Ухвала

від 15.03.2024 по справі 597/396/24

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/396/24

Провадження № 2-з/597/4/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2024 р. м.Заліщики

Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Торська І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Олександр Загарія, про забезпечення позову, яка подана одночасно із позовною заявою у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності, визнання права на завершення приватизації земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2024 року адвокат Олександр Загарія, який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера про надання правничої допомоги від 02.03.2024 року, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову одночасно із пред`явленням позову до суду, в якій просить:

вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Заліщицької міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності, визнання права на завершення приватизації земельних ділянок, шляхом накладення заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6122084000:02:001:0711, площею 0,14 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки кадастровий номер 6122084000:02:001:0012, площею 0,4587 га, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання забезпечення позову суд виходить з наступного.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даний спосіб, позивач обґрунтовує тією обставиною, що предметом позову є законність рішення органу місцевого самоврядування №208 від 25.10.2018 року, яким передано у власність відповідачу ОСОБА_2 земельні ділянки та право на завершення приватизації цих же земельних ділянок, які позивачка ОСОБА_1 успадкувала після смерті своєї баби ОСОБА_4 , яка за життя, розпочала приватизацію земельних ділянок на підставі рішення Зозулинської сільської ради народних депутатів Заліщицького району Тернопільської області 16 сесії 21 скликання від 17.12.1993 р. за №32 «Про розгляд заяв громадян», однак у зв`язку зі смертю, завершити не встигла.

Вважає, що з метою забезпечення реального виконання рішення суду, в разі задоволення такого позову, виникає потреба в його забезпеченні шляхом накладення заборони відчуження спірних земельних ділянок, оскільки враховуючи те, що такі набуті у власність відповідачем в порядку безоплатної приватизації, останній є їх одноосібним власником, а тому, дізнавшись про спір, в змозі вчинити дії по їх відчуженню, що унеможливить або утруднить виконання рішення суду та призведе до наступних судових спорів.

Відповідно до ст.19 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 9 зазначеної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст.ст.2,18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч.3 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на побоювання позивача, що відповідач може відчужити вказане нерухоме майно та в майбутньому буде неможливо виконати рішення суду або його виконання буде значно ускладнене, без наведення відповідного обґрунтування,не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_2 або підготовчі дії ОСОБА_2 щодо відчуження належних йому земельних ділянок, чи інших доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження майна не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, обсяг позовних вимог, беручи до уваги предмет позову, суд зазначає, що позивачем не доведено жодними документальними доказами того факту, що у випадку невжиття заходів до забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Додатково слід зазначити, що заява про забезпечення позову подано одночасно із позовною заявою у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності, визнання права на завершення приватизації земельних ділянок. В той же час, в резолютивній частині заяви про забезпечення позову, позивач просить вжити заходів забезпечення позову до ОСОБА_3 , який згідно заявлених позовних вимог не є учасником цивільної справи.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Олександр Загарія про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності, визнання права на завершення приватизації земельних ділянок задоволенню не підлягає.

Керуючисьст.ст.149-153 ЦПК України,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Олександр Загарія, про забезпечення позову, яка подана одночасно із позовною заявою у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності, визнання права на завершення приватизації земельних ділянок - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ТОРСЬКА