Постанова

від 20.03.2024 по справі 907/269/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №907/269/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №9-7-0.7-4559/2-23 від 31.10.2023 (вх. №01-05/3425/23 від 06.11.2023) та Фонду державного майна України №03.11.2023 №10-25-28477 (вх. №01-05/3445/23 від 09.11.2023)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст складено 17.10.2023)

у справі №907/269/22

за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району, с. Середнє Ужгородського району

до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Державне підприємство Агропромислова фірма Леанка, смт. Середнє,

Фонд державного майна України, м. Київ

Державне підприємство Добро Буд Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від апелянта (Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород): Кравченко В.В. представник (в режимі відеоконференції)

від апелянта (Фонду державного майна України): Жуган І.О. - представник

від позивача: Юрчак В.В. адвокат

від третіх осіб: не з`явились

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 у справі №907/269/22 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено; позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 668, 018 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо неприйняття рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування земельною ділянкою площею 537,1994 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року та передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (відповідач) звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Середнянської селищної ради у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області всі судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, після усунення недоліків апеляційної скарги, Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 у справі №907/269/22, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 04.12.2023, призначено розгляд справи на 06.12.2023.

Також не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Фонд державного майна України звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Середнянської селищної ради у повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 01.12.2023, призначено розгляд справи на 06.12.2023.

01.12.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшов відзив (вх. №01-04/7841/23) на апеляційну скаргу Фонду державного майна України.

04.12.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшов відзив (вх. №01-04/7208/23) на апеляційну скаргу відповідача.

05.12.2023 на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду від ДП Добро Буд Закарпатської обласної державної адміністрації надійшло клопотання (вх. №01-04/7949/23) про розгляд справи без його представника.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 об`єднано апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 у справі №907/269/22 в одне апеляційне провадження та відкладено розгляд справи на 17.01.2024.

15.01.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №01-04/277/24).

17.01.2024 у зв`язку із довготривалою повітряною тривогою по всій території України судове засідання не відбулося.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 призначено розгляд справи на 14.02.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкладено розгляд справи на 13.03.2024.

14.02.2024 (після судового засідання) від Фонду державного майна України надійшли додаткові пояснення (вх. №01-04/1127/24) до апеляційної скарги.

12.03.2024 ДП Агропромислова фірма Леанка подало заяву (вх. №01-04/1759/24) про відвід складу суду на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви ДП Агропромислова фірма Леанка про відвід складу суду та відкладено розгляд справи на 20.03.2024.

В судовому засіданні 20.03.2024 представники скаржників вимоги апеляційних скарг підтримали, просили оскаржене рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржене рішення без змін.

Треті особи явки представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Середнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії прийняти рішення про припинення належного ДП «Агропромислова фірма «Леанка» права постійного користування земельними ділянками.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у ДП Агропромислова фірма Леанка наявна заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 809 426, 80 грн., у зв`язку із чим позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом, в якому просив припинити належне ДП Агропромислова фірма Леанка право постійного користування земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні згідно з державними актами на право постійного користування землею.

Проте, не зважаючи на наявність підстав, передбачених пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України для припинення права постійного користування земельними ділянками, відповідач повідомив позивача, що у Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відсутні повноваження на прийняття відповідного наказу, оскільки контроль за сплатою податків та зборів не віднесено до повноважень відповідача, а нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України.

Позивач вважає, що відмова відповідача прийняти рішення про припинення права державного підприємства на постійне користування земельними ділянками порушує його інтереси, які полягають у правомірному очікуванні щодо можливості переходу відповідних земельних ділянок у комунальну власність на підставі пп.а) п.24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України внаслідок припинення права постійного користування.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України (порядок припинення права користування земельними ділянками), а прийняття рішення про припинення права постійного користування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом процедура.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство Агропромислова фірма Леанка.

ДП Агропромислова фірма Леанка під час розгляду справи в суді першої інстанції заперечувало проти задоволення позову та вказувало, що перелік підстав примусового припинення права постійного користування на земельну ділянку є вичерпним, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області жодними діями (бездіяльністю) не порушує (не порушило) права та законні інтереси Середнянської селищної ради як позивача з відповідним обґрунтуванням позову у цій господарській справі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України як орган управління майном ДП Агропромислова фірма Леанка.

Фонд державного майна України під час розгляду справи в суді першої інстанції заперечував проти задоволення позову та вказував, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. За наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини статті 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство ДоброБуд Закарпатської обласної державної адміністрації.

ДП ДоброБуд під час розгляду справи в суді першої інстанції заперечувало проти задоволення позову та вказувало, що позивач проінформував державний орган про те, що є заборгованість зі сплати земельного податку і вона має систематичний характер, але доказів цього не надав. Таким чином, вимоги позивача зазначені в листі, вважає безпідставними та такими, що не могли бути задоволеними державним органом без вчинення додаткових дій щодо з`ясування наявності заборгованості на поточну дату, встановлення даних про систематичність і т.д. Крім того, відсутні будь-які докази порушення прав позивача. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення, дійшов таких висновків:

- оскільки заборгованість зі сплати земельного податку у Державного підприємства Агропромислова фірма Леанка перед Середнянською селищною радою у розмірі 809 426, 80 грн. виникла 30.04.2014, встановленою є обставина систематичної несплати земельного податку, отже, щодо земельних ділянок, які на праві постійного користування належать Державному підприємству Агропромислова фірма Леанка наявні правові підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із систематичною несплатою земельного податку з підстави, передбаченої пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України;

- за наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- з 27.05.2021 Середнянська селищна рада набула права власності на всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах Середнянської територіальної громади, згідно із Законом України №1423-IX від 28.04.2021;

- відповідач є органом виконавчої влади, який є розпорядником відповідних земельних ділянок, а тому саме Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області уповноважене приймати рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою за наявності підстав, передбачених пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України;

- за змістом положень підпункту а) пункту 24 розділу Х Перехідні положення ЗК України, в цій справі у позивача, як органу місцевого самоврядування, наявне правомірне очікування щодо передачі відповідних земельних ділянок до комунальної власності, оскільки після припинення права постійного користування державним підприємством щодо відповідних земельних ділянок, відповідні земельні ділянки будуть вважатися землями комунальної власності територіальних громад;

- відповідач у цій справі за наявності підстави, передбаченої пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України, повинен був прийняти рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками, а тому слід констатувати, що в даній справі наявна протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішень про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка (код ЄДРПОУ 00413819) права постійного користування земельними ділянками та передачу таких ділянок до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування;

- станом на сьогодні із постійного користування ДП Агропромислова фірма Леанка вилучено частину земель, а в актуальному стані в користуванні державного підприємства перебуває 1205, 2174 га, зокрема 537, 1994 га на території колишньої Ірлявської сільської ради та 668, 018 га на території Середнянської селищної ради, тому відповідач був позбавлений можливості здійснювати розпорядження частинами земель, які не перебувають у постійному користуванні ДП Агропромислова фірма Леанка.

- у цій справі, повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти рішення про припинення права постійного користування, або ні, безперечно правомірним у цьому випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин, отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними;

- позивач дотримався усіх умов, необхідних для прийняття рішення, оскільки на момент подання листа, як і на момент звернення до суду наявні правові підстави для припинення права постійного користування земельними ділянками.

Узагальнені доводи апелянтів та аргументи інших учасників справи.

Вимоги апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним встановленням та дослідженням обставин, що мають значення для справи.

На підтвердження наявності підстав для скасування оскарженого рішення відповідач зазначає такі доводи:

- суд прийняв рішення про передачу земельної ділянки Середнянській селищній раді, в той час як селищна рада є лише представницьким органом і не може бути власником землі, отже порушено норми матеріального права;

- матеріалами справи не доведено факту наявності порушеного права позивача, адже твердження позивача про наявність права «правомірного очікування» отримання у власність земельних ділянок зумовлено саме сподіваннями, що виникають на підставі особистого помилкового сприйняття норм права, натомість захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не право, яке може бути порушене в майбутньому (правова позиція, яку викладено в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17);

- факт бездіяльності Головного управління не доведено матеріалами справи, адже правові підстави та повноваження на вчинення дій щодо припинення постійного користування ДП «Агропромислова фірма «Леанка» в Головного управління відсутні, проте суд визнав встановленою обставину бездіяльності;

- прийняття рішення про припинення права постійного користування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом процедура, зокрема формування земельної ділянки передбачає, яка визначає її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру;

- суд безпідставно ототожнив поняття щодо статусу земельних ділянок, які «не використовуються» і «не перебувають у постійному користуванні», що в першому випадку є волею власника або користувача, а в другому правовим титулом виду використання земельних ділянок на правах постійного користувача, який захищений законом;

- жодним нормативно-правовим актом не передбачено імперативного обов`язку Головного управління приймати рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Агропромислова фірма «Леанка» з підстав, визначених Середнянською селищною радою у позовній заяві, отже мають місце дискреційні повноваження;

- суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження Головного управління, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії якого оскаржуються, та приймати замість нього рішення, яке належить до компетенції виключно цього органу, оскільки такі дії суду виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень;

- суд не врахував сформовану сталу правову позицію Верховного Суду, згідно з якою оскільки функція розпорядження землями державної власності покладена на органи виконавчої влади, які можуть надавати земельні ділянки державної власності в користування чи передавати у власність у порядку, визначеному законодавством, з урахуванням всіх юридичних обставин та норм чинного законодавства, які можуть вплинути на таке рішення, позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким припинити право постійного користування земельними ділянками та передати їх із земель державної власності до комунальної не належать до компетенції суду, а є виключною компетенцією суб`єкта владних повноважень, суд не може підміняти державний орган і приймати рішення замість нього;

- суд зробив неправильний висновок, що після припинення постійного користування державного підприємства, земельні ділянки переходять у комунальну власність, адже відповідно до ч.4 ст.149 ЗК України вилучення земельних ділянок з постійного користування державного підприємства, установи, організації не припиняє права власності держави на такі земельні ділянки;

- суд не врахував, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, а належним способом захисту порушеного права за наявності бездіяльності відповідача було б зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача у відповідності до норм чинного законодавства (аналогічний правовий висновок викладено в п.24, 25 постанови Верховного Суду від 23.01.20202 у справі №580/1617/19);

- задоволення вимог позивача не призведе до сплати ДП «Агропромислова фірма «Леанка» заборгованості з оплати земельного податку, а отже, позивач обрав неналежний спосіб захисту та заявив позов до неналежного відповідача;

- суд самостійно змінив предмет позову, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що в ДП «Агропромислова фірма «Леанка» вилучено частину земель, які перебували в постійному користуванні, проте позивач не звертався до суду з клопотанням про зміну позовних вимог у частині зміни площі земельних ділянок, які просив суд зобов`язати відповідача передати селищній раді, разом з тим, суд, задовольняючи позовні вимоги самостійно зменшив площу спірних ділянок, а отже, вийшов за межі позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- зі змісту ч.2 ст.4 ГПК України чітко вбачається, що судовому захисту також підлягає і законний інтерес, майновий інтерес позивача полягає у праві правомірного очікування (законних сподівань), зокрема прийняті законодавцем зміни до Земельного кодексу України прямо передбачають інтерес ради володіти земельними ділянками державної власності у межах громади та отримати у власність ті земельні ділянки, державна власність на які припинилась;

- зважаючи на встановлення судом, підтвердження третіми особами та визнання відповідачем фактів невикористання земельних ділянок на території Середнянської територіальної громади, неотримання протягом доходів бюджету від земель, що негативно впливає на майнові інтереси місцевого самоврядування, а також законодавчої презумпції переходу права власності на усі землі державної власності до комунальної власності, Середнянська селищна рада обґрунтовано вважає порушеними її права та інтереси, зокрема щодо втрат доходів місцевого бюджету в минулому, неприйняття рішення про припинення права постійного користування ДП «АПФ «Леанка», яке неправомірно утримує земельні ділянки, та створенням, зокрема через бездіяльність відповідача, перешкод у отриманні після 27.05.2021 земель з державної власності до комунальної власності та доходів;

- територіальна громада не вправі бути самостійним суб`єктом, за яким можуть бути зареєстровані речові права на нерухоме майно, оскільки реєстрація таких прав відбувається за заявою саме органу місцевого самоврядування і саме за органом місцевого самоврядування реєструється право комунальної власності на об`єкти нерухомості, саме Середнянська селищна рада наділена правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, яка належать Середнянській територіальній громаді;

- за наявності підстав, передбачених пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, отже, доводи апелянта про те, що порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 Земельного кодексу України та те, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України не відповідають нормам ЗК України, оскільки в даному випадку припинення права постійного користування повинно було бути здійсненим саме за рішенням відповідача, як розпорядника земельною ділянкою;

- у відносинах, що склалися між Середнянською селищною радою та ГУ Держгеокадастру відсутня свобода розсуду для Держгеокадастру, оскільки у цих відносинах воно виступає стосовно Середнянської селищної ради не як суб`єкт владних повноважень, а як уповноважена власником (державою) особа, що зобов`язана здійснити передачу земель державної власності, в межах Середнянської територіальної громади, її новому власнику Середнянській селищній раді;

- в цьому спорі у відповідача насправді відсутні дискреційні повноваження, оскільки внаслідок змін в ЗК України, шляхом доповненням Розділу Х «Перехідні положення» п. 24, в Держгеокадастру за наявності підстав для припинення права постійного користування наявний лише один дозволений варіант дії припинити право постійного користування та передати землі до комунальної власності;

- застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні;

- із оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що станом на сьогодні із постійного користування ДП «Агропромислова фірма «Леанка» вилучено частину земель, а в актуальному стані в користуванні ДП «Агропромислова фірма «Леанка» перебуває 1205, 2174 га, зокрема 537, 1994 га на території колишньої Ірлявської сільської ради та 668, 018 га на території Середнянської селищної ради, з огляду на що суд дійшов висновку про те, що відповідач був позбавлений можливості здійснювати розпорядження частинами земель, які не перебувають у постійному користуванні ДП «Агропромислова фірма «Леанка», безпідставність заявлених позовних вимог у цій частині, у зв`язку із цим задовольнив позов частково, таким чином, суд не змінював предмет спору, натомість встановив, що частина земель вибула із постійного користування, а тому відмовив у задоволенні вимог у відповідній частині.

Вимоги апеляційної скарги Фонду державного майна України обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

На підтвердження наявності підстав для скасування оскарженого рішення третя особа зазначає такі доводи:

- позивач не довів наявність у нього порушеного права у спірних правовідносинах, адже твердження позивача про наявність права «правомірного очікування» отримання у власність земельних ділянок зумовлено саме сподіваннями, що виникають на підставі особистого помилкового сприйняття норм права, натомість захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не право, яке може бути порушене в майбутньому;

- станом на час розгляду справи більша частина спірних земель, що належить ДП «Агропромислова фірма «Леанка» за вказаними державними актами на право постійного користування землею не сформовані у земельні ділянки, в тому числі й землі, на яких розташовані будівлі і споруди, про те позивач не надав доказів, а суд не встановив загальну площу як сформованих земельних ділянок, так і площу та кількість решти несформованих земельних ділянок;

- питання припинення права користування землі може бути вирішене лише за наявності відповідної земельно-кадастрової документації, на підставі якої й можливо визначити її кількісну та якісну характеристику місцезнаходження тощо (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у справі №500/5291/13-ц від 02.09.2019);

- суд першої інстанції помилково зобов`язав Головне управління Держгеокадастру припинити право постійного користування ДП «Агропромислова фірма «Леанка» на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2 410,4348 га, оскільки більша частина цих земельних ділянок не є сформованими з чіткими межами та не мають кадастрового номера, а відтак не можуть бути об`єктом цивільних прав та предметом судового спору;

- право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 ЗК України, перелік яких є вичерпним, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права, поз межами підстав, визначених у ст.141 ЗК України є такими, що порушують право користування земельної ділянки (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18, у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №907/456/20);

- в матеріалах справи відсутні докази систематичності несплати ДП «Агропромислова фірма «Леанка» земельного податку, відсутні будь-які розрахунки чи листування за попередні роки, місяці, суд безпідставно взяв до уваги доданий до позову лист Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.05.2021, де в переліку боржників зазначено ДП «Агропромислова фірма «Леанка»;

- питання нарахування та сплати ДП «Агропромислова фірма «Леанка» податків та зборів (обов`язкових платежів), в тому числі земельного податку, не відноситься до компетенції Середнянської селищної ради, натомість належать відповідному державному податковому органу;

- безпідставними є висновки суду про встановлену бездіяльність відповідача, адже Середнянська селищна рада звернулась до Головного управління з листом від 02.05.2022 за вих.№301/01-25, в якому просила припинити належне ДП «Агропромислова фірма «Леанка» право постійного користування земельними ділянками та передати ці ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку з прийняттям рішення про припинення права постійного користування; встановлення вказаних заявником фактів наявності підстав для припинення права постійного користування землею потребувало проведення Головним управлінням відповідної перевірки, проте проведення такої перевірки виявилося неможливим, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64;

- факт систематичної несплати земельного податку не є тим порушенням, яке фіксується територіальними органами Держгеокадастру, натомість контроль сплати земельного податку віднесено до повноважень податкового органу;

- суд помилково витлумачив питання дискреційних повноважень відповідача, залишивши поза увагою те, що прийняття рішення про припинення права постійного користування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом процедура, зокрема формування земельної ділянки передбачає, яка визначає її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру;

- жодним нормативно-правовим актом не передбачено імперативного обов`язку Головного управління приймати рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Агропромислова фірма «Леанка» з підстав, визначених Середнянською селищною радою у позовній заяві, отже мають місце дискреційні повноваження;

- припинення безстрокового права постійного користування ділянкою без належних та законодавчо встановлених підстав є втручанням у право державного підприємства на мирне володіння своїм майном і порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим.

У відзиві на апеляційну скаргу Фонду державного майна України позивач наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- внаслідок внесення змін до ЗК України у органів місцевого самоврядування, зокрема і у позивача виникли, законні сподівання отримати у комунальну власність усі земельні ділянки державної власності, що перебувають у межах відповідної територіальної громади;

- пункт 24 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України не тільки не виключає, але й прямо передбачає процедуру переходу права власності на землі, не сформовані у земельні ділянки із державної власності у комунальну, вказаним пунктом встановлено загальне безальтернативне правило, що з дня набрання чинності цим пунктом усі землі державної власності, що розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, автоматично переходять до комунальної власності територіальних громад, зокрема, це правило прямо встановлено до земельних ділянок та земель, які не сформовані у земельні ділянки та не ставить факт того переходу відповідних земельних ділянок у комунальну власність в залежність від того, чи є сформованими такі земельні;

- за наявності підстави, передбаченої пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- факт систематичної несплати ДП «АПФ «Леанка» земельного податку є повністю доведеним і такі зобов`язання є невиконаними з 30.04.2014 по даний час, що свідчить про можливість застосування судом імперативних приписів пункту «д» ч.1 ст.141 ЗК України до спірних правовідносин;

- порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 Земельного кодексу України та те, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України не відповідають нормам ЗК України, оскільки в даному випадку припинення права постійного користування повинно було бути здійсненим саме за рішенням; доводи апелянта щодо відсутності у відповідача згаданого обов`язку є безпідставними та прямо спростовуються положеннями пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, яким приписано, зокрема Держгеокадастру як уповноваженому органу управління, що з дня набрання чинності цим пунктом усі землі державної власності, що розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, автоматично, окрім зареєстрованих, переходять до комунальної власності територіальних громад;

- дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а

якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або

опосередковано закріплені у законі, важливою ознакою такого вибору є те, що він

здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким; позивач вже звертався до уповноваженого органу із заявою, яку той протиправно відхилив, з огляду на що, належним способом захисту є зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а повноваження відповідача у цих фактичних обставинах не є дискреційними.

У додаткових поясненнях (вх.№01-04/277/24 від 15.01.2024) позивач, покликаючись на врахування висновків Верховного Суду у справі №907/268/22, яка є подібною до цієї справи, просив звернути увагу на такі аргументи:

- у справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом першої інстанції обставини справи, підтверджують, що цей спір виник саме між Середнянською селищною радою та Держгеокадастром, предметом спору є не вимога позивача до ДП «АПФ «Леанка» про припинення права постійного користування чи оскарження державних актів на право постійного користування, натомість предметом спору є бездіяльність Держгеокадастру, яка полягає у неприйнятті рішення про припинення такого права та зобов`язання вчинити дії;

- ДП «АПФ «Леанка» могла б бути залучена до участі у справі у якості співвідповідача чи відповідача виключно, якби предметом спору були вимоги про припинення права постійного користування чи оскарження відповідних державних актів, натомість, у цій справі спір виник через те, що Держгеокадастр, за наявності для цього правових підстав, протиправно відмовився приймати рішення про припинення права постійного користування, тобто спір стосується лише бездіяльності Держгеокадастру, адже саме цей орган вправі приймати рішення про припинення права постійного користування при наявності підстав згідно ст. 141 ЗК України;

- після припинення права постійного користування з урахуванням положень підпункту а) пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України земельні ділянки повинні перейти у комунальну власність, зокрема ті які не сформовані автоматично, а ті які сформовані за рішенням Держгеокадастру;

- рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, щодо застосування яких висловився Верховний Суд у згаданій постанові, оскільки передумовою для зобов`язання Держгеокадастру про прийняття рішення про передачу вказаної земельної ділянки до земель запасу Середнянської селищної ради було зобов`язання Держгеокадастру прийняти рішення про припинення належного ДП Агропромислова фірма Леанка права постійного користування.

У додаткових поясненнях (вх.№01-04/1127/24 від 14.02.2024) Фонд державного майна України зазначає, що під час винесення постанови у цій справі апеляційний суд має врахувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №907/268/22, оскільки, в справах №907/268/22 та №907/269/22 подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №712-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області, утворено Середнянську територіальну громаду, до складу якої увійшли території колишньої Середнянської, Дубрівської, Ірлявської, Киблярівської, Пацканівської та Худлівської сільської ради.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань Середнянську селищну раду зареєстровано 03.12.2020, ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 04349923.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000715, такий акт виданий агропромисловій фірмі Леанка, смт. Середнє, Середнянською селищною Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1660,3 землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000717, такий акт виданий агропромисловій фірмі Леанка смт. Середнє, Середнянською селищною Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000718, такий акт виданий агропромисловій фірмі Леанка смт. Середнє, Ірлявською сільською Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 №1.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІЗК №000719, такий акт виданий агропромисловій фірмі Леанка смт. Середнє, Ірлявською сільською Радою народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області України, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 №1.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.05.2021 №7436/6/07-16-13-07 Середнянській селищній раді Ужгородського району Закарпатської області надано перелік боржників станом на 01.05.2021 в розрізі джерел доходів місцевого бюджету.

У переліку наявні відомості щодо ДП Агропромислова фірма Леанка (код ЄДРПОУ 00413819), а саме:

- 11010100 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати) 694 786, 043 грн.;

-13020100 (Рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання водних об`єктів місцевого значення) 811,089 грн.

- 13040200 (Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин) 2398,98 грн.

- 14040000 (Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) 349 174,95 грн.

- 18010500 (Земельний податок з юридичних осіб) 761 662, 29 грн.;

- 19010300 (Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини) 483,2465 грн.

- 21081500 (Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів) 18 625,30 грн.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Закарпатській області №3982/5/07-16-13-08-06 від 11.08.2022 у Державного підприємства Агропромислова фірма Леанка наявна заборгованість зі сплати платежу за кодом 18010500 (Земельний податок з юридичних осіб) у розмірі 809 426, 80 грн., яка виникла 30.04.2014.

Згідно з інформаційною довідкою позивача (з урахуванням довідки Держгеокадастру станом на 2016 рік та з урахуванням вилучень в 2016-2018) площа земельних ділянок, що перебувають в постійному користуванні ДП Агропромислова фірма Леанка становить 1205,2174 га, в тому числі які знаходяться на території Середнянської сільської ради 668,018 га, на території Ірлявської сільської ради 537,1994 га.

Середнянська селищна рада листом від 07.06.2021 №1067/01-23 зверталася до ДП Агропромислова фірма Леанка із вимогою сплатити наявні борги до місцевого бюджету. Вказаний лист зареєстровано в ДП Агропромислова фірма Леанка за Вх. №72 від 09.06.2021.

02.05.2022 Середнянська селищна рада звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з листом від 02.05.2022 за вих. №301/01-25, в якому Середнянська селищна рада просила:

1. Припинити належне ДП Агропромислова фірма Леанка (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000715, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

2.Припинити належне ДП Агропромислова фірма Леанка (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1660,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000717, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Середнянської селищної Ради народних депутатів від 29 грудня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

3.Припинити належне ДП Агропромислова фірма Леанка (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000718, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення сесії скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

4.Припинити належне ДП Агропромислова фірма Леанка (код ЄДРПОУ 00413819) право постійного користування земельною ділянкою площею 1167,3 гектарів землі в межах згідно з планом користування, яка перебуває у постійному користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею Серії ІЗК №000719, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1995 р. № 1 та яку надано у постійне користування для сільськогосподарського використання відповідно до рішення 21 сесії 21 скликання Ірлявської сільської Ради народних депутатів від 5 квітня 1994 року та передати вказану земельну ділянку до земель запасу Середнянської селищної ради у зв`язку із прийняттям рішення про припинення права постійного користування.

За результатами розгляду наведеного листа, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області надано відмову, що оформлена листом за №18-7-0.72-1407/2-22 від 06.05.2022, яка мотивована тим, що невжиття заходів по боротьбі з бур`янами, в тому числі невикористанні земельної ділянки, що призвело до її забур`янення не включено до переліку визначеного статтею 141 Земельного кодексу України. Порушення вимог земельного законодавства, встановлені при перевірці (невикористання земельної ділянки, що потягло за собою її забур`янення та систематична несплата земельного податку) не включені до переліку визначеного статтею 143 Земельного кодексу України. З огляду на це, відповідач дійшов до висновку, що нормами законодавства не передбачено порушення адміністративного провадження за систематичну несплату земельного податку та вжиття заходів визначених статтею 144 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, оформленою листом за № 18-7-0.72-1407/2-22 від 06.05.2022, Середнянська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, звернулася до суду в інтересах Середнянської територіальної громади.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

За змістом ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено і, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (аналогічній висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 дійшла висновку про те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Отже, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові необхідно відмовити (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 у справі №908/1571/16 сформулював висновок, що не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо захисту права, якого особа немає чи яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.

"Легітимними очікуваннями" є розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 35).

Легітимне очікування спрямоване на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечить захист цих сподівань. Однак легітимні очікування не можна ототожнювати із очікуваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм; не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22).

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 924/250/19).

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого наявного права та інтересу, які вважає порушеними, а не тих які можуть виникнути у майбутньому, а також підлягає захисту і "легітимні очікування", а не просто "очікування" особи, які виникають на підставі особистого неправильного сприйняття або помилкової оцінки певних обставин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021, доповнено роз. Х Перехідні положення ЗК України п. 24, в якому зазначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки врегульована ст. 117 ЗК України та здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Водночас вказані норми імперативно визначають, що до комунальної власності не переходять земельні ділянки, які використовуються державними підприємствами на праві постійного користування. Тобто наявність в державного підприємства земельної ділянки на такому правовому титулі, як право постійного користування, свідчить про неможливість переходу такої земельної ділянки у комунальну власність в силу вказаних норм ЗК України.

У постанові від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі №906/392/18 дійшла висновку, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст. ст. 140 - 149 ЗК України.

Відповідно до пункту д) ч.1 ст.141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові від 12.12.2023 у справі №907/268/22, обставини та предмет спору у якій є подібними (справа за позовом Середнянської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державного підприємства «Червона зірка», Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, за участю Закарпатської обласної прокуратури, що діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії), Верховний Суд вказав, що лише у випадку припинення у державного підприємства права постійного користування спірними земельними ділянками, що здійснюється за рішенням відповідного органу у цьому випадку ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, спірні земельні ділянки могли б бути переданими до земель комунальної власності, а у відповідної ради - виникли б відповідні права на ці земельні ділянки.

Неприпинення ж такого права у державного підприємства у встановленому законом порядку не свідчить про те, що спірні земельні ділянки є комунальною власністю (навіть у випадку розташування їх на території ради) з огляду на положення Земельного кодексу України, а у відповідної ради - виникли б відповідні права та «правомірні очікування» щодо розпорядження ними.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, вказані висновки щодо встановлення наявності в позивача «правомірних очікувань» підлягають врахуванню у спірних правовідносинах.

Також у справі №907/268/22 Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанції не встановили належності відповідача, що є обов`язком суду.

Так, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача.

Права, передбачені ГПК України щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №904/5669/21 (904/801/22). Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (ст.50 ГПК України), відрізняється за обсягом прав та обов`язків (постанова Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №1316/364/12).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (п. п. 2, 4 ч. 3 ст.162 ГПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Тобто саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в ч. ч. 1, 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

За власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 921/273/20, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України.

Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

При цьому відповідні вимоги мають бути заявлені і до осіб, на ім`я яких було зареєстровано відповідне право, оскільки предмет спору безпосередньо стосується їх прав та обов`язків (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Агропромислова фірма «Леанка» було надано спірні земельні ділянки у постійне користування, яке просить припинити позивач та передати спірні земельні ділянки до земель запасу селищної ради.

Позивач заявив вимоги лише до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області і вказує, що спір стосується лише факту бездіяльності відповідача.

Однак, у разі задоволення позовних вимог, право постійного користування земельними ділянками втратить державне підприємство, а предмет доказування в ініційованому селищною радою спорі, становить також факт систематичної несплати земельного податку цим державним підприємством як підстава для припинення такого права.

Колегія суддів апеляційного суду наголошує, що Державне підприємство «Агропромислова фірма «Леанка» не перебуває в стані припинення, а відповідно до наявного в матеріалах справи статуту основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також вирощування винограду.

Отже, заявлені позивачем вимоги, хоч і спрямовані на спонукання органу владних повноважень до вчинення дій, проте, безпосередньо стосуються прав ДП «Агропромислова фірма «Леанка», якого позивач у позовній заяві визначив, а суд першої інстанції залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Якщо предмет позову стосується іншої особи, окрім визначеного стороною відповідача, то незалучення цієї особи розгляд справи та прийняття судового рішення, яке зачіпає права та інтереси іншої зацікавленої особи є процесуальною підставою для відмови в позові або скасуванні судового рішення без дослідження правильності та аргументованості його прийняття.

Незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог (аналогічні висновки викладено у п.5.36 постанови Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №757/8221/19-ц).

У цьому спорі ДП «Агропромислова фірма «Леанка» не було залучено до участі у справі співвідповідачем, що забезпечило б держаному підприємству як стороні в господарському спорі можливість в повній мірі скористатись процесуальними правами, а також забезпечило б дотримання принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 у справі №907/269/22 та прийняття нового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційних скарг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській та Фонду державного майна України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2023 у справі №907/269/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Середнянської селищної ради Ужгородського району - відмовити.

3. Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційних скарг покласти на позивача.

4. Стягнути із Середнянської селищної ради Ужгородського району (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04349923) на користь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, м.Ужгород, вул.Народна, 4, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39766716) 14886,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень нуль копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути із Середнянської селищної ради Ужгородського району (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04349923) на користь Фонду державного майна України (01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.18/9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00032945) 14886,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень нуль копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 01.04.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.