Ухвала

від 14.03.2024 по справі 243/9569/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1130/24 Справа № 243/9569/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м.Кривий Ріг

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирокСлов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від25грудня 2023року у кримінальному проваджені, внесеному в ЄРДР за №12021052510001086, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хрестище, Слов`янського району, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, інвалідом не являється, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-04 березня 2015 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк чотири місяці;

-17 лютого 2017 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Звільнений 12 липня 2019 року у зв`язку з відбуттям покарання,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначено покарання у вигляді шести років шести місяців позбавлення волі; стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 витрати у розмірі 22243,32 гривні за лікування потерпілого ОСОБА_8 , в умовах стаціонару Хірургічного відділення №1 Комунального лікувально- профілактичного закладу «Міська лікарня м. Слов`янська»; скасовано арешт та вирішено питання щодо речових доказів. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

в с т а н о в и л а :

вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 29 липня 2021 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_7 , перебував на літньому майданчику «Кафе», яке розташоване по вул. Миру с. Хрестище, Святогірської ОТГ, Краматорського району Донецької області, разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 , де між ними на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка, під час якої у ОСОБА_7 виник протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_7 , перебуваючи на літньому майданчику «Кафе» за вказаною адресою, у вищевказаний час, діючи умисно, протиправно, передбачаючи суспільну небезпечність свого діяння, наніс два удари ножем, який тримав у своїй правій руці, в живіт ОСОБА_8 , спричинивши останньому колото різану рану в правій половині живота по краю ХІ ребра, колото різану рану в мезогастральній області зліва, проникаючу у черевну порожнину з пошкодженням сальника, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на землю.

Після чого, 29 липня 2021 року біля 23 години 20 хвилин потерпілого ОСОБА_8 доставлено в хірургічне відділення КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов`янськ».

На зазначене судове рішення обвинуваченим подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок суду скасувати та справу направити на додаткове розслідування або призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що при розгляді кримінального провадження, порушені його права, оскільки відмовлено в ряді клопотань та вимог. Також звертає увагу, що суддя ОСОБА_1 не мала права слухати кримінальне провадження щодо нього через упередженість, оскільки вони є родичами.

Крім того, судом першої інстанції не перевірена його версія подій, суд виключив з числа підозрюваних, осіб на яких він вказував. Також судом не допитано свідка ОСОБА_9 , яка могла надати показання, які вказують на відсутність вини ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Суд не звернув увагу на показання потерпілого, який зазначив, що нічого не пам`ятає та не бачив хто саме його вдарив, Крім того, свідок ОСОБА_10 показав, що у ОСОБА_7 не було ножів, та хто вдарив потерпілого він не бачив, коли він побачив потерпілого ОСОБА_7 з ним рядом не було.

Вказує, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 плутались в показаннях, які надавали в суді, щодо деталей проведення слідчої дії. Відеозапис слідчого експерименту досліджений у суді без участі самого потерпілого, який під час проведення слідчого експерименту зазначив, що за столом, окрім нього, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було ще два чоловіка. При цьому, суддя відмовила в задоволенні клопотання про допит потерпілого з цього приводу.

Зауважує, що матеріалами кримінального провадження його вина не доведена.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення. Зазначає, що доводи обвинуваченого є необґрунтованими, зокрема, пояснення останнього повністю спростовуються поясненнями потерпілого, свідків та матеріалами кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Доводи апеляційних скарг сторони захисту щодо відсутності доказів вини ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.

Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_7 його вина підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який не заперечував факт перебування його у кафе та вживання спиртних напоїв разом із потерпілим, однак заперечує нанесення йому тілесних ушкоджень.

Однак, факт нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому саме ОСОБА_7 , підтверджується належними та допустимими доказами, які обґрунтовано покладені в основу вироку.

Так, потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що 29 липня 2021 року перебуваючи в кафе ним та ОСОБА_7 виник конфлікт, через непорозуміння і ОСОБА_7 в його присутності із за пояса дістав ніж, який був загорнутий у ганчірку. Він схопився за ганчірку, якою був обмотаний ніж, і намагався забрати у ОСОБА_7 той ніж. Їх почали розмиряти і ОСОБА_7 зробив вигляд, що викинув ніж. Згодом, ОСОБА_7 почав приставати до неповнолітньої дівчини, на що ОСОБА_13 зробив йому зауваження і попросив до неповнолітньої не приставати. Через деякий час ОСОБА_7 знову почав приставати до неповнолітньої дівчини і вже він особисто зробив ОСОБА_7 зауваження. Після чого ОСОБА_7 піднявся, став лаятися, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, поводив себе неадекватно і запропоновував відійти з ним разом. Він погодився, зняв футболку і пішов за ОСОБА_7 . Не доходячи до рогу будівлі, він відчув, що у нього по животу щось тече, а коли повернувся до світла, то побачив, що у нього по животу тече кров. ОСОБА_7 почав тікати, а він схопив стілець і кинув вслід ОСОБА_7 . Він впевнений, що два удари ножем в живіт йому наніс саме ОСОБА_7 , оскільки там більше нікого не було. При цьому він не здійснював ОСОБА_7 супротиву. В той день у нього інших конфліктів не з ким не було.

Показання потерпілого ОСОБА_8 , які він надав безпосередньо у суді, узгоджуються з із протоколом проведення слідчого експерименту від 10 серпня 2021 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 докладно розповів та показав яким саме чином ОСОБА_7 спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження.

Вказаними показаннями потерпілого, який беззаперечно вказав на ОСОБА_7 , як на особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження ножем, спростовуються твердження обвинуваченого, що потерпілий не бачив та не пам`ятає, хто саме наніс йому удари.

Також доводи обвинуваченого щодо відсутності потерпілого під час перегляду відеозапису слідчого експерименту є безпідставними, оскільки норми діючого КПК України не вимагають обов`язкової участі особи під час дослідження судом проведеної з нею слідчої дії. Крім того, слідчий експеримент повністю узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_8 , наданими у судовому засіданні, де обвинуваченим ОСОБА_7 реалізовано право задавати питання стороні кримінального провадження.

Крім того, вина ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушенні також підтверджується іншими письмовими доказами, зокрема протоколом оглядумісця подіївід 30липня 2021року, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що кримінальне провадження №12021052510001086 було зареєстровано 30 липня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 частина 1 КК України, що давало право з цього моменту проводити слідчі та процесуальні дії.

Також, відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 серпня 2021 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 заявив, що він впізнає особу зображену на фотознімку № 3, та зазначив, що це саме той чоловік, який 29 липня 2021 року наніс йому колото різані рани. Згідно Довідки до Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 серпня 2021 року вбачається, що на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_7 .

Також, спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово медичної експертизи № 369 від 18 серпня 2021 року, зокрема, встановлені механізм, характер та локалізація тілесних ушкоджень та їх ступінь тяжкості.

Свідок ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні в суді першої інстанції, пояснили, що їх запрошено в якості понятих, коли обвинувачений добровільно видавав ніж працівникам поліції. При вилученні ножа обвинувачений пояснив, що це і є той самий ніж, яким він під час конфлікту з потерпілим наніс йому удари і спричинив тілесні ушкодження. Обвинувачений добровільно видав цей ніж працівникам поліції в його присутності. Будь якого примусу з боку працівників поліції до чоловіка, який видавав ніж, не було. Ніж вилучено в обвинуваченого, покладено до сейф-пакету та опечатано і вони поставили свої підписи. Обвинувачений пояснив, що цей ніж належить йому.

Протоколом огляду місця події від 30 липня 2021 року встановлено, що на земельній ділянці заходиться чоловік на ім`я ОСОБА_7 , який добровільно надав предмет зовні схожий на ніж, що складається з руків`я та клинка. Руків`я зроблено з синтетичного матеріалу коричневого кольору, клинок виготовлений з металу срібного кольору.

Згідно із заявою ОСОБА_7 від 30 липня 2021 року вбачається, що він добровільно видав працівникам поліції ніж, який знаходиться в нього і яким він раніше спричинив тілесні ушкодження своєму знайомому на ім`я ОСОБА_14 .

Наведені обставини щодо добровільного надання ножа ОСОБА_7 та законності проведення слідчої дії, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні в суді першої інстанції.

Разом з цим, судом першої інстанції допитаний свідок ОСОБА_15 , який пояснив, що знайомий із ОСОБА_16 та потерпілим ОСОБА_8 29 липня 2021 року у вечірній час доби він знаходився біля бару в центрі с. Хрестище, на літньому майданчику. За столиком вони сиділи втрьох він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відпочивали та вживали спиртні напої горілку і пиво. Очевидцем конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він не був. В його присутності ніяких конфліктів між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не було. Він на деякий час відлучався від столика, сидів за баром і курив, ніяких криків він не чув, а коли повернувся, то побачив ОСОБА_8 вже пораненого. Коли він відходив, то за столиком залишалися тільки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Він не питав у ОСОБА_8 хто саме його поранив, а ОСОБА_8 сам про це не говорив. ОСОБА_8 був поранений у живіт, самого поранення він не бачив, а бачив тільки одяг у крові.

Наведені показання свідків, потерпілого є логічними, послідовними та узгоджуються між собою і дослідженими письмовими доказами та доводять, що саме ОСОБА_7 наніс тяжкі тілесні ушкодження ножем ОСОБА_8 .

Колегією суддів перевірені матеріали кримінального провадження щодо з`ясування обставин та перевірку їх доказами та поза розумним сумнівом встановлено, що саме ОСОБА_7 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , що підтверджується належними та допустимими доказами.

Доводи ОСОБА_7 щодо перебування останнього у родинних відносинах з суддею ОСОБА_1 , були предметом розгляду в суді першої інстанції, у зв`язку з чим, ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області відмовлено у задоволенні відводу судді ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю обставин, викладених у ст.75 КПК України.

Звернення обвинуваченим ОСОБА_7 уваги на факт того, що місцевим судом не допитано ОСОБА_17 колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки остання після повномасштабного вторгнення рф виїхала на тимчасово окуповану територію, що унеможливлює її допит в судовому засіданні. При цьому, під час оголошення протоколу допиту ОСОБА_17 , складений під час досудового розслідування, встановлено, що остання свідком нанесення потерпілому тілесних ушкоджень не була, лише бачила як обвинувачений ОСОБА_7 вживав алкогольні напої разом з потерпілим.

Також колегією суддів не встановлено тиску з боку судді місцевого суду на обвинуваченого, а тому таку позицію ОСОБА_7 , колегія суддів сприймає як спосіб захисту задля уникнення від кримінальної відповідальності та як наслідок від покарання за тяжке кримінальне правопорушення.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, аналізуючи допустимість досліджених доказів, зробив правильний висновок про їх достеменність та законність їх зібрання та обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку.

За наведених обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо оспорювання доведеності вини необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при призначенні міри покарання врахував всі обставини скоєного кримінального правопорушення, тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем мешкання, на обліку у психіатричному лікувальному закладі не перебуває. При цьому, з січня 2015 року перебуває під профілактичним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Зловживання зі шкідливими наслідками», з липня 2014 року з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Зловживання зі шкідливими наслідками».

Судом першої інстанції не визначено обставин, що пом`якшують покарання та встановлені обставини, які обтяжують покарання, зокрема рецидив злочинів. Крім іншого, враховано, що обвинувачений не визнав своєї вини, заперечував кваліфікацію його дій, під час судового розгляду надавав місцевому суду суперечливі пояснення.

Будь-яких інших доказів, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо особи обвинуваченого, при розгляді кримінального провадження не виявлено та сторонами кримінального провадження не надано.

Враховуючи наведене, вимоги ст. ст. 65, 66 КК України, невизнання ОСОБА_7 вини, вчинення злочину проти життя та здоров`я особи, характер скоєного кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема намагання втекти, беззаперечне усвідомлення характеру протиправних діянь, особу обвинуваченого, який раніше судимий, посередньо характеризується, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, колегія суддів вважає, що рішенням суду першої інстанції про призначення міри покарання ОСОБА_7 дотримані загальні засади призначення кримінального покарання, рішення суду першої інстанції є справедливим та достатнім для досягнення мети покарання, таким, що відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та відповідає ступеню тяжкості вчиненого діяння, є справедливим за своїм видом і розміром, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження нових злочинів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для призначення більш м`якого покарання, як про це ставиться в апеляційній скарзі обвинуваченого.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів вважає, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування та задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 413, 424, 532 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Слов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від25грудня 2023року щодо ОСОБА_7 , залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: