Ухвала

від 13.03.2024 по справі 308/3754/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3754/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,

розглянувши заяву представника позивачки адвоката Радь Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -

в с т а н о в и в:

Представник позивачки адвокат Радь Іван Іванович, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся із вищевказаною заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно (за виключенням реєстрації арешту, накладеного судом для забезпечення позову/виконання рішення), скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав щодо 1/2 частини нерухомого майна - квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2617615021000, адреса: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності; щодо 1/2 частини нерухомого майна - квартири, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2617602521000, адреса: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що між сторонами справи наявний спір щодо 1/2 частини коштів які є об`єктом спільної сумісної власності. Водночас, беручи до уваги значний розмір заборгованості відповідача, поведінку останнього яка проявилась в безпідставному розірванні попереднього договору купівлі-продажу укладеного в інтересах сім`ї, а також дії які були вчинені з метою якнайшвидшого відчуження належного житлового будинку та земельної ділянки, вважаю, що в даному випадку існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Відтак представник позивачки з метою належного захисту прав та інтересів просить накласти арешт на частину належного відповідачу нерухомого майна в межах ціни заявлених позовних вимог.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (пункт 1 частини першої, частина третястатті 150 ЦПК України).

З позовної заяви вбачається, що між сторонами справи існує спір щодо відшкодування вартості частини суми, отриманої від продажу нерухомого майна, яке було об`єктом спільної сумісної власності, а саме: 1155622 грн.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач посилається на те, що незастосування даного заходу забезпечення позову може суттєво утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, представником позивачки не наведено жодного обґрунтування, що саме цей вид заходу забезпечення позову необхідно вжити, та що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду. Не доведено та не надано належних доказів того, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, є співмірним із заявленими позовними вимогами, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не доведено в чому.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 81, 149,150, 151,153,260,261,353,354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивачки адвоката Радь Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проподіл спільногомайна подружжя -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо доЗакарпатського апеляційного суду.

Суддя І.О. Шепетко