Рішення

від 04.03.2024 по справі 908/3176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/258/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 Справа № 908/3176/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ агротек» (електронна пошта: невідома; вул. Столична, буд. 4, кв. 6, м. Кагарлик, Київська область, 09201; код ЄДРПОУ 39562660; (представник позивача адвокат: Руденко Андрій Олександрович; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форус олеум" (електронна пошта: forus_oleum@ukr.net; ІНФОРМАЦІЯ_2; пр. Незалежності, буд. 75, офіс 307, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 43592675)

про стягнення 409 774,28 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Руденко А.О. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АА № 0034115 від 11.10.2023, свідоцтво серії КВ № 5900 від 18.05.2017, адвокат;

від відповідача: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

16.10.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ агротек» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форус олеум" про стягнення 409 774,28 грн.

16.10.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 9083176/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоїти справі номер провадження - 5/258/23 та розгляд справи по суті розпочати з 16.11.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області д 16.11.2023 № 908/3176/23 частково задоволено клопотання відповідача в частині розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та оголошено перерву з розгляду справи по суті до 12.12.2023 на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи.

20.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ агротек» до суду надійшла заява № б/н від 16.11.2023 (вх. № 24823/08-08/23 від 20.11.2023) про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу на суму 40 000,00 грн.

22.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форус олеум" на електронну адресу з електронним цифровим підписом надійшло клопотання № б/н, б/д (вх. № 25085/08-08/23 від 22.11.2023), в якому відповідач заперечив щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу та просить суд відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу.

28.11.2023 від ТОВ «Київ агротек» до суду надійшла заява № б/н від 22.11.2023 про долучення до матеріалів справи доказів надсилання на електронну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 30.11.2023 № 908/3176/23 заяву ТОВ «Київ агротек» задоволено та вирішено судове засідання, яке призначене на 12.12.2023 на 10 год. 30 хв. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд".

12.12.2023 з 09:00 год. по 18:00 год. внаслідок технічного збою та відсутності Інтернетзв`язку не відбувся відеоконфенцзв`язок, адміністратором якого є ДП "Центр судових сервісів", внаслідок чого не було можливим провести відеоконференцію судового засідання у справі № 908/3176/23, яке призначене на 12.12.2023 о 10 год. 30 вх., про що складено відповідний акт від 12.12.2023 № 908/3176/23.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 розгляд справи № 908/3176/23 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відкрите провадження у справі № 908/3176/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.01.2024 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд", повторно запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвал суду 18.10.2023, 16.11.2023 та подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

Ухвалою суду від 11.01.2024 № 908/3176/23 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.01.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Вирішено призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

Судом оголошувалась перерва з розгляду справи по суті.

19.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ агротек» до суду надійшла заява № б/н від 09.02.2024 (вх. № 3879/08-08/24 від 19.02.2024) про відшкодування витрат за надану правничу допомогу, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 56 000,00 грн. витрат на надання правничої допомоги.

26.02.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форус олеум" надійшло клопотання № б/н від 26.02.2024 (вх. № 4400/08-08/24 від 26.02.2024) про продовження строку підготовчого провадження в порядку ст. 177 ГПК України з метою врегулювання спірних умов мирної угоди.

Ухвалою суду від 26.02.2024 № 908/3176/23 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.03.2024 о 14 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою та призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

29.02.2024 від ТОВ "Форус олеум" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 28.02.2024 (вх. № 4777/08-08/24 від 29.02.2024), в якому відповідач заперечив проти розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Також, 29.02.2024 від ТОВ "Форус олеум" до суду надійшла заява № б/н від 29.02.2024 (вх. № 4813/08-08/24 від 29.02.2024), згідно якої відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних, інфляційних витрат та витрат на правничу допомогу у розмірі 56 000,00 грн. Також, відповідач повідомив про неможливість явки у судове засідання 04.03.2024.

Вищевказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 04.03.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Суд оголосив про надходження вищевказаних клопотань та заяв.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги зазначивши, що 24.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ агротек" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форус олеум" (Покупець) укладений договір поставки № 24/01/2022, за умовами якого позивач зобов`язався в порядку, на умовах і в строк, як визначено в цьому договорі поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити сою іменовану в подальшому «Товар», найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначається у видатковій(их) накладній(их) та специфікації(ях). На виконання умов договору, у період з 24.01.2022 по 15.02.2022 позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до специфікацій на загальну суму 3 308 039,73 грн. В порушення умов договору, відповідач здійснив оплату за отриманий товар у розмірі 2 996 785,96 грн., у зв`язку з чим сума основної заборгованості за договором поставки № 24/01/2022 від 24.01.2022 становить 311 253,77 грн. У зв`язку з порушенням строків здійснення оплати за отриманий товар, позивачем нараховано 3 % річних за період з 17.02.2022 по 10.10.2023 у розмірі 15 375,08 грн. та інфляційні витрати за період з березня 2022 по вересень 2023 включно на суму 83 145,43 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на надання правової допомоги у розмірі 56 000,00 грн.

Представник відповідача у жодне судове засідання як на стадії підготовчого провадження так і під час розгляду справи по суті вкотре не з`явився. Станом на 04.03.2024 відзив на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору, запропонований надати ухвалами до суду не направив.

У заявах та клопотаннях про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач зазначив, що за своїм змістом справа не є складною. Окрім підготовки та подання позовної заяви до суду, більше заяви з процесуальних питань у справі не подавались, а вартість судових витрат на правову допомогу не відповідають витраченому часу та є непомірно великими. З огляду на викладене, заявлена позивачем сума витрат на надання правової допомоги у розмірі 56 000,00 грн. є неспівмірною, непропорційною та необґрунтованою. Просить суд відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат за надану професійну правову допомогу.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

04.03.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ агротек» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форус олеум» (Покупець) укладений договір поставки № 24/01/2022 (Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку, на умовах і в строк, як визначено в цьому договорі, поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити сою іменовану в подальшому "Товар", найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість зазначається у видатковій(их) накладні(их) та специфікації(ях). Специфікації є невід`ємними частинами цього Договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що поставка товару може здійснюватися як однією, так і декількома партіями. Під "партією товару" сторони розуміють кількість товару, на яку оформлена одна видаткова накладна та специфікація, рахунок-фактура.

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі цього договору (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата продукції здійснюється шляхом безготівкового перерахування 86% вартості фактично поставленої партії Продукції на поточний рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі у строк, що не перевищує 1 (один) календарний день з дати поставки відповідної партії Продукції. Оплата інших 14% вартості товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника після отримання повідомлення від Постачальника про реєстрацію податковим органом податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на Товар. Узгодження найменування, кількості, ціни за одиницю та загальної вартості Товару, здійснюється шляхом підписання Специфікації, виставлення постачальником рахунку-фактури та оплати його Покупцем. У випадку, якщо в платіжному дорученні на оплату Товару буде зазначена інша інформація, як підстава оплати, ніж та яка визначена цим пунктом, Товар вважається оплаченим покупцем згідно цього Договору. При цьому платежі Покупця зараховуються Постачальником в порядку черговості виникнення зобов`язань. Сторони мають право узгодити інший строк оплати товару, який зазначається у відповідній Специфікації до цього Договору.

Умови поставки товару врегульовані в розділі 5 договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплення печатками, та діє до 31 грудня 2022 року, однак припиняє свою дію не раніше повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному договору «…» (п. 6.1. Договору).

Згідно з п. 6.2. договору, припинення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час його дії.

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства та умов цього договору.

За невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим договором штрафні санкції (п. 8.2. договору).

Пунктом 8.9. договору сторони передбачили, що за порушення покупцем строків оплати товару, визначених умовами даного договору, покупець зобов`язується сплатити відповідну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) % річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору сторонами підписана Специфікація № 1 від 24.01.2022 щодо поставки Товару - сої врожаю 2021 року, строк поставки - 30.01.2022, кількість тон: 50 тонн (+/- 10%), загальною вартістю 835 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

У пункті 2 Специфікації №1 зазначено, що поставка здійснюється на умовах EXW (самовивіз товару зі складу продавця) відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2010 року. За цією Специфікацією допускається поставка Товару партіями, в межах строку поставки.

Покупець здійснює оплату у розмірі 86% від вартості товару за фактом загрузки та 14% за фактом реєстрації податкової накладної (п. 5 Специфікації №1 до Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки (Специфікація №1) позивач передав у власність відповідача товар - сою врожаю 2021 року в кількості 46,32 тон на загальну суму 773 543,85 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується такими документами:

- видаткова накладна № КА-0000005 від 25.01.2022 на суму - 411 487,92 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна №06 від 25.01.2022; податкова накладна № 5 від 25.01.2022 зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 36.01.2022, про свідчить відповідна квитанція податкового органу про реєстрацію податкової накладеної;

- видаткова накладна № КА-0000006 від 25.01.2022 на суму - 362 055,93 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна №05 від 25.01.2022; податкова накладна №6 від 25.01.2022 зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 26.01.2022, про свідчить відповідна квитанція податкового органу про реєстрацію податкової накладної;

25.01.2022 та 31.01.2022 відповідач здійснив оплату за вищевказаний товар у повному обсязі на суму 773 543,85 грн. згідно платіжних доручень № 279 від 25.01.2022 у розмірі 678 547,37 грн. та № 467 від 31.01.2022 у розмірі 94 996,48 грн. відповідно.

Також, Специфікацією № 2 від 03.02.2022 до договору сторони погодили поставку товару - сої врожаю 2021 року в строк - 08.02.2022, кількістю 100 т (+/- 10%), загальною вартістю 1 720 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14%.

У пункті 2 Специфікації № 2 зазначено, що поставка здійснюється на умовах EXW (самовивіз товару зі складу продавця) відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2010 року. За цією Специфікацією допускається поставка Товару партіями, в межах строку поставки.

Покупець здійснює оплату у розмірі 86% від вартості товару за фактом загрузки та 14% за фактом реєстрації податкової накладної (п. 5 Специфікації № 2 до Договору поставки).

На виконання умов договору (Специфікація № 2) позивач передав у власність відповідача товар - сою врожаю 2021 року в кількості 97,08 тон на загальну суму 1 669 776,08 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується такими документами:

- видаткова накладна № КА-0000007 від 03.02.2022 на суму - 419 680,02 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна № 07 від 03.02.2022; податкова накладна № 1 від 03.02.2022 зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 15.02.2022, про свідчить відповідна квитанція податкового органу про реєстрацію податкової накладної;

- видаткова накладна № КА-0000008 від 03.02.2022 на суму - 438 600,02 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна № 08 від 03.02.2022; податкова накладна № 2 від 03.02.2022 зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 15.02.2022, про свідчить відповідна квитанція податкового органу про реєстрацію податкової накладної;

- видаткова накладна № КА-0000009 від 03.02.2022 на суму - 419 336,02 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна № 09 від 03.02.2022; податкова накладна № 3 від 03.02.2022 зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 15.02.2022, про свідчить відповідна квитанція податкового органу про реєстрацію податкової накладної;

- видаткова накладна № КА-0000010 від 03.02.2022 на суму - 392 160,02 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна № 10 від 03.02.2022; податкова накладна № 4 від 03.02.2022 зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 15.02.2022, про свідчить відповідна квитанція податкового органу про реєстрацію податкової накладної.

03.02.2022 відповідач здійснив оплату за вищевказаний товар на суму 1 464 715,79 грн. згідно платіжних доручень № 499 від 03.02.2022 у розмірі 752 877,19 грн. та № 500 від 03.02.2022 у розмірі 711 838,60 грн. відповідно, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар згідно специфікації № 2 у розмірі 205 060,29 грн.

Крім цього, Специфікацією № 3 від 11.02.2022 до договору сторони погодили поставку товару - сої врожаю 2021 року в строк - 15.02.2022, кількістю 50 т (+/- 10%), загальною вартістю 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14%.

У пункті 2 Специфікації № 3 зазначено, що поставка здійснюється на умовах EXW (самовивіз товару зі складу продавця) відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2010 року. За цією Специфікацією допускається поставка Товару партіями, в межах строку поставки.

Покупець здійснює оплату у розмірі 86% від вартості товару за фактом загрузки та 14% за фактом реєстрації податкової накладної (п. 5 Специфікації № 2 до Договору поставки).

11.02.2022 платіжним дорученням № 570 відповідач сплатив позивачу 726 315,79 грн. як попередню оплату за специфікацією № 3 та 15.02.2022 Державною податковою службою України зареєстровано податкову накладну № 5 від 11.02.2022 на суму попередньої оплати за вказаною специфікацією.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі п. 4.1. договору позивачем 11.02.2022 зараховано 205 060,29 грн. на погашення заборгованості за поставку товару згідно специфікації № 2, яка відбулась 03.02.2022, з урахуванням чого утворилась переплата в розмірі 521 255,50 грн.

На виконання умов договору (Специфікація № 3) позивач передав у власність відповідача товар - сою врожаю 2021 року в кількості 48,04 тон на загальну суму 864 719,80 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується такими документами:

- видаткова накладна № КА-0000011 від 15.02.2022 на суму - 394 559,91 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна № 11 від 15.02.2022;

- видаткова накладна № КА-0000012 від 15.02.2022 на суму - 470 159,89 грн., в т.ч. ПДВ, товарно-транспортна накладна № 12 від 15.02.2022; податкова накладна № 6 від 15.02.2022 зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 15.02.2022, про свідчить відповідна квитанція податкового органу про реєстрацію податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, 15.02.2022 позивачем на підставі п. 4.1. договору суму у розмірі 521 225,50 грн. зараховано на погашення заборгованості за поставку товару, яка відбулась 15.02.2022, з урахуванням чого у відповідача утворилась заборгованість на суму 343 464,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2022 платіжним дорученням № 647 відповідач сплатив позивачу 32 210,53 грн., внаслідок чого станом на 16.02.2022 у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар на загальну суму 311 253,77 грн.

У зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання в частині строків оплати за отриманий товар позивачем нараховано 3 % річних за період з 17.02.2022 по 10.10.2023 включно на суму 15 375,08 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2022 по вересень 2023 включно у розмірі 83 145,43 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 ЦК України, замовник зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 1.1. договору у період з 25.01.2022 по 15.02.2022 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 308 039,73 грн.

В порушення умов договору відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у розмірі 2 996 785,96 грн., отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки № 24/01/2022 від 24.01.2022 у розмірі 311 253,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено 3 % річних за період з 17.02.2022 по 10.10.2023 включно на суму 15 375,08 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2022 по вересень 2023 включно у розмірі 83 145,43 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 17.02.2022 по 10.10.2023 включно на суму 15 375,08 грн. та інфляційних витрат за період з березня 2022 по вересень 2023 включно у розмірі 83 145,43 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказані суми розраховані вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково суду не надав.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 56 000,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть Сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між Сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною Стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для Сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію Сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші іСтотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 56 000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи, в т.ч.: копію договору про надання правничої допомоги від 05.10.2023, укладеного з АО «Лекс груп», копію додатка № 1 до договору про надання правничої допомоги від 05.10.2023, копію акта № 1 наданих послуг від 07.11.2023 на суму 40 000,00 грн., копію акта № 2 наданих послуг від 01.02.2024 на суму 16 000,00 грн., копію ордеру на надання правової допомоги ТОВ «Київ агротек» серії АА № 0034115 від 11.10.2023 на ім`я адвоката Руденка А.О.

В акті № 1 наданих послуг від 07.11.2023 зазначено наступну послугу: аналіз документів у справі, аналіз судової практики Верховного Суду в аналогічних справах, написання та подання позовної заяви у справі № 908/3176/23 - 40 000,00 грн. (кількість годин - 10).

В акті № 2 наданих послуг від 01.02.2024 на суму 16 000,00 грн. зазначені наступні послуги:

1) оформлення (сканування) матеріалів позовної заяви з додатками до неї та заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу та їх надсилання на електронну адресу «ТОВ «Форум олеум» для його належного повідомлення про розгляд справи з урахуванням того, що копію позову повернулась за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання - 4 000,00 грн. (кількість годин - 1);

2) прийняття 12.12.2023 участі у судовому засідання Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3176/23 - 4 000,00 грн. (кількість годин - 1);

3) прийняття 11.01.2024 участі у судовому засідання Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3176/23 - 4 000,00 грн. (кількість годин - 1);

4) прийняття 26.02.2024 участі у судовому засідання Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3176/23 - 4 000,00 грн. (кількість годин - 1).

Суд не зобов`язаний присуджувати Стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений Стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої Сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною Стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди заСтосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та заСтосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів Сторін. Ті самі критерії заСтосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву Сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та доСтовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідач заперечив проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 56 000,00 грн., оскільки вважає її неспівмірною щодо складності даної справи, а також занадто завищеною з огляду на обсяги наданої адвокатом правової допомоги та змісту цієї допомоги. У зв`язку із цим відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в розрахунку витрат на правову допомогу, Акти наданих послуг № 1 від 07.11.2023 та № 2 від 01.02.2024, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової (правничої) допомоги про надання правничої допомоги від 05.10.2023.

Разом із тим, суд зауважує, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

При цьому, відповідач проти розміру основної заборгованості та штрафних санкції заперечень не висловив.

Надавши оцінку усім доданим доказам з урахуванням складності цієї справи врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 40 000,00 грн. від попередньо заявленої суми (56 000,00 грн.), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. покласти на позивача.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна Сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на Сторони. Кожна Сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не Стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що доСтовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, доСтовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які Сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності Сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форус олеум" (пр. Незалежності, буд. 75, офіс 307, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 43592675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ агротек» (вул. Столична, буд. 4, кв. 6, м. Кагарлик, Київська область, 09201; код ЄДРПОУ 39562660) основну заборгованість у розмірі 311 253 (триста одинадцять тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 77 коп., інфляційні витрати на суму 83 145 (вісімдесят три тисячі сто сорок п`ять) грн. 43 коп., 3 % річних у розмірі 15 375 (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 08 коп., витрат по сплаті судового збору на суму 6 146 (шість тисяч сто сорок шість) грн. 61 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.