Ухвала

від 14.03.2024 по справі 240/18057/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/18057/23

категорія 112030500

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 22.06.2023 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомир, в якому він просив:

- прийняти його позовну заяву до розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, вимоги пунктів 2, 4 частини 4 статті 12, статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з викликом очільників відповідачів;

- визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по неналежному нарахуванні (індексації, осучасненні, перерахунку) пенсії по о/р 171122/0629/ відмові в наданні належної, повної, всебічної, обґрунтованої інформації / - такими, що суперечать вимогам ст.ст. 1, 3, 8-9, 19, 21, 22, 40, 46, 48, 58, 68, 124 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по зменшенню його реальної соціальної виплати (пенсії) по о/р171122/0629 в 5-7 разів, такими, що порушили його право: отримати гарантований соціальний захист, заборона його зменшення, погіршення, звуження: тому відсутні кошти на достатні: їжу, одяг, житло, соціальний розвиток, становлять реальну загрозу життю позивача, є порушенням вимог КУ, КІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до початку розгляду справи по суті, надати йому і суду протоколи нарахування, перерахунку, індексації, осучаснення його соціальної виплати, розрахунки коефіцієнтів стажу, заробітної плати (доходу), виконати вимоги ст.ст. 1, 3, 8, 9, 19, 22, 40, 48, 58, 68 Конституції України, статтями 4, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю (див. дод. 1 -клопотання про витребування доказів);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести доцільний (найвигідніший йому) перерахунок соціальної виплати - пенсії (вид, розмір, належне осучаснення, з врахуванням реального доходу 1999-2003 років), що має відповідати статті 28 Конвенції про права інвалідів, ст.ст. 1, 3, 8-9, 19, 22, 46, 48, 58, 68 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум";

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до початку розгляду справи по суті має надати йому і суду: повну копію персональної електронної картки, обов`язковий розрахунок коефіцієнта з/п (доходу) за період з 01.07.2000 по о/р НОМЕР_1 ОСОБА_1 , та матеріали його пенсійної справи, всі розрахунки та відповіді на звернення, без цього розгляд позову - фікція. Врахувати весь заявлений його трудовий стаж, врахувати при нарахуванні соціальної виплати реальний дохід за період 01.01.1999 по 31.03.2005, відповідно довідки ДФС ГУ ДФС в Житомирській області Житомирської ОДПІ від 30.09.2019 р/н 987/14/06-30-51-64-03;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нанесену матеріальну шкоду в розмірі 720000 грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нанесену моральну шкоду в розмірі 15000000 гривень;

- визнати дії (бездіяльність) Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир, відмова в наданні субсидії, відмова провести нагляд за дотриманням законності нарахування, перерахунку, осучаснення, індексації пенсійної (соціальної) виплати, невиконанням основних завдань, що порушили його право, передбачене ст. 3, 8, 22, 48, 58, 68 КУ і ст.28 КІ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир надати суду (до розгляду справи) детальне, повне, законне роз`яснення, визнаної ним належної суми субсидії з 01.11.2022, чому вважає законною суму соціальної виплати 2500 грн, з врахуванням не надання субсидії, причини невиконання нагляду за нарахуванням і виплатою пенсії позивачу, роз`яснення не врахування рішень Окружного адміністративного суду м. Київ, Постанов Київського апеляційного адміністративного суду 2015/2018 років, стосовно прожиткового мінімуму (кошика споживчого), див. додаток до позовної заяви від 22.06.2023;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир матеріальну шкоду в розмірі 28397,85 гривень та моральну шкоду 36000,00 гривень.

ОСОБА_1 26.02.2024 до суду була подана уточнена позовна заява, в якій він просить:

- прийняти уточнення від 26.02.2024, до позовної заяви від 22.06.2023 року для її розгляду виключно за правилами загального проводження з викликом відповідачів, вимоги ч.4 ст. 6, ч. 2,4 ст.12, п. 2,4 ч. 4 ст. 257 КАС України, ст.ст. 12-13 Конвенції про права Інвалідів, ст. 8-9 КУ;

- визнати дії відповідачів 1,2 з 22.12.2022 - такими, що порушили вимоги ст.ст. 1, 3, 6-9, 21-24, 40-41, 46, 48, 58, 68, 124 Конституції України; ст.ст. 4, 5, 12, 28 Конвенції про права осіб з інвалідністю, порушили право позивача, принизили честь і гідність, створили загрозу життю;

- визнати протиправними дії відповідачів 1,2 в період з 22.12.2022 по 22.06.2023, по відмові в наданні обґрунтованої, повної інформації стосовно дотримання вимог КУ і КІ, Конвенції про права людини і основоположні свободи. Протоколу 1 до неї, розмір соцвиплат;

- зобов`язати відповідача 1 провести законне найвигідніше нарахування соціальної виплати - згідно Закону № 1058, ст. 48 КУ, ст. 28 КІ, що не може бути менше реальної пенсійної виплати 2013р. (кошти достатні на їжу, одяг, житло, соціальний розвиток - їх поліпшення);

- зобов`язати відповідача 2 провести нагляд за законністю, повнотою, своєчасністю нарахування соціальних виплат позивачу і надання (компенсації) субсидії і надати результат суду;

- позовну заяву ОСОБА_1 від 20.06.2023 залишити в силі - в межах вимог Закону в т.ч. ч. 2-4 ст. 122 КАСУ, він 6 місяців - вже знову наступив час позову за період з 22.06.2023 по 22.12.2023, а ЖОАС не припинив свавілля відповідачів, не поновив право, не виконав своє завдання припинити порушення права на належний соціальний захист".

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 уточненої позовної заяви від 26.02.2024 (вх.№11669/24) позивач просить залишити в силі його позовну заяву від 22.06.2023, тому суд перевіряє дотримання ним вимог, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, як в первісному позові від 22.06.2023 так і в уточненій позовній заяві від 26.02.2024 (вх.№11669/24).

Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, судом ураховано наступне.

За змістом пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

При цьому, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

З вищевикладеного можна сформулювати висновок про те, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов`язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який є одночасно способом захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Відтак, дозволяється об`єднувати вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зі змісту поданої позовної заяви та в уточненій позовній заяві від 26.02.2024 вбачається, що позивачем в прохальній частині не конкретизовано які саме протиправні дії (бездіяльність) допустили відповідачі під час розгляду звернень позивача, не зазначено дат та номерів листів-відмов якими було відмовлено у задоволенні звернень (заяв, скарг) позивача, а також дат та номерів самих звернень (заяв, скарг) з якими позивач звертався до відповідачів. Також, позивачем не викладено належним чином які складові соціальних виплат йому відповідачами нараховані чи зменшені неправомірно (індексація пенсії, комірне, субсидія (допомога)), оскільки позовні вимоги викладені однакові до обох відповідачів, не зазначено хто з відповідачів які звернення позивача не розглянув чи неналежно розглянув.

Також позивач зазначає, що вперше звернувся до пенсійного органу з проханням "провести повний, найвигідніший перерахунок соціальної виплати та призначити соціальну виплату" ще у 2015 році, проте відповідач зменшив реальну виплату з 2013 року. Натомість, судове провадження було ініційоване позивачем лише у 2023 році. А тому узагальнене формулювання позовних вимог шляхом визнання дій відповідачів такими, що порушують вимоги законів, не дозволяє суду зробити висновок про дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Позивачу також неодноразово вказувалось на те, що відповідно до положень ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Разом з тим, як зазначено в ч.2 ст.172 КАС України, об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів суд може за клопотанням учасника справи.

Порушення правил об`єднання позовних вимог є самостійною підставою для повернення позовної заяви позивачу (п.6 ч.4 ст.169 КАС України).

Позивачем в позовній заяві та уточненій позовній заяві до неї зазначено позовні вимоги, які не пов`язані між собою та які обґрунтовуються різними доказами, до двох відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира.

Жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для такого об`єднання позовних вимог до різних відповідачів позивачем в позовній заяві та уточненій позовній заяві не наведено і відповідного клопотання не долучено.

Також суд зауважує, що в пунктах 4, 6 та 10 прохальної частини первісного позову від 22.06.2023 ОСОБА_1 фактично просить витребувати у відповідачів докази.

Положеннями частини п`ятої статті 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно із частиною 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У контексті наведеного суд відмічає, що позовна заява, зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про витребування доказів. У разі необхідності клопотання про витребування доказів викладається окремо та додається до позовної заяви.

Згідно з п.3 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.4 Постанову Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Проте, всупереч наведеному, позивачем не наведено обґрунтований розрахунок суми, вказаної у прохальній частині, шкоди.

Під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т.д.) і з урахуванням інших обставин.

Аналогічна право позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.01.2019 у справі № 9901/1/19.

З урахуванням викладеного, з метою усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми заявленої до відшкодування шкоди, а також надати докази на підтвердження її розміру.

Отже, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у пункті 27 рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Слід відмітити, що відкриття провадження у справі має бути наслідком належних дій не тільки суду, а й учасників судового провадження, які мають добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та чітко і послідовно виконувати вимоги процесуального закону.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду

- нової позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із викладенням позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 КАС України; зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; із чітким і зрозумілим зазначенням, якими саме діями/бездіяльністю кожного з відповідачів порушено права позивача, та у чому безпосередньо полягає протиправність дій відповідачів і чим вона обґрунтовується; обґрунтувань щодо наявності підстав для об`єднання позовних вимог до різних відповідачів;

- у разі необхідності оформленого належним чином клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду;

- обґрунтованого розрахунку сум заявленої до відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також наданням доказів на підтвердження їх розміру.

- у разі необхідності, оформленого відповідно до вимог ст.80, 166-167 КАС України, окремо викладеного, клопотання про витребування доказів;

- долучених до позовної заяви додатків (в 3-х екземплярах: для суду та для відповідачів), засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України, оскільки разом з ухвалою від 27.06.2023 про повернення позовної заяви вони були повернуті позивачу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Панкеєва