Ухвала

від 11.03.2024 по справі 144/992/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 144/992/21

Провадження №11-кп/801/325/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021020110000061 від 13.04.2021,

за апеляційною скаргою прокурора Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року,

якою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, з професійною технічною освітою, пенсіонера, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2ст.190,ч.4ст.358КК України у зв`язку іззакінченням строків давності та закрито кримінальне провадження,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Вказаною ухвалою звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.2ст.190,ч.4ст.358КК України в зв`язку іззакінченням строківдавності та закрито кримінальне провадження.

Витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 8924 грн. 24 коп. віднесено на рахунок держави.

Скасовано накладений ухвалою слідчого судді від 24.04.2020 арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0523755100:02:000:0267 площею 4,5924 га, зареєстровану на ім`я ОСОБА_8 , яка знаходиться на території Теплицької селищної ради Вінницької області.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки ОСОБА_8 обвинувачується в скоєнні передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України,є відповідно нетяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі понад два роки, та кримінальним проступком, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, з дня вчинення ним цих злочину та кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років, то необхідно звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційнійскарзі прокурор просить ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області 22.01.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вказати в резолютивній частиніухвали :

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням увчиненні кримінального проступку, передбаченогоч.4ст.358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України у зв?язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України у зв?язку із закінченням строків давності.

У решті ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення стосовно ОСОБА_8 , дійшов до правильного висновку про необхідність звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, проте мав спочатку звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, із застосуванням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, а вже потім звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_9 , представник потерпілого Теплицької сільської ради в судове засідання не з`явилися, однак про розгляд апеляційної скарги прокурора повідомлялися належним чином, тому згідно з вимогами ч.4 ст.405 КПК України та за згодою учасників судового провадження, які з`явилися до апеляційного суду, судовий розгляд відбувся у їх відсутність.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до вимогст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, вважається неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Серед завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.

З цією вимогою кореспондуються вимоги ч. 1 ст. 370 КПК України про ухвалення компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, ч. 1 ст. 44 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

За правилами, встановленими ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

З аналізу вказаної статті слідує те, що тривалість строків давності за кримінальним законодавством є диференційованою та залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому звільнення від кримінальної відповідальності або від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України, допускається лише щодо окремого кримінального правопорушення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні 19.11.2018 кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа, та у вчиненні 19.11.2018 злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Санкцією ч. 4 ст. 358 КК України, передбачено покарання у виді штрафу до п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років, а тому строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за цією статтею спливають через 3 роки з дня вчинення кримінального правопорушення.

Санкцією ч. 2 ст. 190 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п?яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років. За вказаної статтею строк притягнення до кримінальної відповідальності становить 5 років.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання захисника дійшов до правильного висновку про необхідність звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Разом з тим, викладаючи зміст резолютивної частини ухвали, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, оскільки одночасно звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину та проступку на підставі ст.49 КК України без зазначення пунктів та частин вказаної статті, що припускає кілька варіантів тлумачення.

Колегія суддів зазначає, що резолютивна частина судового рішення повинна бути ясною, чіткою, зрозумілою і не допускати неоднозначного тлумачення. Очевидно, що рішення суду першої інстанції, у резолютивній частині якого зазначено одночасно про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину та проступку на підставі ст. 49 КК України без зазначення пунктів та частин вказаної статті, не відповідає критеріям чіткості, зрозумілості та однозначності, а відтак створює невизначеність у стороннього спостерігача.

За таких обставин, суд першої інстанції спочатку мав звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України із застосуванням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, оскільки з часу вчинення кримінального проступку минуло три роки, а вже потім звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, оскільки з часу вчинення злочину минуло п`ять років.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність при звільненні від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , що є підставою для зміни ухвали судом апеляційної інстанції та задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 405, 407, 409,413, 419, 426, 532 КПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 22 січня 2024 року стосовно ОСОБА_8 - змінити.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України та ч.1 ст.285 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та на підставі п.3 ч.1ст.49 КК України та ч.1 ст.285 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

У решті ухвалу стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4