Ухвала

від 15.03.2024 по справі 522/13832/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/13832/20

Провадження №1-кп/522/1682/24

УХВАЛА

в порядку ст. 331 КПК України

15 березня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі об`єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12020162500001074 від 12.06.2020 року та №12020162500001075 від 12.06.2020 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Одеси, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 18.12.2020 року Суворовським р/с м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років о/в, ст.75 КК України 2 роки і/с;

- 21.12.2021 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі,

- на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Приморським р/с м.Одеси за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають об`єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12020162500001075 від 12.06.2020 року та №12020162500001074 від 12.06.2020 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Прокурор надав клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки у обвинуваченої не зменшилися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вона обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за яке відповідальність передбачена у вигляді позбавлення волі.

Обвинувачена заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики не доведені.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов висновку про таке.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який карається позбавленням волі строком до 5 років.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

Так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об`єктивного кримінального провадження щодо злочинів проти власності, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачена у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані. Також, суд бере до уваги, той факт, що ОСОБА_3 є раніше судимою особою та інкриміноване їй кримінальне правопорушення є умисним, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачена може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд також бере до уваги вагомість доказів, тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченої у разі визнання її винною, наявність повідомлень про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які посягають на різні суспільні відносини, відсутність стійких соціальних зв`язків у вигляді постійного зареєстрованого місця проживання, місця роботи.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, суд дійшов до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Розмір раніше визначеної застави залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 196-197, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», тобто до 13.05.2024 року включно.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у будь-який момент нею, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2024 року (справа №522/4257/21,провадження №1-кп/522/570/24), тобто у сумі 15140,00 (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 коп.) гривень.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками в рамках даного кримінального провадження.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 13.05.2024 року включно.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1