Рішення

від 15.03.2024 по справі 527/3306/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/3306/23

провадження 2-о/527/11/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тюлюбаєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Шулік Оленою Йосипівною, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_6 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернулась до суду із зазначеною заявою, в якій прохає встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 06 липня 2002 року по 05 липня 2020 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 04 червня 2020 року шлюб між ними розірвано. Від цього шлюбу вони мають двох дітей - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу син та донька проживали разом з матір`ю. Згодом ОСОБА_2 вдруге вийшла заміж та народила дитину. Донька ОСОБА_5 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 та, на даний час проживає окремо. Натомість син, ОСОБА_3 , у 2021 році виявив бажання проживати разом із позивачем. При цьому, ОСОБА_6 не заперечувала проти цього та всіляко сприяла переїзду сина до батька. З листопада 2021 року син проживає разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на повному його утриманні та вихованні. Окрім того, зазначені обставини встановлені заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.09.2023 року, прийнятим по цивільній справі №707/2081/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів. Після введення воєнного стану, навесні 2022 року ОСОБА_2 виїхала з новою сім`єю за кордон та до цього часу жодного разу на територію України не поверталась.

Вказав, що ОСОБА_2 як мати дитини, участі у вихованні та утриманні сина не бере, не цікавиться виховним процесом сина в школі, перебігом відвідувань додаткових гуртків, психологічним станом та здоров`ям дитини. Встановлення факту самостійного виховання сина, ОСОБА_3 має для заявника юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків, визначених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, встановлення означеного факту є підставою для надання йому відстрочки від призову на військову службу.

В зв`язку з чим представник позивача просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) самостійно виховує свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

В судове засідання представник заявника та заявник не з`явились, представник надіслала заяву про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином через оглошення, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з`явилася, направила заяву в якій просила суд проводити розгляд справи без участі представника, проти задоволення заяви не заперечують.

Представник заінтересованої особи Кременчуцького районного ТЦК та СП до суду не з`явився, направив заяву в якій просив суд проводити розгляд справи без участі представника, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_3 (а.с.5).

Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи за вих.№136 від 09.10.2018, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 07.12.2009 Майбородівською сільською радою Кременчуцького району, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , батьками якого записані: ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_4 - мати (а.с.17).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/004213536 від 05.06.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.19).

Відповідно до рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 червня 2020 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 9).

Згідно довідки виданої Погребівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 18 жовтня 2023 року №151 вбачається, що ОСОБА_3 в 2023-2024 н.р. дійсно навчається у 8 класі Погребівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 20).

Відповідно до довідки виданої Погребівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 18 жовтня 2023 року №152 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно займається вихованням сина ОСОБА_3 . Тобто відвідує батьківські збори, постійно контактує з класним керівником, готує домашні завдання з сином, матеріально забезпечує його. Мама ОСОБА_2 зараз знаходиться за кордоном, у вихованні і фінансовому забезпеченні дитини участі не приймає (а.с. 21).

Згідно довідки-характеристики від 09 червня 2023 року №141 виданої Погребівським старостинським округом вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . В цьому будинку зареєстрований та проживає і його син ОСОБА_3 - 2009 року народження. Мати, ОСОБА_2 на території Погребівського старостинського округу не зареєстрована та не проживає (а.с. 22).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 23 жовтня 2023 року №122 встановлено, що в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . У будинку створені всі умови для проживання та навчання ОСОБА_3 . Мати, ОСОБА_2 в цьому будинку не проживає (а.с.23).

Згідно довідки від 18 жовтня 2023 року №259 виданої Погребівським старостинським округом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24).

Як вбачається з довідки про доходи виданої ОСОБА_1 загальна сума доходів якого за період з січня 2023 року по вересень 2023 року становить 65371,58 грн (а.с. 26).

Згідно довідки з місця роботи від 26 жовтня 2023 року №331 ОСОБА_1 працює у ТОВ - Підприємство «Ізумруд ЛТД». З 14.03.2019 року він був прийнятий на посаду вантажника цеха з виробництва мінеральної води та безалкогольних напоїв, а з 01.11.2019 року переведений на посаду оператора лінії у виробництві харчової продукції цеха з виробництва мінеральної води та безалкогольних напоїв (а.с. 27).

Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою України, щодо перетинання державного кордону України, ОСОБА_8 здійснила перетин кордону 20.01.2023 року. Іншої інформації немає.

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаною заявою, просить суд встановити факт самостійного виховання ним неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, питання регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (ст. 1 СК України).

Відповідно ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Разом з тим, сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст. 14, ч.1 ст. 15 СК України).

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК України.

Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. При цьому, батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому, сімейні відносини, як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, котрі поділяються на юридичні дії (спричинення яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Так, в силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи, в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки) та припиняється у момент її смерті (ст. 25), а з підстав встановлених цим Кодексом виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання) котра може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 30) при цьому відповідно до ч. 2 ст. 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання, підставою позбавлення батьківських прав у відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, є ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

З цього слідує, що підставою встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком, необхідно встановити юридичний факт, або декілька, в силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Заявник звертаючись до суду зазначив, що мати дитини ОСОБА_8 проживає окремо, не бере участі у вихованні сина.

Такі твердження в силу ст. 141 СК України суд розцінює критично, оскільки розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дітей не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надав доказів, що в питанні виховання чи утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 його мати умисно ухиляється від виконання цих обов`язків чи реалізації прав з даного приводу.

В довідці Погребівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №152 від 18.10.2023 (а.с.21) зазначено, що мама ОСОБА_2 зараз знаходиться за кордоном, у вихованні та фінансовому забезпеченні дитини участі не приймає. Між тим, вказана довідка не доводить того, що позивач самостійно виховує сина.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Сімейним кодексом України встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст. 14, ч.1 ст. 15 СК України). Разом з тим, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються, та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Зважаючи на те, що заявник не довів, що мати дитини в силу певних юридичних фактів не виконує прав та обов`язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимога про встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини є необґрунтованою та не підтверджена належними доказами.

Разом з тим, суд враховує положення частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, у якій зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по- перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку , що наданих заявником доказів недостатньо, аби зробити обґрунтований висновок про те, що він самостійно виховує неповнолітнього сина, а отже, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-89, 247, 263-265, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Шулік Оленою Йосипівною, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_6 про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи.

Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 , рнокпп - НОМЕР_1 ).

Представник заявника: ОСОБА_8 (місце знаходження: АДРЕСА_4 , рнокпп: НОМЕР_5 ).

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 , паспорт № НОМЕР_6 , рнокпп: НОМЕР_7 ), Служба у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (місце знаходження: 39070, Полтавська область, Кременчуцький район, смт. Градизьк, вул. Гвардійська, буд.71), Кременчуцький ТЦК та СП (місце знаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, буд.6).

Суддя Ю. М. Свістєльнік