Постанова

від 14.03.2024 по справі 190/38/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3369/24 Справа № 190/38/23 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Ю.В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Барильської А.П., Демченко Е.Л.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Знахідка", третя особа виконавчий комітет П`ятихатської міської ради про усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Знахідка", третя особа виконавчий комітет П`ятихатської міської ради про усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1

28 грудня 2023 року Селянське (фермерське) господарство "Знахідка" звернулося до суду із заявою про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. та судового збору за подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року заяву задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства "Знахідка" витрати понесені у зв`язку з розглядом справи, а саме судового збору за подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області в сумі 2684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн..

Ухвала суду мотивована тим, що представник відповідача звернувся до суду з заявою про стягнення судових витрат у встановлений строк, згідно акту передачі-приймання наданих послуг професійної правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №10/23 від 27 лютого 2023 року, клієнтом отримана правнича допомога, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №10/23 від 0 березня 2023 року, в якому СФГ "Знахідка" сплачено за надання правничої допомоги за договором №10/23 від 27 лютого 2023 року - 12000 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що питання про стягнення судового збору, який було сплачено відповідачем за подання апеляційної скарги, повинен розглядати, саме Дніпровський апеляційний суд, а не суд першої інстанції. Крім того, апелянт вказує, що відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Судом першої інстанції не було встановлено жодного випадку зловживання позивачем своїми правами при поданні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Отже,враховуючи викладене,апеляційна скарга ОСОБА_1 наухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву відповідача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи положення ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, та зважаючи на залишення позовної заяви без розгляду, понесені відповідачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Однак, колегія суддів в повній мірі не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Знахідка", третя особа виконавчий комітет П`ятихатської міської ради про усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1

28 грудня 2023 року Селянське (фермерське) господарство "Знахідка" звернулося до суду із заявою про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. та судового збору за подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року в сумі 2684,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст.257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином,за змістомч.5ст.142ЦПК Українистягнення компенсаціїздійснених відповідачемвитрат,пов`язаних зрозглядом справи,відповідачу згідноз процесуальнимобов`язком доказуваннянеобхідно булодовести,а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень чч.ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Таким чином, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Підстави вважати, що позивач вчинив необґрунтовані дії, чи діяв недобросовісно, зловживаючи своїми правами, відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала в частині стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, як така, що суперечить нормам процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині стягнення з позивача судового збору, сплаченого відповідачем за подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року, так як відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат .

За наслідками розгляду апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Знахідка" на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року, апеляційна скарга була задоволена, ухвала скасована, а справа булана правлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. Тобто, вказана постанова Дніпровського апеляційного суду не є остаточним рішенням у справі.

Вказане свідчить про те, що суд першої інстанції під час розгляду заяви в частині стягнення з позивача судового збору, сплаченого відповідачем за подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року, діяв відповідно до норм процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала в цій частині підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 268, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року - скасувати в частині стягнення ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства "Знахідка" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. та в цій частині ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Знахідка" до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. - відмовити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз моментуприйняття таможе бутиоскаржена доВерховного Судупротягом тридцятиднів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.П. Барильська

Е.Л. Демченко