Ухвала

від 09.05.2024 по справі 203/1809/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

справа № 203/1809/23

провадження № 61-4761ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд», ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд» (далі - ТОВ «Дніпро Інвест Буд»), ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2023 року заяву представника ТОВ «Дніпро Інвест Буд» - адвоката Крутовських С. В., про відшкодування судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпро Інвест Буд» витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року - без змін.

У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2024 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2024 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки в уточненій редакції касаційної скарги на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2024 року, як на підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Верховним Судом ураховано, що в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху заявнику було роз`яснено, що у випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 09 травня 2024 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2024 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд», ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець