Ухвала

від 14.03.2024 по справі 489/4146/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/4146/21

Провадження № 1-кп/489/660/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

14 березня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12021150040000080від 15.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 364 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,

встановив:

30.01.2024 до Ленінського районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 364 КК України, головуючим у якому визначений суддя ОСОБА_1 , який ухвалою від 02.02.2024 призначив підготовче судове засідання у даному провадженні.

05.02.2024 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки на час надходження обвинувального акту до суду строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження після повідомлення особі про підозру закінчився.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання підтримали, зазначивши про те, що вперше повідомлення про підозру ОСОБА_4 було вручене 31.05.2021, у зв`язку з чим двомісячний строк досудового розслідування у даному провадженні спливав 31.07.2021. 23.06.2021 сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та 24.06.2021 надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими сторона захисту ознайомилася в повному обсязі, а також отримала копію обвинувального акту. 29.06.2021 обвинувальний акт вперше був зданий до суду. Ухвалою суду від 05.10.2023 обвинувальний акт повернений прокурору через його невідповідність вимогам КПК України. Після отримання прокурором 31.10.2023 обвинувального акту, ним було фактично поновлено досудове розслідування та направлено кримінальне провадження №12021150040000080 до СВ ВП № 2 для проведення досудового розслідування, під час якого проведено ряд процесуальних дій: скасовано постанову про визнання потерпілим, винесено постанови про проведення досудового розслідування групою слідчих та визнання потерпілим. 14.12.2023 прокурором було надане письмове доручення слідчому про відкриття матеріалів досудового розслідування, що вказує на те, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився 02.12.2023, тому просили закрити провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження після повідомлення про підозру на момент повторного направлення обвинувального акту до суду після його повернення прокурору для усунення його недоліків не закінчився, тому просив призначити судовий розгляд. При цьому вказав, що після повернення обвинувального акту за ухвалою суду від 05.10.2023 ним 03.11.2023 було направлено кримінальне провадження до СВ ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області для проведення досудового розслідування, а також 08.11.2023 було скасовано постанову слідчого про визнання Миколаївської міської ради потерпілим у даному кримінальному провадженні. Після завершення досудового розслідування ним 21.11.2023 було надано письмове доручення слідчому у даному провадженні ОСОБА_7 про необхідність повідомлення учасникам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Вказане доручення було ним особисто підписане, однак не було присвоєно дорученню реєстраційний номер та вихідний номер про його фактичне направлення слідчому, але вказав, що особисто вручив слідчому доручення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, на підставі якого слідчий 21.11.2023 направив стороні захисту та потерпілому повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження. Зазначив, що ухвалою слідчого судді від 19.01.2024 стороні захисту був встановлений строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 29.01.2024. Тому, на його переконання, строк починаючи з 21.11.2023 і до 29.01.2024 не включається у строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та додані захисником додаткові матеріали, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції на 24.06.2021), строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції на даний час), строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу (ч. 4 ст. 219 КПК України).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України (в редакції на 24.06.2021), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України (в редакції на даний час), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.10.2022 №216/4805/20, вбачається, що «не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування».

Судом встановлено, що кримінальне провадження №12021150040000080 внесене до ЄРДР 15.01.2021.

31.05.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 364 КК України, які не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров`я особи. Таким чином, строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню спливав 31.07.2021.

18.06.2021 прокурором надано доручення слідчому в порядку ст. 290 КПК України про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів досудового розслідування та 24.06.2021 сторона захисту отримала вказане повідомлення про завершення досудового розслідування та фактично ознайомилася вказаного дня з матеріалами досудового розслідування, а також отримала копію обвинувального акту.

24.06.2021 був складений обвинувальний акт та 29.06.2021 вперше зданий до суду, що підтверджується відтиском штемпеля суду на супровідному листі про направлення обвинувального акту до суду.

Таким чином, на час направлення вказаного обвинувального акту до суду вперше залишок строку досудового розслідування становив 1 місяць 1 день.

Ухвалою суду від 05.10.2023 обвинувальний акт повернений прокурору через його невідповідність вимогам КПК України та фактично був отриманий прокурором 31.10.2023.

03.11.2023 прокурор направив матеріали кримінального провадження начальнику СВ ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області для подальшої організації досудового розслідування.

Постановою від 08.11.2023 прокурор скасував постанови слідчого про визнання потерпілим у даному провадженні Миколаївської міської ради та залучення представника потерпілого Миколаївської міської ради.

13.11.2023 постановою керівника органу досудового розслідування доручено досудове розслідування кримінального провадження №12021150040000080 від 15.01.2021 слідчому ОСОБА_7 , який постановою від 13.11.2023 визнав потерпілим у даному провадженні Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Миколаївської обласної ради та направив останньому копію відповідної постанови.

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 08.11.2022 у справі № 636/336/21 сформульовані висновки про те, що «Суд вже зазначав, що повернення обвинувального акту не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування.Діючий КПК чітко відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, в Пояснювальній записці до проекту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування … стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також … скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».

З цього випливає, що повернення обвинувального акту не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК, і, відповідно, немає підстав вважати, що після повернення обвинувального акта прокурору може йти мова про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом.

Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків, як зазначав раніше цей Суд.

Суд допускає, що в певних випадках повернення обвинувального акту стороні обвинувачення може поставити її в складне становище, особливо якщо він направлений до суду в останній день строку.

Однак Суд вважає, що будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагатимуть додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акту прокурору. Виходячи з цих міркувань Суд вважає, що законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності.

Крім того, сторона обвинувачення відновила досудове розслідування і вчинила ряд дій:змінила групу прокурорів, яка здійснює контроль над кримінальним провадженням, змінила кваліфікацію злочину тощо, тобто фактично провела додаткове розслідування, можливість якого не передбачена Кодексом. Не вдаючись до оцінки того, які наслідки має потягти проведення такого додаткового розслідування, Суд зазначає, що у будь-якому разі цими діями сторона обвинувачення поновила перебіг строку досудового розслідування».

Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що аналізуючи вжиті стороною обвинувачення заходи після отримання обвинувального акту для усунення його недоліків (винесення прокурором 08.11.2023 постанови скасування постанов слідчого про визнання потерпілим, винесення керівником органу досудового розслідування 13.11.2023 постанови про проведення досудового розслідування групою слідчих, винесення слідчим 13.11.2023 постанови про визнання потерпілим), цими діями сторона обвинувачення фактично поновила перебіг строку досудового розслідування. Вказаний висновок суду узгоджується з висновком, вказаним у постанові ККС ВС від 08.11.2022 у справі № 636/336/21.

На підтвердження вказаного висновку суду свідчать також доводи прокурора, які підтверджуються наданими ним документами, про те, що після вжиття вказаних заходів слідчий 21.11.2023 повторно направив потерпілому та стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що після повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків сторона обвинувачення фактично відновила досудове розслідування, тому в подальшому необхідно встановити, коли сторону захисту було повідомлено про завершення відновленого досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, наслідком чого є неврахування у строк досудового розслідування часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи положення ст. 290 КПК України, можна зробити висновок, що повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування здійснює виключно прокурор або слідчий за його дорученням.

Проте сторона захисту категорично заперечила, що на час складення слідчим 21.11.2023 повідомлення про завершення досудового розслідування останній не мав повноважень на виконання такої процесуальної дії, оскільки на вимогу сторони захисту їй не було надано відповідного доручення прокурора процесуального керівника, підписаного останнім та оформленого відповідно до вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, а було лише надано доручення від імені прокурора, яке взагалі не містило підпису прокурора та обов`язкових реквізитів щодо його форми та змісту, як того вимагають вимоги вищевказаної інструкції.

На спростовування цим запереченням сторони захисту прокурор вказав, що ним 21.11.2023 було фактично надано підписане письмове доручення слідчому про необхідність повідомити учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування, однак будь-яких фактичних даних на підтвердження факту складення такого повідомлення та його підписання саме 21.11.2023, а також направлення слідчому, прокурор суду не надав, вказавши про відсутність у нього таких документів, а лише послався на рапорти слідчого, адресовані керівнику органу досудового розслідування про те, що він отримував вказане доручення прокурора.

Натомість рапорт поліцейського не є процесуальним документом в контексті положень КПК України та регулює лише внутрішні відносини між посадовими особами Національної поліції, у зв`язку з чим не може бути єдиним належним та допустимим доказом на підтвердження відомостей, зазначених у ньому.

З положень Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27 вбачається, що вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх працівників органів прокуратури (п. 1.13 Інструкції).

Вихідні документи прокуратури надсилаються адресатам із використанням Системи взаємодії, засобів поштового, фельд`єгерського та спеціального зв`язку, а у випадках, визначених Законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», засобами електронного зв`язку (п. 8.1 Інструкції).

Вихідні документи опрацьовуються службою діловодства і надсилаються адресатам централізовано в день їх одержання від структурного підрозділу (виконавця) або не пізніше наступного робочого дня. Надсилання або передавання вихідних документів без їх реєстрації у службі діловодства не дозволяється. Підтвердженням факту направлення документа у паперовому вигляді є проставлення штампа на його копії із зазначенням дати надсилання (п. 8.2 Інструкції).

Працівник, який забезпечує ведення діловодства в структурному підрозділі (прокуратурі), під час отримання вихідної кореспонденції від виконавців перевіряє правильність оформлення вихідних документів відповідно до вимог цієї Інструкції (написання адреси і найменування адресата, посилання на попередні документи, наявність додатків, підписів, віз, електронних копій тощо) та з`ясовує питання додержання встановлених вимог, після чого реєструє її в ІС «СЕД» шляхом проставляння реєстраційного номера. Документи, оформлені з порушенням вимог цієї Інструкції та встановленого порядку реєстрації в підрозділі з питань організаційного забезпечення, повертаються службою діловодства до відповідного структурного підрозділу (п. 8.4 Інструкції).

При оформленні вихідної кореспонденції, адресованої державним органам, органам місцевого самоврядування, народним депутатам України, підприємствам, установам та організаціям, окрім номера та дати підписання, обов`язково зазначається вихідний номер і дата документа, на який надається відповідь (п. 8.6 Інструкції).

Службові документи в органах прокуратури формуються в ІС «СЕД» шляхом внесення даних до реєстраційно-моніторингової картки та відтворення образу документа внаслідок генерації або завантаження його образу залежно від виду документа. Усі службові документи, крім внутрішніх, оформляються на бланках прокуратури (п. 9.1 Інструкції).

Службовий документ, що складається у прокуратурі, повинен мати обов`язкові реквізити і сталий порядок їх розміщення: назва прокуратури, реєстраційний індекс, дата, назва виду документа (не зазначається на листах), заголовок до тексту, текст, підпис, візи, відмітка про виконання документа і направлення його до справи. Під час підготовки та оформлення документа склад обов`язкових реквізитів може бути доповнений іншими реквізитами, якщо цього потребує призначення документа або його опрацювання (п. 9.2 Інструкції).

Залежно від виду документа склад реквізитів (додаток 23) може бути неоднаковий. Дозволяється відсутність деяких реквізитів, але на кожному бланку органів прокуратури обов`язково розміщується Державний Герб України (розмір зображення: висота 17 мм, ширина 12 мм), під ним назва «Прокуратура України» (шрифт Times New Roman, 13 розміру), нижче найменування відповідної прокуратури (шрифт 18 розміру), адреса та номер факсу (шрифт 10 розміру) (п. 9.3 Інструкції).

У свою чергу, суду було надане доручення про відкриття матеріалів кримінального провадження з датою на ньому від 21.11.2023, в якому відсутній підпис прокурора, від імені якого складався такий документ, а також відсутні інші реквізити, зокрема реєстраційні номери про його реєстрацію у службі діловодства та штампа із зазначенням дати його дату фактичного направлення слідчому, що не відповідає вимогам вищевказаної інструкції.

Крім того, згідно з п. 4.4 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

Натомість на вказаному документі наявна зроблена стороною захисту відмітка про те, що станом на 28.11.2023 на ньому відсутній підпис прокурора. Крім того, на вказаному дорученні від імені прокурора реєстраційний індекс, електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису.

Також на складених слідчим повідомленнях про виклик стороною захисту 05.12.2023 та 13.12.2023 неодноразово робилися відмітки про відсутність у слідчого повноважень здійснювати повідомлення про завершення досудового розслідування та надавати доступ до матеріалів досудового розслідування, оскільки відсутнє підписане прокурором доручення слідчому на виконання таких дій.

Вказане, у свою чергу, підтверджує доводи сторони захисту про те, що в період з часу відновлення досудового розслідування 08.11.2023 та до 13.12.2023, тобто протягом 1 місяця 5 днів з дня його відновлення, сторону захисту не було повідомлено в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, тобто вказаний час включається у строк досудового розслідування даного кримінального провадження.

Підтвердженням встановленого судом факту неповідомлення прокурором або слідчим за його дорученням стороні захисту у визначений статтею 290 КПК України спосіб про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у вказаний період є також те, що ухвалою слідчого судді від 27.12.2023 було відмовлено стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про встановлення підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування на тій підставі, що стороною обвинувачення не було доведено факт складення відповідного доручення прокурора слідчому про його обов`язок повідомити сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

За твердженням сторони захисту, яке не спростоване стороною обвинувачення, доручення прокурора від 21.11.2023 слідчому про відкриття матеріалів кримінального провадження з підписом прокурора-процесуального керівника було оформлене з 14.12.2023 та надане стороні захисту для ознайомлення лише 18.12.2023.

В подальшому, за клопотанням сторони обвинувачення ухвалою слідчого судді від 19.01.2024 був встановлений стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 12.00 годин 29.01.2024, оскільки у визначені слідчим дні ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 05, 08 та 10 січня 2024 року сторона захисту не прибула.

Після того 29.01.2024 слідчим був складений обвинувальний акт, затверджений прокурором та фактично направлений до суду.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.10.2022 у справі №216/4805/20, «кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке якетап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Перевірка судом першої інстанції у підготовчому судовому засіданні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК у частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкимипроти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК».

Таким чином, встановлені судом обставини вказують на те, що період з 08.11.2023 до 13.12.2023 ОСОБА_4 та його захиснику фактично не було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування після фактичного відновлення досудового розслідування, тому строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженню закінчився 09.12.2023.

При цьому, в судовому засіданні прокурором не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що в межах строку досудового розслідування слідчим або прокурором виносилася у передбачених КПК України випадках постанова про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, що вказувало б на те, що строк досудового розслідування з дня винесення такої постанови не включається до строку досудового розслідування даного кримінального провадження.

Також суддя критично оцінює твердження прокурора про те, що не включається у строк досудового розслідування період, починаючи з 21.11.2023, тобто з часу фактичного направлення слідчим стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, тому що це прямо вказано в ст. 219 КПК України, оскільки, як вказано вище, відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість, як встановлено судом, в період з 21.11.2023 та до 13.12.2023 слідчий не мав передбачених ст. 290 КПК України повноважень на здійснення повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Крім того, суд вважає неспроможними твердження прокурора про те, що слідчий з 21.11.2023 був уповноважений прокурором на повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування з посиланням на висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №697/849/15-к, оскільки у вказаній справі учасниками судового провадження не заперечувалося існування доручення прокурора слідчому про повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, однак вказувалося про відсутність у ньому реквізитів щодо дати його складення.

Натомість в даній справі, сторона захисту категорично заперечила існування вищевказаного доручення прокурора слідчому, оскільки їй не було надано для ознайомлення підписаного прокурором доручення слідчому та з обов`язковими необхідними реквізитами, незважаючи на неодноразові та тривалі вимоги пред`явити його, та вказаний факт відсутності вищевказаного доручення прокурора станом до 13.12.2023 стороною обвинувачення не спростований належними та допустимими доказами.

Таким чином, встановлені судом обставини вказують на те, що на час складення нового обвинувального акта після усунення його недоліків та звернення (фактичного направлення) його до суду 29.01.2024 закінчився визначений ст. 219 КПК України строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України,кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

У зв`язку з викладеним, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 364 КК України, які не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров`я особи, бувскладений та фактично направлений до суду після закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження, тому вказане є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись статтями 284, 370, 374, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника про закриття кримінального провадження задовольнити.

Кримінальне провадження №12021150040000080від 15.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 364 КК України, - закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1