Постанова

від 22.09.2021 по справі 910/20810/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. Справа№ 910/20810/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Загрунній Л.І.

за участю представників зазначених в протоколі від 22.09.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 р.

у справі № 910/20810/20 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації)

"Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-

СЕРВІС"

про стягнення 588 678,20 грн.

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-

СЕРВІС

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про визнання недійсним акту звіряння розрахунків.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" про стягнення 588 678,20 грн., з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді у розмірі 526112,85 грн., пеня у розмірі 41272,23 грн., проценти річних у розмірі 12374,58 грн., втрати від інфляції у розмірі 8918,54 грн.

24.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" звернулось із зустрічною позовною заявою до Господарського суду міста Києва із до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 року, укладеного між сторонами.

Водночас, відповідач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про призначення комплексної економічної судової експертизи з залученням спеціаліста теплотехніка.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/20810/20, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження, ухвалено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.05.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року по справі № 910/20810/20 відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" про призначення комплексної судової економічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі № 910/20810/20 судову комплексну економічну експертизу. Проведення судової комплексної економічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська). Провадження у справі № 910/20810/20 зупинено на час проведення комплексної судової економічної експертизи та отримання її результатів.

Призначаючи у справі судову експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення важливих для правильного вирішення даного спору фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме, встановлення дійсного обсягу спожитої відповідачем за первісним позовом теплової енергії в гарячій воді та вартості спожитої теплової енергії, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року по справі № 910/20810/20 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та неправильно встановлені обставини, що мають значення для вирішення питання про призначення експертизи, у зв`язку з чим викладені в ухвалі висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував на те, що матеріали справи містять достатню кількість належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність заборгованості ТОВ "Водоканал-Сервіс" перед КП "Київтеплоенерго" та дають можливість вирішити справу по суті без призначення експертизи; на підтвердження фактичного обсягу отриманої ТОВ "Водоканал-Сервіс" теплової енергії у матеріалах справи наявні відомості обліку споживання теплової за приладом обліку, надані останнім з метою здійснення обліку теплоспоживання КП "Київтеплоенерго" та здійснення відповідних нарахувань; з метою відображення стану заборгованості відповідача за первісним позовом; позивачем за первісним позовом надано складений та підписаний сторонами Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020; відповідачем вживаються дії з затягування судового процесу шляхом заявлення необґрунтованих та безпідставних клопотань про призначення експертизи; проведення судової експертизи призводить до додаткових судових витрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року по справі № 910/20810/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач), Євсіков О.О., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року по справі № 910/20810/20 та поновлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та призначено справу до розгляду на 22.09.2021 р.

Розпорядженням № 09.1-08/4628/21 Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року, у зв`язку з перебуванням суддів Євсікова О.О. та Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20810/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року апеляційну скаргу у справі №910/20810/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року справу №910/20890/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Представник позивача за первісним позовом у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року у справі №910/20810/20 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

22.09.2021р. представники відповідача за первісним позовом у судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 та частини 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову у даній справі є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року (включно) за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1530281 від 17.01.2019.

Обґрунтовуючи подане клопотання про призначення у справі комплексної економічної судової експертизи, відповідач за первісним позовом наголошував на тому, що надані позивачем за первісним позовом на підтвердження своїх вимог докази є неналежними, не містять усіх обов`язкових реквізитів, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а передбачених договором доказів обліку теплової енергії у спірний період матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про призначення комплексної судової економічної експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

З аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з ч.ч. 2-6 ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до п. 1.2.3 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, одним із основних видів (підвидів) експертиз є економічна, до якої належать експертизи бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Згідно з п. 1.5 розділу I вказаної Інструкції (в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали) експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

За змістом ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" до державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

З огляду на викладене, враховуючи, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, зокрема, для перевірки документальної обґрунтованості вимог позивача за первісним позовом, що стосується встановлення дійсного обсягу спожитої відповідачем за первісним позовом теплової енергії в гарячій воді та вартості спожитої останнім теплової енергії, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а доводи сторін в цій частині є взаємно суперечливими та жодною стороною не наданий висновок експерта з вказаних питань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність сукупності необхідних для призначення судової експертизи умов, визначених ч. 1 ст. 99 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

З огляду на вищевикладені обставини справи та вимоги законодавства, колегія суддів поділяє та вважає правильною позицію суду першої інстанції про наявність правових підстав для призначення комплексної економічної судової експертизи та необхідність зупинення провадження у даній справі на час її проведення та отримання відповідного висновку експерта.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення питання про призначення судової експертизи у даній справі.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/20810/20 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.06.2021 р. у справі № 910/20810/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.09.2021р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець