Постанова

від 06.03.2024 по справі 203/1809/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2755/24 Справа № 203/1809/23 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргоюОСОБА_1

на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд», ОСОБА_2 про стягнення грошових кошті, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом посилаючись на те, що 10 березня 2018 року ОСОБА_2 направив йому на номер телефону НОМЕР_1 зі свого номеру телефону НОМЕР_2 повідомлення, що «Житловий комплекс по АДРЕСА_1 введено в експлуатацію та зробив пропозицію укласти між ним та ТОВ «Дніпро Інвест Буд» договір-купівлі продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95 кв.м, та надав документи (інформацію), які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах в період з березня 2018 року.

Зазначає, що він отримав від ТОВ «Дніпро Інвест Буд» пропозицію укласти між ними договір купівлі- продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95 кв.м на підставі документів (інформації), розміщених у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Вказує, що прийняв пропозицію, сплатив відповідачам відповідну суму грошей, яка засвідчує його бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Разом з тим, від ОСОБА_3 , йому стало відомо, що 18 липня 2016 року останнім було укладено з ТОВ «Дніпро Інвест Буд» договір-купівлі продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 143,6 кв.м. та в період з 18 липня 2016 року до 28 липня 2017 року ОСОБА_3 було сплачено ТОВ «Дніпро Інвест Буд» суму в розмірі еквівалентно 42507 доларів США.

Пізніше, в серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідачів із заявою про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на вищевказану квартиру і повернення коштів.

Наприкінці березня 2018 року між ним та ТОВ «Дніпро Інвест Буд» було досягнуто домовленості про укладання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за суму в розмірі еквіваленту 500 доларів США за один кв.м, із розрахунку (95 кв. м х 500 доларів США = 47500,00 доларів США) та з врахуванням переведення грошових коштів, сплачених за квартиру АДРЕСА_3 в розмірі 42507 доларів США зі сторони ОСОБА_3 , тому з нього підлягав сплаті платіж в сумі еквівалентній 4993 доларів США із розрахунку (47500,00 доларів США-42507,00 доларів США) 4993 доларів США. У 2018 році ОСОБА_2 , як представник ТОВ «Дніпро Інвест Буд», надав реквізити для сплати обумовлених 4993 доларів США еквівалентно до гривні, інші суми в рахунок вартості квартири, на розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 та на карткові рахунки НОМЕР_4 i НОМЕР_5 за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Стверджує, що у період часу з 2019 року по 2021 рік до укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 сплатив ОСОБА_2 грошову суму в гривнях в розмірі еквівалентну 4993 доларів США, та нижчезазначені суми грошових коштів на розрахункові та карткові рахунки: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 i НОМЕР_5 , через «Приватбанк» всього на загальну суму 131861 гривень 08 копійок.

При цьому, вказує на те, що ТОВ «Дніпро Інвест Буд» до укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , отримало суму за вартість квартири в розмірі 47500 доларів США із розрахунку (42507,00 доларів США + 4993,00 доларів США).

Більш того, сторонами до укладання договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов зазначеного договору та ТОВ «Дніпро Інвест Буд», надав йому та членам його сім`ї реальну можливість вселитися в дану квартиру, користуватися нею, робити в ній ремонтні роботи, сплачувати комунальні послуги за неї тощо.

Так, відповідно до договору на виконання робіт № 2 від 04 червня 2018 року укладеного між ним, як замовником та ТОВ «Мирстрой-Плюс», як підрядником, у спірній квартирі виконано будівельні роботи на суму у розмірі 986805 гривень, яка ним сплачена частинами 03 вересня 2018 року (500000 гривень) та 23 квітня 2019 року (486805 гривень).

Окрім цього, відповідно до договору від 17 травня 2018 року, укладеного з дизайнером інтер`єру ОСОБА_4 , сплачено 34580 гривень, що еквівалентно 1330 доларів США, за дизайн-проект інтер`єру спірної квартири.

Разом з цим, ним було завезено та облаштовано дану квартиру всіма необхідними меблями, побутовою технікою, сантехнікою, завезено речі сім`ї (одяг, взяття) тощо. Окрім цього, через «Приватбанк» сплачено ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 , на карткові НОМЕР_5 та НОМЕР_4 грошові кошти всього на загальну НОМЕР_6 гривня 08 копійок.

При цьому, зазначає, що в дану квартиру він вселився 22 червня 2019 року разом зі членами його сім`ї у складі: дружини та двох дітей.

Однак, під впливом незаконний дій відповідача ТОВ «Дніпро Інвест Буд» змушений був демонтувати вбудоване та доставлено до квартири майно.

Стверджує, що 17 листопада 2022 року ОСОБА_2 разом в групі з невідомими особами прибули до спірної квартири та із застосуванням фізичного насильства, у відсутності в наявності у відповідачів рішення суду про виселення, протиправно, незаконно, без його згоди, виселили його разом із сім`єю, у зв`язку з чим він був змушений звернутися до правоохоронних органів та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про порушення кримінальних проваджень за фактом події 17 листопада 2022 року та обставинами щодо придбання позивачем спірної квартири.

Вважає, що таким чином на користь ТОВ «Дніпро Інвест Буд», як власника квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було виконано будівельно-монтажні роботи та сплачено вартість будівельних матеріалів на загальну суму 1021385 гривень, чим йому з вини відповідача спричинено збитки на загальну суму у розмірі 866885 гривень, а відповідачем ОСОБА_2 спричинено збитки за загальну суму в розмірі 131861 гривня 08 копійок, які він просить суд стягнути на його користь разом із судовими витратами у справі.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем суду не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів ані того, що ним було отримано пропозицію від ТОВ «Дніпро Інвест Буд», ані того, що відповідно до вказаних у цій пропозиції умов договору, у межах строку для відповіді вчинено відповідну дію, зокрема сплачено ТОВ «Дніпро Інвест Буд» відповідну суму грошових коштів, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Окрім того, позивач звернувся до суду з позовом до неналежних відповідачів у справі, з якими не було жодних правовідносин, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що він прийняв від ТОВ «Дніпро Інвест Буд» пропозицію на укладання договору-купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 та сплатив останньому відповідну суму грошей, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі. В оскаржуваному рішенні не наведено та не зазначено належних та допустимих доказів на спростування обставин, які визнані учасниками справи, а тому суд дійшов помилкового висновку, залишивши без задоволення позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Дніпро Інвест Буд» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за відповідачем ТОВ «Дніпро Інвест Буд» зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2581623712020).

05 вересня 2016 року між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір № 05/09/2016 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 1795025 грн., за яким сторони домовилися укласти основний договір у строк до 05 вересня 2017 року, за умовою повного розрахунку.

Разом з цим, 05 вересня 2016 року між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 , як покупцем квартири АДРЕСА_1 , було укладено договір № 09/0916 про надання послуг з утримання житлового будинку і прибудинкової території. В той же день, між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 укладено договір № 09/0916-е про компенсацію витрат на електропостачання та на компенсацію витрат на водопостачання та каналізації.

На виконання вказаних договорів ОСОБА_3 , у період часу з вересня 2016 року по грудень 2018 року, особисто, та в період з січня 2019 року по серпень 2022 року, в тому числі і за участі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреностей, було здійснено оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 .

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Дніпро Інвест Буд» з письмовою заявою про продовження дії попереднього договору купівлі-продажу від 05 вересня 2016 року.

05 вересня 2017 року між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір № 05/09/2017 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 1890500 гривень, за яким сторони домовилися укласти основний договір у строк до 05 вересня 2018 року, за умовою повного розрахунку.

14 лютого 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ДМР видано сертифікат серії ДП № 162180451173, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Житловий комплекс по пров. Ялицевий, 1-а у м. Дніпропетровську, секція 5 , ІІ черга. Коригування».

При цьому, 17 травня 2018 року позивачем укладено договір з ОСОБА_5 , за умовами якого остання зобов`язалася виготовити дизайн-проект кв. АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 сплатити їй вартість наданої послуги у сумі 1330 доларів США.

04 червня 2018 року, позивачем з ТОВ «МирСтрой-Плюс» (ЄДРПОУ 34590136), в особі директора Дмитрука А.С. , укладено договір № 2 на виконання будівельних робіт у житловому приміщенні розташованому за вищевказаною адресою, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією загальною вартістю 1000000 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт по договору № 2 від 04 червня 2018 року, загальна вартість будівельно-монтажних робіт становить 986805 грн.

17 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підписано акт-прийому передачі проекту квартири АДРЕСА_1 та останньою складено розписку про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 34580 грн. за надані послуги.

Разом з цим, 22 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Дніпро Інвест Буд» з письмовою заявою про надання йому можливості доступу до вказаної квартири з метою опоряджувальних робіт.

З розписки № 1 вбачається, що 03 вересня 2018 року ТОВ «МирСтрой-Плюс», в особі директора Дмитрука А.С., отримало від позивача аванс за ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_1 у сумі 500000 грн.

04 вересня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Дніпро Інвест Буд» з письмовою заявою про продовження дії попереднього договору купівлі-продажу № 05/09/2017 від 05 вересня 2017 року.

05 вересня 2018 року між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір № 05/09/2018 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 1995000 грн., за яким сторони домовилися укласти основний договір у строк до 05 вересня 2019 року, за умовою повного розрахунку.

З розписки № 2 вбачається, що 23 квітня 2019 року ТОВ «МирСтрой-Плюс», в особі директора Дмитрука А.С., отримало від позивача остаточний розрахунок за ремонтні роботи у вказаній квартирі у розмірі 486805 грн.

Натомість, 04 вересня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Дніпро Інвест Буд» з письмовою заявою про продовження дії попереднього договору купівлі-продажу № 05/09/2018 від 05 вересня 2018 року.

05 вересня 2019 року між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір № 05/09/2019 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 2137500 грн., за яким сторони домовилися укласти основний договір у строк до 05 вересня 2020 року, за умовою повного розрахунку.

03 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Дніпро Інвест Буд» з письмовою заявою про продовження дії попереднього договору купівлі-продажу № 05/09/2019 від 05 вересня 2019 року.

05 вересня 2020 року між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір № 05/09/2020 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 2367875 грн., за яким сторони домовилися укласти основний договір у строк до 05 вересня 2021 року, за умовою повного розрахунку.

02 вересня 2021 року ТОВ «Дніпро Інвест Буд» за вихідним № 25/1 ОСОБА_3 було надіслано повідомлення про необхідність сплати повної вартості кварти до 05 вересня 2021 року на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу № 05/09/2020 від 05 вересня 2020 року.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири № 05/09/2020 від 05 вересня 2020 року.

Так, відповідно до вимог п. 1.2-1.3 вказаної додаткової угоди, сторони домовилися, що відповідно до п. 7.3 попереднього договору купівлі-продажу квартири № 05/09/2020 від 05 вересня 2020 року покупець зобов`язується звільнити квартиру у строк до 31 серпня 2022 року, а продавець зобов`язується повернути кошти, а саме 1133883 грн. без ПДВ, протягом 60 банківських днів з моменту продажу вищевказаної квартири третій особі, на рахунок у будь-якій банківській установі за бажанням покупця на території України у національній валюті.

З копій наявних довіреностей ТОВ «Дніпро Інвест Буд» вбачається, що товариством було уповноважено ОСОБА_2., бути представником та представляти інтереси останнього в ЖЕК; замовляти та отримувати технічні умови на електро-, водопостачання, нарахування комунальних послуг та отримання грошових коштів спрямованих на їх оплату від мешканців квартири АДРЕСА_1 .

09 березня 2023 року ТОВ «Дніпро Інвест Буд» надіслало позивачу повідомлення про необхідність отримання його речей.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Мирстрой-Плюс» (ЄДРПОУ 34590316) знаходиться в стані припинення шляхом ліквідації з 25 квітня 2017 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправне діяння особи, яка її заподіяла, причинний зв`язок між ними та вину заподіювача шкоди.

У правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди.

При цьому, обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків

Приписами ч. 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 635 ЦУ України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами ст. 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до вимог ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно з вимогами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Натомість, приписами ч. 1 ст. 689 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Крім того, приписами ч. 2 ст. 689 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Нормами ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами положень ч.1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід звернути увагу, що позивачем суду першої інстанції не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів ані того, що ним дійсно було отримано пропозицію від ТОВ «Дніпро Інвест Буд» про укладення договору купівлі-продажу квартири, ані того, що відповідно до вказаних у цій пропозиції умов договору, у межах строку для відповіді позивачем вчинено відповідну дію, зокрема, сплачено ТОВ «Дніпро Інвест Буд» відповідну суму грошових коштів.

Разом з цим, рахунки на проведення оплати позивачу були надані відповідачами у квітні 2019 року, про що свідчать надані позивачем платіжні доручення, в той же час, як стверджує позивач, пропозицію на укладання договору-купівлі продажу квартири він прийняв у 2018 році, що виключає можливість прийняття такої пропозиції шляхом вчинення відповідної дії, зокрема сплати за нею грошових коштів.

Окрім того, вказані платежі позивачем здійснювалися на рахунок ОСОБА_2 , який відповідно до довіреностей ТОВ «Дніпро Інвест Буд» був представником товариства та представляв інтереси в ЖЕК; замовляв та отримував технічні умови на електро-, водопостачання, нараховував комунальні послуги та отримував грошові кошти, спрямовані на їх оплату від мешканців спірної квартири, що в свою чергу спростовує доводи позивача щодо внесення ним даних коштів в рахунок оплати вартості квартири, та, як наслідок, завданих збитків.

Більш того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період часу з вересня 2016 року по серпень 2022 року включно, всі правовідносини щодо спірної квартири (попередні договори про купівлю-продаж вказаної квартири, їх продовження, розірвання; допуск до квартири; договори про надання послуг з утримання житлового будинку і прибудинкової території, відшкодування електро- та водопостачання тощо) існували між відповідачами із ОСОБА_3 , а не з позивачем у справі. Жодного права чи дозволу позивачу на користування чи проведення будь-яких ремонтних робіт у спірній квартирі, відповідачі останньому не надавали.

Окремо слід звернути увагу, на покази свідків наданих в суді першої інстанції про те, що правовідносини позивача щодо його допуску до квартири, дозволу на проживання в ній, ремонт, її умовний продаж були виключно з ОСОБА_3 , а не з відповідачами, що узгоджується з встановленими обставинами у справи та дослідженими під час розгляду справи доказами, а тому вказані покази можуть бути покладені в основу судового рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що жодних правовідносин між позивачем та відповідачами у справі не було, що в свою чергу, само по собі, виключає їх протиправну поведінку та вказує на відсутність причинно-наслідкового зв`язку зі шкодою. При цьому, обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, а відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів про те, що позивачем не надано суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів як того, що відповідачами йому завдано шкоду, так і того, що вказана шкода завдана саме у заявленому позивачем розмірі.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказано про те, що для визнання відповідача неналежним, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Також Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 вказано, що суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011 вказано про те, що суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначеної процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

Яв вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, зокрема до ТОВ «Дніпро Інвест Буд» та ОСОБА_2 , з якими не було жодних правовідносин, а відтак останні є неналежними відповідачами у справі. Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивач клопотань про заміну первісних відповідачів належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача у справі, не заявляв.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що позивачем пред`явлено позов до відповідачів, які є неналежними відповідачами у справі, клопотання про заміну первісних відповідачів належним відповідачем, чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність підстав для залишення позовних вимог без задоволення, у зв`язку із пред`явленням позову до неналежних відповідачів, що є самостійною підставою для залишення позовних вимог без задоволення.

Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Колегія суддів звертає увагу, що завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 Цивільного процесуального кодексу України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем було прийнято від ТОВ «Дніпро Інвест Буд» пропозицію про укладання договору-купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 та сплачено останньому відповідну суму грошових коштів, що засвідчує його бажання укласти договір, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано ні суду першої інстанції ні апеляційної інстанції жодних належних, достатніх та допустимих доказів, як на підтвердження отримання такої пропозиції від ТОВ «Дніпро Інвест Буд», так й проведення будь-якої оплати на користь товариства.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що відповідачами у справі було завдано збитки й суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а доказування не може ґрунтуватися та припущеннях.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на той факт, що позивачем здійснювалися платежі в рахунок оплати вартості спірної квартири, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані платежі здійснювалися на картковий рахунок ОСОБА_2 без зазначення призначення платежу, який будучи довіреною особою ТОВ «Дніпро Інвест Буд», лише контролював сплату комунальних платежів по спірній квартирі, що само по собі не може бути збитками у розумінні положень ст. 22 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із статею 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.Ю. Лопатіна