Постанова

від 14.03.2024 по справі 464/8439/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/8439/23 Головуючий у 1 інстанції: Кукси Д.А.

Провадження № 22-ц/811/402/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.

секретар судового засідання - Марко О.Р.,

з участю представника апелянта адвоката Микити Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року, у справі за позовом садівничого товариства співвласників «Електрик» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом садівничого товариства співвласників «Електрик» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном.

18 січня 2024 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292, що належить на праві власності ОСОБА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилався на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292, на якій знаходиться будівля ОСОБА_1 межує з земельною ділянкою загального користування дорогою, яка самовільно захоплена ОСОБА_1 шляхом встановлення на ній залізобетонних огорож та воріт. Відповідач на прохання голови СТС «Електрик» добровільно усунути перешкоди в користуванні майном не хоче. Позивач попереджав відповідача про звернення з позовом до суду про зобов`язання повернути земельну ділянку в первісний вигляд, на що відповідач зазначав, що у разі позитивного вирішення такої справи, він переоформить належну йому земельну ділянку та приєднану до неї дорогу огороджену парканом на іншу особу та рішення суду виконувати не збирається. А тому, у разі винесення судом рішення, у якому відповідача зобов`яжуть вчинити певні дії стосовно відновлення захопленої земельної ділянки до первісного вигляду, останній може відчужити майно на іншу особу, чим унеможливить виконання рішення суду. Існує реальна загроза того, що відповідач може вчинити дії щодо відчуження спірного майна, чим порушить права членів СТС «Електрик» у праві користування дорогою та безперешкодному доступі до своїх земельних ділянок і будівель. Просив заяву задовольнити.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року заяву садівничого товариства співвласників «Електрик» про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі законної сили, та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер якої 4623686600:04:000:0292, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року, ОСОБА_1 оскаржив таку в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга вмотивована тим, що заявник вважає оскаржувану ухвалу постановленою із порушенням норм процесуального права, оскільки, вжитий судом вид забезпечення позову є неспівмірним (невідповідним) із заявленим позовом. Зазначає, що предметом спору в даній справі є усунення відповідачем перешкод у користуванні майном. Так, позивач вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292, на якій знаходиться будівля ОСОБА_1 , межує з земельною ділянкою загального користування - дорогою, яка самовільно захоплена ОСОБА_1 шляхом встановлення на ній залізобетонних огорож та воріт. Таким чином, позивачем пред`явлено до відповідача негаторний позов - про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування - дорогою. Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 - не є предметом розгляду вказаної справи. Однак, незважаючи на викладене, судом вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на вказане майно.

Просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Стягнути із садівничого товариства співвласників «Електрик» судовий збір в розмірі 605,60 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

19 лютого 2024 року від садівничого товариства співвласників «Електрик» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який підписаний представником Куспись Євгеном Адамовичем. Відзив обґрунтовано законністю рішення суду першої інстанції та необґрунтованістю доводів апеляційної скарги. Зазначає, що оскарження ухвали про забезпечення позову підтверджують обставини, які були викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, а саме про те, що ОСОБА_1 хоче недобросовісно користуватися своїми правами, оскільки він фактично обмежений лише у праві зміни власника, з метою ухилення від виконання рішення суду.

Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року залишити без задоволення, а ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи убачається, що представник садівничого товариства співвласників «Електрик» - Куспись Євген Адамович звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

В поданій заяві, заявник просив суд вжити заходи шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292, що належить на праві власності ОСОБА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року заяву садівничого товариства співвласників «Електрик» про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі законної сили, та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер якої 4623686600:04:000:0292, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовлено.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, серед яких, зокрема, забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчинення певних дій, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що:

«співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що:

«умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц та від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З матеріалів справи убачається, що позивачем заявлено негаторний позов, а саме про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Солонка, шляхом демонтажу самочинного збудованого паркану, що винесений за межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292

Згідно позовної заяви земельна ділянка з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292, на якій знаходиться будівля відповідача ОСОБА_1 , межує з земельною ділянкою загального користування - дорогою, яка самовільно захоплена ОСОБА_1 шляхом встановлення на ній залізобетонних огорож та воріт. Тобто, сама земельна ділянка з кадастровим номером 4623686600:04:000:0292, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 не є предметом позову. Однак, незважаючи на викладене, судом вжито заходів забезпечення негаторного позову щодо дороги загального користування, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка не є предметом позову, а лише межує з такою.

З огляду на наведені висновки, враховуючи обставини справи, що переглядається, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частині накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер якої 4623686600:04:000:0292, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відтак, суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття запропонованих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможні такі заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів.

Пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абзац другий частини другої статті 376 ЦПК України).

За встановлених обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти нове судове рішення. У задоволенні заяви садівничого товариства співвласників «Електрик» про забезпечення позову відмовити.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 січня 2024 року скасувати, прийняти нове судове рішення.

В задоволенні заяви садівничого товариства співвласників «Електрик» про забезпечення позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 березня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич