Вирок

від 12.04.2024 по справі 522/13832/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13832/20

Провадження №1-кп/522/1682/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальні акти у об`єднаних кримінальних провадженнях, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020162500001074 від 12.06.2020 року та №12020162500001075 від 12.06.2020 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Одеси, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимої:

- вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 18.12.2021 року, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 21.12.2021 року, за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді 2 (двох) років і 6 (шести) місяців обмеження волі;

- вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 31.05.2022 року, за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі;

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2020 року у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в ранковий час перебувала у приміщенні магазину «Таврія-В», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 18.04.2020 року о 07 годині 56 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія-В», який належить ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», розташованогому за адресою: АДРЕСА_2 , впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає та її злочинні дії залишаться непомітними для відвідувачів та працівників зазначеного магазину, умисно, з корисливих мотивів, викрала з прилавку магазину одну упаковку памперсів торгової марки «Pampers Active Baby Jumbo Junior 5», вартістю 519 гривень 73 копійки, та одну упаковку памперсів торгової марки «Pampers Active Baby Jumbo Maxi 4», вартістю 515 гривень 59 копійок, а всього майна, яке належить ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», на загальну суму 1035 гривень 32 копійки.

Таємно викравши майно ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» вартістю 1035 гривень 32 копійки, ОСОБА_3 покинула місце скоєного нею кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, 18.04.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ранковий час, перебуваючи в приміщенні магазину «Таврія-В», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , побачила на стелажі магазину дитячі підгузки.

В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме - дитячих підгузків торгової марки Pampers Active Baby 58 шт. Jumbo junior 5(11-18).

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія-В», власником якого є ПП «Таврія плюс», о 09 годин 28 хвилин, наблизилась до стелажу з дитячими товарами та продовжуючи реалізацію злочинного наміру, впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає та її злочинні дії залишаться непомітними, повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрала з вищевказаного стелажу дві упаковки дитячих підгузків торгової марки Pampers Active Baby 58 шт. Jumbo junior 5(11-18), вартістю 519,73 за упаковку, а всього майна, належного ПП «Таврія плюс» на суму 1039 гривень 46 копійок.

Таємно викравши майно ПП «Таврія Плюс» на суму 1039 гривень 46 копійок, ОСОБА_3 покинула місце скоєного кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ПП «Таврія Плюс» матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 07.09.2020 року у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в ранковий час перебувала у приміщенні магазину «Таврія-В», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, 07.09.2020 року приблизно о 11 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія-В», який належить ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає та її злочинні дії залишаться непомітними для відвідувачів та працівників зазначеного магазину, умисно, повторно та з корисливих мотивів, викрала з прилавку магазину дві упаковки памперсів торгової марки «Pampers Active Baby Jumbo Extra 6», вартістю 519 гривень 73 копійки, за одну упаковку, а всього майна, яке належить ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», на загальну суму 1039 гривень 46 копійок.

Таємно викравши майно ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» вартістю 1039 гривень 46 копійок, ОСОБА_3 покинула місце скоєного нею кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась та підтвердила суду такі фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчинених нею суспільно небезпечних діянь, зокрема, що вона 18.04.2020 року у ранковий час перебувала у приміщенні магазину «Таврія-В», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та у неї з корисливих мотивів виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, який вона реалізувала, викравши з прилавку магазину дві різних упаковки памперсів торгової марки «Pampers», після чого покинула місце скоєного кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , 18.04.2020 року у ранковий час, перебуваючи у приміщенні того ж магазину «Таврія-В», знов викрала зі стелажу у магазині дві упаковки дитячих підгузків торгової марки «Pampers», після чого покинула місце скоєного кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , 07.09.2020 року у ранковий час, перебуваючи у приміщенні того ж магазину «Таврія-В», знов викрала зі стелажу у магазині дві упаковки дитячих підгузків торгової марки «Pampers», після чого покинула місце скоєного кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

ОСОБА_3 просила суд призначити їй мінімальне покарання.

Прокурор, з урахуванням зміненого обвинувачення, просив суд визнати ОСОБА_3 винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин. Також прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком 3 роки 2 місяці, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років 2 місяців обмеження волі.

Представник потерпілого - Приватного підприємства «Таврія плюс» (код ЄДРПОУ №31929492), фактичне місце розташування: м. Одеса, вул. М`ясоїдівська, 14, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив застосувати до обвинуваченої покарання на розсуд суду.

Під час судового засідання, судом встановлено, що обвинувачена та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням думки прокурора, обвинуваченого, суд відповідно до ч. 3 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України повністю доведена та її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч. 2 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При визначенні мотивів призначення покарання суд керується наступним.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Суд, при визначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченої, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що збитки, завдані кримінальними правопорушеннями, не були відшкодовані власнику майна.

Крім того, ОСОБА_3 тривалий час переховувалась від суду, перебувала у розшуку.

Суд бере до уваги визнання ОСОБА_3 провини, що виразилося у щирому осуді своєї поведінки, добровільних показах щодо вчинених кримінальних правопорушень. На наркологічному чи психіатричному обліку обвинувачена не перебуває, має постійне місце проживання, хворіє на гепатит С, ВІЛ.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185КК України - у вигляді громадських робіт строком 200 (двісті) годин; ч. 2 ст. 185 КК України 3 (трьох) років 2 (двох) місяців обмеження волі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців обмеження волі.

В свою чергу, судом встановлено, що вироком Суворовського районногосуду містаОдеси від31.05.2022року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначено їй наступне покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один ) рік; за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі строком 2,6 (два) роки 6 (шість) місяців; за ч.2ст.15,ч.2ст.185КК України,у видіобмеження волістроком 2(два)роки6(шість)місяців;на підставіч.1ст.70КК Українисуд визначивостаточне покаранняшляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим покаранням,призначивши ОСОБА_3 ,покарання увиді обмеженняволі строком2(два)роки 6(шість)місяців;на підставіч.4ст.70КК Українита ч.1 ст.71КК України остаточне покарання суд визначив за сукупністю вироків та сукупністю злочинів, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком не відбуте покарання за вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 21.12.2021 року, та Суворовського районного суду м.Одеси від 18.12.2021 року, та остаточно призначив ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року (справа № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18) при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися часом постановлення попереднього вироку:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Згідно з ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищенаведене, у даних кримінальних провадженнях обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, до ухвалення 12.04.2024 року вироку Приморським районним судом м. Одеси, а отже й остаточне покарання обвинуваченій повинно бути призначено за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України.

Враховуючи викладене, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Суворовського районногосуду містаОдеси від31.05.2022року більш суворим покаранням за цим вироком, суд призначає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців обмеження волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, за клопотанням прокурора, продовжити до набрання вироком законної сили.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відомостей про процесуальні витрати суду не надано.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялись.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст.185 КК України у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин;

-за ч. 2 ст.185КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Суворовського районногосуду містаОдеси від31.05.2022року більш суворим покаранням за цим вироком, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців обмеження волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 , в строк відбуття покарання час її перебування під вартою (попереднього ув`язнення) у кримінальному провадженні №12020162500001074 в період з 19.01.2024 року по 12.04.2024 року, у співвідношенні один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням обмеження волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до набрання вироком законної сили.

Речові докази: CD-R, 700 MD 52X, білого кольору, з написом «Ellitex» з выдеозаписом з камер спостереження магазину «Таврія-В», диск «Verbatim» DVD-R 4.7 Gb сірого кольору зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1