Постанова

від 11.03.2024 по справі 757/48447/21-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Київ

справа № 757/48447/21-ц

провадження № 61-2438св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 ,

відповідач - Громадська організація «Федерація дзюдо Києва»,

треті особи: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Артем» Київського міського фізкультурно-спортивного товариства «Україна», викладач-тренер ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , який діє

в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року у складі судді Литвинової І. В., ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О. та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Ратнікової В. М., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Федерація дзюдо Києва» (далі - ГО «Федерація дзюдо Києва»), треті особи: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Артем» Київського міського фізкультурно-спортивного товариства «Україна», викладач-тренер ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, стягнення відшкодування майнової шкоди та компенсації моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що з 05 до 07 березня 2021 року відбувався відкритий чемпіонат м. Києва з дзюдо серед юнаків та дівчат 2009-2010 року народження та юніорів та юніорок до 21 року (2001-2006 року народження).

Неповнолітній ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - син позивача - був допущений до змагань на підставі медичного допуску, вказаного у поіменній заявці, наданого на підставі довідки про стан здоров`я, виданої університетською клінікою приватного закладу вищої освіти Київського міжнародного університету від 10 лютого 2021 року № 27/21.

06 березня 2021 року під час відкритого чемпіонату м. Києва з дзюдо серед юнаків та дівчат 2009-2010 року народження, де ОСОБА_4 , виступаючи

у ваговій категорії 32 кг від КДОСШ «Артем», отримав травму під час проведення двобою на татамі. Після травмування дитини позивач особисто відвіз сина

у травматологічне відділення НДСЛ «Охмадит» м. Києва, де поставлено діагноз на підставі рентгенівських знімків: закритий перелом правої кістки

у ділянці хірургічної шийки із зміщенням уламків, і було проведено хірургічну операцію.

У зв?язку з цією подією позивач поніс витрати на лікування та реабілітацію сина в загальному розмірі 152 961,00 грн. Розмір моральної шкоди позивач визначив у сумі 900 000,00 грн.

ОСОБА_1 з урахуванням уточнень просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у допуску його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до участі у відкритому чемпіонаті м. Києва із дзюдо серед юнаків та дівчат 2009-2010 року народження та неналежному медичному забезпеченні змагань і стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 152 961,00 грн та моральну шкоду в розмірі 900 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року

у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження протиправності дій відповідача під час організації та проведення змагань, у яких брав участь його син, наявності причинного зв`язку між поведінкою відповідача та завданою позивачеві шкодою, про яку він вказує, а також факту понесення збитків з вини відповідача.

Не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду м. Києва від

06 грудня 2022 року, ОСОБА_1 05 січня 2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 06 січня 2023 року.

05 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв?язку подав до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від

06 грудня 2022 року, яка зареєстрована судом 13 лютого 2023 року.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року повернено заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга

ОСОБА_1 не скріплена електронним цифровим підписом, а тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження того, що протиправна поведінка відповідача призвела до завдання йому шкоди. Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

21 лютого 2023 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року та направити справу до Київського апеляційного суду для розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки в державі оголошено військовий стан і є проблеми з енергетичними системами, ОСОБА_1 спочатку направив апеляційну скаргу на електронну адресу суду, а потім, коли з?явилось світло, в паперовому вигляді з відповідними копіями, підписану для сторін.

29 червня 2023 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року

і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій критично віднеслися до наданих позивачем доказів і свідчень. Вказує, що саме відповідач допустив ОСОБА_1 до змагань без оформлення полісу страхування від нещасних випадків та не забезпечив належний медичний супровід змагань. Лікар, який був присутнім на змаганнях, халатно поставився до свого обов?язку щодо надання медичної допомоги.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 128/2994/15-ц (пункт 1 частина друга статті 389 ЦПК України).

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційні скарги не надходив.

Рух касаційних скарг та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду ід 17 січня 2023 року

у справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.

02 серпня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на увалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року слід закрити, а касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від

06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Відповідно до календарного плану спортивних змагань, масових заходів та навчально-тренувальних зборів м. Києва на 2021 рік, затвердженого Департаментом молоді та спорту Київської міської державної адміністрації,

з 05 до 07 березня 2021 року у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1

відбувся відкритий чемпіонат м. Києва із дзюдо серед юнаків та дівчат

2009-2010 року народження і юніорів та юніорок до 21 року (2001-2006 року народження).

Згідно з Регламентом проведення відкритого чемпіонату м. Києва із дзюдо серед юнаків та дівчат 2009-2010 року народження і юніорів та юніорок до

21 року (2001-2006 року народження), затвердженим виконавчим директором ГО «Федерація дзюдо Києва» та погодженим директором Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є офіційним викликом на змагання, попередні заявки встановленого зразка на участь у змаганнях мали бути подані до

02 березня 2021 року; необхідними документами для проведення мандатної комісії є поіменна заявка, завірена спортивним диспансером, свідоцтво про народження, документ з фотокарткою або паспорт та страховий поліс на кожного спортсмена у день проведення змагань.

05 березня 2021 року відповідно до Регламенту проведення заходу, затвердженого ГО «Федерація дзюдо Києва» та погодженого Департаментом молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, відбулось засідання мандатної комісії змагань та зважування учасників.

До змагань спортсмен ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був допущений на підставі медичного допуску у поіменній заявці від 04 березня

2021 року за підписом лікаря КНП «Центр спортивної медицини міста Києва» Осипової В. В., засвідченим печаткою Центру, від команди КДЮСШ «Артем», який наданий згідно з довідкою про стан здоров`я від 10 лютого 2021 року

№ 27/21 за підписом медичного директора ВСП ПЗВО «Київський міжнародний університет» «Університетська клініка» Кеяна Д. М .

Відповідно до звіту з медичного забезпечення змагань КНП «Центр спортивної медицини міста Києва» під час проведення чемпіонату медичне забезпечення здійснювалося медичним персоналом: Кучеренко-Скуратовською Н. М.

і Воропай Є. А.

06 березня 2021 року під час двобою на татамі спортсмен ОСОБА_4 зазнав травмування. До НДСЛ «Охмадит» був доставлений особисто батьком власним автомобілем, а не за викликом швидкої медичної допомоги.

Відповідно до запису лікаря 06 березня 2021 року ОСОБА_4 проведено хірургічну операцію - відкриту репозицію правої плечової кістки в в/з, МОС 3 шпицями Кіршнера з діагнозом: остеоепіфізеоліз голівки правої плечової кістки із зміщенням відламків, та виписано з НДСЛ «Охматдит» 10 березня 2021 року

в задовільному загальному стані. Згідно з анамнезом хвороби травму отримав на змаганнях із дзюдо внаслідок падіння на праву руку, доставлений батьками

до травмпункту НДСЛ. Подальше лікування та рекомендації під наглядом ортопеда поліклініки «Охматдит».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня

2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 рокузазначеним вимогам закону відповідають.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (часина перша статті 1167 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди та моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,

в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відмовляючи позивачу у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів і встановлених на їх підставі обставин, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження наявності заподіяної шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що

відповідно до статті 81 ЦПК України року є його процесуальним обов`язком. Позивач не надав належних та достатніх доказів того, що допуск дитини спортсмена ОСОБА_2 до змагань без страхового поліса призвів до завдання шкоди його здоров`ю, оскільки позивач визнав, що травмування відбулось під час проведення двобою на змаганнях в результаті падіння дитини на праву руку.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє

в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого

2010 року).

Щодо касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року підлягає закриттю з таких підстав.

Установлено, що 05 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами електронного зв?язку (електронна пошта) подав апеляційну скаргу нарішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року.

Ухвалою від 17 січня 2023 року Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від

06 грудня 2022 року у цій справі на підставі пункту 1 частини п`ятої 357 ЦПК України, зв`язку з тим, що апеляційна скарга не підписана, тобто не скріплена електронним цифровим підписом.

Після надходження цивільної справи до Верховного Суду з`ясувалося, що

05 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв?язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року, й ухвалою від 13 березня

2023 року Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у цій справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня

2022 року залишено без змін.

Наведене свідчить, що апеляційний суд ухвалою від 13 березня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду

м. Києва від 06 грудня 2022 року, призначив її до розгляду та в подальшому розглянув цю апеляційну скаргу по суті, тобто відновив право заявника на апеляційне оскарження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції вже переглянуте по суті, колегія суддів вважає за необхідне касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року повернено, закрити.

Щодо заявлених клопотань

12 лютого 2024 року ГО «Федерація дзюдо Києва» подала до Верховного Суду клопотання, у якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у цій справі.

Клопотання мотивоване тим, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, не знайшла свого підтвердження, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року

у справі № 128/2994/15-ц, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, яка переглядається.

Обміркувавши заявлене ГО Федерація дзюдо Києва» клопотання про закриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки під час касаційного перегляду справи, Верховний Суд не встановив підстав, передбачених статтею 396 ЦПК України, для закриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 389, 400, 402, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Громадської організації «Федерації дзюдо Києва» про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня

2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року

у справі відмовити.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суд увід 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до громадської організації «Федерація дзюдо Києва», треті особи: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Артем» Київського міського фізкультурно-спортивного товариства «Україна», викладач-тренер ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, стягнення відшкодування майнової шкоди та компенсації моральної шкоди закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду

м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська