Ухвала

від 14.03.2024 по справі 127/13580/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/13580/23

Провадження № 22-ц/801/580/2024

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.

Доповідач :Береговий О. Ю.

УХВАЛА

14 березня 2024 рокуСправа № 127/13580/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Сала Т.Б., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Пенсійний фонд України,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

встановив:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2024 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди закрито.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини стосуються проходження ОСОБА_1 публічної служби, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просила оскаржувану ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання заявника судом першої інстанції не враховано, що сама участь у спорі суб`єктів владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Вважає, що її було звільнено у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. При цьому зазначає, що Управління не було державним органом, а посади його працівників не належали до посад державної служби, а тому вона звернулась до суду за захистом своїх приватноправових відносин (трудових прав), які виникли на підставі трудового договору, укладеного між нею та управлінням. Вважає, що управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області при проведені звільнення позивача не було наділено по відношенню до неї владними управлінськими функціями, як і не наділений ними і Пенсійний фонд України по даному спору.

Вінницьким апеляційним судом за поданою апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (ст. 403 ЦПК України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ССПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

В іншій справі, Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ССПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

Ухвалою від 21 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 712/4776/23.

Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав наступне:

«За результатами аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні національних судів вже перебуває значна кількість справ, пов`язаних з визнанням незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов?язаних із набрання з 01 січня 2023 року чинності Законом України від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.»;

«Результат аналізу судової практики свідчить про винесення судом суперечливих судових рішень у питанні що стосується юрисдикції спірних правовідносин, відсутності єдності судової практики, зокрема у зв`язку із відсутністю правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо такого роду питань.».

Тобто, питання яке є предметом дослідження в вищезазначеній справі є порушення/не порушення правил предметної юрисдикції.

Натомість у цій справі ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2024 року саме з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Відтак, справа № 712/4776/23, яка перебуває в провадженні Великої Палати Верховного Суду, має подібні правовідносини з цією справою.

Таким чином, оскільки правовідносини у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, є подібними до правовідносин у справі № 712/4776/23, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому колегія суддів вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 712/4776/23.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 252, 253, 260 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 712/4776/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: Т.Б. Сало

Т.М. Шемета