Рішення

від 11.03.2024 по справі 628/3690/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/3690/21

№ 2/183/528/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Виконавчий комітет Куп`янської міської ради Харківської області, про:

- визнання протиправними дій ОСОБА_2 при поданні заяв на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , 1968 року народження, ОСОБА_4 , 1999 року народження, та ОСОБА_5 , 1992 року народження, у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, а саме у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відновлення становища, яке існувало до порушення;

- скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , 1968 року народження, ОСОБА_4 , 1999 року народження, та ОСОБА_5 , 1992 року народження, у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, а саме у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2021 року позивач звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з цим позовом.

В обґрунтування позову вказує, що 25 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (надалі АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11375212000 (далі Кредитний договір), за умовами якого, ОСОБА_3 надано кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 47 100,00 доларів США з відсотковою ставкою 15,00% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним Кредитним договором укладений Договір Іпотеки від 25 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Литвиновою І. В., зареєстрований в реєстрі за № 4002 (надалі Договір іпотеки), за умовами якого в іпотеку передано нерухоме майно житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою з кадастровим номером 6310700000:48:013:0007. В п. 2.4.6. Договору Іпотеки ОСОБА_2 , як Іпотекодавець, зобов`язалась не надавати дозвіл на реєстрацію в предметі іпотеки Фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.

Згідно з Довідкою з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію № 151 від 23 липня 2008 року на момент укладення Договору Іпотеки в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована одна особа ОСОБА_2

25 липня 2008 року накладено заборону (реєстраційний номер обтяження: 7630540) на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

13 лютого 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладені Договір факторингу № 2 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е. В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 13 лютого 2012 року за реєстровим № 649-650, згідно з якими право вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Відповідно до відомостей про зареєстрованих осіб № 15-12/5000 від 12 квітня 2021 року в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано чотири особи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 1968 року народження, ОСОБА_4 , 1999 року народження, та ОСОБА_5 , 1992 року народження. Отже всі вищезазначені особи, окрім ОСОБА_2 прописані у вищезазначеному житловому будинку після 25 липня 2008 року, тобто після укладення Договору Іпотеки. При цьому, ні АКІБ «УкрСиббанк» ані ТОВ «Кей-Колект» не надавало згоди на реєстрацію будь-кого в іпотечному майні. Позивач зазначає, що право користування об`єктом іпотеки може здійснюватися виключно на згодою іпотекодержателя, тобто без наявності письмової згоди останнього, будь-яка особа позбавлена можливості здійснити реєстрацію свого місця проживання на об`єкті, що є предметом іпотеки. Власники квартири, яка знаходиться в іпотеці, вправі, відповідно до положень законодавства, реєструвати в останній своїх рідних членів сім`ї (зокрема малолітніх та неповнолітніх дітей за згодою батьків), а також інших осіб при відповідній наявності належного дозволу іпотекодержателя такої квартири. Вже після укладення договору іпотеки органами реєстрації було зареєстровано місце проживання трьох осіб всупереч тому, що нерухоме майно знаходилось під двома обтяженнями (заборона та іпотека) та за відсутності дозволу зі сторони ПАТ «УкрСиббанк» та/або ТОВ «Кей-Колект».

Позивач вважає, що ОСОБА_2 , як іпотекодавець, подаючи заяви на реєстрацію місця проживання трьох осіб у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки свідомо порушила умови Договору Іпотеки та норми законодавства та заповнюючи графу «Підстава для реєстрації місця проживання» заяви про реєстрацію місця проживання повинна була вказати Договір іпотеки, оскільки реєстрація місця проживання особи в житловому будинку тісно пов`язана з правом на володіння та користування таким житловим будинком, яке було обмежене договором іпотеки.

В правове обґрунтування позову послався на положення: ст. 16, 316, 317, 627 ЦК України; ст. 3, 8 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року № 1255-IV; ст. 9, 10 Закону України «Про Іпотеку»; Постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 28 липня 2004 року «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні», п. 2.4.6 Договору Іпотеки.

Постановленою ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Встановлено строк на подання відзиву. Призначено підготовче засідання. Копію ухвали суду, копію позовної заяви отримано відповідачем-1 15 жовтня 2021 року /а.с.48/.

30 листопада 2021 року стороною відповідача-1 подано клопотання про витребування доказів від позивача, задоволене постановленою ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 09 листопада 2020 року. Зобов`язано позивача надати оригінали письмових доказів у виді: Договору факторингу № 2, Договору про надання споживчого кредиту, Договору про відступлення права вимоги, Договору іпотеки, Довідку з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію № 151.

13 грудня 2021 року стороною відповідача-1 надано письмові пояснення, згідно з якими відповідач-1 заперечує проти позову. Вказує, що позивач не довів порушення його права та в чому таке порушення полягає, вчинення неправомірних дій відповідачем ОСОБА_2 , часу та місця такого вчинення, належність обраного позивачем способу захисту права. Зазначає на неналежність доказів, поданих позивачем. Наголошує, що власником житлового будинку з надвірними будівлями, незалежно від укладення договору іпотеки, є ОСОБА_2 , яка має права, передбачені ЦК України для власника майна. На час придбання ОСОБА_2 спірного будинку у 2003 році ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були неповнолітніми, проживали в житловому буднику та користувалися ним до укладення та посвідчення Договору іпотеки. Також, ОСОБА_5 за адресою спірного будинку не зареєстрований на час розгляду справи, а позивачем не надано доказів на підтвердження дати реєстрації відповідачів 2-4 у спірному майні. В наданій на підтвердження своїх вимог довідці про осіб, які зареєстровані у спірному приміщенні позивачем не вказано дати реєстрації осіб. Посилається на право реєструвати в житловому будинку членів сім`ї.

Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів правонаступництва позивача відносно АКІБ «УкрСиббанк» та те, що право вимоги до позивача не перейшло, стягнення на предмет іпотеки не звернене, звертаючись до суду позивач не зазначив, яким чином реєстрація відповідачів в іпотечному майні порушує права чи інтереси ТОВ «Кей-Колект».

01 лютого 2022 року позивачем подано пояснення на виконання постановленої ухвали Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 09 листопада 2020 року, до якого долучено засвідчені копії: Договору факторингу № 2 з випискою, Договору про відступлення права вимоги з випискою, Договору про надання споживчого кредиту, Договору іпотеки, Довідку з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію № 151.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області і визначено Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

04 квітня 2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана цивільна справа та 07 червня 2023 року передана головуючому судді.

Постановленою ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2023 року цивільну справу прийнято до свого провадження, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

Постановленою ухвалою від 29 вересня 2023 року відмовлено у допуску ОСОБА_6 через засоби ВКЗ у судовому засіданні.

В підготовчому засіданні 07 листопада 2023 року за участю представника позивача та представника відповідача-1 постановлено ухвали, якими допущено представника відповідача до участі у справі, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

14 грудня 2023 року судом отримано додаткові пояснення представника відповідача-1, які фактично за змістом та доводами ідентичні поданим 13 грудня 2021 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову та просив їх задовольнити. Вказав на належність та допустимість доказів, поданих позивачем, протиправність дій відповідача щодо реєстрації інших осіб без згоди позивача в порушення умов Договору іпотеки, Закону України «Про іпотеку».

Представник відповідача-1 в заяві, отриманій судом, просила суд розглянути справу у відсутність її та відповідача-1.

Відповідачі 2-4 у судове засідання повторно не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи просив суд про розгляд справи у відсутність представника. згідно з вимогами законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 25 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11375212000 /а.с.7-10, 112-115/.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту № 11375212000, 25 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір /а.с.11-12, 116-117/, відповідно до умов якого, іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю, в тому числі, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В п. 2.4.6. Договору Іпотеки Іпотекодавець, зобов`язалась не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають Предмет іпотеки фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.

Згідно з наданою суду нотаріально засвідченою копією довідки № 151 від 23 липня 2008 року, виданою Уповноваженим виконкому Куп`янської міської ради по квартальному комітету № 26 /а.с.111/, ОСОБА_2 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 одна /а.с.111/.

13 лютого 2012 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку № 1 до цього договору, до якого увійшов договір іпотеки, укладений 25 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 /а.с.18-19, 20, 98-100, 100, зворот-102/.

13 лютого 2012 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого позивачу передано право грошової вимоги до боржників в обсязі та у сумі, вказаній в додатку № 1, до якого увійшов договір про надання споживчого кредиту № 11375212000 від 25 липня 2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 /а.с.15-16, 17, 103-107, 108-110/.

Також копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 213474869 від 22 червня 2020 року /а.с.13-14/ свідчить, що:

- 17 вересня 2003 року зареєстровано право особистої приватної власності ОСОБА_2 на будинок, з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 4079 від 11 вересня 2009 року;

- 25 липня 2008 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено обтяження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 заборона на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 25 липня 2008 року;

- 26 жовтня 2009 року та 05 листопада 2009 року на підставі ухвали Куп`янського міськрайонного суду Харківської області № 2-2406/2009 від 22 жовтня 2009 року накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 28 квітня 2010 року на підставі виконавчого листа 2-166, виданого 04 березня 2010 року Куп`янським міськрайонним судом Харківської області накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 27 січня 2011 року в межах виконавчого провадження 18440624, постановою державного виконавця накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 21 серпня 2012 року зареєстровано обтяження іпотека на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка при ньому. Підставою вказано договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, 649-650 від 13 лютого 2012 року. Обтяжувач ТОВ «Кей-Коллект».

Отримані відповіді на запити суду, направлені в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи виконавчого комітету Куп`янської міської ради, про зареєстроване місце проживання фізичних осіб від 27 вересня 2021 року №№ 17-10/12698, 17-10/12699, 17-10/12700, 17-10/12697 /а.с.38, 39, 40, 41/ вказують, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо ОСОБА_5 відомості про місце реєстрації відсутні.

Вирішуючи питання по суті позову суд виходить з такого.

Положеннями частин першої та третьої статті дев`ятої Закону України «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України «Про іпотеку» якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов`язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором. У випадках, встановлених законом, права і обов`язки, пов`язані з обтяженням, виникають у третіх осіб. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

З положень частини 1 статті 8 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вбачається, що якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло обтяження, боржник, у володінні якого знаходиться предмет обтяження, може використовувати його відповідно до цільового призначення, а також отримувати продукцію, плоди і доходи від предмета обтяження. При користуванні предметом обтяження боржник повинен не припускати погіршення його стану та необґрунтованого зменшення вартості понад норми амортизації (зносу).

Таким чином, право користування об`єктом іпотеки може здійснюватися виключно на згодою іпотекодержателя, тобто без наявності письмової згоди останнього, будь-яка особа позбавлена можливості здійснити реєстрацію свого місця проживання на об`єкті, що є предметом іпотеки.

Отже, власники будинку (яка знаходиться в іпотеці) вправі, відповідно до положень наведеного законодавства, реєструвати в останній своїх членів сім`ї (зокрема малолітніх та неповнолітніх дітей за згодою батьків), а також інших осіб при відповідній наявності належного дозволу іпотекодержателя такого будинку.

Пунктом 2.4.6 договору іпотеки від 25 липня 2008 року іпотекодавець зобов`язався не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.

Судом установлено, що згоди на реєстрацію в квартирі відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у іпотекодержателя не отримувала.

За частинами першою другою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Водночас, ані положеннями ст. 16 ЦК України, ані положеннями Законів України «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» не визначено такого способу захисту порушених прав, як визнання протиправними дій фізичних осіб, а тому у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача-1 при поданні заяви на реєстрацію місця проживання відповідачів 2-4 у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, слід відмовити. Крім того, такий спосіб захисту не призведе до ефективного поновлення порушених прав позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позов подано до суду 22 вересня 2021 року та на підтвердження відомостей про реєстрацію відповідачів позивачем надано довідку від 12 квітня 2021 року. Таким чином, суд приходить висновку, що на час вчинення спірних дій, пов`язаних із реєстрацією відповідачів до спірних правовідносин застосовувалися положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», статтею 7 якого було передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, як випливало з указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою. У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

У зв`язку з цим, відповідно до статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання було можливе лише при вирішенні спору про житлові права, чого позивачем не було заявлено, а тому вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення та про скасування рішення органів реєстрації місця проживання щодо реєстрації місця проживання відповідачів у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, а саме у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є такими, що не підлягають задоволенню.

Подібну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 у справі № 161/7351/19.

Крім того, не заявлено позивачем і вимог про позбавлення права власності на житлове приміщення, позбавлення права користування, звернення стягнення на предмет іпотеки. Внаслідок чого суд приходить висновку що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права і в задоволенні позову належить відмовити.

При цьому суд ураховує, що 01 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5 листопада 2021 року № 1871-IX (надалі Закон № 1871).

Однак, за ст. 24 Закону № 1871 також передбачено, що орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або правакористування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Також суд зазначає, що частину третю статті 9 Закону № 1871 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2459-IX від 27 липня 2022 року (набрав чинності 19 серпня 2022 року), яка передбачає, що у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання (перебування) подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 17 Закону № 1871 відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом. У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, порушення органом реєстрації під час здійснення відповідної реєстраційної дії вимог закону до такого органу реєстрації надсилається повідомлення про необхідність проведення перевірки щодо здійснення такої реєстраційної дії. У разі підтвердження порушення відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються. У разі визнання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, паспортного документа особи недійсним з підстав оформлення цього документа з порушенням вимог законодавства, анулювання актового запису цивільного стану центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, до органу реєстрації надсилається відповідне повідомлення про необхідність скасування відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, якщо реєстрація або декларування були здійснені на підставі такого документа. Одночасно із скасуванням відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) осіб, які на день декларування або реєстрації місця проживання (перебування) були батьками або іншими законними представниками дітей, також скасовуються відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) таких дітей, у тому числі якщо на день скасування таких відомостей особа досягла повноліття, якщо декларування або реєстрація були здійснені на підставі паспортного документа особи, зазначеного в частині третій цієї статті.

Водночас, Законом № 1871 не передбачено його зворотної дії у часі та можливості застосування його положень до правовідносин, що виникли до введення його в дію.

При цьому, суд також ураховує таке.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України.). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Так, позивач у позові зазначає про протиправну реєстрацію в спірному житловому приміщенні відповідача-4 ОСОБА_5 , 1992 року народження, на підтвердження чого надає довідку від 12 квітня 2021 року. Водночас, з отриманих судом доказів у виді довідки органу реєстрації не вбачається реєстрація вказаної особи у житловому приміщенні станом на 17 вересня 2021 року, внаслідок чого суд також додатково враховує цей факт при висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Також, при висновку щодо застосування положень законодавства у часі суд ураховує посилання представника відповідача-1 на відсутність належних та допустимих доказів щодо дати реєстрації відповідачів 2-4 у спірному житловому приміщенні, відсутність клопотань позивача про витребування доказів на підтвердження цих обставин. Однак, ураховує також і те, що позивачем надано докази на підтвердження відсутності реєстрації відповідачів 2-4 у нерухомому майні, що є предметом іпотеки на час укладення договору іпотеки та наявність такої реєстрації під час дії договору, що вказує на те, що таку реєстрацію проведено під час дії договору.

Щодо посилань представника відповідача-1, викладених у письмових поясненнях, на неналежність позивача, то з огляду на висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, наявність засвідчених нотаріально доказів на підтвердження переходу права вимоги, відсутність посилань на недопустимість цих доказів, суд не приймає їх до уваги під час висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Виконавчий комітет Куп`янської міської ради Харківської області відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 14 березня 2024 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»; код ЄДРПОУ 37825968; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Менделєєва, буд. 12, оф. 94/1;

відповідач-1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-2 ОСОБА_3 , 1968 року народження; РНОКПП невідомий; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-3 ОСОБА_4 , 1999 року народження; РНОКПП невідомий; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-4 ОСОБА_5 , 1992 року народження; РНОКПП невідомий; останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа Виконавчий комітет Куп`янської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 04058812; місцезнаходження за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, пр-т. Конституції, буд. 3.

Суддя Д. О. Парфьонов