Постанова

від 05.03.2024 по справі 910/20810/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/20810/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Старча А.В. (довіреність від 27.12.2023 №27/12/23-04)

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 (повний текст складено - 27.11.2023)

у справі №910/20810/20 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон»

про стягнення 588 678, 20 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон»

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про визнання недійсним акту звіряння розрахунків,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" про стягнення 588678, 20 грн, з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді у розмірі 526 112, 85 грн, пеня у розмірі 41 272, 23 грн, проценти річних у розмірі 12 374, 58 грн, втрати від інфляції у розмірі 8 918, 54 грн.

В подальшому ТОВ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" подало до господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 (а.с.162-165 т.1).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), останнім здійснено зміну його найменування з ТОВ «Водоканал - Сервіс» на ТОВ «Фаєплон» з місцезнаходженням за адресою: 87526, Донецбка область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, будинок 4. (а.с.117 т.3)

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2023 (з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 30.11.2023 про виправлення описки, якою в тексті рішення господарського суду міста Києва у справі №910/20810/23 дату ухвалення рішення з "27.11.2023" замінено на "13.04.2023") позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Фаєплон» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 526 112,85 грн. основного боргу, 10 478,38 грн. процентів річних, 7855,04 грн. втрат від інфляції та судовий збір у розмірі 8166, 69 грн. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2023 в частині відмови в стягненні пені в розмірі 41 272, 23 грн та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" пеню в розмірі 41 272, 23 грн. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 026, 00 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд залишив поза увагою:

1) право постачальника нараховувати неустойку;

2) вимогу про стягнення пені заявлено за період з листопада 2019 по вересень 2020, тому враховуючи, що Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17.03.2020 скаржник вважає неправомірним застосування норм цього закону до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга подана 08.01.2024 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/20810/20 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20810/20.

18.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/20810/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 поновлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/20810/20, відкрито апеляційне провадження у справі №910/20810/20, зупинити дію оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/20810/20 до закінчення апеляційного провадження у даній справі, призначити справу до розгляду на 05.03.2024.

У судовому засіданні, 05.03.2024 представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову, прийняти нове рішення яким задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на офіційну електронну адресу сторін в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також додатково була направлена ухвала на електронну адресу відповідача яка зазначена в процесуальних документах. (а.с.115,116 т.3)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 05.03.2024.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а також того, що межами апеляційного оскарження є вимоги за первісним позовом про стягнення пені, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.01.2019 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (позивач за первісним позовом у справі, постачальник за договором) та ТОВ "Водоканал-Сервіс" (відповідач за первісним позовом у справі, споживач за договором) укладено Договір № 530281 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір) (а.с.63-66 т.1), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію у гарячій воді споживачу для потреб опалення, а споживач зобов`язується отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.05.2019 року, а в частині зобов`язання споживача розрахуватися за спожиту теплову енергію, до повного цього зобов`язання виконання. Керуючись приписами статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (пункт 4.4 договору).

Згідно з пунктом 1 додатку № 2 розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 22.12.2018 року № 2340, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ: опалення житловими організаціями - 1342,98 грн./Гкал. (а.с.68-69 т.1)

Відповідно до пункту 8 додатку № 2 до договору споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює (підписує необхідні документи) і повертає один примірник акта приймання - передавання товарної продукції та акта звіряння постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 9 цього ж додатку визначено, що споживач на відкритий розрахунковий рахунок постачальника щомісячно забезпечує не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію.

07 листопада 2019 року сторонами справи укладено Угоду № Р-530281/2019/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 17.01.2019 р. № 530281 (далі - Угода про реструктуризацію) (а.с.114 т.1), відповідно до умов пункту 1 якої споживач визнає та підтверджує заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за Договором від 17.01.2019 року № 530281 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.11.2019 р. у загальній сумі 9207,24 грн. з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 Угоди про реструктуризацію споживач зобов`язується сплатити зазначену у пункті 1 цієї Угоди суму заборгованості протягом листопада 2019 року до 25 числа згідно з вищевказаним договором за реквізитами згідно тарифних груп.

Також сторонами узгоджено та підписано Графік погашення заборгованості до Угоди про реструктуризацію на загальну суму 9207,24 грн. до 25 числа місяця (а.с.114 зворот т.1).

Згідно з пунктом 3 Угоди про реструктуризацію споживач разом зі сплатою суми, зазначеної у п. 1 цієї угоди, зобов`язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 17.01.2019 року №530281.

Сторони домовились, що Угода втрачає чинність у разі прострочення споживачем оплати заборгованості понад 10 днів від строку, встановленого в пункті 2 цієї угоди, а КП "Київтеплоенерго" набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу (пункт 8 Угоди про реструктуризацію).

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення постачальником у 2019-2020 році теплопостачання на об`єкт споживача за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 8А на загальну суму 526 112, 85 грн., а саме складеними КП «Київтеплоенерго» за особистим рахунком абонента № 530281 корінці нарядами № 2111 від 25.10.2019 р. (а.с.33 т.1) про включення та № 1295 від 05.04.2020 р. (а.с.34 т.1) про відключення споживача ТОВ «Водоканал-Сервіс» (житловий будинок) бул. Дружби народів, 8-А, а також актами приймання-передавання товарної продукції (теплової енергії) за період листопад 2019 - вересень 2020 року (а.с.11-31т.1), обліковими картками за період з листопада 2019 року по вересень 2020 (а.с.12-32т.1) року та щомісячними актами звіряння розрахунків за теплову енергію згідно Договору № 530281 від 17.01.2019 року за листопад 2019 року - вересень 2020 року, довідки про нарахування за теплову енергію згідно Договору № 530281 від 17.01.2019 року за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року (а.с.76-77 т.1).

Оскільки відповідачем не здійснювалась своєчасна оплата спожитої за Договором теплової енергії у гарячій воді та з метою досудового врегулювання спору постачальник звернувся до споживача з вимогою №30/вих.-530281 від 23.09.2020 р. (а.с.61 т.1) щодо сплати заборгованості, факт надсилання якої підтверджується копіями фіскального чеку від 24.09.2020 року, накладної № 0103274357405 від 24.09.2020 р. та опису вкладення у цінний лист від 24.09.2020 року.

Проте, зазначена вимога залишена споживачем ТОВ «Водоканал-Сервіс» без відповіді та задоволення.

На підтвердження обсягу заборгованості споживача позивачем за первісним позовом надано підписаний обома сторонами без зауважень Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 р. за обліковим записом № 530281, згідно якого станом на 01.10.2020 р. заборгованість споживача становить 526 112, 85 грн. (а.с.9 т.1)

Первісні позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530281 від 17.01.2019 р. в частині своєчасної та повної оплати спожитої відповідачем теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог в частин стягнення заборгованості та нарахованих на неї 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на те, що відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав свій обов`язок зі сплати регулярних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість, на яку також нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Вимогу про стягнення пені залишено без задоволення з посиланням на те, що сторонами у договорі не обумовлено розміру пені, у законодавстві встановлено виключно граничний (а не фактичний) розмір пені, крім того, дію цієї норми зупинено, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Аналогічні обов`язки споживача містяться в пункті 40 Правил користування тепловою енергією, згідно яких споживач теплової енергії, а також Додатку № 2 до Договору та п.2.3.1 п. 2.3 останнього.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем за первісним позовом на виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами Договором здійснено поставку відповідачу теплової енергії у гарячій воді, зокрема, у період з 01.11.2019 р. - 01.10.2020 р. на загальну суму 526 112, 85 грн.

Докази наявності заперечень щодо факту отримання та обсягів поставленої позивачем за первісним позовом теплової енергії у гарячій воді за спірний період, пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів постачання теплової енергії у гарячій воді та/або опротестування даних, зазначених в облікових картках (табуляграмах) та розрахункових документах за період з листопада 2019 по вересень 2020 року, а також будь-які заперечення щодо повного та належного виконання КП "Київтеплоенерго" умов Договору з боку відповідача за первісним позовом як споживача під час постачання теплової енергії у спірний період були відсутні.

Доказів на підтвердження відключення від постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 8-А матеріали справи також не містять.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання з постачання теплової енергії, обумовлені Договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято та спожито теплову енергію у вказаних обсягах.

Реєстру оплат ТОВ «Водоканал-Сервіс» за період з 01.11.2019 р. по 30.09.2020 р. свідчить про те, що відповідачем за первісним позовом за спірний період сплачено теплопостачальній організації 316030,32 грн., у тому числі здійснено оплату поставленої позивачем теплової енергії за Угодою про реструктуризацію в загальній сумі 9207, 24 грн., за спірним Договором сплачено 306823, 08 грн.

Розмір здійсненої оплати за Договором та Угодою про реструктуризацію, а також порядок її зарахування Комунальним підприємством «Київтеплоенерго» відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не заперечувався.

Таким чином, з урахуванням здійснених оплат залишок неоплаченої споживачем теплової енергії в гарячій воді, поставленої за Договором позивачем за первісним позовом, становить 526112,85 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У зв`язку з простроченням відповідачем за первісним позовом виконання зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії у строк, визначений умовами Договору, позивачем за первісним позовом нараховано та пред`явлено до стягнення пеню в сумі 41 272, 23 грн., на заборгованість яка існувала в період з 01.11.2019 р. по 01.10.2020 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Відповідно, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції.

Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі, обумовленому чинним законодавством України (п.3.3 Договору).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 908/1501/18, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки в п. 3.3 Договору не передбачений конкретний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом і законом також не встановлено розмір пені, а встановлено тільки її граничний розмір, отже сторонами не досягнуто письмової домовленості щодо забезпечення зобов`язань за Договором неустойкою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що чинне законодавство, без визначення чіткого розміру неустойки (пені) із загальним посиланням на приписи законодавства не дають визначення самого розміру пені, а тому підстави для її нарахування за Договором відсутні.

При цьому, з огляду на те, що саме вказану обставину судом першої інстанції визначено у якості основної підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, колегія суддів зазначає, що про те, що твердження скаржника про неможливість застосування до вимог про стягнення нарахованої до 17.03.2020 пені Закону України від 17.03.2020 року № 533-IX правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Так, суд першої інстанції, додатково до основної підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, зауважив, що дія ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» як спеціального закону у спірних правовідносинах була зупинена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 року № 533-IX, який набрав чинності 18.03.2020 року.

Відповідно до підп. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. № 530-ІХ, що набрав чинності 17.03.2020 р., на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки дія Закону України № 530-ІХ від 17.03.2020 р. поширюється на договірні відносини між КП «Київтеплоенерго» та ТОВ «Фаєплон» у даній справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування відповідальності у вигляді пені щодо заборгованості, яка виникла з 17.03.2020 р.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що первісні позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання споживачем зобов`язань по оплати спожитої теплової енергії в розмірі 41 272, 23 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Враховуючи те, що позивач за первісним позовом не оскаржує рішення суду в іншій частині, у колегії суддів в силу положень ст. 269 ГПК України відсутні підстави для надання оцінки висновками суду в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення заборгованості, процентів річних та інфляційних втрат, а також відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надано, а тому погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/20810/20, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/20810/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/20810/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/20810/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 13.03.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко