ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.01.2024Справа № 910/682/20
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко - Легких Г. П.,
за участю секретаря - Конон В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/682/20
За позовом: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016)
До: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 )
3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 )
4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_4 )
5) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_5 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк» (01032, м. Київ, вул. Тараса Шевченка, буд. 35; ідентифікаційний код: 33305163)
Про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн
За участі представників сторін:
Представник позивача: Щербина О.Ю. (приміщення суду) - самопредставництво.
Відповідач-1: не прибув;
Представник відповідача-2: Кобець Р.Ю. (приміщення суду) - адвокат, ордер серії АІ №1294855 від 20.10.2022 від 10.09.22.
Відповідач-3: не прибув;
Представник відповідача-4: Шило Є.П. (приміщення суду) - адвокат, ордер серії ВК № 1102794 від 14.09.2023.
Представник відповідача-5: Гук О.О. (приміщення суду) - адвокат, ордер серії АІ №1150530 від 09.09.21.
Третя особа: не прибув;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач-1), ОСОБА_2 (далі відповідач-2), ОСОБА_3 (далі відповідач-3), ОСОБА_4 (далі відповідач-4) та ОСОБА_5 (далі відповідач-5) про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн, завданої діями посадових осіб юридичній особі (ПАТ КБ "Євробанк").
23.01.2020 судом було зроблено запити щодо встановлення місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
31.01.2020 до суду від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області та 06.02.2020 від Солом`янської районної в місті державної адміністрації надійшла відповідь на запит про місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .
31.01.2020 від відповідача-5 надійшла заява про повернення позовної заяви, в якій останній посилається на порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, оскільки вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах та інших правочинах.
03.02.2020 від Оболонської районної в місті державної адміністрації надійшла інформація щодо місця проживання ОСОБА_3 .
04.02.2020 від Печерської районної в місті державної адміністрації надійшла відповідь на запит про місце проживання ОСОБА_4 .
06.02.2020 від Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит про місце проживання ОСОБА_1 .
07.02.2020 електронною поштою без ЕЦП та 10.02.2020 засобами поштового зв`язку від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надійшов лист № 51с/01-07 від 04.02.2020 в якому повідомлялося, що розпорядником інформації щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб є Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, у зв`язку з чим Суд 27.02.2020 здійснив запит про встановлення місця проживання ОСОБА_2 до даного органу.
10.02.2020 від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит, згідно з якої місцем проживання та реєстрації ОСОБА_5 є АДРЕСА_6 станом на момент надання відповіді на запит).
31.03.2020 до суду від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області надійшла відповідь на запит про місце проживання ОСОБА_2 .
14.04.2020 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 14.04.2020 для усунення недоліків позовної заяви.
29.04.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 повернув позовну заяву без розгляду з огляду на порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 без змін.
Постановою Верховного суду у складі касаційного господарського суду від 28.07.2021 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі №910/682/20.
11.08.2021 матеріали справи №910/682/20 повернулись до Господарського суду міста Києва.
26.08.2021 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та призначив підготовче засідання у справі на 14.09.2021, про що постановив відповідну ухвалу, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятих процесуальних рішень.
31.08.2021 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, а саме про надання документів по справі - оригіналу позовної заяви від 17.01.2020 за вих. № 46-770/20 разом з усіма додатками до неї.
13.09.2021 від відповідача - 5 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
14.09.2021 від відповідачів - 1, 2 надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, та відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 14.09.2021 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні заяви відповідачів - 1, 2 про залучення третіх осіб, та відклав підготовче засідання у справі на 12.10.2021.
30.09.2021 від відповідача - 5 надійшов відзив, а також клопотання про витребування оригіналів доказів, в якому відповідач - 5 просить суд витребувати в архіві Національного банку України оригінали протоколів засідань кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 25.02.2011 № 167, від 29.12.2011 № 1524, від 02.07.2010 № 137, від 27.12.2012 № 491/1, від 25.02.2011 № б/н, від 28.02.2011 № б/н, від 02.03.2011, від 12.03.2011 № б/н, від 29.12.2011 та оригінали протоколів засідань кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» № 1224, від 29.10.2010 № 507, від 27.12.2010 № 491/1, від 25.02.2011 № б/н, від 29.12.2011 № 1524.
04.10.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідачів - 1, 2 по справі.
12.10.2021 від відповідачів - 1, 2 надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якому заявник просив суд призначити у справі економічну експертизу та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Відповідач - 5 у судовому засіданні 12.10.2021 року заявив уточнене клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати в архіві Національного банку України оригінали протоколів засідань кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 25.02.2011 № 167, від 29.12.2011 № 1524, від 02.07.2010 № 137, від 27.12.2012 № 491/1, від 25.02.2011 № б/н, від 28.02.2011 № б/н, від 02.03.2011, від 12.03.2011 № б/н, від 29.12.2011 та оригінали протоколів засідань кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» № 1224, від 29.10.2010 № 507, від 27.12.2010 № 491/1, від 25.02.2011 № б/н, від 29.12.2011 № 1524 та копії відповідних кредитних заявок підрозділів - ініціаторів, які були розглянуті на кредитному комітеті.
Розглянувши у судовому засіданні 12.10.2021 подані клопотання, суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача 1,2 про поновлення строку та долучити до матеріалів справи докази, що додані до клопотання; відмовити у задоволенні клопотання відповідача 1,2 про призначення експертизи; частково задовольнити клопотання відповідача-5 про витребування доказів від НБУ, про що було постановлено відповідну ухвалу. Суд відклав підготовче судове засідання на 09.11.2021.
02.11.2021 від Національного банку України надійшов лист на виконання ухвали суду від 12.10.2021 про неможливість надання витребуваних доказів.
03.11.2021 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
08.11.2021 від відповідач-5 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
09.11.2021 від відповідачів-1,2 надійшло клопотання про долучення доказів.
09.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-5.
В судове засідання 09.11.2021 суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 07.12.2021.
В судовому засіданні 07.12.2021 представник позивача заявив усне клопотання про поновлення строку для подання раніше поданої відповіді на відзив відповідача-5 та доказів надсилання такої відповіді іншим учасникам судового процесу, а також подав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження направлення відповіді на відзив іншим учасникам справи. В судовому засіданні 07.12.21 року суд також розглянув клопотання представника відповідача 1,2 про поновлення строку для подання доказів. Заслухавши думку присутніх учасників справи, суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача, а також представника відповідача-1,2 про поновлення строку для подання відповіді на відзив та доказів. Суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 18.01.2022 та встановив відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк для подання пояснень щодо поданих відповідачами нових доказів, мотиви протокольної ухвали були викладені в ухвалі від 09.12.2021.
23.12.2021 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_6 надійшла заява про вступ у справу.
30.12.2021 від відповідачів - 1, 2 надійшли: клопотання про призначення судової експертизи, клопотання про витребування доказів, а також клопотання про приєднання доказів.
30.12.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо наданих відповідачами-1,2 доказів.
04.01.2022 до суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
14.01.2022 до суду від відповідача-5 надійшли клопотання про витребування доказів, клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про долучення доказів.
17.01.2022 до суду від відповідачів-1, 2 надійшло уточнення до клопотання про призначення судової експертизи, уточнення до клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні 18.01.2022 представник відповідача-5 подав клопотання про застосування строків позовної давності. У судовому засіданні, суд на місці ухвалив: задовольнити клопотання позивача та приєднати докази до матеріалів справи; відкласти розгляд клопотання відповідачів -1,2 про долучення доказів; задовольнити клопотання відповідача-5 та приєднати докази до матеріалів справи; відмовити у задоволенні клопотань відповідачів-1,2,5 про витребування доказів; відмовити у задоволенні клопотання відовідачів-1,2 про призначення експертизи; відмовити у задоволенні клопотання відповідача-5 про зупинення провадження у справі; закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 03.03.2022.
28.04.2022 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача-5 про застосування строку позовної давності.
Судове засідання, призначене на 03.03.2022, не відбулося, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України та введенням указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та відсутністю можливості забезпечити розгляд справи у відкритому судовому засіданні із забезпеченням безпеки працівників суду та відвідувачів суду.
18.05.2022 суд ухвалою викликом-повідомленням повідомив сторін про визначення нової дати судового засідання по суті справи на 16.06.2022.
02.06.2022 до суду від позивача надійшла заява про долучення документів.
15.06.2022 до суду від відповідачів-1, 2 надійшли пояснення щодо поданого 30.12.2021 клопотання про долучення доказів.
16.06.2022 до суду від відповідачів-1, 2 надійшла заява про застосування строку позовної давності.
У судовому засіданні 16.06.2022 суд заслухавши вступне слово позивача, на місці ухвалив: задовольнити клопотання відповідачів-1,2 про долучення доказів, що було подано 30.12.2021 та приєднав такі докази до матеріалів справи, оголосив перерву в судовому засіданні по суті справи до 21.07.2022.
У судовому засіданні 21.07.2022 суд продовживши слухання вступного слова позивача, на місці ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 20.09.2022.
У судовому засіданні 20.09.2022 суд на місці ухвалив: витребувати у позивача письмові пояснення щодо обґрунтування суми балансової заборгованості, яка визначена відповідно до довідки 27.09.2021, відкласти розгляд справи по суті на 20.10.2022.
20.10.2022 до суду від позивача на виконання вимог протокольної ухвали суду від 20.09.2022 надійшли письмові пояснення.
20.10.2022 до суду від відповідачів-1, 2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
20.10.2022 до суду від адвоката Таратун А. В. надійшли письмові пояснення щодо припинення представництва відповідача-2 у справі.
Судове засідання призначене на 20.10.2022 не відбулося, у зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги та відключенням електроенергії по вулиці Богдана Хмельницького, суд відклав розгляд справи по суті на 10.11.2022, про що повідомлено сторін ухвалою викликом-повідомленням від 21.10.2022.
У судовому засіданні 10.11.2022 суд, заслухавши вступні слова відповідачів, на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 15.12.2022.
У судовому засіданні 15.12.2022 суд, розпочавши стадію дослідження доказів, на місці ухвалив, відкласти судове засідання по суті на 28.03.2023, а також зобов`язати позивача надати суду докази направлення запиту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також відповідь (супровідний лист) від комісії.
28.03.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.
У судовому засідання 28.03.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті на 18.04.2023.
У судовому засіданні 18.04.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті на 23.05.2023.
12.05.2023 до суду від відповідача-5 надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні 23.05.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 20.06.2023.
У судовому засіданні 20.06.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті на 18.07.2023.
У судовому засіданні 18.07.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті на 14.09.2023.
14.09.2023 до суду від відповідача-4 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 14.09.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті на 17.10.2023.
16.10.2023 до суду від відповідача-4 надійшли письмові пояснення у справі.
17.10.2023 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 17.10.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті на 21.11.2023.
20.11.2023 до суду від відповідача-2 надійшла промова до судових дебатів.
У судовому засіданні 21.11.2023, суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 16.01.2024.
25.12.2023 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 16.01.2024 прибули представники позивача, відповідачів-2, 4, 5. Інші учасники справи або їх представники не прибули. Заслухавши виступ у судових дебатах присутніх представників сторін, які підтримали власні доводи та заперечення, що викладені у заявах по суті справи, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову) .
I.I. Вчинення правочинів, якими завдано шкоду (2010-2016).
1.1. Щодо Договору кредиту №ЮЛ-36/2011/ЦП-1 від 25.02.2011 (надалі - Договір кредиту 1) та Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 (надалі - Договір застави 1)
- 25.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідач-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №167 (том 2, а.с. 165) про надання кредиту ТОВ «Аваль-Брок» в сумі 9 843 437, 50 грн, строком на 12 місяці з процентною ставкою 15 % річних під заставу цінних паперів.
В цей же день, ПАТ КБ «Євробанк», надав кредит ТОВ «Аваль-Брок» у розмірі 9 843 437, 50 грн на підставі Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 166-170).
Згідно умов п. 1.1.1. Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 кредит погашається в кінці строку дії кредитного договору, а саме 23.02.2012 року включно.
В день укладення кредитного договору, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аваль-Брок» укладено забезпечувальний договір - Договір застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 (том 2, а.с. 198-202 - договір застави 1).
Відповідно до п. 1.2. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 предметом застави є цінні папери:
Вид та форма випуску ЦП: Іменні дисконтні;
Емітент ЦП: ЗНВПІФ «Сучасний інвестиційний стандарт»
Код за ЄДРПОУ/ЄДРІСІ Емітента: 2331286
Код ISIN UA4000051080
Форма існування ЦП: Без документарна
Номінальна вартість одного ЦП, грн: 1 000, 00
Загальна кількість ЦП: 9 750 шт.
Загальна номінальна вартість ЦП: 9750 000, 00
Відповідно до п. 1.3. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 - вартість предмета застави становить 9 750 000, 00 грн.
Згідно п. 1.5. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-36/2010/ЦП-1 від 25.02.2011 - предмет застави обліковується у Зберігача цінних паперів - ТОВ «Аваль-Брок» (код ЄДРПОУ 19497799, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код в депозитарії ВАТ «МФС» - 1144).
- 29.12.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №1524 (том 2, а.с. 174-176 та 228-230, том 3, а.с. 35-37) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: зменшено розмір процентної ставки з 15 % річних до 11,0 % річних.
На наступний день, 30.12.2011 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аваль-Брок» укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 177-178) про зменшення розміру процентної ставки з 15 % річних до 11,0 % річних.
- 23.02.2012 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1) та члена Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 179) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) кінцевий строк погашення кредиту з 23.02.2012 на 21.02.2013.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аваль-Брок» укладено Договір про внесення змін №1 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 180), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 9 843 437, 50 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк по 21.02.2013.
- 21.02.2013 на засідання Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3) та ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №208 (том 2, а.с. 181) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 21.02.2013 на 20.02.2015.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аваль-Брок» укладено Договір про внесення змін №2 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 182-193), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 9 843 437, 50 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк по 20.02.2015.
- 17.02.2015 на засідання Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3) та ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 194) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 20.02.2015 на 22.02.2016.
20.02.2015 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аваль-Брок» укладено Договір про внесення змін №2 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 195), яким визначено кінцевий строк погашення кредиту 22.02.2016.
- 22.02.2016 на засідання Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2) та члена Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 196) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 22.02.2016 на 23.02.2017.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аваль-Брок» укладено Договір про внесення змін №4 до Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (том 2, а.с. 197), яким визначено кінцевий строк погашення кредиту 23.02.2017.
Згідно даних ЄДРПОУ 19.12.2017 позичальник змінив своє найменування з ТОВ «Аваль-Брок» на ТОВ «Ті Енд Сі» (ідентифікаційний код: 19497799) та продовжує здійснювати господарську діяльність.
Позивач стверджує, що внаслідок вище перелічених дій відповідачів, кредитні зобов`язання по Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 виконані не були, а грошові кошти у розмірі 12 648894, 42 грн не повернуто ПАТ КБ «Євробанк», чим завдано банку збитків.
1.2. Щодо Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (надалі - Договір кредиту 2) та Договір застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 (надалі - Договір застави 2).
- 02.07.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №137 (том 2, а.с. 205-209) про надання кредиту ТОВ «КУА «Парламент» в сумі 3 700 000, 00 грн, строком на 24 місяці з процентною ставкою 13, 75 річних під заставу цінних паперів.
В цей же день, ПАТ КБ «Євробанк», надав кредит ТОВ «КУА «Парламент» у розмірі 3 700 000, 00 грн на підставі Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 210-214).
Згідно умов п. 1.1.1. Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 кредит погашається в кінці строку дії кредитного договору, а саме 29.06.2012 року включно.
В день укладення кредитного договору, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено забезпечувальний договір - Договір застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 (том 3, а.с. 13-16).
Відповідно до п. 1.2. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 предметом застави є цінні папери:
Вид та форма випуску ЦП: Іменні дисконтні;
Емітент ЦП: ТОВ «Консалтинговий Блок»;
Код за ЄДРПОУ/ЄДРІСІ Емітента: 35812784
Код ISIN UA400065353
Форма існування ЦП: Без документарна
Номінальна вартість одного ЦП, грн: 1 000, 00
Загальна кількість ЦП: 12 334 шт.
Загальна номінальна вартість ЦП: 12 334 000, 00
Відповідно до п. 1.3. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 - вартість предмета застави становить 12 334 000, 00 грн.
Згідно п. 1.5. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 - предмет застави обліковується у Зберігача цінних паперів - ТОВ «Аваль-Брок» (код ЄДРПОУ 19497799, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код в депозитарії ВАТ «МФС» - 1144).
- 27.12.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №491/1 (том 2, а.с. 219, том 3, а.с. 32) про встановлення кінцевого строку оплати процентів та основного боргу, для фізичних та юридичних осіб - позичальників банку, за користування кредитними коштами у грудні 2010 року по 21.01.2011 року.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №б/н до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 220), за умовами якого сторони дійшли згоди перенести сплату процентів по кредиту за грудень 2010 року на строк по 21.01.2011 включно.
- 25.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1) членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 221) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: взяти додатково майнові права на грошові кошти ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» у розмірі не менше суми кредиту.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №2 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 222), згідно якого в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги майновий поручитель ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» передає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 15 645 414, 20 грн згідно Договору банківського вкладу №ДЮ-291/UAH «Строковий з виплатою процентів щомісячно» від 17.06.2010.
- 28.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 223) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшити розмір кредиту до 5 660 000, 00 грн та взяти додатково в забезпечення по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 майнові права на грошові кошти ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» в розмірі не менше суми кредиту.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №3 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 224) про збільшення суми кредитного ліміту до 5660000, 00 грн.
- 02.03.2011 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №4 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 225) про зменшення суми кредитного ліміту до 3 700000, 00 грн.
- 12.03.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 226) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: встановити загальний ліміт кредитування у розмірі 5 660 000, 00 грн та взяти додатково в забезпечення по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 майнові права на грошові кошти ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» в розмірі не менше суми кредиту.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №5 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 227) про збільшення суми кредитного ліміту до 5 660 000, 00 грн.
- 29.12.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідача-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №1524 (том 2, а.с. 174-176 та 228-230, том 3, а.с. 35-37) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: зменшено розмір процентної ставки з 13, 75 % річних до 11, 0 % річних.
На наступний день, 30.12.2011 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 231-232) про зменшення розміру процентної ставки з 13, 75 % річних до 11, 0 % річних.
- 27.06.2012 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2) та члена Кредитного комітету ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 233) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 29.06.2012 на 14.06.2013.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 234-235), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 5 660 000, 00 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк 14.06.2013.
- 13.06.2013 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3) ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 236) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 14.06.2013 на 13.06.2014.
На наступний день, 14.06.2013 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №8 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 236), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 5 660 000, 00 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк 13.06.2014.
- 17.06.2013 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №850 (том 2, а.с. 237, том 3, а.с. 43) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: вивести з застави додаткове забезпечення майнові права на грошові кошти ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» в сумі 15 600 000, 00 грн.
- 05.06.2014 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідача-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 238) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 13.06.2014 на 01.07.2015.
На наступний день, 06.06.2014 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №10 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 239-247), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 5 660 000, 00 грн зі сплатою 12, 0 % річних у строк 01.07.2015.
- 01.07.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 248) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 01.07.2015 на 02.07.2016, також змінено графік погашення по тілу кредиту з січня 2016 року рівними частинами, окрім останнього місяця.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №11 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 2, а.с. 249), яким визначено термін погашення кредиту у розмірі 5 660 000, 00 грн рівними частинами, окрім останнього місяця у сумі 528 567, 30 грн по 01.07.2016.
-29.12.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 2, а.с. 250) про задоволення звернення ТОВ «Свіссінвест» та ухвалено змінити поточного позичальника по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 - ТОВ «КУА «Парламент» на ТОВ «Свіссінвест».
На наступний день, 30.12.2015 між ПАТ КБ «Євробанк», ТОВ «КУА «Парламент» та ТОВ «Свіссінвест» укладено Договір про переведення боргу за Договором кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 3, а.с. 1-2) за умовами якого борг у сумі 3 735 765, 96 грн за Договором кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 було переведено на нового боржника ТОВ «Свіссінвест».
30.12.2015 між ПАТ КБ «Євробанк», ТОВ «КУА «Парламент» та ТОВ «Свіссінвест» також укладено Договір про внесення змін №1 до Договору застави цінних паперів №ЮЛ-62/2010/ЦП-1 від 02.07.2010 (том 3, а.с. 17-22).
- 06.01.2016 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі члена Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 3) про задоволення звернення ТОВ «Свіссінвест» щодо встановлення кінцевого строку погашення заборгованості по тілу кредиту за Договором кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 - в кінці терміну кредитування (02.07.2016).
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Свіссінвест» було укладено Договір про внесення змін №14 до Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 (том 3, а.с. 4), яким змінено графік погашення по тілу кредиту, встановивши обов`язок нового боржника повернути кредитні кошти по тілу кредиту 02.07.2016.
Згідно даних ЄДРПОУ господарська діяльність ТОВ «Свіссінвест» (ідентифікаційний код 37266778) є припиненою з 29.12.2018.
ТОВ «КУА «Парламент» продовжує здійснювати господарську діяльність.
Позивач стверджує, що внаслідок вище перелічених дій відповідачів, кредитні зобов`язання по Договору кредиту №ЮЛ-62/2010-К від 02.07.2010 виконані не були, а грошові кошти у розмірі 5 138 213, 69 грн не повернуто ПАТ КБ «Євробанк», чим завдано банку збитків.
1.3. Щодо Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (надалі - Договір кредиту 3) та Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 (надалі - Договір застави 3).
29.10.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідач-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №507 (том 3, а.с. 23) про надання кредиту ТОВ «КУА «Парламент» в сумі 3735 653, 14 грн, строком на 2 роки з процентною ставкою 13, 75 річних під заставу цінних паперів.
В цей же день, ПАТ КБ «Євробанк», надав кредит ТОВ «КУА «Парламент» у розмірі 3 735 653, 14 грн на підставі Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 2, а.с. 24-28).
Згідно умов п. 1.1.1. Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 кредит погашається в кінці строку дії кредитного договору, а саме 29.10.2012 року включно.
В день укладення кредитного договору, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 (том 3, а.с. 63-66).
Відповідно до п. 1.2. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 предметом застави є цінні папери:
Вид та форма випуску ЦП: Іменні дисконтні;
Емітент ЦП: ТОВ «Консалтинговий Блок»;
Код за ЄДРПОУ/ЄДРІСІ Емітента: 35812784
Код ISIN UA400065353
Форма існування ЦП: Без документарна
Номінальна вартість одного ЦП, грн: 1000, 00
Загальна кількість ЦП: 9 400 шт.
Загальна номінальна вартість ЦП: 9 400000, 00
Відповідно до п. 1.3. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 - вартість предмета застави становить 9 400 000, 00 грн.
Згідно п. 1.5. Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 - предмет застави обліковується у Зберігача цінних паперів - ТОВ «Аваль-Брок» (код ЄДРПОУ 19497799, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код в депозитарії ВАТ «МФС» - 1144).
- 27.12.2010 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідач-1), заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №491/1 (том 2, а.с. 219, том 3, а.с. 32) про встановлення кінцевого строку оплати процентів та основного боргу, для фізичних та юридичних осіб - позичальників банку, за користування кредитними коштами у грудні 2010 року по 21.01.2011 року.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №1 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 33), за умовами якого сторони дійшли згоди перенести сплату процентів по кредиту за грудень 2010 року на строк по 21.01.2011 включно.
- 25.02.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідач-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно було прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 34) про внесення змін до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: взяти додатково майнові права на грошові кошти ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» в розмірі не менше суми кредиту.
- 29.12.2011 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_1 (відповідач-1), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) та ОСОБА_5 (відповідач-5) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №1524 (том 2, а.с. 174-176 та 228-230, том 3, а.с. 35-37) про внесення змін до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: зменшено розмір процентної ставки з 13, 75 % річних до 11, 0 % річних.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 38-39), за умовами якого сторони дійшли згоди зменшити розмір процентної ставки з 13, 75 % до 11, 00 % річних.
- 29.10.2012 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2), членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 40) про внесення змін до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: збільшено (перенесено) кінцевий строк погашення кредиту з 29.10.2012 на 17.06.2013.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Додатковий договір до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 41-42) за умовами якого сторони погодили строк погашення кредиту у сумі 3 735 653, 14 грн зі сплатою 11, 0 % річних у строк 17.06.2013.
- 17.06.2013 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №850 (том 2, а.с. 237, том 3, а.с. 43) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: вивести з застави додаткове забезпечення майнові права на грошові кошти ПАТ «Універмаг «Дитячий світ» в сумі 15600 000, 00 грн.
17.06.2013 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №4 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 44) за умовами якого сторони погодили збільшити (перенести) кінцевий строк погашення кредиту з 17.06.2013 на 13.06.2014.
- 05.06.2014 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 45) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: збільшено строк погашення кредиту з 13.06.2014 на 01.07.2015.
На наступний день, 06.06.2014 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №6 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 46-54), яким визначено строк погашення кредиту у сумі 3 735 653, 14 грн зі сплатою 12, 0 % річних у строк 01.07.2015.
- 01.07.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 55) про внесення змін до умов Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010, а саме: збільшено (перенесено) строк погашення кредиту з 01.07.2015 на 02.07.2016, також змінено графік погашення по тілу кредиту з січні 2016 року рівними частинами, окрім останнього місяця.
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «КУА «Парламент» укладено Договір про внесення змін №7 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 56), яким визначено термін погашення кредиту у розмірі 3 735 653, 14 грн рівними частинами, окрім останнього місяця у сумі 533 663, 14 грн по 02.07.2016.
- 29.12.2015 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі заступника Голови Кредитного комітету ОСОБА_2. (відповідач-2) та членів Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а.с. 58) про задоволення звернення ТОВ «Свіссінвест» та ухвалено змінити поточного позичальника по Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 - ТОВ «КУА «Парламент» на ТОВ «Свіссінвест».
На наступний день, 30.12.2015 між ПАТ КБ «Євробанк», ТОВ «КУА «Парламент» та ТОВ «Свіссінвест» укладено Договір про переведення боргу за Договором кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 59-60) за умовами якого борг у сумі 3 771 764, 44 грн за Договором кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 було переведено на нового боржника ТОВ «Свіссінвест».
30.12.2015 між ПАТ КБ «Євробанк», ТОВ «КУА «Парламент» та ТОВ «Свіссінвест» також укладено Договір про внесення змін №1 до Договору застави цінних паперів №ЮЛ-120/2010/ЦП-1 від 29.10.2010 (том 3, а.с. 67-72).
- 06.01.2016 на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», за участі члена Кредитного комітету ОСОБА_3 (відповідач-3) одноголосно прийнято рішення у вигляді Протоколу №б/н (том 3, а. с. 61) про задоволення звернення ТОВ «Свіссінвест» щодо встановлення кінцевого строку погашення заборгованості по тілу кредиту за Договором кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 - в кінці терміну кредитування (02.07.2016).
В цей же день, між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Свіссінвест» було укладено Договір про внесення змін №10 до Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 (том 3, а.с. 62), яким змінено графік погашення по тілу кредиту, встановивши обов`язок нового боржника повернути кредитні кошти по тілу кредиту 02.07.2016.
Згідно даних ЄДРПОУ господарська діяльність ТОВ «Свіссінвест» (ідентифікаційний код 37266778) є припиненою з 29.12.2018.
ТОВ «КУА «Парламент» продовжує здійснювати господарську діяльність.
Позивач стверджує, що внаслідок вище перелічених дій відповідачів, кредитні зобов`язання по Договору кредиту №ЮЛ-120/2010-К від 29.10.2010 виконані не були, а грошові кошти у розмірі 5 187 726, 40 грн не повернуто ПАТ КБ «Євробанк», чим завдано банку збитків.
I.II Виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку, тимчасова адміністрація та початок ліквідаційної процедури (з червня 2016).
17.06.2016 Національний банк України прийняв рішення № 73-рш "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ЄВРОБАНК" до категорії неплатоспроможних".
17.06.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) було прийнято рішення за № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Рішенням від 16.08.2016 № 215-рш Правління Національного банку України вирішило відкликати банківську ліцензію та ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк»
16.08.2016 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням Фонду, в ПАТ КБ «Євробанк» запроваджено процедуру ліквідації строком на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018 включно.
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду № 2054 від 23.07.2018, № 1185 від 16.08.2019 було продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» до 16.08.2020 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.11.2016 № 2546 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ «Євробанк», який складає 598 199 806,08 грн (зі змінами внесеними рішенням № 2863 від 07.11.2019).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.01.2017 № 163 було затверджено акт формування ліквідаційної маси ПАТ КБ «Євробанк», згідно із яким станом на 01.11.2016 (з врахуванням змін, внесених на підставі рішення №1740 від 11.07.2019) балансова вартість ліквідаційної маси Банку становить 999783047,96 грн та ринкова вартість - 260407411,01 грн. Оціночна вартість майна банку, що є предметом застави становить 1194020,96 грн.
Таким чином, недостатність майна ПАТ КБ «Євробанк» на момент звернення з позовом (17.01.2020) становила 338 986 416, 03 грн.
22.07.2019 року під час ліквідаційної процедури ПАТ КБ «Євробанк» було проведено відкриті торги (аукціон) з продажу активів ПАТ КБ «Євробанк» до складу якого ввійшли права вимоги за Договорами кредиту 1, 2, 3.
19.09.2019 між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" укладений договір про відступлення права вимоги №010/ЮЛ-2019 (том 3, а.с. 153-162) та оплачена сума грошових коштів за відступлення прав вимоги списана Фондом у збиток за результатами продажу кредиту.
Суд констатує, що на час звернення Фонду з даним позовом до господарського суду, а також безпосередньо під час судового розгляду справи, процедура ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» (код ЄДРПОУ: 33305163) не була завершена, а юридична особа не ліквідована (згідно даних ЄДРПОУ знаходиться у стані припинення).
I.III Звернення Фонду з вимогою про відшкодування шкоди (січень 2020).
Фонд стверджує, що під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ КБ «Євробанк» Фондом було виявлено факти прийняття рішень, пов`язаними з банком особами (якими на думку позивача є відповідачі) на підставі яких було здійснено ряд завідомо збиткових операцій, а саме надання кредитних коштів, що не були повернуті банку у великих розмірах юридичним особам під неліквідне забезпечення у вигляді цінних паперів, які суперечили інтересам ПАТ КБ «Євробанк» та його кредиторам, чим завдано банку збитків в сумі 22974834, 52 грн (за вирахуванням суми, що отримана Фондом від продажу прав вимоги по кредитам).
10.01.2020 Фонд керуючись ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції від 21.10.2019, що була чинна станом на дату звернення позивача з позовом) звернувся до пов`язаних з банком осіб (відповідачів у справі) з листами-вимогами про відшкодування завданої шкоди у розмірі 22974 834, 52 грн. Проте, листи-вимоги задоволені не були.
20.01.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернувся до господарського суду з метою стягнення завданих ПАТ КБ «Євробанк» збитків з пов`язаних з банком осіб, діями яких завдано банку шкоди, у примусовому порядку.
ІІ. Предмет позову.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідачів в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» про солідарне стягнення внаслідок недостатності майна банку з пов`язаних з банком осіб, дії яких призвели до завдання шкоди банку, збитків у розмірі 22 974 834, 52 грн.
ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог та третьої особи на стороні позивача.
У своїх заявах по суті спору позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:
(1) під час прийняття рішення у вигляді Протоколу №167 від 25.01.2011 щодо надання кредиту ТОВ «Аваль-Брок» (ТОВ «Ті Енд Сі») (Договір кредиту 1) та ТОВ «КУА «Парламент» (Договір кредиту 2 та Договір кредиту 3) членами Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» не було проведено аналіз кредитоспроможності позичальників, не проведено аналіз відносно ліквідності запропонованих в заставу цінних паперів, не з`ясовано фінансовий стан самих емітентів цінних паперів та ведення ними господарської діяльності, яка б свідчила про можливість емітентів розрахуватися по Інвестиційним сертифікатам, та взагалі не було проведено оцінки предметів застави (цінних паперів) за Договорами застави 1, 2, 3;
(2) згідно Звіту про оцінку частини активів ПАТ КБ «Євробанк» у ретроспективі, складеного на замовлення позивача ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки» вартість предметів застави по Договору застави 1 станом на 25.02.2011 становила 10 238, 00 грн, по Договору застави 2 станом на 02.07.2010 становила 26 641, 00 грн, по Договору застави 3 станом на 29.10.2010 становила 23 312, 00 грн.
(3) кредити надавались ТОВ «Аваль-Брок» (ТОВ «Ті Енд Сі») (Договір кредиту 1) та ТОВ «КУА «Парламент» (в подальшому ТОВ «Свіссінвест» (Договір кредиту 2 та Договір кредиту 3) зі строком погашення кредитних зобов`язань в кінці строку дії договору кредиту;
(4) у період з 2010 по 2016 рік рішеннями членів Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», оформлених у вигляді протоколів, строк погашення кредитних зобов`язань неодноразово переносився (збільшувався).
Крім того, приймаючи рішення у вигляді Протоколу №б/н від 17.05.2015 щодо збільшення кінцевого строку погашення кредиту по Договору кредиту 1 з 20.02.2015 по 22.02.2016 члени Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» (відповідачі-2, 3, 4) не з`ясували питання відносно наявності та ліквідності забезпечення, яке ще 25.02.2011 надавалось заставодавцем ТОВ «Аваль-Брок» у вигляді Інвестиційних сертифікатів емітента ЗНВПІФ «Сучасний Інвестиційний стандарт».
Зокрема, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №1554 від 18.11.2014 , яким з 18.11.2014 року зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ «Сучасний інвестиційний стандарт» та зобов`язано ТОВ «КУА «Афіна-Інвест» невідкладно розпочати дії, пов`язані з ліквідацією ЗНВПІФ «Сучасний інвестиційний стандарт». Таким чином, на момент прийняття рішення членами Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» у вигляді Протоколу №б/н від 17.05.2015 забезпечення по кредитним зобов`язанням за Договором кредиту 1 фактично не існувало, що свідчило про низький клас та категорію якості позичальника і необхідність укладення нового Договору застави з метою зменшення ризиків неповернення кредитних коштів;
(5) по Договору кредиту 1 позичальник лише частково повернув кредитні кошти, проте більша частина кредитних коштів так і не була повернута. Помилковими є твердження відповідачів 1, 2 про те, що у зв`язку з відступленням права вимоги за Договором кредиту 1 в рамках процедури виведення неплатоспроможного ПАТ КБ «Євробанк» з ринку, банк отримав кошти у сумі 1 503 440, 33 грн, по Договору кредиту 2 кошти у сумі 11 654 936, 49 грн.
Згідно з Довідки від 27.09.2021 за відступлення права вимоги по Договору кредиту 1 банк отримав кошти в сумі 87 952, 28 грн, по Договору кредиту 2 банк отримав кошти в сумі 35 618, 66 грн, по Договору кредиту 3 банк отримав кошти в сумі 35 961, 89 грн.
(6) за результатами розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №910/12968/17 (справа між позичальниками та банком) прийнято постанову від 01.10.2019, якою фактично підтверджено недійсність одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог по сплаті боргу за Договором кредиту 1. Відтак, кредитні кошти, як Договору кредиту 1, так і по Договорам кредиту 2, 3 не були повернуті ПАТ КБ «Євробанк», що є збитками фінансової установи;
(7) при зверненні з даним позовом до суду Фонд правомірно керувався ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, що була чинна на момент пред`явлення позову, а не на момент вчинення протиправний дій відповідачами;
(8) керівники та члени комітетів управління банку, зокрема, кредитного комітету, належать до управлінського персоналу банку (ч. 2 ст. 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність»). На керівників банку, які відповідають за управління та контроль за діяльністю банку покладаються фідуціарні обов`язки. В свою чергу, відповідальність пов`язаних з банком осіб передбачена ч. 5 та ч. 6 ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність»;
(9) пов`язані з банком особи (ОСОБА_1 - голова Спостережної ради, член Кредитного комітету; ОСОБА_2 - перший заступник Голови Правління, член Правління банку, член Кредитного комітету; ОСОБА_3 - директор Департаменту управління ризиками, член Правління банку, член Кредитного комітету; ОСОБА_4 - радник Голови Правління банку, член Правління банку, член Кредитного комітету; ОСОБА_5 - заступник Голови Правління банку, член Спостережної ради, член Кредитного комітету) на підставі норм матеріального права несуть відповідальність за свої протиправні дії (бездіяльність) внаслідок яких заподіяно банку шкоду. Щодо звільнення відповідача-5 ОСОБА_5 у лютому 2012 року, то в даному випадку немає значення, на яку суму і які саме договори погодив саме відповідач-5, оскільки, останній був посадовою особою банку, а отже спільно з іншими відповідачами несе солідарну відповідальність за шкоду завдану банку внаслідок прийнятих протиправних рішень щоо кредитування некредитоспроможних позичальників;
(10) членами Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» (відповідачами) було прийнято ряд необґрунтованих рішень про надання кредитних коштів товариствам під неліквідне забезпечення, з надмірною концентрацією кредитного ризику, виведення з під застави забезпечення кредитних зобов`язань ліквідного майна у вигляді права вимоги на депозитні кошти, продовження термінів користування кредитними коштами, переведення боргу на фінансово неспроможну компанію ТОВ «Свіссінвест», яка зрештою була ліквідована;
(11) внаслідок проведених операцій з кредитування ТОВ «Аваль-Брок» (ТОВ «Ті Енд Сі») та ТОВ «КУА «Парламент» (новий боржник ТОВ «Свіссінвест») було нанесено шкоду ПАТ КБ «Євробанк» у розмірі 22 974 834, 52 грн, що складається із сум неповернутих та списаних у збиток кредитних коштів по Договорам кредиту 1, 2, 3;
(12) таким чином, відповідачі не виконали свої фідуціарні обов`язки, а навпаки приймали ризикові рішення, що свідчить про свідомий характер заподіяної банку шкоди ;
(13) ТОВ «Аваль-Брок» за Договором кредиту №1 та ТОВ «КУА «Парламент» здійснювали погашення відсотків по кредитним зобов`язанням не за рахунок ведення ними господарської діяльності, а за рахунок коштів самого ПАТ КБ «Євробанк»;
(14) оскільки, ліквідаційна маса ПАТ КБ «Євробанк» затвердженна рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.01.2017 №163, то трирічний строк позовної давності повинен був закінчитись 20.01.2020. Отже, звернувшись до господарського суду 17.01.2020 з даним позовом, Фондом не було пропущено строку позовної давності (аналогічні висновки викладені в постанові ВП ВС від 25.02.2021 у справі №910/11027/18). У випадку визнання заяви про застосування строків позовної давності обґрунтованою, Фонд в порядку ч. 5 ст. 267 ЦК України просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (ПАТ КБ «Євробанк») письмові пояснення щодо суті позовних вимог суду не надавала. Про розгляд справи третя особа повідомлялась належними чином, про причини неявки суду не повідомляла.
IV. Доводи відповідачів щодо суті позовних вимог.
Відповідачі-1, 2 в своїх заявах по суті спору заперечували щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав:
(1) погашення кредиту в кінці строку дії кредитного договору є звичною практикою (так звана булітна схема погашення кредиту, коли спочатку погашаються тільки відсотки по кредиту);
(2) члени Кредитного Комітету не готують матеріали для розгляду заявок по кредиту, а отже не здійснюють аналіз ліквідності запропонованих в заставу цінних паперів. Члени Кредитного комітету Банку розглядають питання лише в межах матеріалів, наданих на розгляд відповідними підрозділами Банку;
(3) за всіма Договорами кредиту позичальниками сплачувались відсотки за користування кредитними коштами, а також ТОВ «КУА «Парламент» здійснило часткове погашення заборгованості по тілу кредиту. Отже, наявність доходу банку від кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» спростовує висновки позивача про завідому збитковість кредитної операції;
(4) протягом 2016-2019 років розглядалися господарські спори між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аваль-Брок» щодо припинення зобов`язань за Договором кредиту 1. Зокрема, зобов`язання ТОВ «Аваль-Брок» за Договором кредиту 1 є припиненим, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/14503/16. Таким чином, у ПАТ КБ «Євробанк» відсутні збитки у розмірі заборгованості за Договором кредиту 1;
(5) не всі особи, що брали участь у прийнятті протиправних на думку позивача рішень є відповідачами у справі, в той час як відповідачі у справі приймали участь не у всіх засіданнях Кредитного комітету;
(6) перед прийняттям про виведення із застави додаткового забезпечення за Договором кредиту 2, 3, позичальник ТОВ «КУА «Парламент» частково погасив заборгованість по тілу кредиту. Отже, рішення про виведення додаткової застави не суперечить інтересам банку та є обґрунтованими, оскільки, розмір заборгованості позичальника зменшився;
(7) незважаючи на припинення правовідносин між Банком та ТОВ «Свіссінвест» (новий боржник за Договорами кредиту 2, 3, державна реєстрація припинення юридичної особи - 29.12.2018), Банк продовжував нараховувати проценти за користування кредитом, а ТОВ «КУА «Парламент» залишився заставодавцем;
(8) Фонд приховав факт продажу прав вимоги за трьома кредитними договорами у межах процедури ліквідації Банку. Оціночна вартість активу за Договором кредиту 1 становила 8 252 698, 28 грн, а за Договорами кредиту 2, 3 - 11 654 936, 49 грн;
(9) Фонд просить стягнути з відповідачів солідарно шкоду, заподіяну банку внаслідок протиправних дій відповідачів та визначає її розмір у розмірі заборгованості за кредитними коштами (в тому числі несплачених відсотків по кредиту, що по суті є упущеною вигодою), що є збитками, які завдані невиконанням зобов`язань самих боржників;
(10) завдяки рішенням членів Кредитного комітету Банком отримано дохід у вигляді відсотків за користування кредитними коштами у загальній сумі 11 875 105, 04 грн, що спростовує твердження позивача про завдання діями відповідачів банку збитків;
(11) Фондом пропущений строк позовної давності на звернення до суду з позовом у даній справі (заява про застосування строку позовної давності, надійшла до суду 16.06.2022);
Відповідач-5 в своїх заявах по суті спору заперечував щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав:
(1) з 14.02.2012 ОСОБА_5 , вже був звільнений з ПАТ «КБ «Євробанк», втім позивач жодним чином не обґрунтував відношення відповідача-5 до рішень Кредитного комітету, що були прийняті після його звільнення;
(2) у всіх наданих позивачем рішеннях Кредитного комітету оформлених у вигляді протоколів за участі відповідача-5 міститься не чіткий підпис останнього, отже неможливо встановити достовірність та належність таких підписів саме відповідачеві-5, який не пам`ятає про події на які посилається позивач;
(3) позичальниками здійснювались щомісячні платежі по наявному боргу;
(4) у разі прийняття в забезпечення майнових прав на депозит (кошти ПАТ «Універмаг «Дитячий світ») розміщений в банку-кредиторі, кредитна операція стає без ризиковою;
(5) приписи Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повинні застосовуватись у редакціях чинних станом на момент вчинення протиправних, на думку Фонду, дій відповідачів, а не в редакціях чинних на момент пред`явлення позову;
(6) Фондом неналежним чином проводились заходи з приводу стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» (ТОВ «Свіссінвест») за кредитними договорами, а отже відповідальність за неналежне виконання кредитних зобов`язань не може покладатись на відповідачів;
(7) Члени Кредитного комітету Банку розглядають питання в межах матеріалів, наданих на розгляд відповідними підрозділами;
(8) згідно Аудиторських висновків про фінансовий стан ПАТ КБ «Євробанк» за період 2011-2014, фінансовий стан банку задовільний та відповідає нормативно-правовим вимогами НБУ;
(9) Фондом пропущений строк позовної давності на звернення до суду з розглядуваним позовом;
Відповідачі-3, 4 відзиви на позовну заяву суду не надавали. Втім, відповідач-4 у своїх письмових поясненнях, що надійшли до суду 16.10.2023 зазначив наступне:
- Фонд не вживав заходи щодо стягнення заборгованості з позичальників;
- ТОВ «Альфа-Брок» вчинялись дії перед початком процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» щодо погашення суми заборгованості за Договором кредиту 1. Після введення тимчасової адміністрації, позичальники не мали можливості розраховуватись з банком за кредитними зобов`язаннями;
- прийняття Кредитним комітетом рішень по кредитним договорам здійснювалось під контролем НБУ;
- позивачем не підтверджено відповідними доказами наявність складу цивільного правопорушення (не доведено розмір завданої шкоди, вину відповідачів, причинно-наслідковий зв`язок);
- Банк отримував прибуток від сплати позичальниками комісії та відсотків за користування кредитами;
- відповідач-4 у період з 09.03.2011 по 09.12.2013 займав посаду радника Голови Правління Банку і лише консультував щодо фізичної та технічної безпеки Банку. Отже, відповідач-4 не належав до керівництва банку на момент прийняття рішень про надання кредитів у період 2010-2011 років;
- Кредитний комітет лише затверджує підготовлені заявки та є проміжною ланкою в ухваленні рішень про надання кредитів;
- оскільки, відсутні докази того, що відповідачі отримали майнову вигоду внаслідок укладення кредитних договорів, то підстави для застосування солідарної відповідальності відповідачів відсутні.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Позов подано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатором ПАТ КБ «Євробанк» в інтересах неплатоспроможного банку про стягнення збитків з пов`язаних з банком осіб (посадовими особами банку), діями яких завдано банку шкоди.
Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідачів, як пов`язаних з банком осіб, в порядку частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обов`язку з відшкодування завданої Банку шкоди, за наслідками прийняття ними, як членами Кредитного комітету, рішень щодо кредитування ТОВ «Аваль-Брок» (ТОВ "Ті Енд Сі") та ТОВ «КУА «Парламент» (в подальшому ТОВ «Свіссінвест») яке (кредитування), на переконання Фонду, було збитковим.
Отже, предметом доказування у цій справі є:
1) належність відповідачів до пов`язаних з банком осіб (зокрема, визначення дат обрання/призначення та звільнення з посади; входження до складу органів управління Банку у період 2010 - 2016 років);
2) факти протиправної поведінки відповідачів та пов`язані з цим обставини щодо неналежного виконання фідуціарних обов`язків (зокрема, факт ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів, участь відповідачів у прийнятті цих рішень, результати голосування кожного члена комітету банку (за, проти, утримався) щодо прийняття таких рішень, у зв`язку з чим та на підставі яких документів ухвалювалися рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо прийняття та погодження таких рішень, інші фактичні обставини ухвалення таких рішень);
3) розмір завданої шкоди (зокрема, суду необхідно встановити розмір недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами та збитки банку від конкретного правочину (балансова вартість активу на дату початку виведення банку з ринку, оціночна вартість активу, визначена у процедурі ліквідації, вартість продажу такого активу в процесі ліквідації банку);
4) наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою (обставини того, що існуючий збиток банку є наслідком саме протиправних дій відповідачів).
5) відсутність вини відповідачів у завданні шкоди, яку мають довести відповідачі.
6) встановлення початку перебігу строку позовної давності (зокрема, чи спливла позовна давність щодо позовних вимог Фонду на момент звернення з відповідним позовом у січні 2020 року).
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. ч. 1-2 ст. 1166 ЦК України).
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Відтак, для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності необхідна наявність всіх вище зазначених елементів одночасно. У протилежному випадку - цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними та допустимими доказами з більшою вірогідністю неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Водночас зі змісту ч. 2 ст. 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди.
Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі N 910/12930/18, від 28 жовтня 2021 року у справі N 910/9851/20, від 20 жовтня 2022 року у справі N 910/3782/21.
Тому спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідачів шкоду, заподіяну ними ПАТ КБ "Євробанк" як членами Кредитного комітету, що відносяться до посадових осіб банку, які не належним чином виконували власні фідуціарні обов`язки. Так, позивач стверджує, що шкода банку та його кредиторам була завдана внаслідок ухвалення відповідачами рішень про вчинення економічно необґрунтованих операцій (дії всупереч інтересам банку та його кредиторів).
Зважаючи на викладене, вирішуючи питання щодо належності відповідачів до кола осіб, які передбачені частиною 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", враховуючи аргументи сторін щодо цього питання, а також редакцій статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", які мають застосовуватися у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.
У позові позивач посилається на норму частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції станом на момент звернення з позовом до суду.
Стаття 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та стаття 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за своєю правовою природою містять як норми матеріального, так й норми процесуального права, про що зокрема неодноразово зазначалось у практиці Верховного Суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 910/12930/18 та від 28 жовтня 2021 року у справі №910/9851/20).
До норм матеріального права належать норми, які визначають коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави такої відповідальності та її розмір. Тоді як до процесуальних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.
Норми права, що визначають порядок дій Фонду як ліквідатора банку, зокрема щодо вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування шкоди до пов`язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання - до суду, є процесуальними, процедурними нормами.
Відповідно, до правовідносин, у яких бере участь Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку (виявлення недостатності майна для розрахунків з кредиторами, виявлення нікчемних та сумнівних правочинів, протиправної діяльності пов`язаних з банком осіб, збитків, звернення з вимогами до пов`язаних з банком осіб, звернення з позовом до суду) мають застосовуватись редакції статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій.
Відповідно стаття 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та стаття 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" у частинах, які визначають порядок здійснення процесуальних питань, мають застосовуватись у редакціях, що були чинними станом на час подання Фондом позову, тобто станом на січень 2020 року.
Водночас, норми статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду є матеріально-правовими, а відтак щодо них застосовується принцип незворотної дії закону в часі (ст.58 Конституції України).
Отже, при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення такими особами відповідних дій у спірних правовідносинах, тобто у період 2010-2016 років.
Таким чином, визначаючи належності відповідачів у справі до пов`язаних з банком осіб, суд зазначає наступне.
Рішення Кредитного комітету щодо укладення Договорів кредиту 1, 2, 3 та Договорів застави 1, 2, 3 були прийняті у період 2010-2011 років, разом з тим, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI був прийнятий лише 23.02.2012 та набрав чинності щодо всіх норм лише 21.09.2012.
В подальшому, як детально було описано судом вище (див. підпункт (I.I.) розділу І «Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову)»), до Договорів кредиту 1, 2, 3 та Договорів застави 1, 2, 3 у період 2010-2016 років вносились зміни за рішеннями Кредитного Комітету ПАТ КБ «Євробанк».
Отже, при визначенні кола пов`язаних з банком осіб, суд керуватиметься як законодавством України, що регулювало діяльність банківських установ станом на дати укладення відповідних договорів, так і законодавством України (в тому числі Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI), що було чинним станом на дати внесенні змін до відповідних договорів за рішеннями Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», оскільки весь комплекс дій відповідачів у період 2010-2016 років пов`язаний з кредитуванням ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент».
Пов`язаними з банком особами є керівники банку (приписи статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакціях чинних впродовж 2010-2011 років, тобто станом на дати ухвалення відповідних рішень про укладення договорів).
Керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених структурних підрозділів банку (стаття 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакціях чинних станом на дати ухвалення відповідних рішень про укладення договорів).
Перелік пов`язаних з банком осіб на момент ухвалення відповідних рішень Кредитного комітету про укладення договорів у 2010 та 2011 роках був також визначений в пункті 1.10 Глави 1 Розділу V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.08.2001 №368 (надалі - Інструкція №368). Зокрема, до інсайдерів -фізичних осіб (пов`язані особи) станом на 2010-2011 роки належав управлінський персонал банку, а саме:
перші керівники: голова та члени спостережної ради банку, голова правління/ради директорів та члени правління/ради директорів, заступники голови правління/ради директорів (президент, віце-президенти); головний бухгалтер та його заступники;
інший управлінський персонал банку: керівники філій; головні бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени кредитного комітету (кредитної комісії), які беруть участь у визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики, політики управління активами і пасивами, ключових напрямів діяльності банку.
У подальшому до Інструкції №368 неодноразово вносились зміни, а перелік управлінського персоналу банку конкретизувався та визначався вже пунктом 1.3. Глави 1 Розділу V Інструкції №368. Проте, в усіх редакціях, що були чинні на момент внесення змін до договорів кредиту та застави рішеннями членів Кредитного комітету впродовж 2010-2016, до управлінського персоналу (пов`язаних з банком осіб) входили: голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку; голова, його заступники та члени спостережної (наглядової) ради банку; керівники та члени кредитного комітету.
Пункт 1.3 глави 1 розділу VI Інструкції №368 з 14.06.2015 (в редакції Постанов Національного банку № 250 від 20.06.2012, № 312 від 12.05.2015) вже передбачав, що Банк визначає пов`язаних з банком осіб згідно зі статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність.
Отже, управлінський персонал банку належить до пов`язаних з банком осіб. В свою чергу, до управлінського персоналу банку у період 2010-2016 років належали перші керівники (голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку; голова, його заступники та члени спостережної (наглядової) ради банку), а також керівники та члени кредитного комітету банку.
Згідно переліку керівників ПАТ КБ "Євробанк", що долучений Фондом до позову (том 2, а.с. 141-144):
ОСОБА_1 (відповідач-1): з 28.04.2005 (дата погодження) по 01.04.2010 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк»; з 13.05.2020 (дата погодження, а дата обрання 01.04.2010) по 03.04.2012 перебував на посаді Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк»; з 04.05.2012 (дата погодження, а дата обрання 04.04.2012) по 29.06.2016 перебував на посаді голови Спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк».
ОСОБА_2 (відповідач-2): з 19.08.2009 (дата погодження, а дата обрання 01.07.2009) по 11.02.2011 перебував на поставі заступника Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк»; з 02.11.2011 (дата обрання) по 08.06.2012 перебував на посаді першого заступника Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк»; з 08.06.2012 (дага погодження, а дата обрання 04.04.2012) по 04.07.2016 перебував на посаді Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк»;
ОСОБА_3 (відповідач-3): з 05.06.2012 (дага погодження, а дата обрання 30.06.2011) по 15.07.2016 перебувала на посаді члена правління ПАТ КБ «Євробанк». При цьому, станом на 02.07.2010, 29.10.2010 та 25.02.2011 ОСОБА_3 входила також до Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк».
ОСОБА_4 (відповідач-4): з 21.09.2009 (дата обрання) по 09.03.2011 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк»; з 30.12.2013 (дата погодження, а дата обрання 09.12.2013) по 06.07.2016 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк».
ОСОБА_5 (відповідач-5): з 15.12.2009 (дата погодження, а дата обрання 20.10.2009) по 14.02.2012 перебував на посаді заступника Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк»; з 29.09.2015 (дата погодження, а дата обрання 22.06.2015) перебував на посаді члена Спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк».
До того ж, суд встановив, що Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ «Євробанк» за 2010 рік (том 6, а.с. 83-86) було погоджено заступниками Голови Правління - ОСОБА_1., ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та директором Департаменту управління ризиками ОСОБА_3
Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ «Євробанк» за 2012 рік (том 6, а.с. 87-90) було погоджено першим заступником Голови Правління - ОСОБА_2 та радником Голови Правління ОСОБА_4.
Щодо вище зазначених обставин, жоден з відповідачів у своїх заявах по суті справи або безпосередньо у судових засіданнях під час розгляду справи судом не заперечив.
На момент прийняття рішень про кредитування ТОВ «Аваль-Брок» 25.02.2011 та ТОВ «КУА «Парламент» 02.07.2010 та 29.10.2010 відповідачі входили до складу Кредитного комітету, а саме: ОСОБА_7 як голова Кредитного комтету, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як члени Кредитного комітету. При прийнятті рішення про кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» всі члени Кредитного комітету голосували "за".
На підтвердження персонального складу Кредитного комітету до матеріалів справи позивачем надано копії протоколів Кредитного комітету за липень 2010 - січень 2016 року.
Щодо вказаних обставин, жоден з відповідачів у своїх заявах по суті справи або безпосередньо у судових засіданнях під час розгляду справи судом також не заперечив.
Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках) .
Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку. У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку. Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку. Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення (ст. 40 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках).
При виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних. Зокрема, керівники банку зобов`язані:
1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків;
2) приймати рішення в межах наданих повноважень;
3) не використовувати службове становище у власних інтересах;
4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади (приписи статті 43 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках) .
Посадовими особами органів акціонерного товариства є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства (пункт 15 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках).
Такі посадові особи можуть притягатися до відповідальності перед товариством на підставі статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства".
Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.
У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною (частини 2 та 3 статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакціях, що діяли у 2010-2016 роках).
З 10.01.2015 частина 18 статті 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції Закону N1587-VII від 04.07.2014 передбачає, що керівники банку несуть відповідальність перед банком за збитки, завдані банку їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед банком є солідарною.
Відтак, із зазначених норм вбачається, що цими положеннями законодавства закріплено обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) (фідуціарні обов`язки) діяти в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно, діяти розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення (в тому числі і солідарна відповідальність).
У постанові від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 Верховний Суд, враховуючи норми Закону України "Про акціонерні товариства" зазначив, що члени кредитного комітету, які не входили до складу зазначених вище органів, є посадовими особами акціонерного товариства, якщо утворення кредитного комітету передбачено статутом банку.
Статтею 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакціях, що діяли у 2010-2011 роках) передбачено, що Банк створює постійно діючий структурний підрозділ з питань аналізу та управління ризиками, що має відповідати за встановлення лімітів щодо окремих операцій, лімітів ризиків контрпартнерів, країн контрпартнерів, структури балансу відповідно до рішень правління (ради директорів) з питань політики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку. Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема:
1) кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення;
2) комітет з питань управління активами та пасивами, який щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають;
3) тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.
Відповідно до п. 10.1 Статуту ПАТ КБ "Євробанк" (тут та надалі у редакції за 2010 рік (том 10, а.с. 10-38, оскільки, Статут у іншій, більш новій, редакції в матеріалах справи відсутній) органами управління Банку є: Загальні збори акціонерів; Спостережна Рада Банку; Правління Банку.
Положеннями Статуту ПАТ КБ "Євробанк" в редакції, чинній на час прийняття відповідачами рішень щодо кредитування ТОВ «Аваль Брорк» та ТОВ «КУА «Парламент», утворення кредитного комітету як органу управління Банком не передбачалося.
Однак, Статутом Банку передбачено, що правління банку може створювати кредитний комітет банку для вирішення особливо важливих питань фінансової та господарської діяльності банку.
Згідно із п.13.8. Статуту ПАТ КБ "Євробанк" для вирішення особливо важливих питань фінансової та господарської діяльності Банку Правління може створювати тимчасові чи постійні діючі органи (комітети, комісії) з числа найкомпетентніших працівників Банку та покладати на них повноваження, що визначені внутрішніми положеннями Банку.
Відповідно до Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ "Євробанк" (у редакції за 2010 та 2012 роки, том 6, а.с. 83-90) Кредитний комітет Банку - колегіальний орган, створений для управління кредитною та інвестиційною діяльністю Банку, що має право прийняття самостійних рішень у межах своїх повноважень та компетенції.
Персональний склад Кредитного комітету повинен бути не меншим ніж п`ять осіб - членів Кредитного комітету - з правом одного голосу у кожного, серед яких Голова Кредитного комітету, Заступник Голови Кредитного комітету, представник структурного підрозділу, що відповідає за кредитні та інвестиційні ризики, представник структурного підрозділу, що відповідає за питання безпеки та представник структурного підрозділу, що відповідає за юридичні питання (п.2.2. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).
Член Кредитного комітету - представник структурного підрозділу, що відповідає за кредиті інвестиційні ризики має право "вето" - право в односторонньому порядку відхилити питання, що було винесене на розгляд Кредитного комітету, та може голосувати лише «за» накладати "вето" (п.2.7. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).
Рішення Кредитного комітету, прийняте із додержанням вимог п. 2.7 та 2.8 даного Положення, вступає в силу з моменту його прийняття та підписання членами Кредитного комітету протоколу. Для структурних підрозділів Банку рішення Кредитного комітету є рішенням прямої дії, тобто воно є обов`язковими для виконання та підставою для здійснення необхідних для його реалізації дій (п.4.1., 4.2. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).
Відповідно до п.5.1. - 5.14 Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки функціями Кредитного комітету є:
розгляд та подання на затвердження Спостережній Раді пропозицій щодо кредитної політики Банку;
затвердження процедур, що регламентують кредитну діяльність Банку;
затвердження нових кредитних продуктів (у вигляді паспорту продукту або аналогічного внутрішнього документу з описом банківського продукту);
затвердження кредитних заявок на здійснення операцій, що містять кредитний ризик, з позичальниками - юридичними та фізичними особами (у т.ч. схвалення розбіжностей умов кредитних заявок та вимог внутрішніх документів Банку щодо кредитування);
прийняття рішень по операціях з цінними паперами таких, як придбання цінних паперів до одного з портфелів Банку, їх реалізація або переведення з одного портфеля до іншого, авалювання векселів та проведення операцій репо;
затвердження змін до прийнятих раніше рішень щодо умов здійснення операцій, що містять кредитний ризик;
прийняття рішень про встановлення лімітів на банки-контрагенти за міжбанківськими операціями;
прийняття рішень щодо співпраці Банку із страховими компаніями (у т.ч. встановлення лімітів страхової відповідальності, за необхідності);
затвердження категорій ризику активних операцій та розрахунку резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями Банку;
розгляд та подання на затвердження Правлінню Банку пропозицій щодо визнання заборгованості за активними операціями безнадійною та списання безнадійних активів за рахунок резервів;
розробка та затвердження заходів по роботі з проблемними активами;
встановлення (за необхідності) загальних лімітів щодо окремих кредитних продуктів, загальних обсягів окремих видів забезпечення, інших обмежень кредитного портфелю Банку;
затвердження внутрішніх лімітів, нормативів і обмежень, пов`язаних із здійсненням кредитно-інвестиційної діяльності Банку;
розгляд будь-яких інших питань, що стосуються кредитування, та які буде включено в порядок денний за згодою членів Кредитного комітету.
Оскільки, Кредитний комітет Банку є колегіальним органом, створений (як визначено Статутом) для управління кредитною та інвестиційною діяльністю Банку та має право приймати самостійні рішення у межах своїх повноважень та компетенції, члени Кредитного комітету, відповідно до Інструкції №368 про порядок регулювання діяльності банків в Україні, належать до управлінського персоналу банку (посадових осіб банку).
Отже, у розумінні вище наведених норм законодавства та внутрішніх положень ПАТ КБ "Євробанк" що були чинними у 2010-2016 роках, а також Статуту ПАТ КБ «Євробанк», відповідачі перебували на посадах керівників банку, та приймали спірні рішення в якості членів Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», а отже відносяться до управлінського персоналу банку і як керівники банку, і як інший управлінський персонал.
З попереднього висновку логічно слідує висновок про те, що відповідачі в будь-якому разі є пов`язаними з ПАТ КБ «Євробанк» особами.
У постанові від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 Верховний Суд зазначив, що навіть відсутність у відповідача статусу керівника банку чи посадової особи акціонерного товариства не виключає застосування статей 92, 1166 ЦК як правової підстави для відшкодування шкоди. Зазначена правова позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 09.01.2024 у справі №910/7305/21.
Отже, не є підставою для відмови у позові твердження відповідача-5 про те, що з 14.02.2012 він не входив до складу Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» та не приймав участі у прийнятті Кредитним комітетом рішень про внесенні змін до договорів кредиту та договорів застави, оскільки, з наданого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до позову переліку посадових осіб ПАТ КБ «Євробанк» вбачається, що 29.09.2015 відповідач-5 виконував функції члена Спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк», а отже належав до керівників банку та таким чином був пов`язаною особою з банком. Більше того, відповідач-5 безпосередньо приймав участь як член Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» у прийнятті рішень про кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» у 2010-2011 роках.
Твердження відповідача-4 про те, що він у період прийняття відповідних рішень Кредитного комітету перебував лише на посаді радника Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк» не знайшли свого підтвердження під час дослідження та оцінки доказів у справі судом.
Зокрема, згідно долученого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб переліку посадових осіб ПАТ КБ «Євробанк», відповідач-4 до липня 2016 входив до переліку керівників банку як заступник Голови Правління ПАТ КБ «Євробанк» та впродовж 2010-2015 років приймав участь як член Кредитного комітету при ухваленні рішень про кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент», а в подальшому внесення змін до договорів кредиту.
За наведених обставин, суд відхиляє посилання відповідача-4 та відповідача-5 на те, що вони не входять до переліку осіб, на яких може бути покладена заявлена у позові відповідальність.
Відтак, за висновками суду саме відповідачі у справі в силу статті 63 Закону України «Про акціонерні товариства» та Положення про Кредитний комітет ПАТ КБ «Євробанк», в редакціях, що були чинні у період 2010-2016 роках несуть солідарну відповідальність за вчинення ризикових операцій з кредитування юридичних осіб внаслідок прийнятих рішень Кредитного комітету у яких (рішеннях) відповідачі брали участь як члени Кредитного комітету, а також як члени управлінського персоналу Банку, що займали керівні посади у період прийняття відповідних рішень комітету.
Висновки суду щодо визначення дій відповідачів про кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» як таких, що є протиправними, а саме вчинені за неналежного виконання фідуціарних обов`язків, полягають в наступному.
Посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про акціонерні товариства" у редакції, чинній у 2010-2016 роках).
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3 ст. 92 ЦК України у редакції, що була чинна станом на 2010-2016 роки).
Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі N 910/21493/17 вказав, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі N 911/2129/17.
Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до збитків підприємству й зобов`язання їх відшкодувати (постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі N 910/11371/18).
Отже, при застосуванні статті 92 ЦК України слід оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.
Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.
Водночас, спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства (пункти 82, 83 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі N 910/12930/18).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 66 постанови від 28.09.2021 у справі N 761/45721/16-ц, зробила висновок, що прояви заподіяння шкоди можуть бути різноманітними, і вони не можуть бути визначені через вичерпний перелік. Наприклад, банку можуть бути завдані збитки шляхом відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання банківських послуг за цінами нижче ринкових, надання ризикових кредитів чи здійснення інших ризикових чи невигідних операцій тощо. Водночас неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди та виявлення її розміру можуть не збігатись у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності банком в майбутньому. Втрата платоспроможності банком, який раніше був платоспроможним, саме по собі може свідчити про заподіяння банку.
Фонд, звертаючись з позовом, зазначав, що членами Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» були вчинені ризиковані операції з кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» під неліквідне забезпечення.
Банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків (частини шоста статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакціях, що були чинними у 2010-2016 роках).
Вимоги до діяльності банків встановлює Інструкція №368, що цитувалась судом вище. З аналізу вказаної Інструкції вбачається, що банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов`язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів зі збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі N 904/3867/21).
Таким чином, до обов`язків органів банку віднесено додержання основних принципів кредитування, оцінки ризиків, формування резервів та оптимальної структури активів. Основні (мінімальні) критерії щодо визначення вимог до кредитних операцій закріплюються у внутрішніх нормативних документах банку, а контроль за їх дотриманням покладається на кредитний комітет, а також на наглядову раду та правління банку, як органів управління банком.
Відповідно до пункту 3 Положення про кредитну політику ПАТ КБ «Євробанк» у редакції за 2009 рік (том 6, а.с. 91-94) - Банк надає кредити за умови дотримання принципів забезпеченості, зворотності, терміновості, платності, цільового використання.
Відповідно до п.3.2.2.2.2. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки (том 6, а.с. 95-167) - кожне рішення про надання кредиту має ґрунтуватися на аналізі мети отримання кредиту та здатності клієнта обслуговувати борг із майбутніх грошових потоків. Основною умовою надання кредиту є економічна обґрунтованість заходів, що фінансуються. Бізнес-підрозділ має перевірити, чи є потенційний кредит таким, що відповідає поточним та прогнозованим обсягам комерційних операцій клієнта. У виключних ситуаціях аналіз мети отримання кредиту може бути не надто глибоким, за умови, що таке виключення належним чином обґрунтоване у письмовій формі. Окрім того, у залежності від специфіки потенційної кредитної операції має проводитися додатковий аналіз. У складних випадках Бізнес-підрозділ може залучати до структурування операції Ризик-менеджмент або зовнішніх спеціалістів у певній сфері.
У п.п.3.2.2.2.3. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки передбачено, що оцінка кредитоспроможності позичальника проводиться на систематичній основі. Для кожного позичальника за допомогою внутрішньої системи проводиться оцінка фінансового стану. Оцінка фінансового стану клієнта визначає стандартну вартість ризиків та є значним параметром для управління кредитним портфелем. Перед прийняттям остаточного рішення про кредитування Бізнес-підрозділ Банку проводить подальший детальніший аналіз, повнота якого, зокрема залежить від оцінки фінансового стану клієнта.
Оцінка фінансового стану проводиться (переглядається) у випадках та із періодичністю визначеними відповідними внутрішньобанківськими нормативними документами.
Оцінка фінансового стану позичальника ґрунтується на двох головних модулях:
кількісний аналіз: відображає кредитоспроможність клієнта згідно з фінансовою інформацією: за попередні періоди;
якісний аналіз: включає нефінансову інформацію щодо поточного та майбутнього розвитку клієнта.
Комбінація цих двох модулів визначає оцінку фінансового стану клієнта.
Як важливе доповнення до внутрішніх оцінок кредитоспроможності, Банком можуть застосовуватися зовнішні рейтинги (такі як рейтинги Standard Poor's, Moody's тощо).
Крім оцінки кредитоспроможності за фінансовим станом позичальника, кожне рішення про кредитування вимагає також аналізу здатності клієнта обслуговувати кредит без порушень.
Згідно із п.3.2.2.3.1. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки кредитна заявка документує всю інформацію, що є суттєвою для вирішення про надання кредиту. Підготовлена кредитна заявка до винесення на кредитний комітет доповнюється висновками (коментарями, рекомендаціями) структурних підрозділів Банку, що відповідають за юридичні питання та питання безпеки, а також висновком Управлніння ризиків (Ризик-менеджменту), який має містити зауваження щодо специфічних ризиків, пов`язаних з потенційним кредитуванням, перелік негативних та позитивних аспектів пропонованої до затвердження операції, та рекомендації.
Згідно із п.3.2.3.2. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки рішення Банку щодо надання кредиту базується на припущенні, що клієнт має виконувати свої зобов`язання своєчасно, в повному обсязі та за рахунок своїх грошових потоків.
Головною метою забезпечення є зменшення потенційних збитків, пов`язаних з кредитами випадку невиконання клієнтом своїх зобов`язань. Тому забезпечення є суттєвим елементом угод про надання кредиту, особливо для довгострокових кредитних угод.
Також, в подальшому (після укладення договорів кредиту та договорів застави у 2010 та 2011 роках, втім на момент внесення відповідних змін до таких договорів за рішеннями Кредитного комітету) внутрішнім нормативним документом ПАТ КБ "Євробанк", який регламентує загальні принципи кредитування, механізм видачі Банком кредитів фізичним особам та суб`єктам господарювання, обслуговування таких кредитів та процес їх погашення, а також відповідальність підрозділів Банку в межах кредитного процесу було Положення про кредитування фізичних осіб та суб`єктів господарювання в ПАТ КБ "Євробанк" (у редакції, затвердженій рішенням Правління від 12.07.2012) (том 5, а.с. 141-160).
Положення про кредитування фізичних осіб та суб`єктів господарювання в ПАТ КБ "Євробанк" у редакції, затвердженій рішенням Правління від 12.07.2012 вцілому відображало ту ж кредитну політику ПАТ КБ «Євробанк», що була погоджена у вище зазначеному Положенні про кредитну політику у відповідних редакціях.
При цьому, відповідальність за прийняття рішень несуть члени Кредитного комітету у відповідності до чинного законодавства (п.6.1. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).
Відповідальність за підготовку, повноту та якість матеріалів по питаннях, що розглядалися на Кредитному комітеті, несуть ініціатори таких питань (п.6.2. Положення про Кредитний комітет у редакції за 2010 та 2012 роки).
Виходячи з предмету доказування у цій справі, з метою встановлення обставин чи відповідали/або не відповідали спірні рішення ухвалені відповідачами щодо кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» обґрунтованому рівню ризику та/або загрожувало інтересам банку або кредиторів банку, слід досліджувати кредитну документацію (справи) позичальників.
У зв`язку із зазначеним, суд ухвалою від 12.10.2021 за клопотанням відповідача-5 витребував у НБУ відповідні копії кредитних заявок підрозділів-ініціаторів, що розглядались на засіданні Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» при ухваленні рішень про кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» за 2010-2012 роки.
У відповіді від 28.10.2021 за вих. №18-0005/101305 НБУ повідомив господарський суд, що у протоколах засідання Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» за 2010-2012 роки відсутні кредитні заявки, тому надати витребувані ухвалою суду копії документів немає можливості.
Так само, в матеріалах справи відсутні кредитні заявки за результатами розгляду яких Кредитний комітет приймав рішення щодо внесення змін до умов кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» у період 2013-2016 років.
Відтак, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено те, що Кредитний комітет приймав рішення про кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» у період 2010-2016 роки на підставі належним чином підготовлених матеріалів кредитних заявок з урахуванням аналізу кредитоспроможності позичальників, що повинні були бути підготовлені відповідною кредитною адміністрацією (структурними підрозділами) банку, принаймні таких доказів до матеріалів справи не надано.
Відповідачі-1, 2 вказуючи про дотримання банком економічних нормативів та систем управління ризиками банку при кредитуванні ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» надали суду Аудиторські звіти ТОВ «Банківський аудит» та Аудиторської фірми «Консультант» за 2010-2014 роки за наслідками фінансової звітності ПАТ КБ «Євробанк» (том 5, а.с. 365-382) з яких вбачається, що якість управління активами та пасивами Банку в цілому задовільна, а системи управління ризиками банку, в цілому є адекватними.
Натомість, суд констатує, що у вище зазначених Звітах зазначається, що відповідальність стосовно наданої документації та фінансової звітності несе керівництво банку, а Фонд заявляючи даний позов не стверджує про те, що дії відповідачів призвели до неплатоспроможності ПАТ КБ «Євробанк», а стверджує про завдання діями відповідачів шкоди ПАТ КБ «Євробанк» ризикованою кредитною діяльністю, отже надані аудиторські звіти як не підтверджують, так і не спростовують жодних доводів сторін, оскільки вони не можуть підтвердити факти, що входять до предмету доказування у даній справі.
Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч. 2 ст. 346 ГК України в редакції, що була чинна на момент вчинення відповідних дій відповідачами).
У матеріали справи, відповідачами-1,2 в тому числі надано Аудиторські висновки та фінансова звітність, що за твердженнями відповідачів підтверджує високий клас позичальників ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» (томи 11-13 м.с.), а отже і правомірність рішень Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» щодо видачі кредитів.
Разом з тим, Аудиторські висновки та фінансова звітність щодо ТОВ «Аваль-Брок» (ТОВ «Ті Енд Сі») надано за період 2011-2018 років, та матеріали справи не містять доказів перевірки фінансової звітності ТОВ «Аваль-Брок» за період до моменту прийняття рішення про надання кредиту 25.02.2011, що свідчило б про перевірку посадовими особами ПАТ КБ «Євробанк» кредитоспроможності позичальника перед видачею кредиту.
Так само, Аудиторські висновки та фінансова звітність щодо ТОВ «КУА «Парламент» надано за період 2011-2020 роки, а не за періоди, що передували прийняттю рішень про кредитування ТОВ «КУА «Парламент» за двома договорами кредиту 02.07.2011 та 29.10.2011.
При цьому, суд звертає увагу, що за рішенням Кредитного комітету, що оформлено Протоколом №б/н від 29.12.2015, 30.12.2015 було укладено Договір про переведення боргу за Договорами кредиту 2, 3 ТОВ «КУА «Парламент» на нового позичальника (боржника) ТОВ «Свіссінвест» (код ЄДРПОУ 37266778), юридична особа якого через три роки була ліквідована, про що міститься відповідний запис в ЄДРПОУ за 29.12.2018. З вказаного слідує, що кредитоспроможність ТОВ «КУА «Парламент» за період 2016-2020 років взагалі не входить до предмету доказування у даній справі.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів перевірки фінансової звітності та кредитоспроможності нового позичальника - ТОВ «Свіссінвест» за Договорами кредиту 2, 3 до моменту ухвалення рішення Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» про переведення боргу у грудні 2015 року.
Твердження відповідачів-1,2,4,5 про часткове погашення позичальниками заборгованості не спростовує факту прийняття відповідачами ризикових рішень всупереч принципам кредитування, а обставини неспроможності позичальника повернути кредитні кошти навпаки додатково можуть підтверджувати ризиковість кредитних операцій та завдання за їх наслідками збитків банку.
Судом враховано, що неналежна якість активів ТОВ «Аваль-Брок» за Договором кредиту 1 підтверджується також тим, що кредитні зобов`язання були забезпечені інвестиційними сертифікатами емітента ЗНВПІФ «Сучасний Інвестиційний стандарт» (Код за ЄДРІСІ 2331286) ТОВ «КУА «Афіна-Інвест» щодо яких (цінних паперів) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №1554 від 18.11.2014 про зупинення обігу акцій (том 2, а.с. 203) внаслідок анулювання ТОВ «КУА «Афіна-Інвест» ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.
Таким чином, на момент прийняття рішення членами Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» у вигляді Протоколу №б/н від 17.02.2015 про збільшення (перенесення) кінцевого строк погашення кредиту з 20.02.2015 на 22.02.2016 кредитні зобов`язання ТОВ «Аваль-Брок» по Договору кредиту 1 фактично вже не були забезпечені, попри те, що згідно п.3.2.3.2. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакції за 2013 (втратило чинність - 07.09.2015; том 6, а.с.131-149) забезпечення є суттєвим елементом угоди про надання кредиту, особливо для довгострокових кредитних угод.
Згідно Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакції за 2009 рік (том 91-94) принцип забезпеченості кредиту означає наявність у Банку права для захисту своїх інтересів, недопущенням збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Так само, як вже зазначалось судом вище, згідно статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакціях, що були чинні у 2010-2016 роках - Банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
Згідно п. 3.2.3.3. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки, що були чинні впродовж внесення змін до умов кредитування ТОВ «Аваль Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» (том 6, а.с. 95-167) - усі види забезпечення мають періодично перевірятися, в тому числі шляхом моніторингу забезпечення (п. 3.2.4.1.).
Крім того, згідно Положення про кредитування фізичних осіб та суб`єктів господарювання в ПАТ КБ "Євробанк" (у редакції, затвердженій рішенням Правління від 12.07.2012) (том 5, а.с. 141-160) Банк здійснює контроль наявності і схоронності предмета застави до повного погашення кредиту.
Пунктом 3.2.3.4. Положення про кредитну політику ПАТ КБ "Євробанк" у редакціях за 2011, 2012, 2013, 2015 роки передбачалось, що Банк звичайно оцінює забезпечення за номінальною або ринковою вартістю. Тим не менше, необхідно враховувати, що номінальна або ринкова вартість звичайно є вищою за суму, яка може бути отримана в разі примусової реалізації забезпечення (ліквідаційної вартості). Тому необхідно, щоб номінальна або ринкова вартість перевищувала борг за кредитною операцією. Відношення номінальної або ринкової вартості до суми боргу за кредитною операцією відоме як коефіцієнт покриття.
В матеріали справи позивачем надано Звіт про оцінку частини активів ПАТ КБ «Євробанк» у ретроспективі - на дату взяття банком їх в заставу, на дату(и) продовження строків повернення кредитних коштів та на дату зміни боржника в кредитних зобов`язаннях, що виконаний ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України від 15.06.2018 року №506/18) (том 4, а.с. 49 - 101).
Відповідно до вище зазначеного Звіту ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки», ринкова вартість предметів застави становила:
- по Договору застави 1 - Інвестиційні сертифікати іменні UA4000051080, емітента ЗНВПІФ «Сучасний інвестиційний стандарт» в кількості 9 750 шт. станом на 25.02.2011 року - 10 238, 00 грн. Суд констатує, що вказана вартість становить приблизно 0,10 % від суми виданого кредиту у розмірі 9 843 437, 50 грн за Договором кредиту 1.
- по Договору застави 2 - Інвестиційні сертифікати іменні UA4000065353, емітента ТОВ «Консалтинговий Блок» в кількості 12 334 шт. станом на 02.07.2010 року - 26 641, 00 грн. Суд констатує, що вказана вартість становить приблизно 0,47 % від суми виданого кредиту у розмірі 5 660 000, 00 грн за Договором кредиту 2.
- по Договору застави 3 - Інвестиційні сертифікати іменні UA4000065353, емітента ТОВ «Консалтинговий Блок» в кількості 9 400 шт. станом на 29.10.2010 року - 23 312, 00 грн. Суд констатує, що вказана вартість становить приблизно 0,62 % від суми виданого кредиту у розмірі 3 735 653, 14 грн за Договором кредиту 3.
При цьому, у Звіті на сторінці 7 зазначено, що розрахунок вартості інвестиційних сертифікатів проводився з припущення про відсутність виплат дивідендів. У випадку отримання інформації про виплату дивідендів, отримана вартість інвестиційних сертифікатів потребує перерахунку.
Матеріали справи не містять доказів, що свідчать виплату дивідендів по Інвестиційним сертифікатам ЗНВПІФ «Сучасний інвестиційний стандарт» та ТОВ «Консалтинговий Блок».
На сторінці 32 та сторінці Звіту оцінювачем визначено ринкову вартість пакету цінних паперів ТОВ «Консалтинговий Блок», що були предметом застави по Договорам застави 2 та 3 станом на дати продовження строків повернення кредитних коштів та на дати зміни боржника в кредитних зобов`язаннях (з ТОВ «КУА «Парламент» на ТОВ «Свіссінвсет»), що також значно менше суми наданих кредитів.
Щодо цінних паперів ЗНВПІФ «Сучасний інвестиційний стандарт», то оцінювач у своєму Звіті на сторінці 38 зазначив, що ринкова вартість Інвестиційних сертифікатів, що були предметом застави Договору застави 1 станом на дати продовження строків повернення кредитних коштів, а саме: станом на 23.02.2012 становить 8 970, 00 грн, станом на 21.02.2013 становить 1 950, 00 грн. У зв`язку з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1554 від 18.11.2014 щодо зупинення обігу акцій внаслідок анулювання ліцензії ТОВ «КУА «Афіна-Інвест» оцінювач зазначив, що станом на 20.02.2015 та 22.06.2016 цінні папери не були викуплені. Зупинена можливість купівлі-продажу даних цінних паперів призвела до втрати цінності інвестиційних сертифікатів і як наслідок, втрати корисності для їх власника. Вартість активу, який втратив корисність визначається як вартість ліквідації. У разі коли за результатами розрахунків вартість ліквідації становить від`ємну величину, її значення встановлюється у розмірі 1 гривні (Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).
Враховуючи, що отримати доходи від реалізації Інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ «Сучасний інвестиційний стандарт» неможливо, то оцінював зазначив, що вартість таких цінних паперів станом на 20.02.2015 та 22.02.2016 (дати ухвалення Кредитним комітетом рішень про продовження строку повернення кредитних коштів за Договором кредиту 1) приймається на рівні 1 грн.
Відповідачі, які володіли спеціальними знаннями та досвідом як посадові особи банку, не могли не розуміти значення та наслідки своїх дій по виведенню значної суми грошових коштів з банку без належного забезпечення, що відповідно впливало на ліквідність ПАТ КБ «Євробанк».
Відповідачі, в свою чергу, не надали суду жодних доказів на підтвердження того, що останніми на момент прийняття рішень щодо кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» здійснювалась перевірка ліквідності цінних паперів, що були предметами застави по Договорам застави 1, 2, 3 та такі цінні папери є ліквідними, відповідають коефіцієнту покриття по кредитним зобов`язанням позичальників.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи з більшою вірогідністю підтверджуються доводи позивача про те, що посадові особи ПАТ КБ «Євробанк» не перевірили фінансовий стан та кредитоспроможність ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» (ТОВ «Свіссінвест»), не контролювали кредитні ризики впродовж дії кредитних договорів та кредитні кошти були надані вказаним позичальникам під очевидно неліквідне забезпечення цінних паперів, ринкова вартість яких не відповідає коефіцієнту покриття по кредитним зобов`язанням ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» (ТОВ «Свіссінвест»).
Також, досліджуючи обставини проведення відповідачами ризикової кредитної політики Банку, судом встановлено, що у 2014 році Національний банк України провів комплексну інспекційну перевірку ПАТ КБ "Євробанк", яка охоплювала період з 01.02.2011 по 01.11.2014 (тип інспектування: комплексне), за результатами якої складений Звіт про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" станом на 01.11.2014 (том 6, а.с. 186-238; том 10, а.с. 39-143).
У листі НБУ від 19.03.2015 №21-00011/18231/БТ, яким Звіт про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" надсилався Голові Наглядовою Ради - відповідачу-1 ( ОСОБА_1 ) та Голові правління - відповідач-2 ( ОСОБА_2 ), зазначено, що НБУ занепокоєний здійсненням ризикових кредитних операцій. Зокрема, НБУ зазначив, що Банк кредитує юридичних осіб, що пов`язані з інвестором за субординованим боргом грошовими потоками та фінансовими зобов`язаннями. Кошти Банку у вигляді відсотків за субборгом через ряд перерахувань виступають джерелом сплати відсотків за кредитами позичальників. Система ризик менеджменту незадовільна, оскільки, побудована не з метою управління ризиками, а направлена на уникнення порушень вимог НБУ.
На сторінці 7 Звіту НБУ про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" значиться, що Банк кредитує юридичних осіб, що пов`язані з інвестором грошовими потоками та фінансовими зобов`язаннями - ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент». Кошти Банку у вигляді відсотків за субординованим боргом через ряд перерахувань виступають джерелом сплати відсотків за кредитами вказаних позичальників.
В розділі Звіту «Достатність капіталу» (ст. 11) зазначено, що 01.07.2010 Банком залучені кошти на умовах субординованого боргу. Під час інспектування встановлено, що протягом тривалого часу (з 12.09.2011 до 05.12.2013) Банк передавав особі, пов`язаної з інвестором (ТОВ «Ванбер Файненшал») кошти у вигляді кредитів ТОВ «КУА «Парламент», що призводило до порушення Глави 3 Розділу ІІІ Інструкції №368. Зазначений Інвестор та ТОВ «КУА «Парламент» пов`язані особи через ОСОБА_8 , який представляв по довіреності нерезидентів, власників істотної участі Інвестора та ТОВ «КУА «Парламент». При цьому, НБУ зазначив, що Банк не надав аргументи, що вказують на відсутність впливу ОСОБА_9 на діяльність ТОВ «КУА «Парламент». З 14.02.2014 ОСОБА_9 є директором ТОВ «Аваль-Брок», що контрагентом ТОВ «КУА «Парламент», отже товариства несуть спільний економічний ризик.
Суд констатує, що згідно відомостей з ЄДРПОУ ОСОБА_8 був директором ТОВ «Аваль-Брок» до 13.12.2017.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів також власне дослідження господарських операцій щодо обігу коштів Банку пов`язаних з кредитуванням ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» (банківські виписки по особовому рахунку ПАТ КБ «Євробанк» знаходяться в томах 7 а.с. 40-214, том 8 а.с. 1-249, том 9 а.с. 1-105) про що було складено інформаційно-аналітичні довідки (том 7, а.с. 1-39).
З наданих суду інформаційно-аналітичних довідок по Договорам кредиту 1, 2, 3 та банківським випискам по особовому рахунку ПАТ КБ «Євробанк» вбачається, що ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» здійснювали погашення відсотків по кредитним зобов`язанням не за рахунок ведення ними господарської діяльності, а виключно за рахунок коштів самого ПАТ КБ «Євробанк», які отримували у якості нових кредитів.
В розділі Звіту НБУ "Якість активів. Кредитний ризик" (ст. 15) зазначено, що за результатами інспектування якість активів незадовільна, з огляду на значну частку негативно-класифікованих кредитів, значні кредитні концентрації, ризикові операції за цінними паперами, дебіторською заборгованістю. Кількість кредитного ризику значна. Якість управління кредитним ризиком низька. Сукупний кредитний ризик є високим та зростає.
Якість кредитного портфеля ПАТ КБ "Євробанк" незадовільна, зважаючи на високу питому вагу негативно класифікованої заборгованості в кредитному портфелі, значні кредитні концентрації, ризикові кредитні операції. За результатами інспектування станом на 01.11.2014 негативно-класифікована кредитна заборгованість становить 16,33% від кредитного портфеля (в сумі 100218,1 тис. грн), за даними Банку - 12,08% (74132,1 тис. грн).
Банк практикує прийняття в заставу на звітні дати майнові права на кошти на депозитних рахунках, з подальшим їх розірванням, що дозволяє уникати формування резерву. За позичальниками кредитуванням ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент», станом на дату інспектування, застава у вигляді майнових прав на грошові кошти на депозитному рахунку не приймалася.
У Звіті (ст. 19) зазначено, що робота із заставним майном потребує постійного контролю з огляду на наявність незабезпечених кредитів (11,03% кредитного портфеля).
Загальна заборгованість групи контрагентів (ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент») станом на 01.11.2014 складає 57 185,6 тис. грн, що становить 29,34 % регулятивного капіталу за даними Банку (194 886, 2 тис. грн), при нормативному значенні не більше 25 %. Перевищення нормативу складає 8 464,0 тис. грн.
На сторінках 7 та 29 Звіту НБУ про інспектування ПАТ КБ "Євробанк" НБУ прийшов до висновків, що керівництво Банку не розуміє або вирішило ігнорувати ключові аспекти кредитного ризику, враховуючи підходи Банку до показників, що застосовуються під час розрахунку резерву, які направлені на мінімізацію витрат на формування резервів за кредитними операціями (розмір витрат на реалізацію застави - 1, 65 %, терміни реалізації застави - 180 днів, механізм визначення показника ризику направлений на отримання мінімального значення). Правління та Спостережна рада не приймають рішень щодо надання дозволу на здійснення активних операцій, оскільки, ліміти повноважень створені таким чином, що усі рішення з активних операцій, в тому числі суттєві, примає Кредитний комітет. Перегляд протоколів свідчить про те, що Правління та Спостережна рада вирішують лише кадрові питання, зміни організаційної структури, затвердження внутрішніх положень тощо.
НБУ зазначив, що в кредитних справах Групи 13 позичальників відсутні рішення власників заставодавців про надання дозволу на передачу в забезпечення майнових прав на депозит. В окремих кредитних справах (наприклад ТОВ «КУА «Парламент») були відсутні рішення власників позичальників щодо дозволу на отримання кредиту, пролонгації кредитного договору.
Отже, за результатами інспектування НБУ встановлено незадовільне управління банком кредитним ризиком, ігнорування керівництвом банку аспектів кредитного ризику, констатовано наявність незадовільної якості кредитного портфеля ПАТ КБ "Євробанк", зокрема через видачу незабезпечених кредитів, встановлено значну кількість кредитного ризику, у зв`язку з чим на сторінці 73 Звіту про інспектування НБУ навів рекомендації ПАТ КБ «Євробанк» для усунення виявлених порушень.
Суд враховує, що позивачу достатньо довести, що за наявності подібних/схожих ознак, які мали бути виявлені відповідачами при належній перевірці та ухваленні ними рішень на підставі достатньої інформації (що є виконанням вимог закону та фідуціарних обов`язків відповідачів перед банком), рішення відповідачів про кредитування зазначеного позичальника було невиправдано ризикованим, абсурдним, таким, що вочевидь вчинялося всупереч інтересам Банку, його вкладників та кредиторів. Схожі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18.
Таким чином, суд вважає, що наведені вище обставини та докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про збитковість операцій з кредитування ТОВ «Аваль-Брок» по Договору кредиту 1 та ТОВ «КУА «Парламент» по Договорам кредиту 2, 3.
Ураховуючи встановлені вище обставини щодо прийняття відповідачами рішень про видачу значного кредиту позичальникам, без перевірки фінансового стану позичальників, оцінки їх кредитоспроможності, суд дійшов висновку, що прийняття рішення відповідачами про видачу кредитів таким позичальникам, у тому числі без належного забезпечення, що відповідало б коефіцієнту покриття по кредитним зобов`язанням, здійснено всупереч обов`язку з адекватного управління ризиками, оскільки, в разі неповернення боржниками коштів Банк не зможе задовольнити свої вимоги шляхом примусового стягнення заборгованості або за рахунок переважного права на майно.
Вище перелічені дії вчинені відповідачами без дотримання норм статті 92 ЦК України, статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Інструкції №368 та внутрішніх положень банку, що призвело до недотримання посадовими особами їх фідуціарних обов`язків і свідчить про їх протиправну поведінку.
Суд зазначає, що виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди, а відтак саме відповідачі мають доводити суду відсутність вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди банку, свою добросовісну і розумну поведінку, як керівників Банку.
Отже, фактичними обставинами справи підтверджується прямий причинно-наслідковий зв`язок між рішенням відповідачів та збитками, нанесеними як самому банку, так і його кредиторам.
Посилання відповідачів-4,5 на те, що Фонд не вживав заходи щодо стягнення заборгованості з позичальників та збитки від непогашення кредиту стали наслідком бездіяльності Фонду, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 37 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції на момент прийняття рішення про ліквідацію Банку) уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.
Отже, Фонд в силу законодавчого визначення суті його діяльності, має бути еталонним управителем банку, його дії та правочини мають бути передбачуваними та зрозумілими (як для кредиторів банку, так і для будь-якої зацікавленої особи) як з точки зору законності, так і з точку зору дотримання інтересів кредиторів. Тобто з огляду на обов`язки і повноваження Фонду/уповноваженої особи Фонду в процедурі виведення банку з ринку, з моменту запровадження такої процедури на Фонд в тому числі зобов`язаний дотримуватись фідуціарних обов`язків як управитель Банку в процесі ліквідації банку.
Втім, оскільки, в банку, що ліквідується, єдиною особою, яка має повноваження і обов`язок діяти від імені та в інтересах банку, є уповноважена особа Фонду, то положення частини п`ятої статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають мінімальні стандарти поведінки Фонду та уповноваженої особи Фонду і не обмежують повноважень щодо звернення до суду з позовами до власників істотної участі, контролерів, керівників банку, пов`язаних з банком осіб, а також до будь-яких інших осіб про відшкодування ними шкоди в повному обсязі (пункт постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі N 910/12930/18).
Суд вказує на те, що оцінка та встановлення можливих неправомірних дій Фонду при виведенні банку з ринку не є предметом доказування у даній справі, з огляду на те, що Фонд скористався своїм правом та подав позов в інтересах неплатоспроможного банку до пов`язаних з банком осіб за шкоду, завдану Банку в порядку частини 5 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на дату звернення з позовом).
В будь-якому разі, суд зазначає, що на момент звернення Фонду з даним позовом до суду у січні 2020 року юридична особа ТОВ «Свіссінвест» (новий позичальник та боржник за Договорами кредиту 2, 3 з кінця грудня 2015 року) була припинена, про що міститься відповідний запис в ЄДРПОУ від 29.12.2018, дані щодо правонаступників юридичної особи у реєстрі відсутні. ТОВ «Аваль-Брок» продовжує здійснювати господарську діяльність під найменуванням ТОВ «Ті Енд Сі», втім на переконання суду не звернення Фонду до позичальників в процедурі ліквідації Банку щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами не нівелює право Фонду звернутись в порядку частини 5 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до пов`язаних з банком осіб внаслідок протиправних дій яких відбулось кредитування таких неплатоспроможних позичальників.
Більше того, матеріалами справи встановлено, що в межах процедури виведення неплатоспроможного ПАТ КБ «Євробанк» з ринку, ПАТ КБ «Євробанк» в особі уповноваженої особи Фонду відступив новому кредитору - ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» право вимоги за Договорами кредиту 1, 2, 3, про що було укладено Договір №010/ЮЛ-2019 про відступлення прав вимоги від 09.09.2019 (том 3, а.с. 153-162), а отже право вимоги про стягнення саме кредиторської заборгованості (а не збитків як в дланому спорі) станом на січень 2020 року вже перейшло до іншої особи.
Щодо припинення зобов`язань ТОВ «Аваль-Брок» (ТОВ «Ті Енд Сі») за Договором кредиту 1 про що стверджують відповідачі, то суд зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 по справі №910/14503/16 було зупинено апеляційне провадження по оскарженню рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у даній справі, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ті Енд Сі» (попереднє найменування - ТОВ «Аваль-Брок») про визнання припиненим кредитних зобов`язань по Договору кредиту 1 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи №910/12968/17.
За наслідками перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи №910/12968/17 прийнято постанову від 01.10.2010, якою постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у даній справі щодо визнання недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимог ПАТ КБ "Євробанк" до ТОВ "Аваль-Брок" щодо сплати боргу за Договором кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 (Договір кредиту 1) у сумі 9 750 000 грн., - залишено без змін.
Вказаним підтверджується, що кредитні кошти по Договору кредиту 1 не були повернуті, а відтак є збитками Банку.
Щодо визначення позивачем розміру завданих збитків Банку у розмірі 22 974 834, 52 грн протиправними діями відповідачів, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом, порядок дій Фонду як ліквідатора банку, в тому числі, вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування збитків до пов`язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання до суду є процесуальною, процедурною нормою.
Частиною п`ятою статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції станом на час подання позову у січні 2020 року) встановлено, що Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. У разі отримання відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, установлений Фондом або уповноваженою особою Фонду, Фонд звертається з такими вимогами до суду.
Відповідно до пункту 62 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції станом на час подання позову у січні 2020 року) недостатність майна банку - перевищення розміру зобов`язань банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів над оціночною вартістю ліквідаційної маси банку, за винятком майна банку, що є предметом застави та використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя;
Судом вище зазначалось, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.11.2016 № 2546 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ "Євробанк", який складає 598 199 806,08 грн (зі змінами внесеними рішенням № 2863 від 07.11.2019).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.01.2017 № 163 було затверджено акт формування ліквідаційної маси ПАТ КБ "Євробанк", згідно із яким, станом на 01.11.2016 (з врахуванням змін, внесених на підставі рішення №1740 від 11.07.2019), балансова вартість ліквідаційної маси Банку становить 999783047,96 грн та ринкова вартість - 260407411,01 грн. Оціночна вартість майна банку, що є предметом застави становить 1194020,96 грн.
Отже, недостатність майна ПАТ КБ "Євробанк", про що зазначає позивач у позові, для покриття вимог кредиторів банку становить 338 986 416,03 грн (598 199 806,08 грн - (260 407 411,01 грн - 1 194 020,96 грн)).
Разом з тим, розмір збитків завданих Банку неправомірними діями пов`язаних осіб (відповідачами) Фонд визначив шляхом розрахунку втрат майна Банку та його кредиторів, завданих конкретною господарською операцією, тобто внаслідок кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент».
Фондом заявлено вимогу про стягнення шкоди, заподіяної окремими діями відповідачів, тому суд вважає обґрунтованим здійснений позивачем розрахунок шкоди у сукупному розмірі 22 974 834, 51 грн, а саме:
по Договору кредиту 1: 9 750 000, 00 грн (заборгованість по тілу кредиту)+2 986 846, 70 грн (відсотки, неотримані від кредитування та списані у збиток) - 87 952, 28 грн (сума продажу активу за договором відступлення права вимоги №010/ЮЛ-2019 від 09.09.2019) = 12 648 894, 42 грн;
по Договору кредиту 2: 3 699 999, 30 грн (заборгованість по тілу кредиту)+1 473 833,05 грн (відсотки, неотримані від кредитування та списані у збиток) - 35 618, 66 грн (сума продажу активу за договором відступлення права вимоги №010/ЮЛ-2019 від 09.09.2019) = 5 138 213, 69 грн
по Договору кредиту 3: 3 735 653, 13 грн (заборгованість по тілу кредиту)+1 488 035, 16 грн (відсотки, неотримані від кредитування та списані у збиток) - 35 961, 89 грн (сума продажу активу за договором відступлення права вимоги №010/ЮЛ-2019 від 09.09.2019) = 5 187 726, 40 грн
Заперечення відповідачів 1, 2 щодо того, що оціночна вартість активу (а відтак і дохід від продажу активу за договором відступлення прав вимоги від 09.09.2019), а саме прав вимоги за Договором кредиту 1 становила 8 252 698, 28 грн, а за Договорами кредиту 2 та 3 становила 11 654 936, 49 грн, не знайшли свого підтвердження під час оцінки доказів судом.
В матеріалах справи міститься Довідка Фонду №б/н від 27.09.2021 (том 4, а.с. 102) та виписка по особовим рахункам ПАТ КБ «Євробанк» (том 4, а.с. 103-105) з яких вбачається, що Фондом внаслідок продажу прав вимоги за Договором відступлення права вимоги №010/ЮЛ-2019 від 09.09.2019 отримано кошти у розмірі 87 952, 28 грн за продаж прав вимоги по Договору кредиту 1, 35 618, 66 грн за продаж прав вимоги по Договору кредиту 2 та 35 961, 89 грн за продаж прав вимоги по Договору кредиту 3, що спрямовані на покриття завданих збитків від операції з кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент» та не заявлені позивачем до стягнення.
Таким чином, суд вважає розмір завданих Банку збитків внаслідок протиправних дій відповідачів обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідачів, як пов`язаних з Банком осіб солідарно, як те передбачено статтею 63 Закону України "Про акціонерні товариства".
Щодо заявлених відповідачами-1,2,5 заяв про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача, суд зазначає таке.
Заява відповідача-5, що подана в судовому засіданні 18.01.2022 (том 14, а.с. 226-229) обґрунтована тим, що ще 04.10.2016 року за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було зареєстроване кримінальне провадження №42016101040000160 за фактами кредитування ТОВ «Аваль-Брок» та ТОВ «КУА «Парламент». Отже, на думку відповідача-5, саме з цієї дати позивач довідався або міг довідатись про порушення права, а отже загальний строк позовної давності, що визначений статтею 257 ЦК України сплинув 04.10.2019, проте позивач звернувся до господарського суду з даним позовом лише у січні 2020 року.
Заява відповідачів-1,2, що надійшла до суду 16.06.2022 (том 15, а.с. 51-54) обґрунтована тим, що Фонд довідався про порушення права та завдання Банку збитків з моменту введення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Євробанк» 17.06.2016. Отже, загальний строк позовної давності що визначений статтею 257 ЦК України сплинув 17.06.2019, проте позивач звернувся до господарського суду з даним позовом лише у січні 2020 року.
Відповідачі-1,2 також зазначили, що правову позицію щодо позовної давності, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 не можливо застосовувати у спірних правовідносинах, що виникли у даній справі №910/682/20, оскільки, обставини та підстави спору у справі №910/11027/28 відрізняється від цієї справи.
Вище описані твердження відповідачів суд вважає помилковими, з огляду на наступне.
Перш за все, суд зазначає, що правовідносини у даній справі №910/682/20 та у справі №910/11027/18 не є відмінними, а є подібними за предметами та підставами позовів (звернення Фонду з позовом як ліквідатора Банку у процедурі ліквідації про стягнення шкоди, завданої Банку, на підставі приписів частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок невиконання/неналежного виконання відповідачами покладених на них функцій з управління ризиками) та є дещо відмінними за складом учасників (оскільки, відповідачі у справі №910/11027/18 були першими керівниками банку, а у справі №910/682/20 відповідачі є члени Кредитного комітету, які також були і керівниками банку).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 зробила висновок щодо застосування позовної давності у спорі, що заявлений в межах процедури ліквідації Банку Фондом у інтересах Банку до його посадових осіб про стягнення збитків, завданих Банку, тобто щодо аналогічних обставин справи, як і у даній справі №910/682/20.
Суд також, враховує обставини скасування постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у цій же справі, однак зазначає, що скасування відбулось не через зміну правової позиції суду, яка викладена у вказаній постанові, а у зв`язку з іншими обставинами, встановленими касаційним судом при розгляді заяви про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі N 910/11027/18 за нововиявленими обставинами.
Більше того у пунктах 84 та 85 постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №916/1489/22 (повний текст постанови опубліковано у ЄДРСР 08.02.2024 на момент написання судом першої інстанції повного тексту рішення у даній справі), Верховний Суд зазначив, що правові висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, можуть вважатися усталеною судовою практикою, адже вони були процитовані в більш як 50 постановах Верховного Суду, а також у численних рішеннях судів інших інстанцій (загальна кількість 170). Отже, керуючись принципом правової визначеності, Верховний Суд не вважає помилковим посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, адже такі висновки за два роки чинності цієї постанови набули характер усталеної судової практики (продубльовані в низці інших постанов Верховного Суду), і від цих висновків Верховний Суд не відступав.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі № 922/1425/17.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд зазначає, що як станом на дату звернення позивача з позовом, так і згідно актуальних станом на дату прийняття цього рішення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що ПАТ КБ "Євробанк" ще перебуває в стані припинення; запис про те, що юридична особа перебуває в стані припинення внесено 18.08.2016.
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 4 ст. 91 ЦК України).
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).
Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ч. 2 ст. 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду).
Оскільки запис про державну реєстрацію припинення Банку відсутній, в такому випадку початок перебігу позовної давності слід визначати відповідно до висновків, зроблених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 згідно із якими, перебіг позовної давності у спорі між Фондом який звертається до суду від імені Банку до його посадових осіб про стягнення збитків, завданих Банку (а не від власного імені після припинення Банку як юридичної особи в інтересах колишніх кредиторів Банку), розпочинається з дня затвердження Фондом останнього з двох зазначених документів: (а) затвердженого Фондом реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, (б) затвердженої Фондом оціночної (ринкової) вартості ліквідаційної маси банку.
Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 24.11.2016 № 2546 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ "Євробанк".
Ліквідаційну масу ПАТ КБ "Євробанк" затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 19.01.2017 № 163 (з врахуванням змін, внесених на підставі рішення №1740 від 11.07.2019).
Отже, можливість виявлення недостатності майна банку виникла у Фонду саме 19.01.2017.
За таких обставин, перебіг трирічного строку позовної давності розпочався 20.01.2017 та закінчився 20.01.2020.
Фонд звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди з відповідачів 17.01.2020 року, а відтак не пропустив строки позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення шкоди (збитків), заподіяної банку.
За таких обставин, суд залишає без задоволення заяви відповідачів-1,2,5 про застосування строків позовної давності, оскільки судом встановлено, що такий строк позивачем не пропущено.
З огляду на обґрунтованість вимог Фонду, що встановлено судом вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат.
Суд встановив, що позивач при подачі позову сплатив судовий збір у розмірі 344 622, 52 грн.
Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК, у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідачів та підлягає стягненню солідарно на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) заподіяну ПАТ КБ «Євробанк» майнову шкоду у розмірі 22 974 834 (двадцять два мільйони дев`ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 52 коп. в солідарному порядку.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) 68 924 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 50 коп. судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) 68 924 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 50 коп. судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) 68 924 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 50 коп. судового збору.
6. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) 68 924 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 50 коп. судового збору.
7. Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) 68 924 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 50 коп. судового збору.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 14.03.2024.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117656132 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні