 705/4735/23 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міськийсуд Черкаськоїобласті провідшкодування моральноїшкоди- задоволити.

Відвести суддю Маньківського районного суду Черкаської області Маренюка Віктора Леонідовича від розгляду цивільної справи № 705/4735/23, провадження № 2/701/151/24.

Цивільну справу № 705/4735/23, провадження № 2/701/151/24 передати до канцелярії Маньківського районного суду Черкаської області для повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Маренюк