Постанова

від 05.03.2024 по справі 643/8383/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/8383/21 Номер провадження 22-ц/814/1421/24Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Колісниченка А.С., на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2023 року

у справі за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Руслана Франаковича в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати

УСТАНОВИВ:

коротко змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

14 травня 2021 року керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратович Р.Ф. в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 259 451,36 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної платина користь держави в особі Харківської міської ради, а також сплачену суму судового збору за подання позову.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , використовуючи без належного оформлення права користування земельну ділянку площею 0,1434 га, кадастровий номер 6310137500:11:002:0085, що розташована на території Московського району м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ «А-1», за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 не сплачує за користування земельною ділянкою плату за землю, сума якої становить 259 451,36 грн відповідно до належних їй приміщень у будівлі.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2023 року позов керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Руслана Франаковича в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 259 451,36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 891,77 грн за реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800.

коротко змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 прохала рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вказувала на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначили, що в порушення норм процесуального права справу було розглянуто без належного повідомлення відповідача про день та час розгляду справи.

При розгляді справи місцевий суд не врахував правові позиції Верховного Суду, висловлені у справах: № 917/266/19, № 922/3412/17, № 917/1739/17, № 629/4628/16, № 642/1839/18, № 922/3208/19 та інших, та не з`ясував межі та площу земельної ділянки. Вказувала, що вона фактично користується земельною ділянкою площею 182 кв.м, а позивачем безпідставно взято площу земельної ділянки 520,32 га, пропорційно розміру усієї земельної ділянки 0,1434 га та кількості власників.

Не враховано місцевим судом, що у період з 01.03.2020 по 31.03.2020 у відповідності з вимогами п. 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ прикінцевих та перехідних положень ПК України в цей період плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується.

Безпідставно місцевий суд взяв до уваги як доказ акт обстеження земельної ділянки, складений Департаментом територіального контролю Харківської міської ради та не врахував правові висновки Верховного Суду у справі № 642/1839/18, в якій суд зазначив, що складення акту та розрахунку збитків повинно відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993.

Порушено право позивача, передбачене ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо втручання у мирне володіння майном.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи;

У відзиві на апеляційну скаргу представник Салтівської окружної прокуратури зазначив про відповідність судового рішення вимогам матеріального та процесуального права.

встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини; доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Місцевим судом установлено, що земельна ділянка площею 0,1434 га, кадастровий номер 6310137500:11:002:0085, що розташована на території Московського району м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1 , сформована 09.09.2005 та здійснена її державна реєстрація, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005137472020 від 24.06.2020 (а.с. 19).

ОСОБА_1 є власником частини нежитлових приміщень у будівлі літ. «А-1», що розташована на вказаній земельній ділянці по АДРЕСА_1 з 10.05.2019 року.

ОСОБА_1 належить: на підставі договору купівлі-продажу № 594 від 10.05.2019 на праві приватної власності нежитлові приміщення 1-го поверху № 8-20 в будівлі літ. «А-1» загальною площею 108,0 кв.м; на підставі договору купівлі-продажу № 594 від 10.05.2019 на праві спільної часткової власності - 90/100 частин нежитлових приміщень 1-го поверху - місця спільного користування №IІ, IІI, IV, 22-:-25 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 74 кв.м, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 214660630 від 02.07.2020 (а.с. 32-36).

Співвласником 10/100 нежитлових приміщень 1 поверху місця спільного користування є ОСОБА_2 .

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об`єктом нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Відповідно до листа заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Л. Катеринської № 1679/5/20-40-24-14-18 від 05.02.2021 згідно ІТС «Податковий блок» інформація щодо сплати орендної плати або земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 за період з 16.10.2019 по теперішній час відсутня (а.с. 38).

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 з 16.10.2019 по теперішній час використовує вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

У зв`язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 02.07.2020, яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» земельну ділянку площею 0,1434 га, кадастровий номер 6310137500:11:002:0085, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-18).

Право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 за вищевказаною адресою до цього часу не оформлено.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів згідно розмірів часток нерухомого майна, яке належить останнім.

Розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 520,32 кв.м (частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085, загальною площею 0,1434 га) у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 складає 259 451,36 грн (а.с. 27).

Розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.05.2020 № 3845 (а.с. 25).

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, місцевий суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 володіє лише нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права користування на вказане нерухоме майно у ОСОБА_1 виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під об`єктом нерухомості. Таким чином, ОСОБА_1 безпідставно використовує спірну земельну ділянку та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за відсутності укладеного договору, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати). Тобто, відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати ОСОБА_1 за рахунок Харківської міської ради. Внаслідок використання ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Щодо доводів скаржника про неналежне повідомлення про день та час судового розгляду справи.

У відповідності до вимог п. п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 130 ЦПК України визначено, що у разі відсутності в адресата офіційної електронної адреси (в редакції статті, що діяла станом на час розгляду справи місцевим судом, а в редакції статі після внесення змін 18.10.2023 - «електронного кабінету») судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. (ч. 2 статті 130)

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. (ч. 3 статті 130)

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. (ч. 4 статті 130)

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. (ч. 5 статті 130)

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві прокурора адресу відповідачки ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 .

Судом першої інстанції (Московський районний суд м. Харкова) на виконання вимог 187 ЦПК України перевірено адресу реєстрації відповідачки ОСОБА_1 та встановлено, що остання зареєстрована за адресою з 31.01.2015: АДРЕСА_3 . (а.с. 52 т. 1)

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 було зазначено власну адресу: АДРЕСА_4 . Також зазначено її представника - адвокат Колісниченко А.С., та його дані: адресу для зв`язку: АДРЕСА_5 ; номер телефону: НОМЕР_1 та електронна адреса: artuur ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 73 т. 1).

Московським районним судом м. Харкова 01.06.2021 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників справи (а.с. 50 т. 1)

02.08.2021 ухвалою Московського районного суду м. Харкова здійснено перехід до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи та справу призначено до судового розгляду на 07.09.2021. (а.с. 58 т. 1)

Про судове засідання 07.09.2021 відповідач та її представник були обізнані, про що свідчить заява адвоката Колісниченка А.С. про відкладення розгляду справи. (а.с. 64 т. 1).

Судове засідання 07.09.2021 було відкладене на 12.10.2021 у зв`язку із неявкою учасників справи. (а.с. 67 т. 1)

Судове засідання 12.10.2021 було відкладене на 24.11.2021 (а.с. 106 т. 1) у зв`язку із неявкою учасників справ.

Про дату судового засідання 24.11.2021 представник відповідачки, адвокат Колісниченко А.С., повідомлений під розписку. (а.с. 107 т. 1)

24.11.2021 ухвалою Московського районного суду м. Харкова провадження у справі було зупинене. (а.с. 121 т. 1)

26.06.2023 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави (у зв`язку із зміненою підсудністю Московського районного суду м. Харкова) поновлено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 10.08.2023 з викликом учасників справи. (а.с. 158 т. 1)

ОСОБА_1 повідомлялась судом про судове засідання 10.08.2023 шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за двома адресами: АДРЕСА_2 (конверт повернувся без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання»), та за адресою: АДРЕСА_4 (поштове відправлення вручене під розписку 01.09.2023, тобто вже після дати засідання) (а.с. 176-178 т. 1)

Адвокату Колісниченко А.С. судову повістку про судове засідання 10.08.2023 направлено у додаток Viber 17.07.2023 17:11:17 (а.с. 180 т. 1)

Судове засідання 10.08.2023 було відкладене на 17.10.2023. (а.с. 182 т. 1)

Адвокату Колісниченко А.С. судову повістку про судове засідання 17.10.2023 направлено у додаток Viber 11.08.2023 9:06:19 (а.с. 193 т. 1)

Також, ОСОБА_1 (на дві адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 ) та її адвокату Колісниченко А.С. (на адресу) було направлено судові повістки поштовим відправленням (а.с. 184, 186 т. 1) та поштова кореспонденція повернулась до суду без вручення з відміткою про відсутність адресатів за вказаними адресами. (а.с. 200а, 200б, 202, 203, 206)

Судове засідання 17.10.2023 було відкладене на 28.11.2023. (а.с. 210 т. 1)

Адвокату Колісниченко А.С. судову повістку про судове засідання 28.11.2023 було направлено у додаток Viber 17.10.2023 11:45:21 (а.с. 217 т. 1) та поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_6 , яке вручене 29.11.2023, тобто вже після дати засідання (а.с. 212, 220а т. 1)

ОСОБА_1 було направлено судові повістки у судове засідання 28.11.2023 поштовим відправленням на дві адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , однак поштова кореспонденція повернулась до суду без вручення з відмітками про відсутність адресата за вказаними адресами. (а.с. 220а, 220б, 220г т. 1)

З 08 жовтня 2023 року введено в дію закон, згідно з яким адвокати зобов`язані мати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 , адвокат Колісниченко А.С., є зареєстрованим користувачем підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та з 12.03.2019 мав Електронний кабінет (офіційну електронну адресу, зареєстровану в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»).

Згідно з частиною 6 статті 128 ЦПК України (в редакції до змін 18.10.2023) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною 6 статті 128 ЦПК України (в редакції після змін 18.10.2023) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 14 ЦПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

В матеріалах справи відсутні відомості про направлення судом першої інстанції судових повісток адвокату відповідачки в електронній формі.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що представник відповідачки, адвокат Колісниченко А.С., був неналежним чином повідомлений судом про день та час судового розгляду справи.

Щодо перегляду справи по суті спору

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Зазначений висновок відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка комунальної форми власності площею 0,1434 га з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085, на якій знаходиться об`єкт нерухомості (будівля літ. «А-1») є сформованою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у 2005 році, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру (а.с. 19). Доводи апеляційної скарги в частині, що земельна ділянка не сформована та не має чітко визначеного розміру (площі) є безпідставними. Відповідачем не доведено, що він звертався відповідно до вимог чинного законодавства для виділення йому в користування земельної ділянки меншого розміру. Долучений до матеріалів справи розрахунок розміру користування відповідачем земельною ділянкою розміром 182 кв.м., складений адвокатом Колісниченком А.С. (а.с. 91) не є належним доказом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності з розрахунком сум безпідставно збережених коштів за використання відповідачкою земельної ділянки площею 520,32 кв.м (пропорційно площі земельної ділянки 1 434 кв.м з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085), проведеним Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на підставі витягу з грошової оцінки земельної ділянки, за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 нараховано плату в сумі 259 451,36 коп. (а.с. 26, 27).

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано жодного належного доказу на спростування проведеного розрахунку та його вірності.

Саме лише посилання, що розрахунок складений з порушенням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, не спростовує вірність проведеного обрахунку.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 642/1839/18-ц (провадження № 61-7562св19), апеляційним судом не можуть братися до уваги, оскільки в цій справі наявні інші фактичні обставини, зокрема, земельна ділянка не була сформована.

Щодо періоду проведеного нарахування

Спірний період, за яким проведено нарахування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати становить: з 01.01.2020 по 31.03.2021.

У відповідності з п. 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Прикінцевих та перехідних положень ПК України не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Спірна земельна ділянка є комунальної форми власності.

При вирішенні спору зазначені вище положення Податкового кодексу України місцевим судом враховані не були, у зв`язку із чим з розрахунку безпідставно збережених коштів необхідно виключити розмір плати за період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (фактично розмір безпідставно збережених коштів за один місяць у сумі 18 532,24 грн) (а.с. 27 т. 1).

Таким чином, сума безпідставно збережених коштів повинна становити 240 919,12 грн (із розрахунку: 259 451,36 - 18 532,24).

Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

висновки за результатом розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, а також обов`язкові підстави для скасування рішення (неналежне повідомлення сторони відповідача про дату, час і місце розгляду справи), - рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача 240 919,12 грн безпідставно збережених коштів.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За подачу позову до суду Харківською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у сумі 3 891,77 грн. (а.с. 40 т. 1)

За подачу апеляційної скарги відповідачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 4 670,13 грн. (а.с. 20, 26, 26а т. 2)

Позов задоволено на 92,86 % (240 919,12 / 259 451,36 х 100)

Апеляційну скаргу задоволено на 7,14%.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та принцип пропорційності, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 613,90 грн, а з позивача на користь відповідача - 333,45 грн.

Здійснюючи взаємозалік у порядку ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за можливе зменшити на 333,45 грн, звільнивши позивача від сплати цієї суми судового збору на користь позивача.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 3 280,45 грн.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Колісниченка А.С., - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2023 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 240 919,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3 280,45 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 березня 2024 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко