Ухвала

від 06.03.2024 по справі 922/2945/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2945/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Багай Н. О., Мачульського Г. М.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (колегія суддів: Гетьман Р. А., Россолов В. В., Склярук О. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція екологічної безпеки" до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний реєстратор Краснокутської селищної ради Богодухівського району Мєдвєдєва Зінаїда Олексіївна про скасування рішення державного реєстратора,

за участю представників:

позивача - Максимовського С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція екологічної безпеки" (далі - ТОВ "Агенція екологічної безпеки") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (далі - сільрада), в якому просило скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 27.01.2023, індексний номер рішення 66212498, прийняте державним реєстратором Краснокутської селищної ради Богодухівського району Мєдвєдєвою Зінаїдою Олексіївною (далі - реєстратор) про припинення права оренди земельної ділянки площею 28,5290 га з кадастровим номером 6323255100:00:000:0048.

2. Позов обґрунтовано неправомірним прийняттям реєстратором рішення про припинення права оренди вищезазначеної земельної ділянки, що призвело до порушення прав ТОВ "Агенція екологічної безпеки".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 06.04.2012 між Сільрадою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Новоіванівський цукровий завод" (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендар на підставі рішення XIV сесії VI скликання Сільради від 28.03.2012 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у смт Коломак Коломацького району Харківської області, загальною площею 28,5290 га з кадастровим номером 6323255100:00:000:0048, строком на 49 років.

4. 23.04.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРЕС ЛЮКС" (покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (з відстроченням платежу), відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю літ. "Г" з допоміжними спорудами, що знаходяться за адресою: Харківська область, Коломацький район, село міського типу Коломак, вулиця Бурякопункт, будинок № 4б, опис: нежитлова будівля з допоміжними спорудами: літ. "Г" - будівля бракмайданчика, загальною площею 12 кв.м, карта полів фільтрації літ. "г", загальною площею 27,8595 га. Нерухомість розташована на земельній ділянці площею 28,529 га з кадастровим номером 6323255100:00:000:0048.

5. 01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРЕС ЛЮКС" (продавець) та ТОВ "Агенція екологічної безпеки" (покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до умов якого, продавець передав, а ТОВ "Агенція екологічної безпеки" прийняло у власність вищезазначену нежитлову будівлю з допоміжними спорудами.

6. ТОВ "Агенція екологічної безпеки" зверталося до сільради (лист від 04.01.2022 № 04/01-01) з проханням замінити орендаря вищезазначеної земельної ділянки, на що отримано відповідь (від 12.01.2022 № 02-19/85) про неможливість укладання відповідної додаткової угоди з заявником.

7. В подальшому у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки із наявною містобудівною документацією та детальним планом території ТДВ "Новоіванівський цукровий завод", сільрада рішенням від 15.12.2021 № 149 відмовила ТОВ "Агенція екологічної безпеки" у підписанні договору оренди земельної ділянки та рекомендувала привести у відповідність документацію про право власності на нерухоме майно.

8. З метою захисту порушеного права користування земельною ділянкою ТОВ "Агенція екологічної безпеки" в лютому 2022 року звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до сільради про внесення змін до договору оренди землі шляхом укладання додаткової угоди до нього.

9. 20.02.2023 Господарський суд Харківської області, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 922/542/22, ухвалив рішення про задоволення позову.

10. 27.01.2023 реєстратором за заявою сільради було внесено запис про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 321215108, відповідно до якого було припинено право користування земельною ділянкою 6323255100:00:000:0048 за договором оренди від 06.04.2012, який був предметом розгляду у справі № 922/542/22.

Короткий зміст судових рішень

11. 20.09.2023 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення про задоволення позову, а 04.10.2023 - додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

12. Східний апеляційний господарський суд 04.12.2023 прийняв постанову про залишення цих рішень без змін.

13. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірне рішення про державну реєстрацію припинення права оренди суперечить рішенню Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 у справі № 922/542/22, яке набрало законної сили, та перешкоджає позивачу вільно користуватися земельною ділянкою.

Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи

14. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про залишення оспорюваного рішення реєстратора без змін.

Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи про неврахування судами правових позицій Верховного Суду, викладених ним у касаційній скарзі.

15. Також від сільради до Верховного Суду надійшла заява про розгляд касаційної скарги без участі її представника.

16. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

18. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

19. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

20. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

21. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

22. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема, підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

23. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

24. Проаналізувавши наведені скаржником підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія виходить з такого.

25. У справі № 922/2589/19 суди встановили, що відповідач на відведеній йому органом місцевого самоврядування земельній ділянці, здійснив самочинне будівництво навісів, які не були прийняті в експлуатацію у встановленому законом порядку, а державний реєстратор за відсутності документів про прийняття їх в експлуатацію здійснив реєстрацію права власності на самочинно збудовані об`єкти. Орган місцевого самоврядування у цій справі посилався на те, що його позбавили права здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо спірних самочинно збудованих об`єктів, а також на те, що реєстрацією речового права на самочинне будівництво порушено його права, як власника земельної ділянки, переданої в оренду.

26. У справі № 921/403/17-г/6 предметом позовних вимог було скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності на незавершене будівництво та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки від залишків будівельних матеріалів, які на ній знаходяться. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва на момент його реєстрації у відповідача не виникло з огляду на скасування правовстановлюючих документів, на підставі яких таке право було зареєстроване, а вчинений державним реєстратором запис порушує права позивача як власника майна, що знаходиться на ділянці, та орендаря цієї земельної ділянки.

27. Натомість у справі, що розглядається, позивач звернувся за захистом своїх інтересів щодо права користування та розпорядження земельною ділянкою, у зв`язку із переходом права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташовано.

28. Відтак, вище наведені постанови Верховного Суду ухвалені хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі, але за інших фактичних обставин, ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

29. За таких обставин доводи заявника про наявність передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для подання касаційної скарги є необґрунтованими.

30. Колегія суддів звертає увагу на те, що правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, змісту та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги, що має своїм наслідком відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України розгляд касаційної скарги в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

31. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальності та диспозитивності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

33. З огляду на те, що доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, касаційне провадження у цій справі необхідно закрити.

Судові витрати

34. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 922/2945/23 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Багай

Суддя Г. М. Мачульський