Постанова

від 13.03.2024 по справі 366/3214/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року місто Київ.

Справа № 366/3214/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7003/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Мазурик О.Ф., Немировська О.В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2023 року (ухвалено у складі судді Слободян Н.П.)

у справі за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду

ВСТАНОВИВ

Керівником Вишгородської окружної прокуратури 26.10.2023 до Іванківського районного суду подано зазначений позов, у якому прокурор просить суд:

1. Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034).

2. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним розпорядження Іванківської РДА від 20.12.2007 № 1091 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок».

3. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки:

- серії ЯЗ № 449215, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:002:0019;

- серії ЯЗ № 449216, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0029;

- серії ЯЗ № 449217, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0030;

- серії ЯЗ № 449218, виданий 13.11.2008 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0031;

- серії ЯЗ № 449236, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0020;

- серії ЯЗ № 449237, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0021;

- серії ЯЗ № 449238, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0022;

- серії ЯЗ № 449239, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0023;

- серії ЯЗ № 449240, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0024;

- серії ЯЗ № 449241, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0025;

- серії ЯЗ № 449242, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0026;

- серії ЯЗ № 449243, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0027;

- серії ЯЗ № 449244, виданий 13.11.2008 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0028.

4. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222081400:02:002:0019; 3222081400:02:001:0029; 3222081400:02:001:0030; 3222081400:02:001:0031 від ОСОБА_1 ; 3222081400:02:001:0020; 3222081400:02:001:0021; 3222081400:02:001:0022; 3222081400:02:001:0023; 3222081400:02:001:0024; 3222081400:02:001:0025; 3222081400:02:001:0026; 3222081400:02:001:0027; 3222081400:02:001:0028 від ОСОБА_2 .

5. Стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 31.10.2023 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з такою ухвалою, Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області 08 січня 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є передчасною, поставленою з порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи.

Вказує, що на виконання ухвали суду першої інстанції позивачем у заяві від 11.12.2023 року зазначено відомості місця проживання відповідачів, а також зазначено, що такі відомості було отримано з супровідного листа Іванківського районного суду на адресу Київського апеляційного суду від 13.08.2020 року. Інших адрес проживання (перебування) позивачу невідомо.

Вказує, що однією з позовних вимог прокурора є усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації від 20.12.2007 № 1091 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок». Вищезазначеним розпорядженням Іванківської РДА передано безоплатно у власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . ОСОБА_10 . ОСОБА_11 . ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , земельні ділянки загальною площею 25,0007 га на території Страхоліської сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, вказана позовна вимога безпосередньо стосується зазначених осіб, про що було зазначено позивачем у заяві 11.12.2023 року. Також посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та зазначає, що вказане не може бути підставою визнання позовної заяви неподаною.

Вказує, що повноваження прокуратури підтверджується листом від 06.03.2023 року № 54-1253вих-23 до Київської державної адміністрації та відповіддю від 06.03.2023 року №2319/08/09.02-N-2023.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

За правилом пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким вимогам ухвала суду не відповідає

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 31.10.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав того, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, а саме не зазначено вірні адреси місяця проживання відповідачів, та /або відомості про джерела отримання вже зазначених у позові, не зазначено позовні вимоги, які пред`являються до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та не надано докази сплати судового збору.

13 грудня 2023 року до суду надійшла заява Вишгородської окружної прокуратури з долученою платіжною інструкцією про сплату судового збору у розмірі 8052 грн.

14 грудня 2023 року до суду також надійшла заява Вишгородської окружної прокуратури від 11 грудня 2023 року на усунення недоліків та продовження строку для оплати судового збору.

Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором фактично усунуто лише один недолік, зазначений в ухвалі суду: подано докази сплати судового збору. Інші ж недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду є не менш суттєвими, і вони не були усунені.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи ухвалу про залишення без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивачеві виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- зазначити вірні адреси місяця проживання відповідачів, та /або відомості про джерела отримання вже зазначених у позові, оскільки це необхідно для належного повідомлення сторін у справі;

- зазначити позовні вимоги, які пред`являються до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

- надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору у сумі 8052 грн.

Щодо не зазначення вірних адрес місяця проживання відповідачів, та /або відомостей про джерела отримання вже зазначених у позові, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс (частина третя статті 175 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до абзацу 2 частини першої та дев`ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 569/2295/19 (провадження № 61-14212св19) зазначено, що «повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваних судових рішеннях підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі».

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі № 552/3486/20 (провадження № 61-19159св20); в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 501/2443/18 (провадження № 61-12785св19).

У заяві від 11 грудня 2023 року Керівником Вишгородської окружної прокуратури розписані вірні адреси проживання відповідачів та зазначено, що такі відомості прокурором отримано з супровідного листа Іванівського районного суду на адресу Київського апеляційного суду від 13.08.2020 року. Також повідомлено суд, що інших адрес проживання позивачу невідомо.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви через ненадання вірних адрес та відомостей про джерела отримання цих відомостей є помилковим.

Також, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції вказав, що позивачкою не визначено зміст позовних вимог до відповідачів.

Колегія суддів звертає увагу, що ст. 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

При цьому, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Разом з цим, дослідивши зміст позовної заяви, колегія суддів констатує, що така містить зміст позовних вимог, а також обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Зокрема, позовна заява містить підстави звернення до суду, визначене коло відповідачів. Також у заяві від 11 грудня 2023 року позивачем роз`яснено, що однією з позовних вимог прокурора є усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації від 20.12.2007 № 1091 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок».

Вищезазначеним розпорядженням Іванківської РДА передано безоплатно у власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , земельні ділянки загальною площею 25,0007 га на території Страхоліської сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що позивач до завершення підготовчого судового засідання має право змінити, уточнити предмет спору, у тому числі і зміст позовних вимог до кожного відповідачів.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2020 року по справі № 761/42332/17, для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а не повернення позовної заяви.

За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві є передчасним та таким, що не грунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Порушення норм процесуального права є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області - задовольнити.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України

Головуючий О.В. Желепа

Судді О.Ф. Мазурик

О.В. Немировська