Рішення

від 01.03.2024 по справі 911/3555/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3555/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», м. Київ

до відповідача:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еверест-10», м. Ірпінь Київської області

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача:Величко О.О., адвокат, ордер серії АІ №1510256 від 15.12.2023;

від відповідача:Сергієнко О.О., голова правління, витяг з ЄДР, статут;

Іванова Н.С., адвокат, ордер серії АА №1181496 від 12.12.2023;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», м. Київ (далі за текстом ТОВ «ФК «Інновація») 27.11.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 17.11.2023 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еверест-10», м. Ірпінь Київської області (далі за текстом ОСББ «Еверест-10»), в якому просить суд зобов`язати відповідача надати для ознайомлення та зняття копій такі документи:

- протоколи загальних зборів ОСББ «Еверест-10»;

- виписки з розрахункових рахунків, відкритих ОСББ «Еверест-10» у банківських установах;

- документи фінансово-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Еверест-10», а саме: фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії, фінансові звіти про суми коштів, зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території; документи внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників багатоквартирного будинку, та всі витрати ОСББ «Еверест-10»; бухгалтерські документи, у тому числі оборотно-сальдові відомості за всіма рахунками; штатний розклад; накази про призначення посадових осіб, про затвердження штатного розкладу; кошториси ОСББ «Еверест-10», які затвердженні загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку; договори про найманих працівників на виконання робіт (послуг) на замовлення ОСББ «Еверест-10»;

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі договорів купівлі-продажу від 07.03.2023 він є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою м. Ірпінь, вул. Тургенівська 10, відтак ТОВ «ФК «Інновація» є співвласником зазначеного багатоквартирного будинку відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». За вказаною адресою зареєстрований відповідач ОСББ «Еверест-10», тож позивач, обґрунтовує позовні вимоги із посиланням на положення Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що передбачають право співвласників на отримання документів у об`єднання, на балансі якого перебуває багатоквартирний будинок.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3555/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.12.2023.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача, у строк п`ятнадцять днів з дати ухвали надати суду статут ОСББ «Еверест-10».

13.12.2023 представник відповідача через систему «Електронний суд» подала заяву від 12.12.2023 про проведення судового засідання та всіх подальших судових засідань по вказаній справі в режимі відеоконференції. Ухвалою від 13.12.2023 заяву представника відповідача ОСББ «Еверест-10» про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задоволено.

У підготовче судове засідання 18.12.2023 з`явились представники обох сторін, які вимоги ухвали про відкриття провадження від 29.11.2023 не виконали. Представник відповідача просила суд надати час для подання відзиву.

Ухвалою від 18.12.2023 підготовче судове засідання відкладено на 22.01.2024. Суд встановив ТОВ «ФК «Інновація» строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву (ч. 4 ст. 166 ГПК України); ОСББ «Еверест-10» строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відповіді на відзив (ч. 4 ст. 167 ГПК України).

22.12.2023 через систему «Електронний суд» представник відповідача подала відзив на позову заяву, в якому просить суд відмовити ТОВ «ФК «Інновація» у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Відзив мотивований тим, що відповідач вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про отримання відповідачем кореспонденції та надсилання позивачем запиту щодо отримання інформації. Відповідач ставить під сумнів документи, додані до позовної заяви, на які посилається позивач як на підставу отримання відповідачем адвокатського запиту, оскільки вони не є належними доказами, які підтверджують отримання відповідачем адвокатського запиту. Відповідач твердить, що позивач не надав належних доказів направлення саме того адвокатського запиту, який міститься в позовній заяві, оскільки фіскальний чек, опис вкладення та накладна №0303515863489 датовані 16.06.2023, а сам адвокатський запит датований 15.06.2023, крім того, в описі вкладення не вказано ані вихідного номеру, ані дати адвокатського запиту. Відповідач зазначає, що будь-які відомості за трек-номером №0303515863489 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» відсутні.

Відповідач стверджує, що у позивача відсутнє право вимагати від відповідача надання інформації, оскільки він не є співвласником. За технічною документацією, а саме Актом приймання-передачі 173-квартирного багатоповерхового житлового будинку №10 по вул. Тургенівській 10 в м. Ірпінь з балансу ТОВ «Облбудінвест» на баланс ОСББ «Еверест-10» від 10.10.2011, у будинку відсутні нежитлові приміщення за номером 178, 183, 185-189, 191-192, 194-196, а приміщення, що вказані позивачем є допоміжними приміщеннями ОСББ, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 02.06.2022, та в силу закону є спільною власністю всіх власників квартир і нежитлових приміщень, відтак, не передбачають окремої реєстрації права власності за будь-яким суб`єктом.

Відповідач зазначає, що в період окупації м. Ірпінь військовими формуванням Російської Федерації, значна частина документації, зокрема і та, що є предметом позовних вимог, була викрадена невідомою особою, у зв`язку з чим голова ОСББ «Еверест-10» подала до правоохоронних органів відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідач вважає звернення позивача до суду передчасним, оскільки у позовній заяві позивач просить надати перелік документів, який є відмінним від переліку документів, які позивач просив надати в адвокатському запиті.

Враховуючи викладене, відповідач твердить, що позивач не надав належних доказів, які б свідчили про протиправну бездіяльність відповідача, яка виражається у ненаданні інформації або документів.

27.12.2023 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказує, що на підтвердження направлення адвокатського запиту від 15.06.2023 на адресу відповідача до позовної заяви додано фіскальний чек, поштову накладну та опис вкладення у цінний лист, які містять всі необхідні ідентифікуючі ознаки, відтак є достатніми і належними доказами.

Позивач твердить, що оскільки право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації, відтак надані ним відомості із Державного реєстру прав є належними і достатніми доказами, які підтверджують набуття позивачем права власності на нежитлові приміщення за адресою м. Ірпінь, вул. Тургенівська 10, у зв`язку з чим позивач є співвласником багатоквартирного будинку за вказаною адресою, а тому користується всіма правами співвласника.

Щодо обставини втрати ОСББ «Еверест-10» документів, то позивач вважає, що відповідач повинен вчинити всі необхідні дії для відновлення документів у разі їх відсутності.

01.01.2024 представник відповідача подала заперечення по справі, в яких підтримала позицію викладену у відзиві, повторно наголосила про відсутність нежитлових приміщень, що належать позивачу, у будинку по вул. Тургенівська 10 та наявність допоміжних приміщень за вищенаведеною нумерацією. Також, представник відповідача зазначила, що порядок дій, які має вчинити відповідач для відновлення втрачених (викрадених) документів не мають правового значення для вирішення справи по суті.

У судове засідання 22.01.2024 з`явився представник позивача. В результаті виникнення технічних проблем, була унеможливлена участь представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що складено відповідний Акт від 22.01.2024 про технічний збій, у зв`язку з чим ухвалою від 22.01.2024 суд відклав підготовче судове засідання на 05.02.2024.

Ухвалою від 05.02.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2024.

12.02.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання про компенсацію витрат на правову допомогу, в якому просить суд долучити докази на підтвердження розміру понесених ТОВ «ФК «Інновація» витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача вказані витрати в розмірі 15 000,00 грн.

12.02.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подала:

- заперечення на заяву про компенсацію витрат на правову допомогу, в якій просить відмовити у задоволенні заяви позивача про компенсацію витрат на правову допомогу у повному обсязі;

- заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 21 500,00 грн.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 12.02.2024 суд оголосив перерву до 01.03.2024, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

01.03.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав заперечення на заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну допомогу, в якій просить суд відмовити у задоволені заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну допомогу в повному обсязі; у разі якщо суд дійде висновків про достатність у справі доказів, що підтверджували б понесення відповідачем витрат на професійну (правничу) допомогу, їх обґрунтованість та співмірність зменшити розмір відшкодування понесених стороною відповідача судових витрат на професійну (правничу) допомогу до 7 500,00 грн. за надану правничу допомогу у Господарському суді Київської області.

У судове засідання 01.03.2024 з`явились представники обох сторін. Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «ФК «Інновація» до відповідача ОСББ «Еверест-10» про зобов`язання вчинити дії, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до частини третьої вказаної статті, в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання.

Статтею 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідно до частиною першої статті 6 Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом.

Вказані норми передбачають право співвласників багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності створеного ОСББ. Відповідно, реалізація цього права покладається саме на особу, у володінні та розпорядженні якої перебуває ця інформація, тобто на ОСББ в особі його органів управління, зокрема на правління як на виконавчий орган об`єднання, до повноважень якого належить виконання зобов`язань об`єднання.

Як вбачається із залученої до матеріалів справи Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 19.05.2010 за адресою м. Ірпінь, вул. Тургенівська 10 здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еверест-10».

Відповідно до пункту 1.1 Статуту об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи додано копію Акту приймання-передачі 173-квартирного багатоповерхового житлового будинку №10 по вул. Тургенівській у м. Ірпінь з балансу ТОВ «Облбудінвест» на баланс ОСББ «Еверест-10» від 10.10.2011.

Статутом ОСББ «Еверест-10», в редакції, затвердженій загальними зборами співвласників протоколом від 19.21.2016, передбачено право співвласників знайомитись з рішеннями (протоколами) Загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки; брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів Об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту свої прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Статутом передбачено, що об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Суд дослідив подану до матеріалів копію Статуту, та встановив, що Статут не містить особливого порядку для вступу власника квартири або нежитлового приміщення до ОСББ «Еверест-10».

Позивач твердить, що є власником нежитлових приміщень, що розташовані за адресою Київська область, м. Ірпінь, вул. Тургенівська, буд. 10.

Як вбачається з Інформацій від 15.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 07.03.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожнім О.С. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вчинено записи про право власності ТОВ «ФК «Інновація» на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тургенівська, буд 10, а саме приміщення:

№178 площею 277,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №174 від 07.03.2023

№183 площею 55,9 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №175 від 07.03.2023

№185 площею 101,4 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №176 від 07.03.2023

№186 площею 73,4 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №177 від 07.03.2023

№187 площею 73,7 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №178 від 07.03.2023

№188 площею 167,2 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №179 від 07.03.2023

№189 площею 109,2 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №170 від 07.03.2023

№191 площею 121,7 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №181 від 07.03.2023

№192 площею 56,3 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №182 від 07.03.2023

№194 площею 102,6 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №183 від 07.03.2023

№195 площею 19,9 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №184 від 07.03.2023

№196 площею 55,4 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу №185 від 07.03.2023.

16.06.2023 реалізуючи права співвласника, представник ТОВ «ФК «Інновація», адвокат Грекова Л.В. звернулась з адвокатським запитом вих. №2306/15-1624 від 15.06.2023 до ОСББ «Еверест-10» з проханням надати статут ОСББ «Еверест-10», надати склад статутних органів ОСББ «Еверест-10», надати для ознайомлення протоколи загальних зборів ОСББ «Еверест-10» починаючи з 19.05.2010, надати для ознайомлення всі фінансові звіти ОСББ «Еверест-10». Як вбачається з копії вказаного адвокатського запиту, а також опису вкладення у цінний лист №0303515863489 від 16.06.2023, до нього були додані докази підтвердження повноважень адвоката (ордер, копія свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю) та 12 Інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на підтвердження права власності ТОВ «ФК «Інновація» на нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за адресою м. Ірпінь, вул. Тургенівська 10.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій опису вкладення у цінний лист, накладної №0303515863489 та фіскального чеку від 16.06.2023 оператора поштового зв`язку «Укрпошта», вказаний адвокатський запит був направлений на належну адресу місцезнаходження відповідача, та був отриманий ним 04.07.2023, що підтверджується роздруківкою трекінгу відстеження пересилання поштового відправлення.

Доказів надання відповіді на зазначений адвокатський запит суду не подано.

Відповідач заперечує факт отримання адвокатського запиту, а також факт надіслання саме того адвокатського запиту, який доданий до матеріалів справи.

Суд відхиляє вказані заперечення як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/16586/18, від 12.01.2021 у справі №910/3726/20.

На підтвердження направлення адвокатського запиту вих. №2306/15-1624 від 15.06.2023 на адресу ОСББ «Еверест-10», представник позивача надав копію накладної №0303515863489 від 16.06.2023, опису вкладення в лист з підписом працівника відділення з`язку та відбитком календарного штемпеля та копію фіскального чеку «Укрпошта» від 16.06.2023.

Жодних доказів на спростування вказаних обставин відповідач не подав.

А тому, керуючись принципом вірогідності доказів (ст. 79 ГПК України), суд встановив, що адвокатський запит вих. №2306/15-1624 від 15.06.2023 був направлений на належну адресу відповідача 08200, м. Ірпінь, вул. Тургенівська, буд. 10, та отриманий ним 04.07.2023.

Крім того, право співвласників на отримання для ознайомлення документів ОСББ передбачено Статутом, Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», та не залежить від факту отримання відповідачем адвокатського запиту.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідач заперечує статус позивача як співвласника будинку, стверджуючи, що у будинку нежитлові приміщення відсутні, належні позивачу об`єкти є допоміжними приміщеннями, які не можуть бути окремими об`єктами права власності.

Щодо вказаних обставин суд встановив таке.

Згідно залучених до матеріалів справи Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач за договорами купівлі-продажу від 07.03.2023 набув право власності на нежитлові приміщення №178, 183, 185, 186, 187, 188, 189, 191, 192, 194, 195, 196 у будинку за адресою АДРЕСА_1 .

З юридичного факту здійснення державної реєстрації будь-які права не виникають.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Разом із тим, відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Відтак, державна реєстрація права створює спростовувану презумпцію правомірності відомостей, внесених до Реєстру.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не доведено протилежне (постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Доказів визнання недійсними договорів купівлі-продажу матеріали справи не містять. Доказів припинення права власності позивача або скасування рішень про державну реєстрацію права власності, як і доказів існування спору щодо права власності позивача або щодо дійсності договорів купівлі-продажу суду не подано.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України); ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин (частина 3 ст. 237 ГПК України).

Відтак, у справі №911/3555/23 суд не розглядає питання законності набуття права власності ТОВ «ФК «Інновація» на нежитлові приміщення, яке у порядку ст. 328 ЦК України презюмується.

Щодо тверджень відповідача про те, що у будинку відсутні нежитлові приміщення, а набуті позивачем приміщення є допоміжними, суд встановив таке.

У Рішенні від 09 листопада 2011 року у справі N 14-рп/2011 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення, як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

У свою чергу, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

В Акті приймання-передачі 173-квартирного багатоповерхового будинку від 10.10.2011 вказано, що обстеження активів проведено 04.10.2010 року; у наведених в Акті відомостях про площу житлового будинку відсутні відомості про нежитлові приміщення; також в Акті вказано про передачу разом із будинком технічного паспорту на будинок 5 книг; планів поверхів та схем інженерного обладнання та газопостачання.

Як вбачається з копії висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 02.06.2022 №1-02/06, для проведення експертизи експерту серед іншого була надана інвентаризаційна справа (5 книг Секції №1, 2, 3, 4, 5), за твердженням представників відповідача в редакції, що була передана за Актом від 10.10.2011.

За вказаним висновком приміщення групи приміщень №174, 175, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184,185,186, 187, 188, 189, 191, 192, 193, 194, 195, 196 по вул. Тургенівська у м. Ірпінь є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, що призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців.

Суд встановив, що 28.09.2010 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради прийняв рішення №197/61 «Про надання дозволу АКБ «ЧБРР» на виділення нежитлових приміщень в окремі об`єкти власності у будинку №10 по вул. Тургенівській в м. Ірпінь». У вказаному рішенні виконком Ірпінської міськради вирішив виділити нежитлові приміщення в окремі об`єкти власності із присвоєнням відповідних номерів, зокрема приміщення №183, 186, 187, 188, 189, 191, 192, 194, 195, 196. Доручено КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» взамін попереднього правовстановлюючого документу оформити та видати свідоцтво про право власності на групу нежитлових технічних приміщень у будинку №10 по вул. Тургенівській в м. Ірпінь загальною площею 1 336,6 кв.м за АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції».

Надалі, 12.07.2011 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради рішенням №170/33 визнав право власності ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» на нежитлові приміщення в м. Ірпінь по вул. Тургенівській, 10 (пункт 1), доручив КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» взамін попередніх правовстановлюючих документів оформити та видати свідоцтво про право власності за ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» на групу нежитлових підвальних приміщень по вул. Тургенівській 10, у м. Ірпінь (пункт 2); зобов`язав ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» внести зміни в оригінал інвентаризаційної справи через КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» (пункт 5).

03.07.2012 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради прийняв рішення №132/8 яким вніс зміни до п.2 та п.3 рішення №170/32 від 12.07.2011, доручив КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати свідоцтво про право власності на групу нежитлових приміщень з присвоєнням відповідних номерів за ПАТ «ЧБРР» по вул. Тургенівській, 10 в м. Ірпінь, зокрема присвоїти номер приміщення 178, 183, 185, 186, 187, 188, 189, 191, 192, 194, 195, 196, зобов`язав ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» внести відповідні зміни в оригінал інвентаризаційної справи через КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації».

Надалі Ірпінська міська рада Київської області рішенням №778-14-VII від 19.05.2016 скасувала рішення виконкому Ірпінської міської ради від 28.09.2010 №197/61 «Про надання дозволу АКБ «ЧБРР» на виділення нежитлових приміщень в окремі об`єкти власності у будинку №10 по вул. Тургенівській в м. Ірпінь», та від 12.07.2011 №170/32 «Про визнання права власності за ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» на нежитлові приміщення в м. Ірпінь по вул. Тургенівській, 10» із посиланням на відсутність обґрунтування у прийнятих рішеннях виконкому №170/32 від 12.07.2011 та недоцільність та неефективність даних рішень у регулюванні певних майнових відносин.

По-перше, відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування та громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Тому, на думку Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, самостійне скасування Ірпінською міською радою Київської області власних рішень не відповідає закону та не може бути взяте судом до уваги.

По-друге, скасування рішень не тягне за собою автоматичного висновку про нікчемність договорів купівлі-продажу від 07.03.2023 в силу закону, а вимоги про визнання таких договорів недійсними судом у справі №911/3555/23 не заявлені, судом не розглядаються та не вирішуються.

Також не є належним доказом відсутності у позивача прав співвласника наданий відповідачем висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 02.06.2022 №1-02/06 оскільки вказаний висновок складений та ґрунтується на документах технічної інвентаризації на будинок №10 від 22.10.2008 та не спростовує достовірність відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач твердить про неможливість надання документів позивачу на ознайомлення, посилаючись на відсутність таких в наявності у відповідача.

До матеріалів справи подано копію протоколу засідання правління ОСББ «Еверест-10» від 08.12.2023, у якому зазначено, що в ході підготовки до судового засідання, яке мало відбутися 18.12.2023, голова правління Сергієнко О.О. виявила відсутність багатьох первинних документів об`єднання, які знаходились на зберіганні в підсобному приміщенні будинку до 24.02.2022. В період активної фази бойових дій під час повномасштабного вторгнення російських військ до м. Ірпінь доступ до даного підсобного приміщення був вільний, а після деокупаціїї м. Ірпінь перевірка наявності первинних документів не проводилась, тому голова правління робить припущення, що документи були втрачені саме під час бойових дій.

У зв`язку з виявленням факту нестачі первинних документів, наказом №23 від 09.12.2022 створено комісію для проведення інвентаризації вказаних документів об`єднання за період з 2010 по лютий 2022 року.

До матеріалів справи додано копію складеного комісією Акту інвентаризації від 11.12.2023, згідно з якого було виявлено нестачу первинних документів, а саме

- папка з протоколами загальних зборів за період з 2010 року по лютий 2022 року, включно з додатками, такі як листи письмового опитування, затверджені кошториси, звіти правління та ревізора Об`єднання;

- папка з документами фінансово-господарської діяльності об`єднання за період з 2010 року по лютий 2022 року, такі як авансові звіти, акти виконаних робіт, видаткові накладні, виписки з розрахункових рахунків;

- папка з кадровими документами, такі як: штатний розклад, накази про призначення посадових осіб, посадові інструкції;

- папка з договорами, укладеними з контрагентами за період з 2010 року по лютий 2022 року;

- папка з вхідною і вихідною документацією за період з 2010 року по лютий 2022 року;

- папка з протоколами правління за період з 2010 року по лютий 2022 року;

- папка з фінансовими звітами за період з 2010 року по лютий 2022 року.

ОСОБА_1 вважає, що вказані первинні документи були викрадені під час активних бойових дій в м. Ірпінь, у зв`язку з чим голова правління звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану).

14.12.2023 за вказаною заявою Відділом поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області відкрито кримінальне провадження №12023111040004644 та внесено відповідні відомості до ЄРДР.

Як вбачається з Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» на території м. Ірпінь, Ірпінської міської територіальної громади дійсно велися бойові дії з 25.02.2022 по 31.03.2022.

Разом із тим, по-перше, вказана обставина не позбавляє позивача його прав співвласника, передбачених статтею 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», іншими правовими актами та Статутом ОСББ.

По-друге, суд має обґрунтований сумнів в існуванні обставин втрати документів, позаяк деокупація м. Ірпінь відбулась 31.03.2022; за документами, складеними відповідачем, втрата документів була виявлена у грудні 2023. Відповідачем не доведено, що з моменту деокупації та до грудня 2023 року співвласниками не сплачувались внески, працівники ОСББ (з головою правління та бухгалтером включно) не здійснювати трудову діяльність та не отримували заробітну плату, не подавали звітність, тобто не працювали з документами ОСББ.

Статутом ОСББ передбачено скликання загальних зборів не рідше одного разу на рік (пункт 3.2); проведення засідання правління не менше ніж один раз на три місяці (пункт 3.20); отримання ревізійною комісією від правління первинних та аналітичних документів бухгалтерського і податкового обліку, фінансової, статистичної та податкової звітності не рідше ніж один раз на рік (пункт 3.23.1). Відтак можливість того, що протягом більше ніж півтора року керівництво ОСББ могло бути не обізнане з фактом втрати документів, викликає обґрунтований сумнів.

Суд звертає увагу сторін на таке.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України ««Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до таких категорій підприємств - мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Зокрема, мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 350 тисяч євро включно;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро включно;

середня кількість працівників - до 10 осіб включно.

Відповідно до 2.2. Статут ОСББ «Еверест-10» є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з ч. 2 ст. 4 «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Отже, діяльність ОСББ відповідно до Закону має некомерційний характер, ОСББ має складати фінансову звітність мікропідприємств, оскільки у переліку видів підприємств по цій звітності виокремлені непідприємницькі товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 8 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (абзац другий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

Відтак, відповідач зобов`язаний відновити втрачені документи протягом строків, встановлених Законом.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що у разі, якщо відповідач подав документи фінансової звітності та інші документи в електронній формі через Електронний кабінет платника податків, у відповідача є можливість отримати такі документи в електронній формі в цьому ж Електронному кабінеті.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача надати для ознайомлення та зняття копій представникам позивача такі документи:

- протоколи загальних зборів ОСББ «Еверест-10»;

- виписки з розрахункових рахунків, відкритих ОСББ «Еверест-10» у банківських установах;

- документи фінансового-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Еверест-10», а саме: фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії, фінансові звіти про суми коштів зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку, коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території; документи внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників багатоквартирного будинку, та всі витрати ОСББ «Еверест-10»; бухгалтерські документи, у тому числі, оборотно-сальдові відомості за всіма рахунками; штатний розклад; накази про призначення посадових осіб, про затвердження штатного розкладу; кошториси ОСББ «Еверест-10», які затвердженні загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку; договори про найманих працівників на виконання робіт (послуг) на замовлення ОСББ «Еверест-10».

Разом з тим, стаття 14 «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», стаття 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та статут ОСББ «Еверест-10» містять перелік документів, із якими має право знайомитися співвласник.

Відповідно до частини 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Тому ОСББ не зобов`язане надавати співвласнику документи, надання яких не передбачено Законами України або Статутом.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи вимоги позивача, суд задовольняє позов ТОВ «ФК «Інновація» частково та ухвалює рішення про зобов`язання ОСББ «Еверест-10» надати для ознайомлення та зняття копій документи, які передбачені Законом та Статутом ОСББ, а саме:

- протоколи загальних зборів ОСББ «Еверест-10»;

- документи фінансово-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Еверест-10», а саме:

фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії;

фінансові звіти про суми коштів зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку, коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території;

документи внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників багатоквартирного будинку, та всі витрати ОСББ «Еверест-10» в частині надання інформації щодо витрат на утримання спільного багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;

кошториси ОСББ «Еверест-10», які затвердженні загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку.

Щодо вимоги про зобов`язання надати на ознайомлення та зняття копій решти документів суд відмовляє в їх задоволенні, як таких, що не передбаченні законом.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 342,00 грн.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Щодо понесених витрат на правову допомогу позивача суд зазначає таке.

Позивач, у клопотанні від 12.02.2024 про компенсацію витрат на правову допомогу, просить суд долучити докази на підтвердження розміру понесених ТОВ «ФК «Інновація» витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача вказані витрати в розмірі 15 000,00 грн.

Для підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до матеріалів справи копії:

договору №Ю-23/1 від 01.08.2023 про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ФК «Інновація» та адвокатським об`єднанням «Аплекс», акт приймання-передачі наданих послуг від 08.02.2024 до договору №0-23/1 по справі №911/3555/23, рахунок-фактуру №4 від 08.02.2024 на суму 15 000,00 грн., детальний опис робіт по справі №911/3555/23, ордер серії АІ №1510256 від 15.12.2023, докази про доставку вказаного клопотання з додатками до електронного кабінету відповідача.

У позовній заяві позивач зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу становить 15 000,00 грн.

01.08.2023 між Адвокатським об`єднанням «Аплекс» (виконавець) та ТОВ «ФК «Інновація» (замовник) був укладений Договір №Ю-23/1 (далі за текстом Договір 1) про надання правничої допомоги, за умовами якого:

- виконавець надає замовнику повний спектр правничих послуг пов`язаних з представництвом інтересів замовника в якості позивача, відповідача та третіх осіб у будь-яких судових справах, а також стягувача та боржника у виконавчому провадженні (п.2.2 Договору 1);

- сторони погодили, що для виконання доручення адвокатське об`єднання має право залучати, зокрема адвоката Величка О.О. (п.2.3 Договору 1);

- адвокати адвокатського об`єднання, виступаючи в інтересах клієнта на підставі цього договору мають право здійснювати права та обов`язки представника клієнта, які передбачені зокрема ГПК України; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними права, що передбачені законом; подавати від імені клієнта будь-які заяви, скарги, документи, заперечення тощо, з правом їх підпису; брати участь у судових засіданнях, слідчих та виконавчих діях від імені клієнта; одержувати від імені клієнта будь-які документи в оригіналах та копіях; та інше (п.3.2 Договору 1);

- правничу допомогу (послугу), що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях згідно виставленого рахунку не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним місяцем із розрахунку тарифу 2 000,00 грн. за годину (п. 5.1 Договору 1);

- даний договір укладений на строк до 31.12.2025 включно та набирає чинності з моменту його підписання (п. 6.1 Договору 1);

Як вбачається з детального опису робіт АО «Аплекс», в межах справи №911/3555/23 було надано ТОВ «ФК «Інновація» таку правничу допомогу:

підготовка позовної заяви 3 години;

підготовка та подача відповіді на відзив 2 години;

участь у судовому засіданні 18.12.2023 0,5 годин;

участь у судовому засіданні 22.01.2024 0,5 годин;

участь у судовому засіданні 05.02.2024 0,5 годин;

участь у судовому засіданні 12.02.2024 1 година;

Загалом 7,5 годин.

08.02.2024 між сторонами був підписання Акт приймання-передачі наданих послуг по справі №911/3555/23, згідно з яким АО «Аплекс» надало, а ТОВ «ФК «Інновація» прийняло правничу допомогу, а саме: підготовка позовної заяви, підготовка та подача відповіді на відзив, участь у судових засіданнях 18.12.2023, 22.01.2024, 05.02.2024, 12.02.2024. АО «Аплекс» було витрачено 7,5 годин на надання правничої допомоги, вартість наданих послуг складає 15 000,00 грн.

Крім того, 08.02.2024 АО «Аплекс» виставило ТОВ «ФК «Інновація» рахунок-фактуру №4 на оплату послуг за Договором 1 у справі №911/3555/23 в розмірі 15 000,00 грн.

У запереченні від 11.02.2024 на заяву про компенсацію витрат на правову допомогу, представник відповідача зазначає про відсутність документального підтвердження витрат на правовому допомогу, зокрема, доказів оплати таких витрат, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд відхиляє даний довід представника відповідача та зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Крім того, відповідно до п. 5.1 Договору 1 правничу допомогу (послугу), що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях згідно виставленого рахунку не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним місяцем із розрахунку тарифу 2 000,00 грн. за годину.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок-фактура №4 на оплату наданих послуг з правничої допомоги був сформований 08.02.2024, відтак, строк оплати за вказаним договором 1 спливає 12.03.2024 (з урахуванням положень ч.5 ст. 254 ЦК України відповідно до якого якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Проаналізувавши надані позивачем докази понесених витрат на правову допомогу, враховуючи предмет спору та обставини справи, суд вважає заявлену позивачем суму судових витрат на правову допомогу 15 000,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою.

За таких обставин, суд задовольняє клопотання позивача про компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. та включає вказану суму до складу судових витрат по справі, які підлягають розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Щодо понесених витрат відповідача на правову допомогу суд зазначає таке.

12.02.2024 представник відповідача подала заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 21 500,00 грн.

Для підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача подала до матеріалів справи копії:

договору про надання правової допомоги від 12.12.2023, укладеного між ОСББ «Еверест-10» та адвокатом Івановою Н.С., додаток №1 від 12.12.2023 до Договору, акт наданих послуг (виконаних робіт) від 27.12.2023 на суму 10 500,00 грн.; акт наданих послуг (виконаних робіт) від 12.02.2024 на суму 11 000,00 грн.; платіжні інструкції №1233 від 11.02.2024 на суму 2 500,00 грн., №1202 від 04.01.2024 на суму 4 000,00 грн., №1194 від 26.12.2023 на суму 7 000,00 грн., від 11.02.2024 на суму 3 000,00 грн., №1195 від 26.12.2023 на суму 2 000,00 грн., №1196 від 26.12.2023 на суму 1 500,00 грн., №1232 від 11.02.2024 на суму 1 500,00 грн.; ордер серії АА №1181496 від 12.12.2023; докази про доставку вказаної заяви з додатками до електронного кабінету позивача.

У відзиві на позовну заяву від 22.12.2023 представник відповідача вказала, що орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу становить 15 000,00 грн.

12.12.2023 між адвокатом Івановою Наталією Сергіївною (адвокат) та ОСББ «Еверест-10» (клієнт) був укладений Договір про надання правової допомоги (далі за текстом Договір 2), за умовами якого:

- адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта в суді та здійснювати діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника (захисника) ОСББ «Еверест-10» у господарській справі №911/3555/23, розгляд якої здійснюється у Господарському суді Київської області (п.1.1 Договору 2)

- клієнт несе обов`язок сплатити гонорар Адвокату в розмірі та строк згідно з цього Договору (п. 2.3 Договору 2);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 12.12.2025 (п.3.2 Договору 2);

- гонорар адвоката при виконанні робіт наведених у п. 1.1. та 1.2 цього Договору вказаний в додатках до цього договору (п.4.2 Договору 2).

Сторони узгодили та підписали додаток №1 від 12.12.2023 до Договору 2, відповідно до якого:

- сума гонорару адвоката за виконання робіт наведених у п. 1.1 та 1.2 Договору у Господарському суді Київської області визначається сукупною вартістю наданих послуг зазначених у п.2 цього Додатку. Оплата проводиться клієнтом або уповноваженою ним особою готівковим або безготівковим переказом на рахунок адвоката протягом 3 робочих днів з дня надання послуг (п. 1.1 Додатку);

- обсяг робіт погоджений сторонами:

подання та складення адвокатських запитів 1000,00 грн. за кожен запит;

попередня консультація та формування правової позиції, написання відзиву на позовну заяву та направлення її до суду та учасниками справи 7 000,00 грн.

складення заперечень на відповідь на відзив та направлення її до суду та учасникам справи 4 000,00 грн.

складення будь-яких інших процесуальних заяв, клопотань або заперечень 1500,00 грн.

участь в одному судовому засіданні в режимі відео конференції 1500,00 грн.;

участь в одному судовому засіданні 2500,00 грн. (п.2 Додатку);

- додаток набирає чинності та вважається укладеним з моменту його засвідчення підписами обох сторін і дає до повного виконання своїх обов`язків (п. 3 Додатку).

27.12.2023 сторони підписали акт наданих послуг (виконаних робіт) на загальну суму 10 500,00 грн.. Як вбачається з наданого акту адвокатом Івановою Н.С. були надані такі послуги:

подання та складання адвокатських запитів 2 шт. 2 000,00 грн.;

попередня консультація та формування правової позиції, написання відзиву на позовну заяву та направлення її до суду та учасникам справи 7 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області в режимі відео конференції 18.12.2023 1 500,00 грн.

Крім того, 12.02.2024 сторони підписали ще один акт наданих послуг (виконаних робіт) у загальному розмірі на 11 000,00 грн., згідно з якого адвокат виконав, а відповідач прийняв виконання:

складення заперечення на відповідь на відзив та направлення її до суду та учасникам справи 4 000,00 грн.;

участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області в режимі відеоконференції 05.02.2024 1500,00 грн.;

складення заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу 1500,00 грн.;

складення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу 1500,00 грн.;

участь в судовому засіданні в Господарському суді Київської області особисто 12.02.2024 2 500,00 грн.

ОСББ «Еверест-10» здійснило оплату за виконані адвокатом роботи, що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №1233 від 11.02.2024 на суму 2 500,00 грн., №1202 від 04.01.2024 на суму 4 000,00 грн., №1194 від 26.12.2023 на суму 7 000,00 грн., від 11.02.2024 на суму 3 000,00 грн., №1195 від 26.12.2023 на суму 2 000,00 грн., №1196 від 26.12.2023 на суму 1 500,00 грн., №1232 від 11.02.2024 на суму 1 500,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Надані відповідачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Як вбачається з акту наданих послуг від 27.12.2023 у склад витрат на правову допомогу відповідач включив подання та складення двох адвокатських запитів, вказані роботи оцінені у 2 000,00 грн.. Разом з тим, до матеріалів справи додано лише один адвокатський запит від 15.12.2023 до АТ «Укрпошта». У зв`язку з чим, вказана вимога має бути задоволена частково у розмірі 1 000,00 грн.

Крім того, як вбачається з акту наданих послуг від 12.02.2024 до складу витрат на правову допомогу було включено складення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу (1 500,00 грн.).

У своїй заяві від 29.02.2024 позивач заперечує щодо включення вказаної послуги до складу судових витрат відповідача. Позивач зазначає, що написання та подання заяви про відшкодування витрат відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною, а тому така заява не підлягає відшкодування.

Суд погоджується із заперечення позивача щодо вказаних послуг та виключає зі складу судових витрат відповідача витрати на складання та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, як така, що є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною, а тому не підлягає відшкодуванню.

Вказаний висновок узгоджується із позицією ОП КГС ВС викладеною у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Суд також звертає увагу на заперечення позивача щодо невідповідності орієнтовного розрахунку судових витрат, які зазначені відповідачем у відзиві (15 000,00 грн.) та заявленої суми до стягнення (21 500,00 грн.). Суд відхиляє вказаний довід позивача з огляду на положення ч. 3 ст. 124 ГПК України відповідно до якої, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Враховую викладене, а також те, що предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував тривалого аналізу правових норм та судової практики, а також розрахунків; підготовка процесуальних документів не становила складності та не потребувала багато часу адвоката; відтак, суд вважає суму судових витрат відповідача на правову допомогу 15 000,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, беручи до уваги наведене вище, враховуючи часткове задоволення позову у цій справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив:

1) 15 000,00 грн. витрат позивача на професійну правову допомогу належать до включення до судових витрат по справи та розподілу пропорційно задоволеним вимогам (50%) - а саме з відповідача на користь позивача належить до стягнення 7 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

2) 15 000,00 грн. витрат відповідача на професійну правову допомогу належать до включення до судових витрат по справи та розподілу пропорційно вимогам, к задоволенні яких судом відмовлено (50%) - а саме з позивача на користь відповідача належить до стягнення 7 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

При цьому, відповідно до ч.11 ст.129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, а саме у розмірі 50% та враховуючи, що суд задовольнив обом сторонам суму компенсації понесених витрат на правову допомогу у рівній сумі, суд відповідно до ч.11 ст. 129 ГПК України ухвалює рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору .

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» задовольнити частково.

2. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еверест-10» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тургенівська, буд. 10, ідентифікаційний код 37075438) надати для ознайомлення та зняття копій Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, ідентифікаційний код 39409610) документи, а саме:

- протоколи загальних зборів ОСББ «Еверест-10»;

- документи фінансово-господарської та іншої діяльності правління ОСББ «Еверест-10», а саме:

фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії;

фінансові звіти про суми коштів зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку, коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території;

документи внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників багатоквартирного будинку, та всі витрати ОСББ «Еверест-10» в частині надання інформації щодо витрат на утримання спільного багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;

кошториси ОСББ «Еверест-10», які затвердженні загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еверест-10» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тургенівська, буд. 10, ідентифікаційний код 37075438)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, ідентифікаційний код 39409610)

1 342,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 14.03.2024.

Суддя О.В. Конюх