Ухвала

від 13.03.2024 по справі 907/269/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"13" березня 2024 р. Справа № 907/269/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглядаючи апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №9-7-0.7-4559/2-23 від 31.10.2023 (вх. №01-05/3425/23 від 06.11.2023) та Фонду державного майна України від 03.11.2023 №10-25-28477 (вх. №01-05/3445/23 від 09.11.2023)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст складено 17.10.2023)

у справі №907/269/22

за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району, с. Середнє Ужгородського району

до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Державне підприємство «Агропромислова фірма «Леанка», смт. Середнє,

Фонд державного майна України, м. Київ

Державне підприємство «Добро Буд» Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від апелянта (Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород): представник Кравченко В.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

від апелянта (Фонду державного майна України): представник Жуган І.О.;

інші учасники: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Західного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 у справі №907/269/22.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкладено розгляд справи на 13.03.2024.

12.03.2024 ДП «Агропромислова фірма «Леанка» подало заяву (вх. №01-04/1759/24) про відвід складу суду на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.

У заяві ДП «Агропромислова фірма «Леанка» просить відвести суддю Желіка М.Б., суддю Орищин Г.В., суддю Галушко Н.А. від участі у розгляді справи №907/269/22 за апеляційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДП «Агропромислова фірма «Леанка», Фонду державного майна України, ДП «Добро Буд» Закарпатської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, а справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про її повторний автоматичний розподіл відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

В судовому засіданні 13.03.2023 головуючий суддя оголосив короткий зміст заявленого відводу складу суду.

Представниця Фонду державного майна України та представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишили розгляд заяви ДП «Агропромислова фірма «Леанка» про відвід на розсуд суду.

ДП «Агропромислова фірма «Леанка», ДП «Добро Буд» та Середнянська селищна рада явки представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши заявлений складу суду відвід, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке:

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу судді.

Відповідно до вимог ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У заяві про відвід третя особа покликається на п.5 ч.1 ст.35 ГПК України та зазначає, що у цьому випадку наявні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності складу суду, оскільки в колегії суддів уже сформована правова позиція щодо розгляду цього спору, яка пов`язана із розглядом іншої подібної справи, що в загальному створює для ДП «АПФ «ЛЕАНКА» об`єктивні побоювання щодо необ`єктивності та неупередженості усього складу суду.

На підтвердження зазначеного заявник вказує такі аргументи:

- в провадженні Західного апеляційного господарського суду перебувала на розгляді справа №907/268/22 за апеляційними скаргами заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури від 26.12.2022, Міністерства економіки України від 13.12.2022 та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.12.2022 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2022 у справі за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області за участю Закарпатської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-1 Державного підприємства «Червона зірка», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-2: Міністерства економіки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-3 Фонду державного майна України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії; вказану справу переглядала колегія Західного апеляційного господарського суду у складі: Орищин Г.В., - головуючий; Галушко Н.А., Желік М.Б.;

- справа №907/268/22 стосувалась припинення права постійного користування земельною ділянкою з підстав систематичної несплати земельного податку (пункт «д» ст.141 ЗК України); була ініційована Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області; суд апеляційної інстанції висловив позицію про те, що така підстава підтверджена й справді має місце, й що відповідач (ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) не мав дискреційних повноважень і був зобов`язаний припинити право постійного користування й передати землі у комунальну власність позивача, що б відповідало п. 24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України;

- ця справа так само ініційована за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача про неприйняття рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками за ДП «АПФ «Леанка», тобто справа №907/269/22 також стосується припинення права постійного користування земельною ділянкою з підстав систематичної несплати земельного податку (пункт «д» статті 141 ЗК України); була ініційована Середнянською селищною радою; суд першої інстанції висловив позицію про те, що така підстава підтверджена й справді має місце, й що відповідач (ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) не мав дискреційних повноважень і був зобов`язаний припинити право постійного користування й передати землі у комунальну власність позивача, що б відповідало п. 24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України;

- відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основопложних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, при цьому до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у такій справі, а щодо об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності; при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.02.2022 у справі№910/17344/20);

- в цій ситуації важливим є те, що суд апеляційної інстанції в складі цієї ж колегії, але з різними суддями-доповідачами (Орищин Г.В. в справі №907/268/22; Желік М.Б в цій справі - №907/269/22) вже розглядав аналогічну справу між тими самими сторонами, щодо аналогічного предмету й з тих самих підстав й сформував чітку правову позицію не на користь ДП «АПФ «Леанка» - позаяк вважає, що право постійного користування слід припинити, а землі передати у комунальну власність позивача, що безпосередньо вплине на права та обов`язки ДП «АПФ «Леанка»;

- тобто попередня поведінка сформованої й тієї самої колегії суддів за аналогічних обставин та висновків судів перших інстанцій в обох справах свідчить про те, що ніщо не заважає суду прийняти рішення, аналогічне попередньому, що створює обґрунтовані побоювання для ДП «АПФ «Леанка» втратити належні йому на праві постійного користування землі;

- побоювання ДП «АПФ «Леанка» ґрунтується не на його суб`єктивній думці чи незгоді із позицією суду, а на об`єктивних фактах дійсності, а саме: попередній поведінці колегії суддів, що свідчить про упереджену, наперед сформовану думку стосовно вирішення справи;

- подібна поведінка колегії суддів не вселяє довіри в ДП «АПФ «Леанка», оскільки останнє побоюється втратити значний масив земель, який підприємство використовує або планує використовувати для розвитку виноградництва;

- в цій ситуації наявні обставини, які впливають на об`єктивність та неупередженість суддів М. Желіка, Г. Орищин, Н. Галушко, і які свідчать про те, що ці судді не зможуть прийняти обґрунтоване й вмотивоване рішення, ухвалене незалежним голосуванням у нарадчій кімнаті, з огляду на що усім трьом членам колегії суддів у справі №907/269/22 слід заявити відвід.

Щодо строку заявлення відводу ДП «АПФ «Леанка» повідомило, що не було учасником підсистеми «Електронний суд», через що не мало змоги знайомитися із усіма матеріалами справи, апеляційні скарги йому не надходили, а з 31.10.2023 змінився директор ДП «АПФ «Леанка», що так само ускладнило можливість раніше звернутися із зазначеною заявою до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за змістом поданої заяви про відвід складу суду аргументи заявника зводяться до того, що у суддів, які входять до складу колегії, сформована думка щодо прийняття судового рішення у цій справі, оскільки цією ж колегією вже було прийнято постанову в іншій справі з аналогічними обставинами.

Вказані аргументи не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід в силу положень п.4 ст.35 ГПК України, відповідно до якого незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких цього учасника не влаштовує.

Згідно з приписами частини 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Постанову Західного апеляційного господарського суду у справі №907/268/22, ухвалену колегією у складі суддів Орищин Г.В. (суддя-доповідач), Желік М.Б., Галушко Н.А., було скасовано постановою Верховного Суду від 12.12.2023, справу №907/268/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області, що виключає можливість участі цих суддів у новому розгляді справи №907/268/22, однак не є правовою підставою для відводу суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В., Галушко Н.А., від розгляду справи №907/269/22.

Подібний правовий висновок щодо неможливості заявлення відводу з мотивів незгоди з процесуальними рішеннями судді, рішенням або окремою думкою судді в інших справах, викладено у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №916/248/20.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Заявник вказує, що не був зареєстрований в Електронному суді, апеляційні скарги на його адресу не надходили, а 23.10.2023 змінився директор підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що до апеляційних скарг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Фонду державного майна України додано докази надсилання копій скарг на адресу ДП «Агропромислова фірма «Леанка», що відповідає місцезнаходженню підприємства, зазначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій, а саме описи вкладення в цінний лист з відтиском поштового штемпеля, поштову накладну та фіскальний чек.

18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX, яким передбачено обов`язкову реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі для юридичних осіб. Отже, з 18.10.2023 в ДП «Агропромислова фірма «Леанка» виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Не виконання встановленого законом обов`язку не може розглядатись як поважна причина пропуску строку, передбаченого для подання письмової заяви чи клопотання.

Також слід зазначити, що апеляційне провадження за скаргою Фонду державного майна України у цій справі відкрито ухвалою від 09.11.2023, а апеляційне провадження за скаргою Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у цій справі відкрито ухвалою від 27.11.2023, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення ДП «Агропромислова фірма «Леанка» поштових відправлень (ухвал суду про відкриття апеляційного провадження), тому обставини зміни директора державного підприємства 31.10.2023 жодним чином не впливали на можливість звернення цього підприємства до суду із заявою про відвід.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ДП «Агропромислова фірма «Леанка» про відвід складу суду.

Керуючись ст.ст. 2, 35, 39, 234 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Агропромислова фірма «Леанка» (вх.№01-04/1759/23 від 12.03.2024) про відвід складу суду від розгляду справи №907/269/22 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.