Ухвала
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 227/4058/21
провадження № 61-232св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - Селянське (фермерське) господарство «Резон»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Резон», яка підписана представником Ремез Катериною Ігорівною, на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2023 року в складі судді: Здоровиця О. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
Історія справи
Короткий зміст позову
В жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Резон» (далі - СФГ «Резон») про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та повернення земельної ділянки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий (номер 1422055500:01:000:0459), площею 7,1821 га, розташованої на території Святогорівської селищної ради Добропільського (Покровського) району Донецької області, укладений 05 лютого 2014року між ОСОБА_2 та СФГ «Резон».
Зобов`язано СФГ «Резон» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 1422055500:01:000:0459), яка була передана у користування на підставі договору оренди землі від 05 лютого 2014 року.
Стягнуто з СФГ «Резон» на користь ОСОБА_2 орендну плату за договором оренди від 05 квітня 2014 року за період 2018, 2019, 2020, 2021 роки в сумі 23 526,12 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу СФГ «Резон» залишено без задоволення, а рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2023 року залишено без змін.
Аргументи учасників справи
03 січня 2024 року СФГ «Резон» через підсистему Електронний суд подало касаційну скаргу, яка підписана представником Ремез К. І., на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року (повне судове рішення складено 07 грудня 2023 року), в якій просило:
оскаржені судові рішення скасувати;
ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
судові витрати покласти на позивача.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви СФГ «Резон» про зупинення дії рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року відмовлено.
05 березня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду з`ясовано, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
В ухвалі Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2021 року суд першої інстанції визнав справу № 227/4058/21 малозначною (том 1, а. с. 20).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга, уточнена касаційна скарга та ухвала Верховного Суду від 20 лютого 2024 року не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 260, 389 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження у справі № 227/4058/21 за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства «Резон» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та повернення земельної ділянки за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства «Резон», яка підписана представником Ремез Катериною Ігорівною, на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2023 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2024 |
Оприлюднено | 15.03.2024 |
Номер документу | 117656984 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо припинення права оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні