Постанова

від 02.07.2024 по справі 911/3555/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 911/3555/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" Дерев`янка Юрія Віталійовича про компенсацію витрат на правову допомогу за розгляд апеляційної скарги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еверест-10" поданої на рішення господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3555/23 (суддя - Конюх О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація"

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еверест-10"

про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 01.03.2024 позов задоволено частково.

Зобов`язано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "Еверест-10" надати для ознайомлення та зняття копій товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (далі - ТОВ "ФК "Інновація") документи, а саме:

- протоколи загальних зборів ОСББ "Еверест-10";

- документи фінансово-господарської та іншої діяльності правління ОСББ "Еверест-10", а саме: фінансові звіти про результати діяльності та звіти ревізійної комісії; фінансові звіти про суми коштів зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку, коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території; документи внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників багатоквартирного будинку, та всі витрати ОСББ "Еверест-10" в частині надання інформації щодо витрат на утримання спільного багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; кошториси ОСББ "Еверест-10", які затвердженні загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСББ "Еверест-10" на користь ТОВ "ФК "Інновація" 1 342,00 грн судового збору за подання позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСББ "Еверест-10" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині зобов`язання ОСББ "Еверест-10" надати для ознайомлення та зняття копій ТОВ "ФК "Інновація" документи, а саме: протоколів загальних зборів ОСББ "Еверест-10"; документів фінансово-господарської та іншої діяльності правління ОСББ "Еверест-10", а саме: фінансових звітів про результати діяльності та звіти ревізійної комісії; фінансових звітів про суми коштів зарахованих у ремонтний, резервний фонди із загальної суми перерахованих співвласниками багатоквартирного будинку, коштів на їх утримання та утримання прибудинкової території; документів внутрішнього обліку, в яких містяться відомості щодо нарахування та надходження коштів від мешканців та співвласників багатоквартирного будинку, та всі витрати ОСББ "Еверест-10" - в частині надання інформації щодо витрат на утримання спільного багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; кошторисів ОСББ "Еверест-10", які затвердженні загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 апеляційну скаргу ОСББ "Еверест-10" на рішення господарського суду Київської області від 01.03.2024 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3555/23 залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.

03.06.2024 через канцелярію суду від представника ТОВ "ФК "Інновація" Дерев`янка Юрія Віталійовича надійшла заява про компенсацію витрат на правову допомогу, в якій просило стягнути з ОСББ "Еверест-10" на користь ТОВ "ФК "Інновація" 18 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 було призначено до розгляду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрат на правничу допомогу) на 02.07.2024.

02.07.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу, в якій останній просив відмовити в задоволенні заяви.

У судове засідання, 02.07.2024 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа. (а.с. 79-81 т. 2)

Відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників позивача та відповідача у судовому засіданні 02.07.2024.

Колегія суддів дослідивши заяву представника ТОВ "ФК "Інновація" Дерев`янка Юрія Віталійовича про компенсацію здійснених позивачем витрат, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн (а.с. 30 т. 2).

03.06.2024 через канцелярію суду від представника ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" Дерев`янка Юрія Віталійовича надійшла заява про компенсацію витрат на правову допомогу, в якій просив стягнути з позивача 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення відповідачем витрат, заявником було, зокрема, надано:

- договір про надання правничої допомоги № Ю-23/1 від 01.08.2023 (а.с. 71-72 т. 2);

- акт приймання-передачі наданих послуг від 28.05.2024 (а.с. 73 т. 2);

- рахунок-фактури № 9 на оплату (а.с. 73 зворот т.2).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 916/2664/21

Відповідно до умов укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Аплекс» договору про надання правничої допомоги № Ю-23/1 від 01.08.2023 (а.с. 71-72 т.2) виконавець надає замовнику правові послугу пов`язані з представництвом інтересів замовника в якості свідка, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, підозрюваного тощо в ході досудового слідства, судового розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, в яких знаходиться досудове слідством / розглядається будь-яке кримінальне провадження та в якості позивача, відповідача та третіх осіб у будь-яких судових справах, а також стягувача та боржника у виконавчому провадженні (п. 2.2 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору правничу допомогу (послугу), що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях згідно встановленого рахунку не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним місяцем (в якому надавалась відповідна правнича допомога, за яку встановлено рахунок) із розрахунку тарифу адвокатського об`єднання - 2 000,00 грн за годину.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що при розрахунку вартості правничої допомоги, вказаної в п. 2.2 даного договору, враховується час, витрачений адвокатами адвокатського об`єднання та їх помічниками на визначену у п.2.2 правничу допомогу.

Загальна вартість наданих послуг становить 18 000,00 грн визначена в акті приймання-передачі наданих послуг.

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 28.05.2024 клієнт прийняв професійну правничу допомогу в загальній сумі 18 000,00 грн (а.с. 73 т. 2), а саме:

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу 5 год. - 10 000,00 грн;

- підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив 2 год. - 4 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді від 28.05.2024, 2 години - 4 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, з огляду на викладене, позивач згідно з положеннями статті 74 ГПК України довів надання йому зазначених послуг у суді апеляційної інстанції.

Втім, колегія суддів, оцінивши вищевказані докази, ураховуючи як те, чи були ці витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, фактично понесені, так і їх необхідність і розумність. Враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Дерев`янко Ю.В. послуг позивачу у суді апеляційної інстанції (зокрема, підготовку відзиву на апеляційну скаргу відповідача, та підготовку заперечення на відповідь на відзив, які за своїм змістом майже аналогічні позовній заяві та, що були подані до суду першої інстанції, участь адвоката в судовому засіданні 28.05.2024), виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви.

З матеріалів справи вбачається, що адвокати адвокатського об`єднання «Аплекс» брали участь при розгляді справи ще в суді першої інстанції. Відтак, обізнаність адвокатів щодо предмета спору, складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу із затраченим часом в 5 годин та заперечення на відповідь на відзив із затраченим часом 2 години, які по суті майже ідентичні відповіді на відзив на позовну заяву, викликають обґрунтовані сумніви щодо часу затраченого для надання таких послуг, а саме їх неминучості.

Колегія суддів при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та, апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Матеріали справи та зміст судового рішень першої інстанцій свідчать про те, що правова позиція позивача була сталою, а тому, адвокати відповідно, були обізнані з усіма обставинами цієї справи.

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 18 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованими.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 11 000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" Дерев`янка Юрія Віталійовича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/3555/23 задовольнити частково.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еверест-10" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Тергенівська, буд. 10; ідентифікаційний код 3707543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (03035, місто Київ, вул. Сурікова, буд. 3; ідентифікаційний код 39409610) 11 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції.

Відмовити у задоволенні решти заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Матеріали справи № 911/3555/23 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 04.07.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко