ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
12 березня 2024 року м. Дніпросправа № 804/12027/13-аСуддя І інстанції Рищенко А.Ю.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (далі Товариство) до Дніпровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі ГУ ДКСУ в м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило У вересні 2013 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, ГУ ДКСУ в м. Києві, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 24.10.2013), просило: зобов`язати Митницю надати ГУ ДКСУ в м. Києві висновок про підтвердження зарахування суми помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн. до Державного бюджету України; стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь Товариства суму помилково сплаченого акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на те, що: в період з червня 2010 року по лютий 2011 року в зв`язку з відмовою Митниці в митному оформлені товару «мазут паливний М-100» без сплати акцизного податку та у зв`язку з потребою позивача в зазначеному товарі, Товариство сплатило грошове зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 5742777,20 грн за мазут, поставлений на адресу Товариства. 06.10.2011 позивач звертався до Митниці із заявою про повернення помилково сплаченого акцизного податку, у відповідь на який листом від 01.11.2011 Митниця повідомила, що для підготовки висновку проводиться перевірка правильності митного оформлення товару. Разом з цим, на повторну заяву позивача від 04.12.2012 про повернення помилково сплаченого акцизного податку в сумі 5742777,20 грн. Митницею також не було підготовлено висновок, у зв`язку з чим не повернуто кошти, а також не надано обґрунтовану відповідь щодо підстав відмови повернення акцизного податку. У зв`язку з викладеним, 22.01.2013 Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення на розрахунковий рахунок Товариства в строк, встановлений законодавством, суму помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100»; зобов`язати Митницю повернути з Державного бюджету України суму акцизного податку, помилково сплаченого Товариством при митному оформленні товару «мазут паливний М-100» в розмірі 5742777,20 грн. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 по справі № 804/1176/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення помилково сплачених товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100», у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено, оскільки повернення коштів помилково сплачених платежів повертається саме через органи Державного казначейства України, які не є були стороною у даній справі.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.12.2013 клопотання Митниці про залишення позову без розгляду задовольнив частково: позов Товариства в частині зобов`язання Митниці надати ГУ ДКСУ в м. Києві висновок про підтвердження зарахування суми помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн. до Державного бюджету України залишив без розгляду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 05.12.2013 року у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що звертаючись до Митниці із заявою від 06.10.2011 № 24-1-484 про повернення помилково сплаченого акцизного податку, Товариство пропустило встановлений законодавством строк для звернення з такою вимогою, з огляду на що судом було постановлено відповідну ухвалу. Крім того, Товариством не був дотриманий порядок повернення помилково/надміру сплачених коштів до Державного бюджету України, порядок взаємодії митних органів та органів державної казначейської служби, надання необхідних документів для повернення помилково або надміру сплачених коштів.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.12.2014 скасував ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 30.01.2018 ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 залишив без змін.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.06.2018 скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 та ухвалив нову, якою стягнув з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь Товариства суму помилково сплаченого акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що: постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а було визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення помилково сплачених товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100», в мотивувальній частині якої встановлено, що матеріалам справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивачем надано докази того, що він звернувся до Митниці у встановленому Порядку № 618 із заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету. Заява подана у строки, визначені пунктом 1 підпункту 111 вказаного Порядку, що не спростовано відповідачем; під час розгляду справи митний орган не надав доказів відсутності підстав для повернення коштів позивачу; повернення помилково сплаченої суми митних платежів в розмірі 5742777,20 грн повинно здійснюватися з врахуванням нового Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017; спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 07.08.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
За результатами касаційного оскарження Верховний Суд постановою від 26 січня 2024 року касаційну скаргу митниці задовольнив частково. Скасував постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 208 року, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 208 року Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Митницею, не були дотримані вимоги розділу ІІІ Порядку № 618, відповідно до якого сума надмірно сплачених податків та зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту відповідно до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права Товариства має бути саме стягнення надміру/помилково сплаченого податку із Державного бюджету України, оскільки способом відновлення такого права позивача є вчинення відповідачами дій, визначених саме Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), тоді ж як на час вирішення справи набув чинності Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Міністерством фінансів України від 18.07.2017 № 643, розділом ІІІ якого врегульований порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.
Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду залишив без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014, тоді як позовна вимога Товариства зобов`язати Митницю надати ГУ ДКСУ в м. Києві висновок про підтвердження зарахування суми помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн. до Державного бюджету України розглянута судом апеляційної інстанції не була.
До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про заміну відповідача Дніпропетровську митницю ДФС на її правонаступника Дніпровську митницю.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №1200 від 18.12.2018 року «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», №858 від 02.10.2019 року «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», № 855 від 02.10.2019 створено Дніпровську митницю Держмитслужби.
Відповідно до наказів Держмитслужби від 19.10.2020 року № 460 та від 27.10.2020 року № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, в тому числі Дніпровську митницю, до якої перейшли функції та повноваження реорганізованої Дніпровської митниці Держмитслужби.
Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на вищенаведені обставини та на підставі приписів ст.52 КАС України, колегія суддів вважає можливим клопотання задовольнити та здійснити заміну відповідача у справі Дніпропетровської митниці ДФС на правонаступника Дніпровську митницю.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з червня 2010 року по лютий 2011 року в зв`язку з відмовою Митниці в митному оформлені товару «мазут паливний М-100» без сплати акцизного податку та у зв`язку з потребою позивача в зазначеному товарі, Товариство сплатило грошове зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 5742777,20 грн за мазут, поставлений на адресу Товариства.
06.10.2011 позивач звертався до Митниці із заявою про повернення помилково сплаченого акцизного податку у розмірі 5742777,20 грн., у відповідь на який листом від 01.11.2011 Митниця повідомила, що для підготовки висновку проводиться перевірка правильності митного оформлення товару.
На повторну заяву позивача від 04.12.2012 про повернення помилково сплаченого акцизного податку в сумі 5742777,20 грн. Митницею також не було підготовлено висновок, у зв`язку з чим не повернуто кошти, а також не надано обґрунтовану відповідь щодо підстав відмови повернення акцизного податку.
22.01.2013 Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення на розрахунковий рахунок Товариства в строк, встановлений законодавством, суму помилково сплаченого Товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100»; зобов`язати Митницю повернути з Державного бюджету України суму акцизного податку, помилково сплаченого Товариством при митному оформленні товару «мазут паливний М-100» в розмірі 5742777,20 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 по справі № 804/1176/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення помилково сплачених товариством акцизного податку під час митного оформлення імпортного товару «мазут паливний М-100», у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Зокрема, в мотивувальній частині вказаної постанови було встановлено, що відповідач у листі від 01.11.2011 № 17-16-2/8927 повідомив позивача про те, що з метою підготовки висновку про повернення коштів з Державного бюджету України у Митниці проводиться перевірка правильності митного оформлення товарів. 03.07.2012 Митниця направила позивачу лист № 17-10-3/5804, в якому повідомила, що процедура проведення коштів передбачає проведення перевірки обґрунтованості заявлених до повернення сум, для врегулювання питання запропонувала провести звірку коштів за вантажними митними деклараціями. Листом від 20.09.2012 № 17-10-3/8264 Митниця повідомила позивача, що архівні документи не містять інформації про застосування засобів технічного контролю для перевірки відповідності фізико-хімічних показників, вказаних у товаро-супровідних документах, та оскільки товар випущений у вільний обіг, відсутня можливість для його перевірки. Проте направлення вказаного листа від 20.09.2012 та отримання його позивачем, відповідач доказів не надав. Враховуючи викладене, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача про відсутність помилкової сплати акцизного податку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того
звертаючись до Митниці із заявою від 06.10.2011 № 24-1-484 про повернення помилково сплаченого акцизного податку, Товариство пропустило встановлений законодавством строк для звернення з такою вимогою, з огляду на що судом було постановлено відповідну ухвалу. Крім того, Товариством не був дотриманий порядок повернення помилково/надміру сплачених коштів до Державного бюджету України, порядок взаємодії митних органів та органів державної казначейської служби, надання необхідних документів для повернення помилково або надміру сплачених коштів.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частинами 1, 3 та 4 статті 301 Митного кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пункту 43.2 статті 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пункт 43.3 статті 43 передбачає, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Пункт 43.4 статті 43 передбачає, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пункт 43.5 статті 43 ПК України передбачає, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пункт 43.6 статті 43 ПК України передбачає, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету
Відповідно розділу 111 «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 р., що діяв на момент звернення ПАТ «Інтерпайп» « 4. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), … керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. …6. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).…7. Загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця.…12. За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь».
Всупереч вищезазначеному Порядку, відповідач, отримавши заяву позивача про повернення помилково сплачених грошових коштів, та провівши перевірку по даному факту, у встановлений чинним на час звернення законодавством строк, не надав Висновок про повернення таких коштів і не направив позивачу обґрунтовану відповідь, а при оскарженні таких дій в суді, відповідачем не надано доказів, що свідчили б про відсутність підстав для надання висновку про повернення коштів позивачу.
Такі дії відповідача рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 804/1176/13-а визнані протиправними.
Крім того, відповідно «Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017р., що діє на даний час, « 1. Повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.…4. Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. 5. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). 8. Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України».
Відповідач не надав доказів відсутності підстав для повернення коштів позивачу.
Виходячи з викладеного колегія суддів зазначає, що Митний орган не виконав процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643, доказів в спростування зазначеному відповідачем не надано, зокрема і щодо проведення перевірки, у разі необхідності.
Системний аналіз статей 301 МК України та 43 Податкового кодексу України, приписів розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643, дає підстави для висновку, що контролюючий орган повинен підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За таких обставин, у цій справі належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення вказаним сум слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» - задовольнити частково.
Зобов`язати Дніпровську митницю надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» суми помилково сплаченого акцизного податку під час митного оформлення товару «мазут паливний М-100» у розмірі 5742777,20 грн. до Державного бюджету України.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» сплачений судовий збір у розмірі 4730 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять грн.)
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 12 березня 2024 року.
Головуючий - суддяД.В. Чепурнов
суддяС.В. Сафронова
суддяА.О. Коршун
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117661841 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чепурнов Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні